Постанова

від 19.01.2015 по справі 814/4064/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.01.2015 р. Справа № 814/4064/13-а

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Середи О.Ф. розглянувши в порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовом: Фермерського господарства «Кострубонька», Миколаївська область

до відповідача : Первомайської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, м. Первомайськ, Миколаївська область

Суть спору: скасування податкового повідомлення - рішення від 14.08.2013 року № НОМЕР_1, визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

Фермерське господарство В«КострубонькаВ» (надалі -позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними дії Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) щодо винесення 14.08.2013 року податкового повідомлення-рішення № 000712202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та визнати протиправним і скасувати вказане податкове повідомлення-рішення.

В обґрунтування позову Господарство вказало на недоведеність відповідачем факту перевищення позивачем встановленої пунктом 181.1 статті 181 Податкового кодексу України суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, і, відповідно, на протиправність визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

У письмових запереченнях проти адміністративного позову відповідач, з посиланням на факт доведеності порушень вимог податкового законодавства, просив у задоволенні позову відмовити.

Враховуючи наявність клопотань представників сторін суд, відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

З 22.07.2013 по 23.07.2013 відповідач здійснив позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.08.2012 по 30.09.2012, результати якої оформила актом від 26.07.2013 року № 91/22/32362346.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Підставою для перевірки в Акті, в наказі і у направленнях на перевірку ОДПІ вказала підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Згідно з цією нормою, документальна позапланова перевірка здійснюється в зв'язку з виявленням недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною у жовтні 2011 року), органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби завдань, та їх документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Фермерське господарство «Кострубонька» відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 Податкового кодексу України, а саме - основною діяльністю позивача є постачання вироблених ним сільськогосподарських товарів на власних та орендованих виробничих потужностях, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів становить понад 75 відсотків вартості всіх товарів, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, в зв'язку з чим ФГ «Кострубонька» відноситься до спеціального режиму оподаткування суми податку на додану вартість.

Згідно п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Тому, ФГ «Кострубонька» як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, було взагалі звільнено від сплати до бюджету сум податку на додану вартість за серпень місяць 2012 року та вересень місяць 2012 року, а тому вимога щодо сплати ФГ «Кострубонька» до державного бюджету податку на додану вартість на загальну суму 37750 грн., у тому числі за серпень 2012 року - 12000 грн., за вересень 2012 року - 25750 грн, є неправомірною.

Крім зазначеного, дії відповідача щодо визнання ФГ «Кострубонька» платником податку на додану вартість з 01.08.2012 року згідно акту № 20/22/32362346 від 24.07.2012 р. не відповідають вимогам чинного законодавства України та вчинені з перевищенням наданих повноважень, так як загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів ФГ «Кострубонька» протягом 12 календарних місяців за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року не перевищила 300000 грн. А акт № 20/22/32362346 від 24.07.2012 р. був оскаржений в судовому порядку.

В рішенні про оскаржуваний акт № 20/22/32362346 від 24.07.2012 р. встановлено, що на підставі п п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Миколаївській області у період з 16.07.2012 по 20.07.2012 було проведено позапланову виїзну документальну перевірку фермерського господарства «Кострубонька» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 20/22/32362346 від 24.07.2012 року, на підставі якого Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Миколаївській області прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 24.07.2012 року про збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 46368 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 11592 грн.

В акті перевірки податковий орган посилався на те, що за період з 01.07.2010 року по 31.07.2011 року загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів фермерським господарством «Кострубонька» протягом дванадцяти календарних місяців сукупно перевищила 300 000 грн., та склала 312 350 грн.

У зв'язку з вказаним податковим органом і було визначено господарству суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з моменту перевищення.

При цьому, судом встановлено, в акті перевірки, складеному за результатами перевірки ФГ «Кострубонька», податковим органом не було належним чином відображено суть порушення, а саме, не зазначено, за рахунок яких операцій відображено суму від здійснення операцій, з якими контрагентами, в якій кількості, і за якими цінами.

Оскільки позивач розраховувався сільськогосподарською продукцією з орендодавцями, відповідач мав навести в акті інформацію про те, яким чином вона встановила ціну продукції, якими положеннями нормативних актів керувалася при цьому, і якими документами підтверджується кількість продукції, чого зроблено не було.

А тому висновок Первомайської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області щодо того, що загальна сума від здійснення операцій позивача з постачання товарів/послуг протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 30 000 гривень (без урахування ПДВ) є необґрунтованим.

Вказане рішення про оскарження акту № 20/22/32362346 від 24.07.2012 р. набрало законної сили, а тому відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі не доказуються при розгляді даної справи.

Відповідно визнання ФГ «Кострубонька» платником податку на додану вартість з 01.08.2012 року не відповідають вимогам чинного законодавства України та вчинені з перевищенням наданих повноважень, так як загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів позивачем протягом 12 календарних місяців за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року не перевищила 300 000 грн.

Виходячи з Акту № 91/22/32362346 від 26.07.2013 року, відповідач зафіксував факт неподання декларацій по податку на додану вартість до Врадіївського відділення Первомайської ОДПІ за серпень - вересень 2012 року.

ФГ «Кострубонька» як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, було взагалі звільнено від сплати до бюджету сум податку на додану вартість за серпень місяць 2012 року та вересень місяць 2012 року.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що відповідач здійснив перевірку позивача всупереч нормам Податкового кодексу України.

В Акті перевірки ОДПІ вказала, що Господарство порушило пункт 181.1 статті 181, пункт 183.2, пункт 183.10 статті 183, пункт 185.1 статті 185, пункт 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження ПДВ на загальну суму 37 750 грн. (серпень 2012 року - 12 000 грн., вересень 2012 року - 25 750 грн.).

Податковим повідомленням-рішенням від 14.08.2013 № НОМЕР_1 (надалі - Рішення) відповідач, з посиланням на пункт 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, збільшила суму грошового зобов'язання Господарства з ПДВ на 56 625 грн. (37 750 грн. - за основним платежем, 18 875 грн. - за штрафними санкціями).

Згідно з пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення містить підставу для нарахування податкового зобов'язання. Такі підставі перелічені у пункті 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (підпункти 54.3.1 - 54.3.6).

Посилань на відповідний підпункт пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України Рішення не містить.

Як вказано в Акті, в період з 01.07.2009 по 30.06.2012 Господарство не було зареєстровано в якості платника ПДВ.

Згідно з пунктом 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 30 000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Відповідно до пункту 183.2 статті 183 Податкового кодексу України, у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу. Будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках, та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування (пункт 183.10 статті 183 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Статтею 83 Податкового кодексу України встановлено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є:

документи, визначені цим Кодексом;

податкова інформація;

експертні висновки;

судові рішення;

інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Як вказано у пункті 6 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, надалі - Порядок), факти виявлених порушень викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Згідно з підпунктом 5.2 пункту 5 розділу ІІ Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, і докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Відповідно до Акту про результати позапланової невиїзної документальної перевірки від 26.07.2013 № 91/22/32362346, період, що мав бути перевірений, - з 01.08.2012 по 30.09.2012.

В порушення цього, відповідач здійснив перевірку за період з 01.07.2009 по 30.06.2012.

Враховуючи відсутність законних підстав для проведення перевірки (в тому числі невідповідність предмета перевірки змісту наказу про її проведення), недоведеність факту порушення вимог Господарством вимог Податкового кодексу України, суд вважає протиправними висновки ОДПІ про виникнення у липні 2011 року у позивача обов'язку щодо реєстрації в якості платника ПДВ і, відповідно, про збільшення суми грошового зобов'язання Господарства.

За таких обставин, Рішення підлягає визнанню протиправним і скасуванню.

Висновком про визнання протиправними і скасування Рішення суд надав оцінку і діям відповідача. Дії контролюючого органу можуть бути предметом судового розгляду за умови, що порушення прав, свобод та інтересів особи є наслідком саме цих дій. В даному випадку права позивача були порушені рішенням суб'єкта владних повноважень, тому підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача відсутні.

Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковомузадоволенню.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийнятті (вчинені) вони відповідно до вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

При винесені рішення по адміністративній справі, суд вирішує питання про розподіл витрат відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснення нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 71, 94, 122, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фермерського господарства «Кострубонька» задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 14.08.2013 року, що було прийнято Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією Миколаївської області Державної податкової служби (Врадіївське відділення).

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути судові витрати в сумі 40, 00 грн. (сорок гривень), сплачені квитанцією від 13.09.2013 року та 526, 25 грн. (п»ятсот двадцять шість гривень двадцять п»ять копійок) з Державного бюджету України на користь Фермерського господарства «Кострубонька» (56323, с. Гуляницьке, Врадіївський район, Миколаївська область, код ЄДРПОУ 34362463).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку/

Головуючий суддя О. Ф. Середа