УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2015 р.Справа № 818/1393/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бегунца А.О.
Суддів: Рєзнікової С.С. , Старостіна В.В.
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.05.2015р. по справі № 818/1393/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотордеталь-Конотоп"
до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИЛА:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мотордеталь-Конотоп" (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.04.2015 року №0000232202 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 56367грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 28183грн.50коп.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 28.05.2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотордеталь-Конотоп" задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.04.2015 року №0000232202 про зменшення суми бюджетного відшкдування з податку на додану вартість на 56367грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 28183грн.50коп. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотордеталь-Конотоп" (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Вирівська,64, код ЄДРПОУ 30573983) судовий збір в сумі 182грн.70коп. (сто вісімдесят дві грн. сімдесят коп.).
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 185.1 ст.185, п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.
Представники сторін в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що в період з 18.03.2015 року до 24.03.2015 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками ТОВ "Альтерпром" (код 37099401) за жовтень 2014 року та ТОВ "Завод Гідропрогрес" (код 37659050) за листопад 2014 року.
За результатами перевірки складено акт №45/22-02/30573983 від 31.03.2015 року, відповідно до якого зафіксовано порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту підприємства по операціях з придбання змащувально-охолоджуючої речовини у ТОВ "Альтерпром" по декларації з ПДВ за жовтень 2014 року на 51233грн. та запасних частин у ТОВ "Завод Гідропрогрес" по декларації з ПДВ за листопад 2014 року на 5134грн., в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" по декларації з ПДВ за листопад 2014 року в сумі 51233грн. та за грудень 2014 року в сумі 5134грн.
На підставі вказаного акту ДПІ у м. Сумах винесено податкове повідомлення-рішення від 09.04.2015 року №0000232202 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 56367грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 28183грн.50коп.
Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з безпідставності та необґрунтованості висновків податкового органу про відсутність реальності здійснення позивачем господарських операцій з спірними контрагентами, з огляду на наявність всіх первинних документів, які свідчать про правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість та суми бюджетного відшкодування.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.
Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
З наведених положень вбачається, що право на податковий кредит у позивача виникає у зв'язку зі сплатою ним податку на додану вартість у складі ціни товару (послуг), що підтверджується податковими накладними. При цьому датою виникнення такого права на податковий кредит є дата сплати коштів за товари (роботи, послуги), або дата отримання від постачальника податкової накладної.
Згідно вимогами пунктів 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.
Аналіз вказаних норм свідчить, що бюджетному відшкодуванню підлягає сума податку фактично сплаченого отримувачем товарів та послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів за умови виникнення у такого платника права на податковий кредит.
З матеріалів справи вбачається, що протягом періоду, який перевірявся, між позивачем (Покупець) та ТОВ "Альтерпром" (постачальник) укладено договір постачання №276 від 18.09.2013 року, за якими постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити змащувально-охолоджуючи та консерваційні речовини (а.с.67-70).
Згідно з пунктом 1.2 договору найменування (асортимент), кількість, ціна товару, що підлягає постачанню, узгоджується сторонами у відповідних специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.
Ціна товару зазначається у специфікаціях та визначається з урахуванням умов постачання, вказаних у специфікаціях або додаткових угодах до даного Договору. Постачання товару здійснюється постачальником на умовах, зазначених у специфікаціях до даного договору. Датою постачання товару та переходу права власності від постачальника до покупця вважається дата накладної (п.2.1, 3.1, 3.4, 3.6 договору).
При здійсненні постачання постачальник разом з товаром надає покупцю наступні документи: рахунок-фактуру,накладну,податкову накладну,сертифікат якості на партію товару,товарно-транспортну накладу (п.3.5 договору).
Відповідно до матеріалів справи, підставою для формування позивачем податкового кредиту у жовтні 2014 року стали податкові накладні, видані ТОВ "Альтерпром" №1 від 02.10.2014 року, №7 від 09.10.2014 року, №34 від 27.10.2014 року та №40 від 30.10.2014 року на загальну суму ПДВ 51232грн.60 коп. (а.с.102-105).
На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем долучено до матеріалів справи копії видаткових накладних, прибуткових ордерів, платіжних доручень, товарно-транспортних накладних, товарно-транспортної накладної (вантажна декларація), рахунків на оплату (а.с.86-101, 106-110).
З копій специфікацій №24 від 01.10.2014 року, №25 від 08.10.2014 року, №26 від 24.10.2014 року та №27 від 27.10.2014 року до договору №276 від 18.09.2014 року вбачається (а.с.71-74), що в них визначено найменування товару (3OP Alter-0046, 3OPAlter-0030B, 3OP AlterHon-004, 3OPAlter-0500С, мастило антикорозійне COREC FO-B), його кількість та ціна, а також умови поставки товару - автомобільним транспортом покупця, строк поставки - до 07.10.2014 року, до 12.10.2014 року, до 29.10.2014 року та до 03.11.2014 року.
Згідно з витягом з журналу реєстрації довіреностей за 2014-2015 роки (а.с.170-176) товар від постачальника отримувався менеджером ОСОБА_1
Вказані операції не заперечуються ДПІ у м. Сумах та підтверджено долученими до матеріалів справи первинними бухгалтерськими документами.
Господарські операції позивача здійснювались в межах основних видів діяльності позивача за КВЕД.
Також, протягом періоду, що перевірявся, підставою для формування позивачем податкового кредиту стали податкові накладні, видані ТОВ "Завод Гідропрогрес" №30 від 11.11.2014 року, №22 від 12.11.2014 року, №29 від 14.11.2014 року на загальну суму ПДВ 5134грн. (а.с.149-151).
На підтвердження постачання товару (плівки самоклейної, гідророзпилювачів, гідронасосів, клапанів звортніх, пневморозпилювачів, реле тиску, перемикачів манометрів, насосів, гідроштовхачів, фільтрів, регуляторів потоку) згідно з договором №283 від 20.09.2013 року (а.с.75-76) позивачем долучено до матеріалів справи належним чином завірені копії наступних документів: специфікації №15 від 03.11.2014 року (а.с.77), в якій визначено найменування товару, його тип, кількість, ціна та строк поставка - до 30.11.2014 року, що відповідає умовам, викладеним у п. 1.2, 2.1 та 3.1 договору №283 від 20.09.2013 року; видаткових накладних, товарно-транспортних-накладних, прибуткових ордерів та платіжних доручень, рахунків на оплату (а.с.136-148).
Згідно з витягом з журналу реєстрації довіреностей за 2014-2015 роки (а.с.170-176) товар від постачальника отримувався ОСОБА_2
Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про те, що вони не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази.
Водночас, колегія суддів відхиляє посилання контролюючого органу на відсутність сертифікатів якості на отриману продукцію, як на підставу для висновку про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ "Альтерпром" та ТОВ "Завод Гідропрогрес", оскільки зберігання даних документів, як первинних, не передбачено Законом України від 16.07.99 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", адже вони не містять інформації про господарські операції та не підтверджують їх здійснення, і їх наявність не передбачена правилами ведення бухгалтерського та/або податкового обліку на підприємстві. Зазначені документи можуть свідчити лише про відповідність якість товару, що постачається згідно з договором, діючим ГОСТам.
Отже, надання документів, підтверджуючих якісні характеристики товару, стосується лише правовідносин між продавцем і покупцем щодо підтвердження першим дотримання ним умов договору стосовно предмету поставки.
Окрім того, колегія суддів не погоджується з доводами апелянта про не підтвердження реальності господарської операції з постачання товару від ТОВ "Завод Гідропрогрес" внаслідок відсутності в розділах товарно-транспортних накладних "відправник" та "одержувач" повної адреси місцезнаходження пункту навантаження та пункту розвантаження, заповнення розділу "опис вантажу" в загальній формі, без розрізу за номенклатурою та від ТОВ "Альтерпром" у зв'язку із не зазначенням в розділі товарно-транспортних накладних "супровідні документи на вантаж", крім видаткових накладних, інших документів.
Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за №128/2568), товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Згідно із п. 11.1, 11.4, 11.6 вказаних Правил (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.
Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку для платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
Таким чином, недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних можуть свідчити лише про факт порушення правил перевезень автомобільним транспортом, що не пов'язане з дотриманням вимог податкового законодавства.
Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами, та як наслідок, правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при проведенні перевірки та при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.
Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятого податкового повідомлення-рішення, яке є предметом оскарження позивачем.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 28.05.2015 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.05.2015р. по справі № 818/1393/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О. Судді (підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Старостін В.В.
Повний текст ухвали виготовлений 28.09.2015 р.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.09.2015 |
Оприлюднено | 06.10.2015 |
Номер документу | 51706577 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Бегунц А.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні