Рішення

від 21.09.2015 по справі 915/1547/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2015 року Справа № 915/1547/15

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1 дов. № б/н від 11.08.2015

представник відповідача в судове засідання не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

За позовом: Приватного підприємства Будівельна фірма В«Автошляхбуд - СААВ» , 54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, буд. 34

До відповідача: Миколаївської міської ради, 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20

про: розірвання Договору оренди землі від 15.12.2004

встановив:

Приватне підприємство Будівельна фірма В«Автошляхбуд - СААВ» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою (заява про уточнення позовних вимог) в якій просить суд розірвати з 27.12.2012 Договір оренди землі від 15.12.2004, укладений між Миколаївською міською радою та Приватним підприємством Будівельна фірма В«Автошляхбуд - СААВ» .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 15.12.2004 між Миколаївською міською радою та Приватним підприємством Будівельна фірма В«Автошляхбуд - СААВ» було укладено договір оренди земельної ділянки. 22.12.2012 між Приватним підприємством Будівельна фірма В«Автошляхбуд - СААВ» та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі - продажу. Згідно довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_2 зареєстрував право власності на нерухоме майно, отриманого за Договором купівлі - продажу майна, у державному реєстрі прав на нерухоме майно 27.12.2012. Отже, з 27.12.2012 Приватне підприємство Будівельна фірма В«Автошляхбуд - СААВ» не має ніякого відношення до нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, орендованої згідно Договору оренди, і фактично з цієї дати не використовує зазначену земельну ділянку. Позивач зазначає, що 28.03.2013 повідомив відповідача про продаж об'єктів нерухомості, розташованих на земельній ділянці та запропонував розірвати Договір оренди земельної ділянки. Відповідач не надав відповіді на вказане звернення. Позивач повторно звернувся до відповідача про розірвання Договору оренди земельної ділянки, але позивачу було відмовлено у розірванні Договору оренди землі та запропоновано внести зміни у Договір оренди землі шляхом заміни сторони у Договорі.

Відповідач у наданому відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що діючим законодавством України не передбачено розірвання Договору оренди у зв'язку з відчуженням іншій особі будівель, розташованих на орендованій земельній ділянці, тому вимога позивача є безпідставною та необґрунтованою. Вказує, що договором № 2836 передбачено припинення права оренди земельної ділянки шляхом внесення заміни сторони до Договору. Виконуючи умови Договору Миколаївська міська рада прийняла рішення № 43/38 від 16.09.2014, яким внесла зміни до Договору оренди землі від 15.12.2004, замінивши сторону Договору з Приватного підприємства В«Автошляхбуд - СААВ» на фізичну особу - підприємця ОСОБА_2

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

15.12.2004 між Приватним підприємством Будівельна фірма В«Автошляхбуд - СААВ» та Миколаївською міською радою було укладено Договір оренди землі № 2836 (далі - Договір), відповідно до умов якого Миколаївська міська рада на підставі рішення від 27.10.04 за № 24/15 надає, а ПП Будівельна фірма В«Автошляхбуд - СААВ» приймає в оренду земельну ділянку для обслуговування виробничих будівель та споруд по вул. Новозаводській, 20 Ленінський район (п. 1.1 Договору).

У відповідності до п. 2.1 Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 6 228 кв.м. у тому числі 1 150 кв.м під капітальною забудовою, 5078 кв.м. під проходами та проїздами, без права передачі її в суборенду. На земельній ділянці знаходяться забудови, що належать ПП «Автошляхбуд - САА» (п.2.2 Договору).

Згідно п. 3.1 Договору, договір діє на протязі 15 років з дати прийняття рішення. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється за актом приймання - передачі об'єкта оренди в день державної реєстрації цього Договору. Право на оренду земельної ділянки виникає після державної реєстрації цього Договору.

Так, на виконання умов Договору Миколаївська міська рада передала, а ПП «Автошляхбуд - САА» прийняло в оренду земельну ділянку по вул. Новозаводській, 20 для обслуговування виробничих будівель та споруд, що підтверджується актом приймання - передачі земельної ділянки (а.с. 15) та витягом з Державного реєстру правочинів (а.с. 16).

21.12.2012 між Приватним підприємством Будівельна фірма В«Автошляхбуд - СААВ» (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено Договір купівлі - продажу (далі - Договір -2), згідно умов якого продавець зобов'язується передати майно у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього обговорену грошову суму. (п. 1.1 Договору -2).

У відповідності до п. 1.3 Договору -2, нежитловий об'єкт, який відчужується за цим договором, розташований на земельній ділянці, площею 6228 кв.м., кадастровий номер 4810136900:05:004:0017, згідно договору оренди землі, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 15.12.2004 за № 4222, договір зареєстрований у Миколаївській Регіональній філії ДП «Центр ДЗК» від 05.01.2005 за № 040500100001.

Згідно з ч. 3 ст. 334 Цивільного кодексу України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Так, право власності на майно покупець зареєстрував 27.12.2012, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.19).

Відповідно до п.п. к) пункту 9.4 Договору, у разі відчуження будівель (або їх часток), розташований на земельній ділянці, наданій в оренду, орендар зобов'язаний повідомити про це міську раду у 10-денний термін із дня відчуження (та переоформити документи на право подальшого користування земельною ділянкою), а також повідомити нового власника про необхідність оформлення правових документів на землю. До посвідчення міською радою прав третіх осіб на користування земельною ділянкою орендна плата виконується орендарем у повному обсязі по день фактичного використання земельною ділянкою або до укладення нового договору оренди.

Частиною 1 ст. 377 Цивільного кодексу України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Частиною 1 ст. 120 Земельного кодексу України визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

У відповідності до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі», до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Отже, при переході права власності на нежитловий об'єкт за адресою м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 20, який розташований на земельній ділянці площею 6228 кв.м. до ОСОБА_2О, згідно Договору купівлі - продажу від 21.12.2012 відбувається і перехід прав на відповідну земельну ділянку, на якій розташований нежитловий об'єкт в тому ж обсязі, які були у попереднього землекористувача, а саме Приватного підприємства Будівельна фірма В«Автошляхбуд - СААВ»

Згідно зі ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

16.09.2014 Миколаївською міською радою прийнято рішення № 43/38 згідно якого було припинено право користування земельною ділянкою по вул. Новозаводській, 20 ПП В«Автошляхбуд - СААВ» та передано ФОП ОСОБА_2 в оренду до 27.10.2019 земельну ділянку площею 6228 кв.м. для обслуговування нежитлового об'єкта - виробничих будівель та споруд по вул. Новозаводській, 20. Вказаним рішенням внесено зміни до Договору оренди землі 2836, на оренду земельної ділянки площею 6228 кв.м. замінивши сторону договору з ПП В«Автошляхбуд - СААВ» на ФОП ОСОБА_2

Вказані обставини спростовують доводи позивача.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Частиною 5 ст. 49 ГПК України визначено, що - суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 28.09.2015

Суддя Н.О. Семенчук