Ухвала

від 24.09.2015 по справі 810/1264/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2015 року м. Київ К/800/34182/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Островича С.Е., Лосєва А. М., Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Наіль" до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Наіль" (далі - ТОВ "Наіль") звернулось до суду з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - Ірпінська ОДПІ) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року позов ТОВ "Наіль" задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2015 року апеляційну скаргу Ірпінської ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Ірпінська ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Наіль" у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Ірпінською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Наіль" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування, сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Гамабудпроект", ТОВ "Хардітоп", ТОВ "Мастерленд", ТОВ "Логос Сервіс", ТОВ "Ктімена Інвест", ТОВ "Інверст", ТОВ "Бізнес формат Індустрія" за період з 01.04.2012 року по 30.09.2013 року. За результатами перевірки складено акт від 28.08.2014 року №783/224/36382661.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 138.2 ст. 138 , п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України , в результаті чого позивачем занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 575018, 00 грн., в т.ч. за 2012 рік на суму 180603, 00 грн., за 2013 рік на суму 394415, 00 грн., та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2012 рік на загальну суму 11485, 00 грн. та п. 198.2 , п. 198.3 ст. 198 , п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України , в результаті чого позивачем занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 439365, 00 грн., в т.ч. за квітень 2012 року - 6024, 00 грн., травень 2012 року - 53078, 00 грн., червень 2012 року - 44309, 00 грн., жовтень 2012 року - 21258, 00 грн., листопад 2012 року - 17535, 00 грн., грудень 2012 року - 32096, 00 грн., січень 2013 року - 30654, 00 грн., лютий 2013 року - 35571, 00 грн., березень 2013 року - 17716, 00 грн., квітень 2013 року - 31483, 00 грн., травень 2013 року - 12217, 00 грн., червень 2013 року - 23939, 00 грн., липень 2013 року - 52293, 00 грн., серпень 2013 року - 15742, 00 грн., вересень 2013 року - 45450, 00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.09.2014 року №0000972204, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" у розмірі 862527, 00 грн., з яких: 575018, 00 грн. - за основним платежем та 287509, 00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; №0000982204, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" у розмірі 659047,50 грн., з яких: 439365, 00 грн. - за основним платежем та 219682,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що під час перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ "Гамабудпроект", ТОВ "Хардітоп", ТОВ "Мастерленд", ТОВ "Логос Сервіс", ТОВ "Ктімена Інвест", ТОВ "Інверст", ТОВ "Бізнес формат Індустрія" є нікчемними і в силу статей 203 , 215 , 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Однак відповідачем не надано суду доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами - ТОВ "Гамабудпроект", ТОВ "Хардітоп", ТОВ "Мастерленд", ТОВ "Логос Сервіс", ТОВ "Ктімена Інвест", ТОВ "Інверст", ТОВ "Бізнес формат Індустрія", недійсними у судовому порядку, як і не обґрунтовано своєї позиції, в чому саме полягає порушення публічного порядку сторонами у ході укладення та виконання спірних правочинів.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що на час проведення перевірки, а також станом на день розгляду справи відсутні будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб ТОВ "Гамабудпроект", ТОВ "Хардітоп", ТОВ "Мастерленд", ТОВ "Логос Сервіс", ТОВ "Ктімена Інвест", ТОВ "Інверст", ТОВ "Бізнес формат Індустрія", пов'язаних із знищенням, пошкодженням майна, незаконним його заволодінням або пов'язаних із порушенням податкового законодавства.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що предметом перевірок були господарські відносин ТОВ "Гамабудпроект", ТОВ "Хардітоп", ТОВ "Мастерленд", ТОВ "Логос Сервіс", ТОВ "Ктімена Інвест", ТОВ "Інверст", ТОВ "Бізнес формат Індустрія" із їх контрагентами. Будь-яких обґрунтованих та логічних пояснень з приводу взаємозв'язку господарських операцій, що викликають сумніви податкового органу щодо їх реальності із господарськими операціями, які було досліджено у ході перевірки контрагентів позивача щодо тотожності предмету господарських відносин у вказаних підприємств та їх зв'язку із виконанням зобов'язань перед позивачем податковим органом не наведено. В свою чергу, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Крім того, будь-яка неправомірна діяльність контрагентів не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення до відповідальності платника податку, оскільки згідно ст. 61 Конституції України , юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що висновки про відсутність умов у ТОВ "Гамабудпроект", ТОВ "Хардітоп", ТОВ "Мастерленд", ТОВ "Логос Сервіс", ТОВ "Ктімена Інвест", ТОВ "Інверст", ТОВ "Бізнес формат Індустрія" для здійснення фінансово-господарської діяльності зроблені на підставі службової інформації, що є недостатньою для визнання угоди, укладеної із позивачем, такою, що не спричинила реальних юридичних наслідків. Фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та цими контрагентами підтверджується первинними та іншими документами.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу .

Згідно з п.п 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пункт 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу .

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Пункт 201.6 ст 201 Податкового кодексу України встановлює, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу .

Судами попередніх інстанцій зазначено, що відповідач не надав жодних доказів того, що позивача відповідно до положень пункту 201.6 Податкового кодексу України було повідомлено про наявність розбіжностей в задекларованих податкових зобов'язаннях і кредитах Підприємства та вказаних контрагентів, тоді як позивачем доведено правомірність та своєчасність відображення податкового кредиту за наслідками відповідних фінансово-господарських взаємовідносин у звітних документах. Наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, отриманих у межах взаємовідносин із ТОВ "Гамабудпроект", ТОВ "Хардітоп", ТОВ "Мастерленд", ТОВ "Логос Сервіс", ТОВ "Ктімена Інвест", ТОВ "Інверст", ТОВ "Бізнес формат Індустрія", підтверджено матеріалами справи.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ "Наіль".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович А. М. Лосєв О.І. Степашко