Рішення

від 27.11.2007 по справі 2-720/07

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №2-720/07

РІШЕННЯ

Іменем України

«27» листопада 2007 року

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Погрі бного C.O.

за секретаря - Дро бязко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі су ду в м. Одесі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів, поділ спільного м айна подружжя, визнання прав а власності, за зустрічним по зовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, поділ спільного майна подружжя, -

встановив:

Позивач звернулася до с уду з позовною заявою до ОС ОБА_2 з вимогою про розірван ня шлюбу, стягнення аліменті в, визначення місця проживан ня неповнолітньої дитини на підставі того, що шлюбні відн осини між сторонами припинен і з 14 січня 2006 року, шлюб носить формальний характер. Як прич ину розпаду сім'ї позивач вка зує на той факт, що сторони ма ють різні погляди на життя, є різними за характерами людь ми, вони мають відмінні погля ди на життя та шлюбні обов'язк и. Від шлюбу з відповідачем є н еповнолітня дитина - ОСОБА_ 3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка прож иває з позивачем, перебуває н а її утриманні, тому ОСОБА_1 просить стягнути з відпові дача аліменти на утримання д итини в розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку, а ле не менше, ніж 30 відсотків пр ожиткового мінімуму для дити ни відповідного віку, встано вленого на відповідний періо д законом. Також позивач прос ить суд визначити місце прож ивання дитини з нею.

Відповідач у судове засіда ння з'явився, позовні вимоги позивача визнав, визнав обґр унтованими вимоги про розірв ання шлюб, стягнення на корис ть позивача аліментів на утр имання його неповнолітньої д очки, визначення місця прожи вання дитини.

Питання про поділ майна, на бутого подружжям під час шлю бу, вирішене ухвалою суду про визнання мирової угоди.

Вислухавши пояснення стор ін, дослідивши матеріали спр ави, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити і з задоволенням позову. Згідн о із ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позов у суд за наявності для того за конних підстав ухвалює рішен ня про задоволення позову.

У судовому засіданні встан овлено, що сторони зареєстру вали шлюб 12 жовтня 1991 року, про що в Книзі реєстрації актів п ро укладення шлюбу вчинено в ідповідний актовий запис за № 1979. Від цього шлюбу є неповнол ітня дочка - ОСОБА_3, ІНФО РМАЦІЯ_1. Шлюб у сторін є перш им.

Сімейні відносини фактичн о припинені приблизно з січн я 2006 року, подружні відносини сторони не підтримують, спіл ьне господарство не ведеться , сторони проживають окремо. Основною причиною припиненн я сімейних відносин є те, що с торони втратили взаєморозум іння, почуття любові й поваги один до одного, а також єдніс ть цілей та мети створення та існування спільної сім'ї. В сі м'ї почали виникати конфлікт и та непорозуміння.

На примирення сторони не зг одні, обґрунтовуючи це тим, щ о відновлення сім'ї є неможли вим, через що суд не вважає за необхідне вживати заходів щ одо примирення сторін.

При дослідженні судом факт ичних взаємин між сторонами дійсних причин розірвання шл юбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дру жини та збереження шлюбу буд е суперечити інтересам чолов іка та дружини, а також інтер есам неповнолітньої дитини. Згідно ч. 2 ст. 112 Сімейного код ексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюб у, якщо буде встановлено, що п одальше спільне проживання ч оловіка й дружини та збереже ння шлюбу суперечать інтерес ам одного з них, інтересам ді тей, що мають істотне значенн я.

Видатки по оплаті державно го мита при оформленні реєст рації розірвання шлюбу в орг анах РАЦС суд вважає за необх ідне покласти на відповідача .

Судом встановлено, що стор они проживають окремо, непов нолітня дитина проживає разо м з матір'ю. Після припинення с торонами спільного проживан ня з січня 2006 року відповідач н е у повному обсязі виконує св ої обов'язки щодо надання утр имання дитини.

Виходячи з пояснень сторін , враховуючи визнання позову відповідачем у цій частині, на утримання дитини щомісяця необхідні кошти, розмір яких має дорівнювати 1/4 частині ві д всіх видів заробітку відпо відача, але не менше, ніж 30 від сотків прожиткового мінімум у для дитини відповідного ві ку, встановленого на відпові дний період законом. При пост анові рішення судом врахован ий стан здоров'я і матеріальн е становище дитини, а також с тан здоров'я та матеріальне с тановище платника аліментів .

Батьки дитини мають рівні о бов'язки з надання утримання дитині, оскільки згідно із ч . 1 ст. 141 Сімейного кодексу Укр аїни мати і батько мають рівн і права та обов'язки щодо дити ни. При цьому згідно ст. 182 Сіме йного кодексу України судом враховано, що дитина прожива є з матір'ю, мати дитини здійс нює догляд за нею, можливості матері по наданню утримання на дитину є обмеженими.

Згідно ст. 180 Сімейного коде ксу України батьки зобов'яза ні утримувати дитину до дося гнення нею повноліття. Згідн о ст. 181 Сімейного кодексу Укр аїни за рішенням суду кошти н а утримання дитини (аліменти ) присуджуються у частці від д оходу її матері, батька і (або ) у твердій грошовій сумі. Відп овідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь як ого ухвалено рішення звільне но від сплати судового збору , він стягується з відповідач а в дохід держави пропорційн о до задоволеної чи відхилен ої частини вимог. У відповідн ості до ч. 2 ст. 182 СК України мін імальний розмір аліментів на одну дитину не може бути менш им, ніж 30 відсотків прожитков ого мінімуму для дитини відп овідного віку.

За ст. 62 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" встановлений прожитко вий мінімум на одну особу в ро зрахунку на місяць у розмірі - для дітей віком від 6 до 18 рокі в: з 1 жовтня - 604 гривень.

Суд роз'яснює сторонам, що в ідповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейно го кодексу України розмір ал іментів, визначений за рішен ням суду або домовленістю мі ж батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рі шенням суду за позовом платн ика або одержувача аліментів у разі зміни матеріального а бо сімейного стану, погіршен ня або поліпшення здоров'я ко гось із них.

Вирішуючи питання щодо виз начення місця проживання неп овнолітньої дочки ОСОБА_4 , суд вважає цю вимогу такою, що підлягає задоволенню з ог ляду на такі обставини. Відпо відно до ч. 2 ст. 160 Сімейного ко дексу України місце проживан ня дитини, яка досягла десяти років, визначається за спіль ною згодою батьків та самої д итини. Враховуючи, що з цього питання між сторонами на сьо годнішній момент відсутній с пір, місце проживання дитини не заперечується відповідач ем та не заперечувалось ним й раніше, відповідач визнав по зов у цій частині, дитина доб ровільно обрала місце прожив ання разом із матір'ю, суд має задовольнити цю вимогу пози вача, визначивши місце прожи вання неповнолітньої дочки с торін - ОСОБА_3, з матір'ю.

Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112, 160 , 180, 181, 182, 183 Сімейного кодексу Ук раїни, ст. ст. 11, 88, ч. 4 ст. 174, 213, 215 Цивільного процесуального к одексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Шлюб між ОСОБА_1 та ОС ОБА_2, зареєстрований у Пала ці урочистих подій м. Одеси, а ктовий запис № 1979, - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2, який проживає в АДРЕСА_1, на ко ристь ОСОБА_1 аліменти на утримання його неповнолітнь ої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМ АЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини в ід всіх видів його заробітку , але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для д итини відповідного віку, вст ановленого на відповідний пе ріод законом, щомісячно, поч инаючи з 1.11.2006 року й до досягнен ня повноліття дочкою, ОСОБ А_3, тобто до 3 серпня 2012 року.

При реєстрації розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 д ержавне мито у розмірі 17, 0 грив ень, ОСОБА_1 - від сплати зв ільнити.

Визначити місце проживанн я неповнолітньої дитини - О СОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за м ісцем проживання її матері ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохі д держави судовий збір у розм ірі 51, 0 гривень, а також витрат и на інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивіл ьної справи у розмірі 7, 50 гриве нь.

Рішення може бути оскаржен е шляхом подання апеляційном у суду через суд першої інста нції заяви про апеляційне ос карження протягом десяти дні в з дня проголошення рішення та подання апеляційної скар ги протягом двадцяти днів пі сля подання заяви про апеляц ійне оскарження, або шляхом п одачі апеляційної скарги про тягом десяти днів з дня прого лошення рішення у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.