Постанова

від 17.09.2015 по справі 803/2095/15

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 року Справа № 803/2095/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дмитрука В.В.,

при секретарі судового засідання Приходай Я.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представників третьої особи ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача кооперативу «Кварц» по виробництву товарів народного споживання про визнання протиправними дій та скасування запису,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернувся з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача кооперативу «Кварц» по виробництву товарів народного споживання про визнання протиправними дій державного реєстратора виконавчого комітету Луцької міської ради щодо включення 03.10.2008р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей про юридичну особу - кооператив «Кварц» по виробництву товарів народного споживання (ідентифікаційний код 20122633) по вул.Героїв УПА, 86 у м.Луцьку та скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №1198120000004675 від 03.10.2008р. про включення відомостей про юридичну особу - кооператив «Кварц» по виробництву товарів народного споживання (ідентифікаційний код 20122633).

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- видачі діючій юридичній особі свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка передує включення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей про таку особу на підставі поданих нею документів, однак на час вчинення оскаржуваних реєстраційних дій кооператив «Кварц» був ліквідований як юридична особа, відомості щодо нього з ЄДРПОУ були вилучені 14.09.1997р. відділом розвитку підприємництва виконкому Луцької міської ради, відповідно державний реєстратор не мав права включати до ЄДР відомості про кооператив «Кварц» та видавати останньому Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи;

- законність вчинення оскаржуваних дій була предметом судового розгляду і постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2014р. у справі №2а/0370/1681/11 визнано їх визнано протиправними та скасовано запис №11981200000004675 від 03.10.2008р. про включення відомостей про юридичну особу - кооператив «Кварц» по виробництву товарів народного споживання, в зв'язку з чим 30.09.2014р. державним реєстратором реєстраційної служби Луцького МУЮ скасовано реєстраційну дію щодо включення до ЄДР відомостей про кооператив «Кварц»;

- відмова позивача в адміністративній справі №2а/0370/1681/11 від позову та скасування Вищим адміністративним судом України постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2014р. відбулось без перевірки ВАСУ законності прийняття судом апеляційної інстанції вказаної постанови, що дає підстави вважати її прийнятою з додержанням норм матеріального і процесуального права, в тому числі щодо повноти з'ясування обставин, що мають значення для справи та відповідності висновків суду апеляційної інстанції обставинам справи;

- включення відповідачем кооперативу «Кварц» у незаконний спосіб до ЄДР дало змогу останньому в судовому порядку оскаржувати правомірність надання земельних ділянок, що розташовані за адресами: м.Луцьк, вул.Героїв УПА, 86 «а» і «б», громадянам ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які в подальшому продали дані земельні ділянки позивачу, відповідно оскаржувані дії відповідача порушують права ОСОБА_5 як власника на правомірно набуті земельні ділянки за вказаними адресами.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених в адміністративному позові, який просить задовольнити повністю, додатково зазначивши, що відповіддю Головного управління статистики у Волинській області на запит суду підтверджено факт виключення з бази даних ЄДРПОУ 11.09.1997р. кооперативу «Кварц» по виробництву товарів народного споживання на підставі Повідомлення про скасування державної реєстрації і оскільки такі дії по виключенню будь-ким оскаржені не були, то це в свою чергу підтверджує протиправність дій державного реєстратора по включенню 03.10.2008р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей про дану юридичну особу.

Представник відповідача в поданому письмовому запереченні від 27.08.2015р. та представник відповідача в судовому засіданні 17.09.2015р. просять в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, мотивуючи тим, що оскаржувані дії є правомірними, оскільки проведені відповідно до вимог законодавства про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на підставі реєстраційної картки юридичної особи та довідки №936 Волинського обласного управління статистики про включення кооперативу «Кварц» по виробництву товарів народного споживання до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. При цьому, державним реєстратором було при уточненні даних встановлено скасування розпорядженням виконкому Луцької міської ради №29-рв від 30.01.1997р. державної реєстрації кооперативу «Кварц» з кодом ЄДРПОУ 06651129, а не кооперативу «Кварц» по виробництву товарів народного споживання з кодом ЄДРПОУ 20122633.

Представники третьої особи в поданому суду письмовому запереченні від 27.08.2015р. та в судових засіданнях просять в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, мотивуючи наступним:

- оскаржувані дії державного реєстратора, вчинені останнім 03.10.2008р., жодним чином не порушують права ОСОБА_5, оскільки він придбав земельні ділянки у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 14-28.04.2009р., відповідно право на пред'явлення будь-яких претензій до кооперативу «Кварц» могло виникнути у позивача лише щодо дій, що вчинялись після квітня 2009 року;

- господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлений та підтверджений Вищим господарським судом України факт проведеного обміну земельної ділянки міста Луцька площею 2,06 га на земельну ділянку площею 2,90 га, що належала колгоспу ім.Кірова (с.Жидичин Ківерцівського району) та факт правомірного користування кооперативом «Кварц» земельною ділянкою за адресою: м.Луцьк, вул.Червоноармійська, 86 (нині - вул.Героїв УПА, 86);

- помилково внесений до ЄДРПОУ запис про виключення кооперативу «Кварц» по виробництву товарів народного споживання (код 20122633), а не кооперативу «Кварц» (код 06651129) був правомірно виправлений державним реєстратором згідно із заявою голови кооперативу «Кварц» ОСОБА_3 шляхом включення до ЄДРПОУ відомостей про зазначену юридичну особу.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи, викладені позивачем у позовній заяві, дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову. При цьому судом враховано наступне:

02.10.2008р. державному реєстратору виконавчого комітету Луцької міської ради ОСОБА_3 були подані документи (реєстраційна картка про включення відомостей про юридичну особу - форма №6 та копію довідки №936 про включення до ЄДРПОУ) кооперативу «Кварц» по виробництву товарів народного споживання, код ЄДРПОУ 20122633.

03.10.2008р. державним реєстратором внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис №1 198 120 0000 004675 про включення відомостей про юридичну особу - кооператив «Кварц» по виробництву товарів народного споживання (ідентифікаційний код 20122633, 43000, Волинська обл., місто Луцьк, вулиця Червоноармійська, будинок 86) та видано Свідоцтво про державну реєстрацію кооперативу «Кварц» по виробництву товарів народного споживання (ідентифікаційний код 20122633, 43000, Волинська обл., місто Луцьк, вулиця Червоноармійська, будинок 86, дата проведення державної реєстрації 10.11.1988р.).

Вважаючи вказані дії протиправними, позивач - ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом про скасування такого запису.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

За приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Виходячи із змісту зазначеної норми процесуального закону, передумовою звернення до суду є суб'єктивне переконання особи (позивача) у порушенні її прав суб'єктом владних повноважень у конкретних публічно - правових відносинах. Тобто переконання у тому, що її суб'єктивне право у певних правовідносинах не може бути реалізованим належним чином, або на неї оскаржуваним рішенням протиправно покладено певний обов'язок. При цьому, у разі відповідного звернення юридичної особи суд при розгляді справи надає оцінку доводам щодо наявності порушення суб'єктивного права заявника у конкретних правовідносинах.

Такий висновок повністю узгоджується із нормами ч.1 ст.2 КАС України, в силу яких, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Аналіз положень ч.1 ст.2 КАС України свідчить, що завдання адміністративного судочинства визначаються через: мету судочинства - захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, факт порушення повинен мати місце саме у публічно правових відносинах позивача із відповідачем (суб'єктом владних повноважень), при здійсненні останнім владних управлінських функцій.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо при розгляді справи не встановлено факту порушення прав чи інтересів позивача, то навіть у разі, якщо рішення суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстави для задоволення позову та їх скасування відсутні. Тобто, звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Зазначений висновок повністю узгоджується із практикою Верховного Суду України. Так, у постанові від 10.04.2012 року (справа № 21-1115во10) Верховний Суд зазначив, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його дій можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням (діями).

Як зазначалося, ОСОБА_5 оскаржує дії та запис державного реєстратора про включення до ЄДР відомостей про юридичну особу - кооператив «Кварц» по виробництву товарів народного споживання, що пов'язані та стосуються саме зазначеної юридичної особи - кооперативу «Кварц».

Слід звернути увагу, що оскаржуване рішення про внесення до ЄДР запису за своєю правовою природою є ненормативним актом індивідуальної дії, який породжує правові наслідки лише для кооперативу «Кварц» по виробництву товарів народного споживання (ідентифікаційний код 20122633), а не позивача у справі.

Так, в абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп в справі № 3/35-313 (справа про акти органів Верховної Ради України) вказано, що «… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».

Таким чином, враховуючи, що оскаржувані дії та рішення (запис) про включення до ЄДР відомостей про юридичну особу - кооператив «Кварц» по виробництву товарів народного споживання породжують лише зміни у Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформації відносно кооперативу «Кварц», суд дійшов висновку, що такі дії і рішення (запис) відповідача безпосередньо не змінюють правовий стан позивача у справі.

Отже, з огляду на те, що позивач із відповідачем безпосередньо у публічно - правові відносини не вступав, а оскаржувані рішення жодним чином не порушують право або законний інтерес позивача саме у сфері публічно - правових відносин, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_5 про визнання їх протиправними та скасування.

При цьому, судом зазначається, що наявність спорів між позивачем та третьою особою у сфері земельних відносин жодним чином не може свідчити про порушення прав позивача діями державного реєстратора, оскільки вирішення таких спорів може відбуватись і відбувалось згідно з юрисдикцією господарського (цивільного) судочинства, водночас з виключенням можливості їх вирішення шляхом оспорювання позивачем правомірності включення відомостей про третю особу до ЄДР.

Крім того, сприймаючи рішення у справі, суд звертає також увагу і на таке.

Згідно ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач наводить в тому числі і мотиви, які свідчать про незаконність оскаржуваних дій та рішення (запису), проте, суд не вбачає підстав для детального аналізу та спростування кожного із таких доводів, виходячи із того, що як зазначено вище, оскаржувані дії та рішення не порушують прав та охоронюваних законом інтересів позивача у публічно - правових відносинах. Водночас визначальним же при прийнятті рішення у справі є встановлення судом того, що спірні дії та рішення, яке є актом індивідуальної дії, позивача не стосуються. Крім того, між позивачем та відповідачем не виникали спірні правові відносини у сфері управління. Тому, правова оцінка оскаржуваних дій та рішення з точки зору їх правомірності може бути надана судом лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цими рішеннями. Така позиція узгоджується із практикою Верховного Суду України, зокрема у справі № 21-1115во10.

Також, щодо забезпечення такого критерію як обґрунтованість постанови суду в контексті порушених у позовній заяві доводів, суд зазначає і наступне.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так у п.23 Рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Тому, враховуючи, що самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позову став висновок суду про відсутність порушення прав та інтересів позивача безпосередньо оскаржуваними діями та рішенням, підстави для надання оцінки їх правомірності за результатами розгляду позовної заяви ОСОБА_5 відсутні.

Керуючись статтями 2, 69-72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається сторонами протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої виготовлено 22 вересня 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Дмитрук