Рішення

від 16.09.2015 по справі 910/3893/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2015Справа №910/3893/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тісо Аркітект Металл Енд Гласс

Констракшн»

до Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРІМПЕКС»

про стягнення 44 083,00 грн.

Суддя Андреїшина І.О.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Задорожня Д.Ю. - дов. № б/н від 17.02.2015 р.

від відповідача: Случак О.О. - дов. № б/н від 23.04.2015 р.

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тісо Аркітект Металл Енд Гласс Констракшн» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Т.М.М.» про стягнення суми основного боргу в розмірі 44 083,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2014 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 31.03.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.10.2014 р. у справі № 910/3893/14 (колегія суддів у складі: суддя Бондарчук В.В. - головуючий, судді Бойко Р.В. та Удалова О.Г.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тісо Аркітект Металл Енд Гласс Констракшн» задоволено повністю: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Т.М.М.» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тісо Аркітект Металл Енд Гласс Констракшн» 44 083,77 грн. - заборгованості та 1 827,00 грн. судового збору.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.10.2014 р. за ініціативою суду виправлено помилки в рішенні Господарського суду міста Києва від 06.10.2014 р. у справі № 910/3893/14, зокрема, в десятому, шістнадцятому, двадцять третьому та двадцять сьомому абзацах мотивувальної частини та пункті другому резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2014 р. у справі № 910/3893/14 в зазначенні суми заборгованості, замість « 44 083,77 грн.», слід читати: « 44 083,00 грн.».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2014 р. у справі № 910/3893/14 апеляційну скаргу Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю (з додатками) на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2014 р. у справі № 910/3893/14 повернуто скаржнику, а матеріали справи № 910/3893/14 повернуто до Господарського суду міста Києва.

На виконання рішення Господарського суду м. Києва від 06.10.2014 р. у справі № 910/3893/14 було видано 27.11.2014 р. судовий наказ.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.05.2015 р. у справі № 910/3893/14 рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2014 р. у даній справі залишено без змін; апеляційну скаргу - без задоволення; матеріали справи № 910/3893/14 повернуто до Господарського суду міста Києва.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.07.2015 р. у справі № 910/3893/14 касаційну скаргу Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю задоволено; постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.05.2015 р. та рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2014 р. у справі № 910/3893/14 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За розпорядженням Керівника апарату Господарського суду м. Києва Кривенко О.М. від 29.07.2015 р. № 04-23/1057, щодо справи № 910/3893/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тісо Аркітект Металл Енд Гласс Констракшн» до Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРІМПЕКС» про стягнення 44 083,00 грн., відповідно до п. 2.3.52 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл.

Згідно з протоколом автоматичного розподілу справи № 910/3893/14 від 29.07.2015 р., дану справу передано на розгляд судді Андреїшиній І.О.

Ухвалою від 31.07.2015 р., керуючись ст. 86 ГПК України, суддя Андреїшина І.О. прийняла справу № 910/3893/14 до свого провадження; призначила розгляд справи № 910/3893/14 на 09.09.2015 р.; зобов'язала учасників судового процесу надати суду письмові пояснення з урахуванням вказівок, наведених у постанові Вищого господарського суду України від 21.07.2015 р. № 910/3893/14.

У судовому засіданні 09.09.2015 р. представник позивача підтримав подану ним 19.08.2015 р. через службу діловодства суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 44 083,00 грн. основного боргу, 33 309,11 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у розмірі 4 626,90 грн.

Розглянувши подану заяву, суд відмовив в прийнятті її до розгляду.

У судовому засіданні 09.09.2015 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив стягнути з відповідача 44 083, 00 грн. основного боргу.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.09.2015 р. проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог, надав суду пояснення по суті спору.

Враховуючи наведене, господарський суд з метою з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору у даній справі, керуючись ст. 77 ГПК України, ухвалою від 09.09.2015 р. розгляд справи відклав на 16.09.2015 р. та повторно зобов'язав учасників процесу надати суду письмові пояснення з урахуванням вказівок, наведених у постанові Вищого господарського суду України від 21.07.2015 р. № 910/3893/14.

Представник позивача в судовому засіданні 16.09.2015 р. надав суду усні пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.09.2015 р. проти позову заперечив.

Представник третьої особи в судове засідання 16.09.2015 р. не з'явився, про поважні причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, вимог ухвал суду в даній справі не виконав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

Згідно з абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення третьої особи про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

У судовому засіданні 16.09.2015 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

07.12.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тісо Аркітект Металл Енд Гласс Констракшн» (надалі - первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Т.М.М.» (надалі - новий кредитор) був укладений договір відступлення права вимоги № 35-У (надалі - договір), відповідно до умов якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги у боржника - ТОВ «УКРІМПЕКС», належне позивачу за договором підряду № 1722/2 від 30.08.2009 р. (надалі - основний договір).

Пунктами 1.1., 1.2. договору передбачено, що відповідач набуває право, належне первісному кредитору за договором підряду № 1722/2 від 30.08.2009 р., замість позивача вимагати від боржника - ТОВ «УКРІМПЕКС» сплати грошових коштів в розмірі 44 083,77 грн.

Відповідно до п. 1.3. договору, первісний кредитор та боржник - ТОВ «УКРІМПЕКС» підтверджують, що основний договір та всі додатки до нього, а також документи, складені сторонами при виконанні основного договору, в тому числі акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ3, є дійсним і не оспорюється боржником.

Згідно з п. 2.1. договору, одночасно з підписанням сторонами цього договору, первісний кредитор передає відповідачу за актом приймання-передачі документи, визначені в п. 3.1. цього договору, а також іншу документовану інформацію, яка є важливою для здійснення права вимоги, що відступається за цим договором.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що право вимоги за основним договором вважається переданим з моменту передавання документів у відповідності до п. 2.1. даного договору.

Згідно п. 2.3. договору, новий кредитор сплачує на користь первісного кредитора суму в розмірі 44 083,00 грн. в тримісячний строк від дня підписання даного договору.

Відповідно до п. 3.1.1. договору, первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору документи, що підтверджують право вимоги до боржника, зокрема: оригінал основного договору, вказаного в пункті 1.1. цього договору; оригінал додатків до основного договору; оригінали додаткових угод до основного договору; оригінали актів приймання виконаних будівельних робіт за основним договором; оригінали довідок про вартість виконаних будівельних робіт за основним договором; акти звірки взаєморозрахунків за основним договором, підписані уповноваженими представниками первісного кредитора та боржника.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін і діє до 01.06.2011 р.

Позивач пояснив суду, що ним було передано відповідачеві основний договір, додатки до основного договору та акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), що підтверджується актом приймання-передачі до договору відступлення права вимоги № 35-У від 07.12.2010 р. (копія в матеріалах справи).

Також, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що відповідач не виконав неналежним чином зобов'язання щодо сплати грошової суми, згідно з п. 2.3. договору, в результаті чого в нього виникла заборгованість у розмірі 44 083,77 грн.

За таких обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тісо Аркітект Металл Енд Гласс Констракшн» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Т.М.М.» про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 44 083,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з п. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Господарським судом встановлено, що за умовами договору про відступлення права вимоги № 35-У від 07.12.2010 р., право вимоги за основним договором вважається переданим з моменту передавання за актом приймання-передачі документів визначених договором, а також іншої документованої інформації, яка є важливою для здійснення права вимоги, що відступається.

Статтею 517 ЦК України передбачено, що укладаючи правочин про заміну кредитора у зобов'язанні первісний кредитор у зобов'язанні, повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Господарський суд встановив, що з акту приймання-передачі, не вбачається коли саме відбулась передача документів, оскільки на акті відсутня дата. Крім того, не вбачається, який саме договір підряду № 1722/2 від 30.08.2009 р. чи договір підряду № 1722/2 від 31.08.2009р. було передано новому кредитору.

Також, господарський суд зауважує, що вищезазначений акт не підтверджує передачу додатків до основного договору, довідок про вартість виконаних робіт та актів звірки взаєморозрахунків за основним договором.

В матеріалах справи відсутні докази існування договору підряду № 1722/2 від 30.08.2009 р., на яке іде посилання у договорі про відступлення права вимоги.

Оцінивши у сукупності докази та пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про те, що у договорі відступлення права вимоги було помилково зазначено дату укладення договору підряду - 30.08.2009 р., тоді як за основними ознаками та умовами правочину (номер договору, сума боргу, боржник тощо) можливо дійти висновку, що відступлення права вимоги позивачу відбулося за договором від 31.08.2009 р.

Відповідно до п. 2.3. договору, відповідач зобов'язаний був сплатити на користь позивача суму в розмірі 44 083,00 грн. в тримісячний строк від дня підписання даного договору.

Відповідно до частини першої статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

У постанові Вищого господарського суду України від 21.07.2015 р. у даній справі вказано, що в матеріалах справи відсутні докази існування договору підряду № 1722/2 від 30.08.2009 р., і це встановлено господарським судом під час нового розгляду даної справи.

Крім того, Вищий господарський суд України вказав надати належну оцінку листу ТОВ «УКРІМПЕКС» № 46 від 14.11.2013 р. та рішенню Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.12.2011 р. у справі № 5023/8394/11.

З матеріалів справи вбачається, що листом вих. № 46 від 14.11.2013 р., який отримано Фірмою «Т.М.М.» - Товариством з обмеженою відповідальністю 18.11.2013 р. за вхід. № 3501.010-03459, Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРІМПЕКС» повідомило про накладення арешту на майно ТОВ «УКРІМПЕКС» Дзержинським відділом виконавчої служби Харківського міського управління юстиції на виконання наказу суду від 20.12.2011 р. про примусове виконання рішення господарського суду Харківської області від 06.12.2011 р. у справі № 5023/8394/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тісо Аркітект Металл Енд Гласс Констракшн» до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРІМПЕКС» про стягнення суми основного боргу в розмірі 44 083,77 грн., пені - 5 646,48 грн., 3 % річних - 928,19 грн., інфляційних збитків - 2 054,30 грн., у зв'язку з неналежним невиконанням зобов'язань щодо оплати робіт за договором від 31.08.2009 р. № 1722/2.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.12.2011 р. у справі № 5023/8394/11 позов задоволено повністю: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРІМПЕКС» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тісо Аркітект Металл Енд Гласс Констракшн» суму основного боргу в розмірі 44 083,77 грн.; пеню в розмірі 5 646,48 грн.; три відсотки річних у розмірі 928,19 грн.; інфляційні збитки в розмірі 2 054,30 грн.; 527,13 грн. витрат зі сплати державного мита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Наведені докази, зокрема, лист ТОВ «УКРІМПЕКС» № 46 від 14.11.2013 р. та рішення Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.12.2011 р. у справі № 5023/8394/11 свідчать про те, що ТОВ «Тісо Аркітект Металл Енд Гласс Констракшн» вже реалізувало своє право вимоги від боржника сплати 44 083, 77 грн. за договором підряду № 1722/2 від 31.08.2009 р.

Враховуючи вищенаведене, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що за договором відступлення права вимоги № 35-У від 07.12.2010 р. виконані всі зобов'язання щодо передачі права вимоги, зважаючи на те, що сума заборгованості в розмірі 44 083,77 грн., яку просить стягнути первісний кредитор з нового кредитора, була стягнута в судовому порядку з боржника - ТОВ «УКРІМПЕКС», а також зважаючи на те, що позивачем не доведено існування договору підряду від 30.08.2009 р., то Господарський суд м. Києва дійшов висновку про необґрунтованість його позовних вимог до Фірми «Т.М.М.» - ТОВ, у зв'язку з чим відмовляє в їх задоволенні.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 22, 32,33, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову повністю.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 21.09.2015 р.

Суддя І.О. Андреїшина