Ухвала

від 23.09.2015 по справі 821/1527/15-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/1527/15-а

Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Тонус» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки,-

В С Т А Н О В И В:

18 травня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Тонус» (далі - ТОВ «Фірма «Тонус») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області (відповідач) про визнання протиправним і скасування наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фірма «Тонус» від 13.05.15 р. №431, посилаючись на порушення ДПІ у м. Херсоні положень пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, оскільки запити податкової інспекції до товариства щодо надання документів про господарсько-фінансову діяльність були необґрунтованими та не містили в собі підстав для їх надання, що є порушенням п. 73.3 ст. 73 ПК України. Як наслідок, позивач вважає, що наказ №431 винесений неправомірно, а дії відповідача щодо виходу на перевірку передчасними та протиправними.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року адміністративний позов ТОВ «Фірма «Тонус» задоволений. Визнано протиправним та скасовано наказ ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області від 13.05.2015 р. №431 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ФІРМА «ТОНУС».

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою повністю відмовити ТОВ «ФІРМА «ТОНУС» у задоволенні позовних вимог.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження в зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Фірма «Тонус» є суб'єктом підприємництва, як платник податків знаходиться на обліку в ДПІ у м. Херсоні. Спірні відносини виникли між сторонами внаслідок прийняття ДПІ у м. Херсоні наказу від 13.05.15 року №431 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фірма «Тонус» з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з платниками податків - контрагентами постачальниками ТОВ «Укрінжинірбуд» в грудні 2014 року, ТОВ БК «Євробуд», ТОВ «Інтерпласт» у липні, грудні 2013 року, січні 2014 року, подальшого використання, реалізації придбаних у контрагентів постачальників товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності з 14.05.15 року терміном три робочих дні. Даний наказ прийнято з посиланням на ст.ст. 20, 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Прийняттю наказу від 13.05.15 р. №431 передувало направлення контролюючим органом до ТОВ «Фірма «Тонус» запитів про надання інформації та її документального підтвердження, складених з посиланням на приписи ст. 20, п. 73.3 ст. 73 України. Зокрема, на адресу товариства рекомендованим листом надійшов запит №2442/10/21-03-22-04-08 від 12.03.2015 «Про надання інформації та її документального підтвердження» щодо підтвердження правомірності декларування обсягів придбання та постачання, відображених в податковій звітності з ПДВ за грудень 2014 року ТОВ «Укрінжинірбуд». Підставою для надіслання запиту від 12.03.2015 вказано факт проведення ДПІ у Києво- Святошинському районі м. Києва заходів щодо підтвердження правомірності декларування обсягів придбання та постачання, відображених в податковій звітності з ПДВ ТОВ «Укрінжинірбуд». Відповідь на запит надіслано позивачем листом №9 від 23.03.15 разом з документами на 102 аркушах.

На адресу товариства надійшов запит ДПІ у м. Херсоні №3843/10/21-03-22-04-08 від 08.04.2015 року «Про надання інформації та її документального підтвердження» щодо підтвердження правомірності декларування обсягів придбання та постачання, відображених в податковій звітності з ПДВ липень, за грудень 2013 року, січень 2014 року ТОВ БК «Евробуд», ТОВ ПГ «Інтерпласт». Підставою для надіслання запиту вказано факт проведення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, Ленінською ОДПІ у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганською області заходів щодо підтвердження правомірності декларування цими платниками обсягів придбання та постачання у податковій звітності з ПДВ.

Відповідь на запит надіслано листом №20 від 22.04.2015 року, в якому позивач зазначає про необґрунтованість запиту, оскільки в запиті не зазначено, які обставини змусили відповідача звернутися до підприємства, як того вимагає п. 73.3 ст. 73 ПК України, у зв'язку з чим платника звільнено від надання пояснень та копій запитуваних документів. Позивач у відповіді вказує, що в запиті відсутнє посилання на конкретні факти порушення податного законодавства, немає конкретного переліку документів, які запитуються, у податковій інспекції є вся податкова звітність, яка необхідна для аналізу.

Позивач наполягає на порушенні ДПІ вимог щодо порядку призначення документальної перевірки, у зв'язку з чим наказ про проведення перевірки вважає незаконним. ДПІ не вбачає підстав для скасування спірного наказу.

Задовольняючи адміністративний позов ТОВ «Фірма «Тонус» суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача не ґрунтуються на правильному застосуванні норм податкового законодавства, з чим погоджується апеляційний суд.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

В оскаржуваному наказі відповідач посилається на пп. 78.1.1 п. 78 ст. 78 ПКУ, який передбачає, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої обставини - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Також в наказі є посилання на ст. 20, та ст. 75 ПКУ. Стаття 20 ПКУ містить перелік прав контролюючого органу, а зазначення ст. 75 ПКУ про види перевірок, є суто декларативною.

Відповідно до пп. 20.1.6 ст. 20 ПКУ, органи державної податкової служби мають право отримувати безоплатно від платників податків (у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій) інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених ПКУ. Ця інформація потрібна податківцям для здійснення ними функцій, визначених податковим законодавством.

Порядок збирання податкової інформації регламентується ст. 72 та 73 ПКУ. Податкова інформація надається органам державної податкової служби періодично, або, згідно з п. 73.3 ст. 73 ПКУ, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави її надання встановлено законом) та її документального підтвердження. Отримавши такий запит, платник податків зобов'язаний подати органу державної податкової служби інформацію, визначену у запиті, та її документальне підтвердження протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правильно виходив з того, що при прийнятті рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки у спірних правовідносинах податковий орган повинен був дотримуватись наступної послідовності дій: 1) належного складення податковим органом і направлення на адресу платника податків обов'язкового письмового запиту, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) сплину строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

У разі коли запит складено з порушенням цих вимог, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (п. 73.3 ст. 73 ПК України).

На письмовий запит від 12.03.2015 року ТОВ «Фірма «ТОНУС» надано відповідь, а також копії документів на 102 аркушах.

На письмовий запит від 08.04.2015 року ТОВ «Фірма «ТОНУС» надано відповідь, що запит не відповідає вимогам діючого в Україні законодавства, оскільки не вказано чіткої підстави для його надсилання (проведення звірки, проведення перевірки, порушення діючого законодавства, тощо), запит не містить конкретного переліку запитуваної інформації, із запиту не вбачається встановлення податковим органом факту вчинених (або, навіть, можливо вчинених) з боку підприємства порушень законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПІ у м. Херсоні.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про порушення контролюючим органом вимог до оформлення запитів. Запити ДПІ містять в собі лише вказівку на норми пп. 20.1.2 ст. 20, п. 73.3, п. 73.5 ст. 73, ПК України та посилання на проведення заходів іншими податковими інспекціями щодо підтвердження правомірності декларування ПДВ іншими підприємствами, проте у відповідності до вимог ст. 73 ПКУ мали б містити обґрунтування таких вимог (які саме платники були перевірені, яка інформація дає підстави для припущень про порушення законодавства позивачем, з приводу якого пропонується надати пояснення, тощо). В запитах відсутні посилання на обставини, які спонукали контролюючий орган до таких дій, підстави для отримання інформації та документів, що суперечить положенням визначеним п. 73.3 ст. 73 ПК України. Зміст вказаних запитів не містить викладення жодних фактів порушення позивачем вимог податкового чи іншого законодавства. Не надано відповідачем доказів отримання будь-якої податкової інформації щодо можливих порушень податкового та іншого законодавства і до суду. Фактично, позивачу пропонувалось надати копії документів у зв'язку з тим, що у контролюючого органу виникла така необхідність, але це об'єктивно не є підставою для такого надання.

До того ж, позивач надав відповідачу відповідь із зазначенням про невідповідність наданого запиту вимогам Податкового кодексу України. Отже, на думку колегії суддів, податковий орган мав можливість надіслати вдруге аналогічний запит, але складений з дотриманням вимог ПКУ.

Ігнорування податковим органом приписів абз. 1, 2 п. 73.3 ПКУ щодо змісту запиту звільняє платника податків від обов'язку надання відповіді. Тобто, невиконання платником податків запиту, який не відповідає всім вимогам п. 73.3 ПКУ, не може призвести до призначення та проведення позапланової перевірки за пп. 78.1.1 ст. 78 ПКУ. Такий висновок кореспондує з приписами п. 81.1 ст. 81 ПКУ в частині законності допуску до перевірки не лише за наявності документів на перевірку (копії наказу, направлення та службового посвідчення), але й за наявності законних підстав (належним чином складеного запиту із зазначенням фактів порушень з доказами його незаконного невиконання протягом встановлених строків). Безпідставне надсилання запиту є порушенням вимог ч. 2 ст. 19 Конституції, а тому є неправомірним і не може створювати правових наслідків, одним із яких і є обов'язок платника податків надати інформацію.

З посиланням на ст. 20, ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України в.о. начальника Державної податкової інспекції у м. Херсоні Олефіренко С.В. 13.05.2015 року за №431 прийнято наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фірма «Тонус». Отже, наказ прийнято у зв'язку з тим, що ТОВ «Фірма «Тонус» протягом 10 робочих днів не надало пояснення та документальні підтвердження на обов'язків письмовий запит контролюючого органу.

Таким чином, колегія суддів дійшла погоджується з судом першої інстанції, що у відповідача не виникли передбачені законом підстави для проведення перевірки та видання оскаржуваного наказу, у зв'язку з чим наказ від 13.05.2015 року за №431 є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову ТОВ «Фірма «Тонус».

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію не довів та не обґрунтував. В свою чергу позивач довів протиправність прийнятого відповідачем наказу від 13.05.2015 року за №431.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Відтак, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов