Постанова

від 08.12.2015 по справі 903/991/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2015 р. Справа № 903/991/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Розізнана І.В.

судді Грязнов В.В. ,

судді Гудак А.В.

при секретарі судового засідання Романчук М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньархпроект" на рішення господарського суду Волинської області від 29.09.15р. у справі №903/991/15 (суддя Дем'як В.М.)

за позовом публічного акціонерного товариства "Одеснафтопродукт"(м. Одеса)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньархпроект" (м. Луцьк)

про стягнення 99 398,00 грн.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, представник за довіреністю №01/431 від 30.07.2015р.; ОСОБА_2, представник за довіреністю від 04.12.2015р. №01/622;

відповідача - ОСОБА_3 (директор); ОСОБА_4, представник за довіреністю №25/4-1 від 09.06.2015р;

Судом роз'яснено представникам права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Одеснафтопродукт" звернулося до господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з відповідача 99 398 грн. передоплати за договором на розробку проектної документації №242/142/13 від 20.09.2013р.

Рішенням господарського суду Волинської області від 29.09.15р. позов задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньархпроект" на користь публічного акціонерного товариства "Одеснафтопродукт" 99 398 грн. заборгованості та 1 987, 96 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору. Повернуто публічному акціонерному товариству "Одеснафтопродукт" судовий збір в розмірі 825,04 грн. із державного бюджету.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньархпроект" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

Скаржник в апеляційній скарзі вказує, що у нього наявний оригінал договору на розробку проектної документації, який датований 03.09.2013р., а не 20.09.2013р. як встановлено судом першої інстанції, причому зміст договору ідентичний змісту договору, який був поданий позивачем.

Скаржник зазначає, що відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000119 ним було передано, а позивачем прийнято роботи на суму 99398 грн. по розробці проектної документації встановлення стаціонарного заправника газу СЗГ-10 на АЗС, які розташовані за адресою: АЗС Одеська обл., м. Южний та АЗС Одеська обл., м. Березівка, про що зазначено в акті. Підписання акту підтверджує факт виконання робіт, передачу робіт від виконавця до замовника та прийняття робіт позивачем. Разом із підписанням акту здачі-приймання робіт (надання послуг) відбулася передача проектної документації.

Скаржник вказує, що матеріали справи, при розгляді її судом першої інстанції, відображали позицію лише однієї сторони. Клопотання відповідача, в якому він просив відкласти розгляд справи для надання можливості сформувати свою позицію, надати докази на підтвердження своїх доводів та заперечень, судом було відхилене, тому вказані порушення норм процесуального права призвели до невірного з'ясування обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції помилково застосовано ч. 2 ст. 849 ЦК України, оскільки вказана норма передбачає право замовника на відшкодування збитків. Як вбачається з рішення суду першої інстанції з відповідача стягнуто 99 398 грн. заборгованості. Поняття збитків та заборгованості не є тотожними поняттями та мають різну правову природу походження. Судом першої інстанції зазначається про те, що права позивача порушено внаслідок неповернення сплачених коштів, тому саме з метою повернення сплачених коштів він звернувся до суду. Тобто, предметом позову суд вважає не право замовника на відшкодування завданих збитків, а повернення сплачених коштів як заборгованості. Якщо суд першої інстанції вважає, що порушення права позивача відбулось внаслідок неповернення коштів, то в такому випадку суд мав би встановити обставини виникнення у відповідача зобов'язання повернути отримані кошти. Відповідно суд мав би встановити, коли виникло у відповідача зобов'язання повернути сплачені кошти, а у позивача право вимагати повернення сплачених коштів, коли це зобов'язання було порушено, коли відбулось порушення права позивача на повернення отриманих коштів. Однак, суду було відомо про те, що претензію від 07.04.2015р. №01/209 позивач відправив без будь-яких доданих в її обґрунтування документів, а відповідач її не отримував про що прямо зазначено на конверті про її відправку, оскільки останній повернувся позивачу внаслідок невручення. В подальшому жодних вимог позивачем на адресу відповідача не направлялось.

Публічне акціонерне товариство "Одеснафтопродукт" надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач зазначає, що копія договору, яку надав відповідач має номер 242/142/13, а акт здачі-приймання робіт складений по договору №242 від 03.09.2013р. Таким чином, твердження відповідача про начебто виконані ним роботи не відповідають дійсності, так як наданий акт виконаних робіт складений на виконання іншого договору. Позивач вказує, що підставою позову є невиконання відповідачем своїх зобов'язань саме за договором №242/142/13 від 20.09.2013р., оплата відповідачу за виконання робіт надходила саме за договором №242/142/13 від 20.09.2013р., що зазначено в платіжному дорученні, тому посилання відповідача на зовсім інший договір та акт виконаних робіт є неналежними доказами у справі. Сукупність дій відповідача по невиконанню ухвали суду першої інстанції, якою зобов'язано відповідача надати письмові пояснення по справі та документи в їх обґрунтування, відсутність представника у судовому засіданні без поважних причин є зловживанням процесуальними правами, тому посилання скаржника в апеляційній скарзі на дані обставини безпідставні.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 року апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Гудак А.В., суддя Сініцина Л.М. та призначено до розгляду на 17.11.2015 року.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 16.11.2015р., у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Сініциної Л.М. та відповідно до п. 6.3. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, внесено зміни до складу колегії суддів та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В., суддя Гудак А.В.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.11.2015р. апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В., суддя Гудак А.В.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.11.2015р. розгляд справи відкладено; зобов'язано сторін надати суду письмові пояснення з приводу існування між ними інших господарських відносин, а також докази їх виконання (всі договори, всі акти приймання-передачі робіт (послуг), всі виготовленні проекти, всі фінансові документи про сплату коштів); відповідача зобов`язано надати суду належним чином завірену копію розробленої, згідно договору №242/142/13 від 20.09.2013р., проектної документації на встановлення стаціонарного заправника газу СЗГ-10 на АЗС, які розташовані за адресами: АЗС Одеська обл., м. Южний; АЗС Одеська обл., м. Березівка.

На виконання вимог, викладених в ухвалі суду від 17.11.2015р., відповідачем надіслано до суду для долучення до матеріалів справи розроблену, згідно договору №242/142/13 від 20.09.2013р., проектну документацію на встановлення стаціонарного заправника газу СЗГ-10 на АЗС, які розташовані за адресами: АЗС Одеська обл., м. Южний; АЗС Одеська обл., м. Березівка, а також інші договори, які укладені між позивачем та відповідачем, акти приймання-передачі робіт (послуг) та докази їх виконання.

Позивачем надіслано до суду письмові пояснення від 03.12.2015р., в яких він вказує, що між сторонами укладено ряд договорів, які сторонами виконані в повному обсязі. Разом з тим, зазначає, що роботи за спірним договором відповідачем виконані не були. 30.09.2013р. на адресу бухгалтерії позивача надійшов акт здачі-приймання виконаних робіт №ОУ-0000119, з якого вбачається, що він складений відносно виконання умов договору №215 від 05.07.2013р. Між позивачем та відповідачем дійсно укладався договір № 215 на розробку проектної документації від 05.07.2013 року, роботи по цьому договору були виконані відповідачем, про що свідчить акт №ОУ-0000087 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.07.2013 року. Співробітники бухгалтерії позивача, помилково вважаючи, що роботи по договору № 242/142/13 на розробку проектної документації від 20.09.2013р. виконані, вказали в акті номер договору 242/142/13, а не № 215, в результаті чого, позивач, не отримавши роботи за договором № 242/142/13 від 20.09.2013 року, підписав акт здачі-прийняття робіт, при цьому фактично не отримавши проектну документацію, передбачену умовами договору. Позивач також посилається на те, що умовами договору № 242/142/13 в вартість робіт включені роботи з розроблення відповідачем проекту інженерно-технічних заходів цивільного захисту на загальну суму 9400 грн., отримання позитивного висновку Держбудекспертизи на загальну суму 23998 грн., які також не були отримані позивачем.

Представники відповідача в судовому засіданні 08.12.2015р. доводи апеляційної скарги підтримали, вважають рішення незаконним та необґрунтованим, тому просять апеляційну скаргу задоволити, рішення суду першої інстанції скасувати.

Представники позивача в судовому засіданні 08.12.2015р. доводи апеляційної скарги заперечили, вважають доводи апеляційної скарги безпідставними та необґрунтованими, тому просять залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як встановлено апеляційним судом, між публічним акціонерним товариством "Одеснафтопродукт" (замовник, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньархпроект" (виконавець, відповідач) було укладено договір на розробку проектної документації №242/142/13 (а.с.10-12).

Відповідно до п. 1.1. договору, замовник доручає, а виконавець бере на себе розроблення проектної документації встановлення стаціонарного заправника газу СЗГ-10 на АЗС, які розташовані за адресами:

- АЗС Одеська обл., м. Южний;

- АЗС Одеська обл., м. Березівка.

Згідно п. 1.2 договору наукові, технічні, економічні та інші вимоги до проектної документації, які є предметом договору - не вимагаються.

Згідно п. 1.3. договору термін виконання всієї роботи починається з вересня 2013 року та закінчується у жовтні 2013 року.

Згідно п. 2.1 договору за виконану проектну документацію, згідно з цим договором замовник перераховує виконавцю 55000 грн.

Крім того, ПДВ 20% в сумі - 11000 грн.

Разом до оплати: 66000 грн.

Відповідно до п. 2.2 договору за розроблення проекту інженерно-технічні заходи цивільного захисту, згідно з цим договором замовник перераховує виконавцю 7833,33 грн.

Крім того, ПДВ 20% в сумі 1568, 67 грн.

Разом до оплати: 9400 грн.

Згідно п. 2.3 договору за отримання позитивного висновку держбудекспертизи, згідно з цим договором замовник перераховує виконавцю 19998,33 грн.

Крім того, ПДВ 20% в сумі 3999,67 грн.

Разом до оплати: 23998 грн.

Разом до оплати: 99398 грн. в т.ч ПДВ - 16566,33 грн.

Відповідно до п. 2.4 договору замовник протягом 15 днів після підписання і затвердження договору перераховує виконавцю аванс в розмірі 50% від загальної вартості робіт по договору в сумі 49699,00 грн. (в т.ч. ПДВ 8283,17 грн.) з подальшою поетапною оплатою за закінчену і передану замовнику роботу.

Згідно п. 2.5 договору робота, припинена з вини замовника, оплачується за фактичними витратами виконавця.

При завершенні робіт виконавець подає замовнику комплект проектної та іншої документації, згідно з завданням на проектування і умовами договору, акт здачі-приймання проектної документації (п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 3.2 договору замовник протягом 15 днів з дня одержання акту здачі-приймання робіт і звітних документів, зазначених в п. 3.1 цього договору, направляє виконавцю підписаний акт здачі-приймання проектної документації або мотивовану відмову від приймання роботи. В разі мотивованої відмови замовника сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок, термінів їх виконання. При відсутності мотивованої відмови проектна документація вважається прийнятою і підлягає оплаті.

Протягом 15 днів після підписання акту здачі-приймання проектної документації за цим договором замовник перераховує виконавцю вартість виконаних робіт із урахуванням суми оплаченого авансу (п. 3.4. договору).

Відповідно до п. 6.1. договору, він набирає чинності з дати його підписання і діє до завершення робіт та повних взаєморозрахунків.

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками.

На виконання умов договору, позивач перерахував відповідачу платіжним дорученням №8412 від 24.09.2013р. 99398 грн., в призначенні платежу зазначено: "за проектні роботи, згідно договору №242/142/13 від 20.09.2013р., в т.ч. ПДВ 16566,33 грн." (а.с.9).

Позивач направив на адресу відповідача претензію №01/209 від 07.04.2015р., в якій просив відповідача в строк до 14.04.2015р. повернути фактично сплачені кошти в сумі 99398 грн., на підставі ст. ст. 849, 1212 ЦК України та повідомив відповідача про розірвання договору на розробку проектної документації №242/142/13 від 20.09.2013р. (а.с. 47). Вказана претензія направлялась позивачем 10.04.2015р., що підтверджується поштовим конвертом про направлення претензії (штемпель печатки відділення поштового зв'язку на конверті) та описом вкладення до цінного листа. Проте, повернута на адресу позивача з підстав "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 45-46).

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 99 398 грн. передоплати за договором на розробку проектної документації №242/142/13 від 20.09.2013р., як на підставу своїх вимог посилається на те, що відповідачем зобов'язання за договором №242/142/13 від 20.09.2013р. на розробку проектної документації не виконано, кошти отримані на виконання робіт не повернуто.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зобов'язання за договором №242/142/13 від 20.09.2013р. на розробку проектної документації не виконав, кошти сплачені позивачем на виконання робіт не повернув, тому повважав, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами, тому дійшов до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача 99 398 грн. заборгованості.

Проаналізувавши мотиви рішення, перевіривши повноту дослідження матеріалів справи та фактичних обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення у справі прийнято судом першої інстанції, всупереч вимог ст.43 ГПК України, без всебічного і повного дослідження всіх матеріалів справи та фактичних обставин, без оцінки всіх доказів в їх сукупності.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Предметом позову є вимога позивача про стягнення 99398 грн. передоплати, що сплачена в рамках виконання умов договору на розробку проектної документації №242/142/13.

Відповідач, заперечуючи проти позову зазначає, що роботи по розробці проектної документації виконані ним належним чином, що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000119, яким передано позивачу роботи по розробці проектної документації встановлення стаціонарного заправника газу СЗГ-10 на АЗС, які розташовані за адресою: АЗС Одеська обл., м. Южний та АЗС Одеська обл., м. Березівка, згідно договору №242 від 03.09.2013р. на загальну суму 99398 грн.

Позивач зазначає, що роботи, які прийняті ним за актом здачі-приймання робіт не стосуються договору на розробку проектної документації №242/142/13, оскільки в самому акті вказано, що роботи проведені за договором №242 від 03.09.2013р. Співробітники бухгалтерії позивача, помилково вважаючи, що роботи по договору № 242/142/13 на розробку проектної документації виконані, вказали в акті номер договору 242/142/13, а не № 215, в результаті чого, позивач, не отримавши роботи за договором № 242/142/13 від 20.09.2013 року, підписав акт здачі-прийняття робіт, при цьому фактично не отримавши проектну документацію передбачену умовами договору. Позивач вказує, що умовами договору № 242/142/13 в вартість робіт включені роботи з розроблення відповідачем проекту інженерно-технічних заходів цивільного захисту на загальну суму 9400 грн., отримання позитивного висновку Держбудекспертизи на загальну суму 23998 грн., які також не були отримані позивачем.

Судом апеляційної інстанції для повного, всебічного і об'єктивного дослідження всіх фактичних обставин справи, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, ухвалою суду від 17.11.2015р., зобов'язано сторін подати суду докази існування між ними інших господарських відносин (укладення інших договорів, підписання актів приймання-передачі робіт (послуг), розроблення проектної документації), а також докази їх виконання.

З наданих сторонами доказів судом встановлено, що між позивачем і відповідачем існували господарські відносини та укладено ряд договорів, зокрема:

1) Договір на розробку проектної документації від 05.07.2013р. №215, згідно п. 1.1 якого замовник доручив, а виконавець взяв на себе розроблення проектної документації встановлення стаціонарного заправника газу СЗГ-10 на діючих АЗС: АЗС №65 (5422) Одеська обл., Березовський район, с. Стрюково, вул. Горького, 40; АЗС №67 (1615) Одеська обл., Великомихайлівський район, с. Новопетрівка, вул. Леніна; АЗС №68 (1617) Одеська обл., смт. Фрунзівка, а/д Фрунзівка-Затишшя, 4 км; АЗС №69 (1616) Одеська обл., смт. Ширяєво, вул. Коробченко, 32; АЗС №70 (5434) Одеська область, м. Ананьєв, 4-й відділок; АЗС №74 (1651) Одеська обл., м. Ізмаїл, пр. Суворова, 343; АЗС №79 (1675) Одеська обл., Беляєвський р-н., 7-й км Санкт-Петербургське шосе,

Згідно п. 2.1. договору вартість робіт становить 91000 гривень.

Сторонами підписано та скріплено відбитками печаток акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000087 від 30.07.2013р., згідно якого відповідачем передано позивачу проектні роботи, згідно договору №215 від 05.07.2013р. на загальну суму 91 000 грн.

Позивач платіжним дорученням №8032 від 29.07.2013р. перерахував відповідачу кошти в розмірі 91 000 грн. за проектні роботи, згідно рахунку №54 від 05.07.2013р.

2) Договір на здійснення авторського нагляду за будівництвом №32-2013 від 22.07.2013р., згідно п. 1 якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе здійснення авторського нагляду за встановленням стаціонарного заправника газу СЗГ-10 на діючих АЗС: АЗС №65 (5422) Одеська обл., Миколаївський район, с. Стрюково, вул. Горького, 40; АЗС №67 (1615) Одеська обл. ; Великомихайлівський район, с. Новопетрівка, вул. Леніна; АЗС №68 (1617) Одеська обл., смт. Фрунзівка, 4-й км шосе Фрунзівка-Затишшя; АЗС №69 (1616) Одеська обл, смт. Ширяєво, вул.Коробченко, 32; АЗС №70 (5434) Одеська обл., м, ОСОБА_2, 4 дільниця; АЗС №74 (1651) Одеська обл., м. Ізмаїл, пр. Суворова, 343; АЗС №79 (1675) Одеська обл., Біляївський р-н., 7-й км Санкт- Петербургське шосе.

Згідно п. 3. договору вартість робіт становить 17500 гривень.

Сторонами підписано та скріплено відбитками печаток акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000088 від 30.07.2013р., згідно якого відповідачем передано позивачу роботи по здійсненню авторського нагляду, згідно договору №32-2013 від 22.07.2013 на загальну суму 17500 грн.

Позивач платіжним дорученням №8031 від 29.07.2013р. перерахував відповідачу кошти в розмірі 17 000 грн. за здійснення авторського нагляду, згідно рахунку №57 від 05.07.2013р.

3) Договір про проведення технічного нагляду від 05.07.2013р. №11, згідно п. 1.1. якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе виконання функцій технічного нагляду по будівництву об'єкта: "Встановлення стаціонарних заправників газу СЗГ-10 на діючих АЗС терміном до завершення робіт, за адресами : АЗС №65 Одеська обл., Миколаївський район, с. Стрюково, вул. Горького, 40; АЗС №67 Одеська обл., Великомихайлівський район, с. Новопетрівка, вул. Леніна; АЗС №68 Одеська обл., смт. Фрунзівка, а/д Фрунзівка-Затишшя, 4 км.; АЗС №69 Одеська обл., смт. Ширяєво, вул.Коробченко, 32; АЗС №70 Одеська обл., м, ОСОБА_2, 4 дільниця; АЗС №74 Одеська обл., м. Ізмаїл, пр. Суворова, 343; АЗС №79 Одеська обл., Біляївський р-н., 7-й км Санкт- Петербургське шосе.

Згідно п. 2.1. договору вартість послуг по технічному нагляду за даним договором складає 17 500 гривень, в тому числі ПДВ.

Сторонами підписано та скріплено відбитками печаток акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000089 від 30.07.2013р., згідно якого відповідачем передано позивачу роботи по здійсненню технічного нагляду, згідно договору №11 від 05.07.2013 на загальну суму 17500 грн.

4) Договір №227/141/13 від 03.09.2013р., згідно п. 2.1. договору виконавець, за замовленням замовника на свій ризик власними силами та засобами в строк за ціною, обумовленою в цьому договорі зобов'язався розробити та затвердити у відповідних органах та передати розроблення розділу проекту інженерно-технічні заходи цивільного захисту на АЗС, які знаходяться за адресою: АЗС №65 (5422) Одеська обл., Березовський район, с. Стрюково, вул. Горького, 40; АЗС №67 (1615) Одеська обл., Великомихайлівський район, с. Новопетрівка, вул. Леніна; АЗС №68 (1617) Одеська обл., смт. Фрунзівка. а/д Фрунзівка-Затишшя, 4 км; АЗС №69 (1616) Одеська обл, смт. Ширяєво, вул.Коробченко, 32; АЗС №70 (5434) Одеська обл., м, ОСОБА_2, 4-й відділок; АЗС №74 (1651) Одеська обл., м. Ізмаїл, пр. Суворова, 343; АЗС №79 (1675) Одеська обл., Беляєвський р-н., 7-й км Санкт- Петербургське шосе.

Відповідно до п. 3.1. договору вартість робіт становить 46900 гривень.

Сторонами підписано та скріплено відбитками печаток акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000118 від 30.09.2013р., згідно якого відповідачем передано позивачу роботи по розробці розділу проекту інженерно-технічні заходи цивільного захисту на АЗС № 65, 67, 68, 70, 74, 79, згідно договору №227 від 03.09.2013р. на загальну суму 46900 грн.

Позивач платіжним дорученням №8310 від 10.09.2013р. перерахував відповідачу кошти в розмірі 46900 грн. за розробку проектної документації, згідно рахунку №82.

Отже, оцінивши в сукупності надані сторонами докази, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що сторони зобов'язання за вищевказаними договорами виконали належним чином та в повному обсязі, що не заперечується сторонами та підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 31.12.2013р. за період з 01.07.2013р. по 31.12.2013р.

Разом з тим, як встановлено апеляційним судом, актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000119, відповідач передав, а позивач прийняв роботи по розробці проектної документації встановлення стаціонарного заправника газу СЗГ-10 на АЗС, які розташовані за адресою: АЗС Одеська обл., м. Южний та АЗС Одеська обл., м. Березівка, згідно договору №242 від 03.09.2013р. на загальну суму 99398 грн.

Позивач платіжним дорученням №8412 від 24.09.2013р. перерахував відповідачу кошти в розмірі 99398 грн., в призначенні платежу зазначено: "за проектні роботи, згідно договору №242/142/13 від 20.09.2013р., в т.ч. ПДВ 16566,33 грн.

Судом апеляційної інстанції зазначається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (ч. 1 ст. 9 цього ж Закону ).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У даному випадку первинним документом, що підтверджує виконання робіт за договором №242/142/13 є акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000119, оскільки ним зафіксовано факт виконання відповідачем робіт та прийняття їх позивачем (саме по розробці проектної документації встановлення стаціонарного заправника газу СЗГ-10 на АЗС за адресою: АЗС Одеська обл., м. Южний та АЗС Одеська обл., м. Березівка) загальною вартістю робіт 99398 грн.

В процесі судового слідства судом апеляційної інстанції не встановлено існування (укладення) між сторонами інших договорів щодо розроблення проектної документації встановлення стаціонарного заправника газу СЗГ-10 на АЗС саме за адресами: АЗС Одеська обл., м. Южний; АЗС Одеська обл., м. Березівка на загальну суму 99398 грн.

При цьому, судом приймається до уваги те, що сторони зобов'язання за іншими договорами виконали належним чином та в повному обсязі, що підтверджується проаналізованими судом доказами.

Судом також встановлено, що відповідачем на виконання умов договору №242/142/13 було виготовлено:

- робочий проект "Реконструкція діючої АЗС по вул. Пристанційна, 2 в смт. Березівка Одеської області том 1 вихідні дані, загальна пояснювальна записка організації будівництва, зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва, креслення;

- робочий проект "Реконструкція діючої АЗС №63 Одеська область, м. Южний том 1 вихідні дані, загальна пояснювальна записка організації будівництва, зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва, креслення.

- робочий проект "Реконструкція діючої АЗС по вул. Пристанційна, 2 в смт. Березівка Одеської обл. оцінка впливів на навколишнє середовище;

- робочий проект "Реконструкція діючої АЗС №63 Одеська область, м. Южний оцінка впливів на навколишнє середовище;

- розділ проекту том 2 227/13-ІТЗ ЦЗ (ЦО) інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) Реконструкція автомобільної заправної станції ПАТ "Одесанафтопродукт" за адресою: Одеська обл., м. Южне;

- розділ проекту том 2 227/13-ІТЗ ЦЗ (ЦО) інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) Реконструкція автомобільної заправної станції ПАТ "Одесанафтопродукт" за адресою: Одеська обл., смт. Березівка, вул. Пристанційна, 2;

- робочий проект пристрої блискавкозихисту 03.02.14.-БЗ об'єкт: Дообладнання існуючої АЗС автогазозаправним пунктом вул. Пристанційна, 2, смт. Березівка, Одеська обл.;

- робочий проект пристрої блискавкозихисту 04.02.14.-БЗ об'єкт: Реконструкція існуючої АЗС з автогазозаправним пунктом м. Южне, Одеської обл.;

Заперечення відповідача, озвучені в судовому засіданні 08.12.2015р., зводились до того, що розроблена відповідачем документація (вищеперерахована) не відповідає вимогам чинного законодавства.

Однак, дані твердження спростовуються актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000119, що є належним доказом виконання робіт відповідачем та прийняття їх позивачем, оскільки його дійсність презюмується допоки не буде встановлено протилежне (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Окрім того, сторонами в п. 3.2. договору №242/142/13 детально обумовлені їхні дії у разі неякісно виконаних робіт. В противному випадку проектна документація вважається прийнятою і підлягає оплаті.

Згідно ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Обов'язок прийняти виконані роботи, а у разі виявлення недоліків робіт, негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Однак, замовник (позивач) в порушення вимог ст. 853 Цивільного кодексу України своєчасно не заявив про недоліки у виконаних позивачем роботах (за наявності таких), що в свою чергу позбавляє його права в подальшому посилатися на такі недоліки.

Додатково судом не приймаються до уваги посилання позивача на те, що відповідачем не виконані роботи з отримання позитивного висновку Держбудекспертизи на суму 23998 грн., враховуючи наступне

Відповідно до ч. 2 ст. 31 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. При цьому до проведення експертизи залучаються (в тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з листа філії державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи у Волинській області (вих. №1457 від 11.09.2015р.) укладання договорів на проведення експертизи наданої відповідачем проектної документації по робочому проект "Реконструкція діючої АЗС в м. Южний, Одеської області" та "Реконструкція АЗС по вул. Пристанційна, 2 в м. Березівка, Одеської області" неможливе, оскільки дозвіл на проведення експертизи АЗС в м. Березівка, м. Южний Одеської області філією ДП "Укрдержбудекспертиза" у Волинській області було надано замовнику ТзОВ "Петрол - Гарант" (ще у 2013 році), а не ПАТ "Одесанафтопродукт". На даний час замовником експертизи по вказаних об'єктах виступає ПАТ "Одесанафтопродукт", з яким питання проведення експертизи по цих об'єктах філією ДП "Укрдержбудекспертиза" у Волинській області не узгоджено з ЦС ДП "Укрдержбудекспертиза". Замовником не в повному обсязі надана проектна документація, зокрема не затверджено завдання на проектування об'єкта, та завдання на розроблення розділу проекту "Оцінка впливу на навколишнє середовище"; відсутня заява про екологічні наслідки діяльності, опублікована в ЗМІ, відсутня довідка органів влади щодо відгуків і звернень громадян за результатами опублікованої заяви, а також матеріали громадських обговорень проектних рішень (ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"). Тобто, з даного листа вбачається неможливість проведення експертизи саме через недопрацювання позивача.

Суд апеляційної інстанції вважає, що розбіжності у даті укладення договору не впливає на обсяг зобов'язань взятих сторонами по договору, оскільки умови, які містяться у договорах наданих позивачем та відповідачем ідентичні за своїм змістом, а документи, що складалися сторонами в період його дії підтверджують належне виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу приписів статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційного суду приходить до висновку, що позов безпідставний та необґрунтований, тому в його задоволенні слід відмовити.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги підлягає стягненню з позивача на користь відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України. Надмірно сплачений судовий збір за подання позовної заяви може бути повернутий позивачу лише за його клопотанням, згідно ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньархпроект" на рішення господарського суду Волинської області від 29.09.15р. у справі №903/991/15 - задоволити.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 29.09.15р. у справі №903/991/15 скасувати. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Одеснафтопродукт" (65039, Одеська обл., м. Одеса, вул. Приморський р-н., провулок 2-й Артилерійський, буд. 6, код ЄДРПОУ 03482749) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньархпроект" (43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Даргомижського, буд. 7, код ЄДРПОУ 34827302) судовий збір в розмірі 2186,76 грн. за розгляд апеляційної скарги.

4. Доручити господарському суду Волинської області видати судові накази.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

6. Справу повернути до господарського суду Волинської області.

.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Гудак А.В.