Рішення

від 29.09.2015 по справі 906/859/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "29" вересня 2015 р. Справа № 906/859/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.

при секретарі: Шундрик Т.В.

за участю представників сторін:

- від позивача: ОСОБА_1 - голова правління Громадської організації "Тетерівський масив"; ОСОБА_2 - представник за дов. б/н. від 03.09.2015;

- від відповідача 1): ОСОБА_3 - представник за дов. №08/1446-010145 від 04.02.2015;

- від відповідача 2): ОСОБА_4 - керівник ОСОБА_5 садівничих товариств масиву "Тетерівський"

присутні: ОСОБА_6 - свідоцтво №701, паспорт серії ВМ № 939423, виданий Богунським РВ УМВС України в Житомирській обл. від 22.11.2000; ОСОБА_7 - пенсійне посв. № НОМЕР_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Громадської організації "Тетерівський масив" (Житомирський район, с. Буки)

до 1) Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" в особі ОСОБА_8 РЕМ (Житомирський район, с. Зарічани)

2) ОСОБА_5 садівничих товариств масиву "Тетерівський" (Житомирська область, Житомирський район, с. Буки)

про визнання недійсним договору № 178 та додатку до договору від 30.01.2004, зобов'язання надати погодження на укладання договору, зобов'язання укласти договір

Громадською організацією "Тетерівський масив" подано до господарського суду Житомирської області позов з вимогами про: визнання недійсним договору № 178 та додатку до договору від 30.01.2004 про постачання електричної енергії, укладений між ОСОБА_8 РЕМ та садовим масивом "Тетерівський"; зобов'язання ПАТ "ЕК"Житомиробленерго" надати погодження ОСОБА_8 РЕМ на укладання договору про постачання електричної енергії з Громадською організацією "Тетерівський масив"; зобов'язання ОСОБА_8 РЕМ укласти вказаний договір.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Громадська організація "Тетерівський масив" неодноразово зверталась до ОСОБА_8 РЕМ та ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" з заявами про укладення договору на постачання електричної енергії, надала копії документів та типовий договір на постачання електричної енергії з метою укладення договору.

Проте відповідач - 1 не надав погодження ОСОБА_8 РЕМ на його укладання. Водночас, договір про постачання електричної енергії від 30.01.2004, укладений між садовим масивом "Тетерівський" та ОСОБА_8, позивач вважає недійсним з огляду на те, що стороною вказаного правочину виступив садовий масив, який станом на момент укладення договору не був зареєстрований як юридична особа.

Ухвалою від 10.06.2015 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, призначив засідання суду, зобов'язав сторін надати необхідні документи.

Ухвалою від 08.07.2015 господарський суд припинив провадження у справі в частині вимог до Зарічанського району електричних мереж на підставі ч. 1 п. 1 ст. 80 ГПК України; замінив відповідача у справі з ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" на ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" в особі Зарічанського району електричних мереж; залучив до участі у справі іншого відповідача ОСОБА_5 садівничих товариств масиву "Тетерівський"; зазначив у мотивувальній частині цієї ухвали, що у випадку залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала і розгляд справи починається заново (а. с. 26 - 28 у т. 2).

Ухвалою господарського суду від 08.09.2015 розгляд справи відкладено відповідно до ст. 69 ГПК України та продовжено строк вирішення спору по 29.09 2015 включно для надання сторонам додаткових доказів по справі (а. с. 103, 104 у т. 2).

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача-1 проти позовних вимог заперечив, з викладених у відзиві на позовну заяву від 01.07.2015 мотивів (а. с. 95, 96 у т. 1); вважає, що оспорюваний договір відповідає вимогам законодавства України, а позивачем не зазначені підстави для визнання його недійсним.

Представник відповідача-2 позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у запереченні на позов від 08.07.2015 (а. с. 144 - 146 у т. 1), вказує, що ОСТ масив "Тетерівський" створене в 1991 р., його діяльність здійснюється за межами населеного пункту села Буки, за кошти членів ОСТ побудовано електромережу, транформатори та інше, що являється майном організації та знаходиться на її балансі. Новостворена громадська організація "Тетерівський масив" не є і не може бути правонаступником ОСТ масиву "Тетерівський" та не має права розпоряджатися майном об'єднання, водночас, ГО діє на території села Буки, яке немає ніякого відношення до мережі, побудованої за межами цього населеного пункту. Надала для долучення до матеріалів справи акти прийому-передачі основних засобів №26 від 10.12.1997, №27, від 12.02.2006 та матеріали інвентаризації основних засобів ОСТ "тетерівський" станом на 01.04.2011.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

30.01.2004 між ОСОБА_5 садівничих товариств масиву "Тетерівський" (споживач - відповідач-2) та виробничим відділенням ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" "ОСОБА_8 РЕМ" (енергопостачальна компанія - відповідач-1) укладено Договір № 178 про постачання електричної енергії споживачам (далі - Договір, а. с. 47 - 49 у т. 1).

Приписами ч. 1 ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК України).

З пояснень представника відповідача-1), наданих у відзиві на позовну заяву від 01.07.2015 (а. с. 95, 96 у т. 1) вбачається, що вказаний Договір було укладено ОСОБА_8 РЕМ на підставі Положення про ОСОБА_8 РЕМ та довіреності ПАТ "ЕК "Житомиробленерго", яка щорічно надається директору ОСОБА_8 РЕМ.

Зі сторони споживача Договір було підписано ОСОБА_5 садівничих товариств масиву "Тетерівський", зареєстрованим згідно з рішенням виконавчого комітету Житомирської районної ради 27.03.1991, діючого на підставі Статуту з правами наданими кооперативній організації.

Тобто, оспорюваний Договір № 178 від 30.01.2004 було укладено між двома суб'єктами господарювання, а саме: з однієї сторони ОСОБА_8, діючим на підставі довіреності від імені та інтересах ПАТ "ЕК "Житомиробленерго", з іншої - юридичною особою ОСОБА_5 садівничих товариств масиву "Тетерівський".

Сторони в судовому засіданні підтвердили волю на укладення вказаного правочину та спрямованість на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Зокрема, в матеріалах справи міститься частина виставлених відповідачем за 2012 рік рахунків за спожиту електроенергію та докази проведення ОСТ масиву "Тетерівський" їх оплат, в т. ч. і за інші періоди (а. с. 77, 78, 80 - 94 т. 1, а. с. 53 - 59 т. 2).

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

При цьому вимоги про визнання правочину недійсним можуть заявлятись як сторонами правочину, так і будь-якою заінтересованою особою в разі, якщо таким правочином порушено її права чи законні інтереси.

Позивач вважає себе заінтересованою особою у справі щодо визнання оспорюваного правочину недійсним.

У позовній заяві як на підставу для визнання Договору № 178 від 30.01.2004 недійсним, позивач посилається на відсутність необхідного обсягу дієздатності сторони - відповідача-2), внаслідок відсутності державної реєстрації товариства як юридичної особи станом на момент укладення договору. Вважає, що оскільки садовий масив "Тетерівський" не був створений і зареєстрований в установленому законом порядку, отже і не мав права укладати договір на постачання електричної енергії споживачам. Інших підстав для визнання Договору № 178 від 30.01.2004 недійсним позивачем не наведено, доказів підтвердження викладених ним у позовній заяві обставин та доказів порушення його прав, у зв'язку з укладенням оспорюваного правочину, не надано.

Водночас, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що станом на дату укладення Договору №178 про постачання електричної енергії споживачам - 30.01.2004, ОСТ масиву "Тетерівський" було зареєстроване в установленому законом порядку як юридична особа, доказом чого є Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 01.07.2015 (а. с. 63 у т. 1).

Звідси, суд дійшов висновку про безпідставність доводів позивача про зворотне.

До того ж як вбачається з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо позивача за № 623774 від 27.07.2012 (а. с. 54 у т. 1), Громадська організація "Тетерівський масив" була створена та реєстрована як суб'єкт господарювання лише у 2012 році, що свідчить про те, що станом на момент укладення Договору № 178 від 30.01.2004 вона ще не існувала, а тому її права не могли бути порушенні внаслідок укладення оспорюваного правочину.

З огляду на викладене, суд вказує, про відсутність підстав для визнання Договору № 178 про постачання електричної енергії споживачам від 30.01.2004 недійсним з визначених позивачем у позовній заяві мотивів, а також у зв'язку з недоведеністю порушення його прав, внаслідок укладення оспорюваного правочину.

Розглядаючи другу вимогу позивача про зобов'язання відповідача -1) надати погодження ОСОБА_8 РЕМ на укладання договору про постачання електричної енергії з ГО "Тетерівський масив", суд вважає за необхідне зазначити про заборону незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини (ст. 6 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання надання погодження юридичною особою її відокремленому підрозділу на право укладення договору є внутрішньою діяльністю суб'єктів господарювання і суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції юридичної особи.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні позову в частині вимоги про зобов'язання відповідача -1) надати погодження ОСОБА_8 РЕМ на укладання договору про постачання електричної енергії з ГО "Тетерівський масив".

Що стосується позовної вимоги про зобов'язання ОСОБА_8 РЕМ укласти договір на постачання електричної енергії з Громадською організацією "Тетерівський масив", слід зазначити таке.

Статтею 275 ГК України встановлено, що споживання електроенергії є договірним; відпуск електроенергії без оформлення договору енергопостачання не допускається; суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів електроенергією, зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції. Виробники і постачальники енергії, що займають монопольне становище, зокрема суб'єкти природних монополій, зобов'язані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії. Розбіжності, що виникають при укладенні такого договору, врегульовуються відповідно до вимог цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 179 ГК України також передбачено, що суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів (суб'єктів господарювання або не господарюючих суб'єктів - юридичних осіб) електроенергією зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг).

Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 5 частини 1 статті 92 Конституції України засади організації та експлуатації енергосистем визначаються виключно законами України. Такими, зокрема, є Закони України "Про електроенергетику", "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" а також відповідні положення Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Особливістю нормативно-правового регулювання електропостачання є наявність численних підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі нормативно-технічних, якими визначається та деталізується порядок отримання та споживання електроенергії.

Так, норми названих законодавчих актів деталізовані, зокрема, в положеннях Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28 (далі - Правила).

Укладення договору про постачання електричної енергії та визначення його змісту на основі типового договору передбачено пунктом 5.2 Правил, а сам типовий договір міститься в додатку 3 до Правил.

Слід зазначити, що укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 ГК України, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору (частина третя статті 184 ГК України).

Приписами ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Згідно з ч.1 ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

За ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (ст. 641 ЦК України).

Згідно з п. 5.1 Правил, Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до п. 5.2 вище вказаних Правил, при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору (додаток 3). Умови договору про постачання електричної енергії, зазначені у додатку 3 та пунктах 5.5, 5.6 та 5.7 цих Правил, є істотними та обов'язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії.

Згідно з п. 5.4 Правил, для укладення договору про постачання електричної енергії, договору про технічне забезпечення електропостачання споживача або договору про спільне використання технологічних електричних мереж заявник (споживач, власник технологічних електричних мереж (основний споживач) або субспоживач) має надати відповідній організації, окрім заяви про укладення договору, зокрема, копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об'єкта).

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до директора ОСОБА_8 РЕМ з заявою щодо укладення договору про постачання електричної енергії листом від 30.10.2013 (а. с. 44 у т. 1), однак у відповіді на вказаний лист ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" від 28.11.2013, вих. № 013/16575-007428, вказано, що на момент звернення з вказаною заявою, відпуск електричної енергії вже здійснювався садовому масиву "Тетерівський" на підставі договору про постачання електричної енергії від 30.01.2004 № 178. Заявнику було повідомлено, що суперечки, які виникли між членами садівничого товариства та його керівними органами, можуть бути вирішені у встановленому законодавством України порядку у суді. Запропоновано для укладення договору про постачання електроенергії по існуючій схемі в межах дозволеної потужності звернутися до ОСОБА_8 ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" з переліком документів, передбачених п. 5.4 Правил користування електричною енергією, в т. ч. надати документ, що підтверджує право власності чи користування на об'єкт (приміщення) або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об'єкта) (а. с. 72 у т. 1).

Згідно з усними поясненнями представника відповідача-1, оскільки позивачем не було виконано приписи, встановлені Правилами, а саме не надано повного переліку документів, передбачених пунктом 5.4 Правил (правовстановлючих документів на об'єкт (приміщення) чи земельну ділянку, виданих саме Громадській організації "Тетерівський масив"), які свідчили б про ініціювання позивачем укладення договору відповідно до статті 179 ГК України, останнє стало підставою відмови йому в укладенні договору про постачання електричної енергії з відповідачем-1, з огляду на відсутність обов'язку енергопостачальної організації виконати вимоги пункту 5.3 Правил та надати позивачу проект договору про постачання електричної енергії, істотні умови якого мають визначатися на підставі типового договору та документів, наданих позивачем згідно з пунктом 5.4 Правил.

До того ж, суд зазначає, що цивільне законодавство передбачає загальний принцип свободи договору (п. 3 ст. 3 Цивільного кодексу України) і не встановлює такого способу захисту цивільного права чи інтересу як зобов'язання примусового укладення договору.

Зобов'язання укласти договір у судовому порядку не відповідає способам захисту прав, передбачених ст. 16 ЦК України (постанова Верховного Суду України від 10.10.2012 № 6-110цс12).

У випадку, коли актом цивільного законодавства передбачена обов'язковість його положень для сторін договору, але одна із сторін ухиляється від укладення, зацікавлена сторона має право звернутися до суду за захистом свого права, яке підлягає захисту на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом, що містить відповідний обов'язок.

Тобто, позивач у позовній заяві має визначити умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, або на які зроблено посилання у поданому позивачем проекті договору.

Зазначене відповідає пп. 9.9 п. 9 постанови Пленуму ВГСУ В«Про судове рішенняВ» від 23.03.2012 №6 та нормам статті 187 ГК України та ст. 84 ГПК України положення яких містять застереження на те, що у спорі про спонукання до укладення договору в резолютивній частині рішення вказують умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Однак вказаних документів позивачем до суду надано не було, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача укласти такий договір з огляду на вимоги статей 179, 180 ГК України, статей 628, 638 ЦК України та через неможливість визначення і фіксації відповідних умов договору в резолютивній частині судового рішення (постанова ВГСУ від 25.12.2012 № 25/5005/1701/2012).

Враховуючи наведені приписи законодавства та встановлені фактичні обставини укладення договору, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині зобов'язання укласти договір у судовому порядку, оскільки останнє не відповідає способам захисту прав, передбачених ст. 16 ЦК України, та за відсутності документів, необхідних для його укладення.

За таких умов, покладання на відповідача-1 обов'язку по вчиненню дій без дотримання позивачем п. 5.4 Правил користування електричною енергією, є безпідставним і неправомірним, що суперечить Конституції і не відповідає положенням статті 14 Цивільного кодексу України, відповідно до якої цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ст. ст. 33 та 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 30.09.15

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1-в справу;

2 - позивачу;

3 - відповідачу - 1)

4 - відповідачу - 2) за адресою: АДРЕСА_1