Постанова

від 22.09.2015 по справі 814/879/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2015 р. Справа № 814/879/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Милосердного М.М.

при секретарі - Римар Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дія" до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, за участю прокурора Миколаївської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій та бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дія" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23 лютого 2015 року №0001661501, №0001671501 і №0001681501; визнання протиправними дій та бездіяльності; зобов'язання вилучити з баз даних інформацію про результати проведеної перевірки.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 23 лютого 2015 року №0001661501, №0001671501 і №0001681501. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області ставиться питання про скасування судового рішення в частині задоволення позовних вимог в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у січні-лютому 2015 року відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача, за результатами якої складено акт №201/14-04-15-01/35894165 від 09 лютого 2015 року.

Під час перевірки встановлено наступні порушення: п.45.2 ст. 45, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.2 ст. 201, абзац 9 п.201.10 ст. 201, абзац г п.201.1 ст. 201, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188, п.200.1, п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ за вересень 2014 року у сумі 1 865 504 грн.; п.45.2 ст. 45, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.2 ст. 201, абзац 9 п.201.10 ст. 201, абзац г п.201.1 ст. 201, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188, п.200.1, п.200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту за листопад 2014 року на 19 999, 343 грн.; п.45.2 ст. 45, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.2 ст. 201, абзац 9 п.201.10 ст. 201, абзац г п.201.1 ст. 201, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого за листопад 2014 року завищено суму бюджетного відшкодування на 1 595 000 грн. та суму залишку від'ємного значення на 5 061 378 грн.

На підставі акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 23 лютого 2015 року №0001661501 на суму зменшення бюджетного відшкодування ПДВ 1 595 000 грн. і 398 750 грн. штрафних санкцій, №0001671501 на суму 2 5060 721 грн. і №0001681501 на суму 2 332 390.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача, які викладені в акті перевірки та які є підставою для визнання протиправними та скасування прийнятих за результатами перевірки податкових повідомлень-рішень є хибними, у зв'язку з чим податкові повідомлення рішення №0001671501 та №0001681501 підлягають скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з вказаними вище висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.15 підроділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України - тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників, а також крім постачання таких зернових та технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з податком на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Дія" у вересні 2014 року отримував передплату від ТОВ "Гольфстрим ТМ" за пшеницю відповідно до умов договору №1509 від 15 вересня 2014 року на загальну суму 9 345 000 грн., а строк поставки пшениці було визначено в червні-серпні 2015 року.

Проте, ні під час проведення перевірки, ні до матеріалів справи, підприємством не було надано договорів на придбання пшениці, не були надані розрахунки з постачальником пшениці, у зв'язку з чим колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта про те, що ТОВ "Дія" не є першим постачальником пшениці від сільськогосподарського підприємства-виробника.

Також, відповідна господарська операція не задекларована ТОВ "Дія" в податковій декларації з ПДВ за вересень 2014 року.

Окрім цього, посилання суду першої інстанції лише на те, що поставка пшениці ТОВ "Гольфстрим ТМ" повинна була бути тільки в червні - серпні 2015 року, колегія суддів вважає помилковими, оскільки як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду справи (вересень 2015 року), підприємством не надано будь-яких доказів проведення відповідної поставки, а отже податковий орган дійшов правильного висновку щодо заниження підприємством податкових зобов'язань з ПДВ за вересень 2014 року на 1 869 000 грн. (20% від отриманої суми передплати у розмірі 9 345 000 грн.) по операціях з ТОВ "Гольфстрим ТМ", що в результаті призвело до заниження суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету на суму 1 865 504 грн. (податкове повідомлення-рішення №0001681501) та завищення від'ємного значення на суму 3 496 грн. (податкове повідомлення-рішення №0001671501).

Стосовно встановлено податковим органом під час проведення перевірки завищення ТОВ "Дія" податкового кредиту з ПДВ за серпень 2014 року на суму 6 652 567 грн., за листопад 2014 року на суму 19 996 213 грн. по операціях з ТОВ "Грін Смарт", що призвело до завищення бюджетне відшкодування у листопаді 2014 року на суму 1 595 000 грн. (податкове повідомлення-рішення №0001661501) та завищення від'ємного значення на суму 25 053 780 грн. (податкове повідомлення-рішення №0001671501), колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України - датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Дія" та ТОВ "Гін Смарт" було укладено договір купівлі-продажу малька осетрових риб-стерляді (риба однорічка-стерлядь) №1/08 від 01 серпня 2014 року, термін поставки якої - серпень 2014 року та договір купівлі-продажу малька осетрових риб-стерляді (риба однорічка-стерлядь) №1/11 від 01 листопада 2014 року.

Відповідно до умов вказаних договорів, придбання придбаної продукції передбачало перевезення, зариблення до водосховища, а подальше їх вирощування передбачало відповідне годування.

Також, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Дія" було укладено договір з Баштанським міжрайонним управлінням водного господарства №1 від 21 липня 2014 року про оптимізацію гідрологічного, гідрохімічного стану у регулюючій ємкості добового регулювання Явкинської зрошувальної системи "Явкинське водосховище", відповідно до якого передбачено сплату договірної вартості кормової бази в сумі 43 159, 68 грн. з урахуванням ПДВ за кожний рік.

Проте, згідно податкової накладеної №36 від 20 жовтня 2014 року на загальну суму 10 789, 92 грн. та акта за ІV квартал, Баштанське міжрайонне управління водного господарства надало ТОВ "Дія" послуги з екологічного оздоровлення регулюючої ємкості, а не оптимізацію гідрологічного, гідрохімічного стану у регулюючій ємкості, що в свою чергу свідчить про невідповідність змісту та обсягу операції.

Окрім цього, ТОВ "Дія" було укладено договір про спільну діяльність по зарибленню "Щербанівського водосховища" №2 від 21 липня 2014 року з ФОП ОСОБА_2, проте позивачем не було надано доказів, які б підтверджували операції з постачання та розрахунки за надання кормової бази.

Таким чином, враховуючи відсутність документів, які б підтверджували факт годування придбаної стерляді, а саме первинних документів щодо придбання кормів та їх вибуття за серпень-листопад 2014 року, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, щодо відсутності доказів вирощування стерляді, яка була придбана позивачем у ТОВ "Грін Смарт".

Також, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, які в свою чергу суд першої інстанції не прийняв до уваги, щодо відсутності доказів того, де ТОВ "Грін Смарт" зберігав придбану у ТОВ "Оазис Бисан" запліднену ікру, яка була придбана відповідно до договору №1505і від 15 травня 2014 року, оскільки інкубаційний модуль для її зберігання був переданий лише 30 червня 2014 року, що підтверджується актами приймання -передачі, а ікра була придбана 21 травня 2014 року.

При цьому, колегія суддів акцентує увагу на тому, що згідно листа Головного управління статистики у Миколаївській області №250/07-2від 27 квітня 2015 року, ТОВ "Дія" не здійснювало у 2014 році добування водних біоресурсів, про що підприємство повідомило листом №29/10 від 29 жовтня 2014 року, що також є доказом відсутності придбання риби у ТОВ "Грін Смарт".

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ТОВ "Дія" не підтвердило реальність здійснення з ТОВ "Грін Смарт" діяльності з придбання ікри заплідненої стерляді та як наслідок неможливості здійснення в подальшому вирощування риби стерляді, у зв'язку з чим висновки податкового органу щодо завищення податкового кредиту з ПДВ за серпень 2014 року на суму 6 652 567 грн., за листопад 2014 року на суму 19 996 213 грн. по операціях з ТОВ "Грін Смарт" є правильними, що помилково не було встановлено судом першої інстанції.

Разом з цим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ за господарськими операціями з ТОВ "Шелтон", ПП фірма "Тепс & Со" і Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Пунктами 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового Кодексу України, встановлено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом встановлено порушення порядку заповнення податкових накладених, а саме невірна адреса позивача та заповнення їх російською мовою, у зв'язку з чим ТОВ "Дія" завищено податковий кредит з ПДВ за серпень 2014 року на суму 156 грн., за вересень 2014 року 160 грн., за листопад 2014 року 342 грн. по операціях з ТОВ "Шелтон", що призвело до завищення від'ємного значення різниці на суму 658 грн. (податкове повідомлення-рішення №0001671501); завищено податковий кредит з ПДВ за листопад 2014 року на суму 42 грн. по операціях з ПП фірма "Тепс & Со", що призвело до завищення від'ємного значення різниці на суму 42 грн. (податкове повідомлення-рішення №0001671501) та завищено податковий кредит з ПДВ за листопад 2014 року на суму 2 745 грн. по операціях з Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області, що призвело до завищення від'ємного значення різниці на суму 2 745 грн. (податкове повідомлення-рішення №0001671501).

Колегія суддів погоджується з висновками податкового органу, що виявлені перевіркою неточності в податкових накладних, які стосуються даних місця юридичної адреси позивача та складення податкових накладних російською мовою є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених витрат до податкового кредиту, оскільки вони не відповідають встановленим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Податковим кодексом України вимогам.

Згідно приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом першим ч.3 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Таким чином, судом першої інстанції, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зроблений помилковий висновок про недоведеність відповідачем, на якого в силу норми ч.2 ст. 71 КАС України покладається обов'язок доказування, правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень №0001661501, №0001671501 і №0001681501, у зв'язку з чим вимоги щодо їх скасування є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись п.4 ч.1 ст. 202 КАС України колегія суддів вважає необхідним, скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ТОВ "Дія" відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Дія" до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, за участю прокурора Миколаївської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій та бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії відмовити в повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 29 вересня 2015 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

М.М. Милосердний