Ухвала

від 15.09.2015 по справі 815/1798/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/1798/15

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні інвестори" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2015 року, у справі за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні інвестори" про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А :

Податковим органом подано до суду позов, у якому заявлено вимоги про стягнення з підприємства заборгованості зі сплати ПДВ, у розмірі 106643,33 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду 03 квітня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції допущено порушення вимог процесуального права, а саме не досліджено всіх обставин справи щодо добровільного погашення відповідачем частини свого боргу.

Позивачем вказано про те, що підприємство має заборгованість зі сплати ПДВ, яку ним добровільно не погашено, а тому податковий орган й звернувся до суду з відповідним позовом.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у зв'язку із неявкою сторін в судове засідання.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетичні інвестори» 27.08.2003 року зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №15561200000001041 та перебуває на обліку в ДПІ у Київському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області з 09.09.2003 року за реєстраційним №3024.

Згідно податкових декларацій з податку на додану вартість та обліковою карткою платника податку - за відповідачем рахується заборгованість зі сплати ПДВ, у загальному розмірі 106643,33 грн., яку ним добровільно не сплачено, що й стало підставою для звернення податкового органу до суду із позовом про її примусове стягнення.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог, з яким погоджується судова колегія з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п.п.14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України, податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п.59.1 та п.59.2 ст.59 ПК України - у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Якщо контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби, такий контролюючий орган надсилає відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого орган державної податкової служби надсилає податкову вимогу. Форма зазначеного подання затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України - у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судовою колегією встановлено, що за підприємством відповідача рахується заборгованість зі сплати ПДВ, яка виникла на підставі самостійно поданих декларацій з цього податку, за 2014 та 2015 роки, у розмірі 106643,33 грн.

Податковим органом винесено податкову вимогу №1113-25 від 03.12.2014 року, на суму 58862,37 грн., яку отримано ТОВ «Енергетичні інвестори» 17.12.2014 року, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.30), проте станом на момент винесення оскаржуваного судового рішення - вказану заборгованість не погашено відповідачем.

За результатом встановлених обставин колегія суддів приходить до висновку, що оскільки відповідачем не сплачено самостійно задекларовані податкові зобов'язання, то це є підставою для їх стягнення у примусовому порядку.

Судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на часткову сплату ним податкового боргу, у розмірі 7500 грн., оскільки платіжне доручення про сплату цієї суми датовано днем винесення оскаржуваного судового рішення - 03.04.2015 року (а.с.64) та станом на момент його прийняття - у суду відсутня дана інформація. Колегія суддів зазначає, що сплата частини податкових зобов'язань, після винесення судового рішення, не є підставою для його скасування та їх сплата враховується при виконанні постанови суду, в рахунок загального погашення.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, що є підставою для залишення її без задоволення.

Керуючись ст.ст.185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні інвестори" - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

Т.М. Танасогло