Рішення

від 29.09.2015 по справі 533/470/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 533/470/15-ц Номер провадження 22-ц/786/2654/15Головуючий у 1-й інстанції Лизенко А.В. Доповідач ап. інст. Кривчун Т. О.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого судді: Кривчун Т.О.

Суддів: Дряниці Ю.В., Карнауха П.М.

при секретарі: Філоненко О.В.

за участю: представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Погорілого Д.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 та Приватного сільськогосподарського підприємства «Батьківщина»

на рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 16 липня 2015 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Батьківщина» (далі -ПСП «Батьківщина»), третя особа - Пригарівська сільська рада, про розірвання договорів оренди, визнання недійсними та скасування їх реєстрації.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,-

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду із вказаним позовом до ПСП «Батьківщина», та, з урахуванням наданих уточнень (а.с.106), просила договори оренди землі на підставі Сертифікатів на право власності на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 в розмірі 3,45 умовних кадастрових гектарах між нею і Приватним сільськогосподарським підприємством «Батьківщина» розірвати; визнати недійсною реєстрацію договорів оренди землі на підставі Сертифікатів на право власності на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 в розмірі 3,45 умовних кадастрових гектарах між нею і Приватним сільськогосподарським підприємством «Батьківщина», про що вчинено запис №№126 і 127 про реєстрацію договорів від 07 вересня 2012 року та скасувати її; судові витрати покласти на відповідачів.

Рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 16 липня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

З вказаним рішенням не погодилася позивач, представник якої в поданій апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до порушення та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що, незважаючи на те, що законодавством не передбачено право в односторонньому порядку розірвати договір оренди земельної частки (паю), у разі виділення земельної ділянки в натурі, орендодавець не позбавлений права розірвати такий договір у судовому порядку.

Вважає, що було порушено порядок реєстрації договорів оренди землі.

Також, з вказаним рішенням не погодилось ПСП «Батьківщина», представник якого в поданій апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить змінити мотивувальну частину рішення, в частині підстав відмови у задоволенні позовних вимог, щодо розірвання договорів оренди землі, в іншій частині рішення залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовує тим, що факт отримання ОСОБА_4, свідоцтв про право власності на земельні ділянки не є підставою для розірвання вказаних договорів оренди, а зобов'язань припиненими шляхом відмови від них та вирішення спору у позасудовому порядку. Вважає, що нормами чинного законодавства передбачено два шляхи розірвання договорів оренди землі, виключно за згодою сторін та за рішенням суду.

У судовому засіданні представник позивача доводи своєї апеляційної скарги підтримав та прохав її задовольнити, проти задоволення апеляційної скарги ПСП «Батьківщина» заперечував, прохав її відхилити.

Представник відповідача доводи своєї апеляційної скарги підтримав та прохав її задовольнити, проти задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_4, - ОСОБА_2 заперечував, прохав її відхилити.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення представників сторін, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_4- ОСОБА_2 та відхилення апеляційної скарги ПСП «Батьківщина» з наступних підстав.

У відповідності до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення місцевого суду відповідає не в повній мірі.

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідно до розпорядження Козельщинської районної державної адміністрації від 07.03.1997 року №89 ОСОБА_4 отримала Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3 про те, що їй належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Сушківське» розміром 3,45 умовних кадастрових гектари без визначення меж цієї частки в натурі (а.с.78).

На підставі вказаного сертифікату 27.07.2011 року між позивачкою, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, підписано договір оренди землі, відповідно до п.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Пригарівської сільської ради (а.с.5-6, 76-77).

27.07.2011 року між сторонами договору складено акт приймання-передачі земельної ділянки, яка знаходиться на території Пригарівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області площею 3,45 га (а.с.4, 75).

07.09.2012 року договір оренди землі зареєстровано у Пригарівській сільській раді, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №127 (а.с.77).

На підставі Свідоцтва про право на спадщину від 20.01.2010 року за №53, виданого Козельщинською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_4 успадкувала право на земельну частку (пай) ОСОБА_5 розміром 3,45 умовних кадастрових гектари, про що в Сертифікаті останньої серії НОМЕР_1 зроблено відповідний запис. За вказаним сертифікатом до ОСОБА_4 перейшло право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Сушківське» розміром 3,45 умовних кадастрових гектари без визначення меж цієї частки в натурі (а.с.74).

На підставі вказаного сертифікату 27.07.2011 року між позивачкою, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, підписано договір оренди землі, відповідно до п.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Пригарівської сільської ради (а.с.8-9, 72- 73).

27.07.2011 року між сторонами договору складено акт приймання-передачі земельної ділянки, яка знаходиться на території Пригарівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області площею 3,45 га (а.с.7, 71).

07.09.2012 року договір оренди землі зареєстровано у Пригарівській сільській раді, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №126 (а.с.73).

10.11.2014 року ОСОБА_4 визначено в натурі та погоджено межі земельної ділянки площею 3,3399 га, яка знаходиться на території Пригарівської сільської ради, про що складено акт встановлення (відновлення) меж земельної ділянки №208 (а.с.48).

Також, як додаток до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.11.2014 року № НВ-5302026322014 в матеріалах справи міститься Кадастровий план вказаної земельної ділянки під кадастровим номером НОМЕР_4 (а.с.47).

21.11.2014 року між ОСОБА_4, як Орендодавцем та ФГ «Фортуна» як Орендарем укладено договір оренди землі №11, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 3,3399 га кадастровий номер НОМЕР_4, яка знаходиться на території Пригарівської сільської ради (а.с.44-45).

Акт приймання-передачі вказаної земельної ділянки, згідно вказаного договору №11, підписано 19.11.2014 року (а.с.46).

27.11.2014 року ОСОБА_4 отримано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, серія та номер НОМЕР_5, а саме земельну ділянку під кадастровим номером НОМЕР_4 площею 3,3399 га (а.с.12).

На підставі вказаного свідоцтва, відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_6 27.11.2014 року зареєструвала право власності на земельну ділянку площею 3,3399 га, яка знаходиться на території Пригарівської сільської ради (а.с.13).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права серії ЕЕО № 096338 від 27.11.2014 року, Договір оренди землі серія та номер №11 від 21.11.2014 року, укладений між ОСОБА_4 та ФГ «Фортуна-11», 25.11.2014 року зареєстрований у державному реєстрі (а.с.51).

10.11.2014 року ОСОБА_4 визначено в натурі та погоджено межі земельної ділянки площею 3,34 га, яка знаходиться на території Пригарівської сільської ради, про що складено акт встановлення (відновлення) меж земельної ділянки №207 (а.с.61).

Також, як додаток до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.11.2014 року №НВ-5302025092014 в матеріалах справи міститься Кадастровий план вказаної земельної ділянки під кадастровим номером НОМЕР_6 (а.с.60).

21.11.2014 року між ОСОБА_4, як Орендодавцем та ФГ «Фортуна» як Орендарем укладено договір оренди землі №12, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 3,34 га, кадастровий номер НОМЕР_6, яка знаходиться на території Пригарівської сільської ради (а.с.55-58).

Акт приймання-передачі вказаної земельної ділянки, згідно вказаного договору №12, підписано 19.11.2014 року (а.с.59).

27.11.2014 року ОСОБА_4 отримано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, серія та номер НОМЕР_7, а саме земельну ділянку під кадастровим номером НОМЕР_6 площею 3,34 га (а.с.10).

На підставі вказаного Свідоцтва, відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_6 27.11.2014 року зареєструвала право власності на земельну ділянку площею 3,34 га, яка знаходиться на території Пригарівської сільської ради (а.с.11).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права серії ЕЕО № 096341 від 27.11.2014 року, Договір оренди землі серія та номер №12 від 21.11.2014 року, укладений між ОСОБА_4 та ФГ «Фортуна-11», 25.11.2014 року зареєстрований у державному реєстрі (а.с.64).

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 18.03.2015 року по справі за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Батьківщина» до ОСОБА_4, Фермерського господарства «Фортуна-11», треті особи Пригарівська сільська рада, Реєстраційна служба Козельщинського РУЮ Полтавської області, Відділ Держземагенства у Козельщинському районі про визнання оспорюваного договору (правочину) недійсним у задоволенні позову відмовлено (а.с.86-88).

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 18.05.2015 року рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 18.03.2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Визнано недійсними договори оренди землі за №11 та №12 від 21 листопада 2014 року, укладені між ОСОБА_4 та Фермерським господарством «Фортуна-11», зареєстровані Реєстраційною службою Козельщинського РУЮ Полтавської області 27 листопада 2014 року за індексними номерами 30088630 та 30096325 (а.с.89-91).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.09.2015 року рішення апеляційного суду Полтавської області від 18.05.2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив із того, що з дня отримання ОСОБА_4 свідоцтв про право власності на земельні ділянки, тобто з 27.11.2014 року, договори оренди, укладені між нею та відповідачем 27.07.2011 року, є розірваними, а зобов»язання припиненими. Таким чином, вимога про розірвання цих договорів не може бути задоволена у звязку із попереднім розірванням таких договорів в позасудовому порядку шляхом відмови від них.

Проте, з таким висновком місцевого суду не можна погодитись в повному обсязі з наступних підстав.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Законом України «Про оренду землі», Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами ч.1 ст.93 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.3 ЦК України, серед загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, яка означає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору, тощо (ст.ст.6,27 ЦК України).

За нормою ч.3 ст.152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

У відповідності до розділу ІХ «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» громадяни - власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) до виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок мають право укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до цих сертифікатів з дотриманням вимог цього Закону. Після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом.

За змістом ч.3 ст.31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п.17 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

У п'ятому абзаці пункту вісім постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 року (зі змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму ВСУ від 19.03.2010 року) сформульована наступна правова позиція: при розгляді спорів про переукладення договорів оренди землі суди повинні враховувати, що згідно з пунктом 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000р. №5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2000р. за №101/4322, після виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акта на право приватної власності на землю зобов'язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства . З часу отримання особою державного акта на право приватної власності на землю вона набуває статусу власника земельної ділянки, у зв'язку з чим змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, а тому договір оренди земельної частки (паю) припиняється . Враховуючи вимоги статей 203, 215 ЦК про недійсність правочину , переукладення договору оренди земельної частки (паю) після виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки і одержання власником земельної частки (паю) державного акта на право власності на земельну ділянку можливе лише за наявності волевиявлення на те сторін.

Відповідно до п.2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року №5, зобов'язання сторін за договором оренди земельної частки (паю) можуть бути припинені після одержання державного акта на право приватної власності на землю і виділення земельної ділянки в натурі. При відмові орендаря розірвати цей договір із зазначених підстав та припинити користування земельною ділянкою право власності власника земельної ділянки (орендодавця) на землю підлягає захисту в законному порядку.

Згідно ч.4 ст.338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Як зазначено вище, ухвалою ВССУ від 16.09.2015 року рішення апеляційного суду Полтавської області від 18.05.2015 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції у т.ч. з тих мотивів, що судом апеляційної інстанції не було враховано, що після отримання державних актів на право власності на спірні земельні ділянки, зобов'язання ОСОБА_4 та ПСП «Батьківщина» припинилися відповідно до чинного законодавства.

Аналізуючи наведені норми закону, враховуючи, що ПСП «Батьківщина» відмовляється визнавати договори оренди землі від 27.07.2011 року (а.с.5-6, 8-9) припиненими, право власності позивача-власника земельної ділянки (орендодавця) на землю підлягає захисту в законному порядку.

Виходячи з вищевикладеного та з урахуванням висновків, наведених в ухвалі ВССУ від 16.09.2015 року, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для визнання припиненим договору оренди землі між ОСОБА_4 і ПСП «Батьківщина», укладеного 27.07.2011 року на підставі Сертифікату на право власності на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 в розмірі 3,45 умовних кадастрових гектарів та договору оренди землі між ОСОБА_4 і ПСП «Батьківщина, укладеного 27.07.2011 року на підставі Сертифікату на право власності на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3 в розмірі 3,45 умовних кадастрових гектарів.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру, тобто реєстрацією є запис, фіксація фактів або явищ з метою обліку їх та надання їм статусу офіційно визнаних актів, внесення до списку або книги обліку.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України "Про оренду землі", в редакції, яка діяла на час укладання договорів, істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Невід'ємною частиною договору оренди землі на підставі ч.4 ст.15 Закону України "Про оренду землі" є план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до вимог ст.15 Закону України «Про оренду землі» в редакції. яка діяла на час спірних правовідносин, відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог ст.ст. 4-6, 11, 17,19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди…

На порушення норм закону до підписаних сторонами документів не долучено планів або схем земельних ділянок, які передаються в оренду, їх кадастрових планів та актів визначення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості), що унеможливлює їх ідентифікацію на місцевості.

Разом із тим інформація про об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки), як зазначено вище, є однією з істотних умов договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до п.13 2 Порядку здійснення Державної реєстрації земельної ділянки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року №1021 державна реєстрація земельної ділянки здійснюється територіальним органом Держземагентства.

При здійсненні державної реєстрації договору оренди землі на підставі Сертифікату на право власності на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 в розмірі 3,45 умовних кадастрових гектарів, укладеного між ОСОБА_4 та ПСП «Батьківщина» та договору оренди землі на підставі Сертифікату на право власності на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3 в розмірі 3,45 умовних кадастрових гектарів, укладеного між ОСОБА_4 та ПСП «Батьківщина» були порушені вимоги закону, а саме, всупереч вказаній постанові дані договори були зареєстровані не територіальним органом Держземагентства, а Пригарівською сільською радою. Окрім того, були порушені також наведені вище вимоги ст.15 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до п.2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою КМУ від 25.12.1998 року №2073, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Виходячи з вище викладеного, оскільки державна реєстрація вказаних договорів проведена з порушенням чинного законодавства, а договори, у відповідності до норм закону, є припиненими, то така реєстрація може бути визнана недійсною та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги ПСП «Батьківщина» щодо зміни підстав для відмови у задоволенні позовних вимог та про відсутність підстав для припинення договорів оренди землі не ґрунтуються на нормах закону, а тому не заслуговують на увагу.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Апеляційним судом задовольняється одна немайнова вимога ОСОБА_4, а саме: 1) про визнання недійсною реєстрацію договорів оренди землі на підставі Сертифікатів на право власності на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 в розмірі 3,45 умовних кадастрових гектарах між нею і приватним сільськогосподарським підприємством «Батьківщина», про що вчинено запис №№ 126 і 127 про реєстрацію договорів від 07 вересня 2012 року та скасування її.

Як убачається з матеріалів справи позивачем по справі були понесені судові витрати, а саме: на сплату судового збору за подання позову - 974,40 грн., (а.с.1, 21), на сплату судового збору за подання апеляційної скарги - 487,20 грн.( а.с.166).

Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають понесені ним судові витрати в сумі 730,80 грн. (1461,60 (974,4+487,2)/2 .)

Відповідно до п.2 ч.1 ст.307, п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд вправі скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити рішення по суті позовних вимог з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення або неправильного застосування норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст.ст.303,307, п.п.3,4 ч.1 ст.309, ст.ст.316,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_2, - задовольнити.

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Батьківщина», - відхилити.

Рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 16 липня 2015 року, - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_4 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Батьківщина про розірвання договорів оренди, визнання недійсними та скасування їх реєстрації, - задовольнити частково.

Визнати недійсною та скасувати реєстрацію договору оренди землі від 27 липня 2011 року, укладеного на підставі Сертифікату на право власності на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 в розмірі 3,45 умовних кадастрових гектарах укладеного між ОСОБА_4 і приватним сільськогосподарським підприємством «Батьківщина» .

Визнати недійсною та скасувати реєстрацію договору оренди землі від 27 липня 2011 року, укладеного на підставі Сертифікату на право власності на земельну частку (пай) серії ПЛ № НОМЕР_2 в розмірі 3,45 умовних кадастрових гектарах укладеного між ОСОБА_4 і приватним сільськогосподарським підприємством «Батьківщина» .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства «Батьківщина» на користь ОСОБА_4 730,80 (сімсот тридцять гривень 80 коп.) грн. судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ Т.О. Кривчун

СУДДІ: /підпис/ Ю.В. Дряниця

/підпис/ П.М. Карнаух

ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Т.О. Кривчун