Ухвала

від 04.11.2015 по справі 814/4064/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/4064/13-а

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді -Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Алексєєвої Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 січня 2015 року по справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Кострубонька" до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправними дії Первомайської ОДПІ Миколаївської області щодо винесення податкового повідомлення-рішення № 0000712202 від 14.08.2013 року про збільшення ФГ «Кострубонька» суми грошового зобов`язання на 37750 грн. з подтку на додану вартість та 18875 грн. штрафних санкцій, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000712202 від 14.08.2013 року. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем було проведено перевірку підприємства, складено акт, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення. Позивач вважає, що воно прийняте з порушенням норм податкового законодавства, а тому звернувся до суду про визнання протиправними дій щодо винесення вищезазначеного повідомлення-рішення, визнання його протиправним та скасування.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 січня 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000712202 від 14.08.2013 року, що було прийнято Первомайською об`єднаною державною податковою інспекцією Миколаївської області Державної податкової служби (Врадіївське відділення). В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто судові витрати в сумі 40, 00 грн. (сорок гривень), сплачені квитанцією від 13.09.2013 року та 526, 25 грн. (п`ятсот двадцять шість гривень двадцять п`ять копійок) з Державного бюджету України на користь Фермерського господарства «Кострубонька» (56323, с. Гуляницьке, Врадіївський район, Миколаївська область, код ЄДРПОУ 34362463).

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 22.07.2013 по 23.07.2013 відповідач здійснив позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.08.2012 р. по 30.09.2012 р., результати якої оформив актом від 26.07.2013 року № 91/22/32362346.

Виходячи з Акту № 91/22/32362346 від 26.07.2013 року, відповідач зафіксував факт неподання декларацій по податку на додану вартість до Врадіївського відділення Первомайської ОДПІ за серпень вересень 2012 року.

Податковим повідомленням-рішенням від 14.08.2013 № 0000712202 (надалі Рішення) відповідачем, з посиланням на пункт 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов`язання Господарства з ПДВ на 56 625 грн. (37 750 грн. за основним платежем, 18 875 грн. за штрафними санкціями).

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення є доведеними, обґрунтованими у зв`язку з чим такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно до п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Згідно до п. 183.2 ст. 183 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Відповідно до п. 183.10 ст. 183 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Згідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; ґ) виключено; д) виключено; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно до п. 209.2 ст. 209 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 209.6 ст. 209 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Ця норма діє з урахуванням того, що: а) для новоутвореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб'єкт господарювання, який провадить господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду; б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з постачання основних фондів, що перебували у складі його основних фондів не менше ніж 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.

Судом встановлено, що Фермерське господарство «Кострубонька» відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 Податкового кодексу України. , а саме - основною діяльністю позивача є постачання вироблених ним сільськогосподарських товарів на власних та орендованих виробничих потужностях, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів становить понад 75 відсотків вартості всіх товарів, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, в звязку з чим ФГ «Кострубонька» відноситься до спеціального режиму оподаткування суми податку на додану вартість, в зв`язку з чим у період з 01.07.2009 по 30.06.2012 не було зареєстровано в якості платника ПДВ.

Тому, ФГ «Кострубонька» як суб`єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, було взагалі звільнено від сплати до бюджету сум податку на додану вартість за серпень місяць 2012 року та вересень місяць 2012 року, а тому вимога щодо сплати ФГ «Кострубонька» до державного бюджету податку на додану вартість на загальну суму 37750 грн., у тому числі за серпень 2012 року - 12000 грн., за вересень 2012 року - 25750 грн, є неправомірною.

Крім вищезазначених порушень, відповідач у акті перевірки від 26.07.2013 року посилається на акт № 20/22/32362346 від 24.07.2012 року, на підставі якого Первомайською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Миколаївській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000132301 від 24.07.2012 року про збільшення позивачеві суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 46368 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 11592 грн.

У вищезазначеному акті перевірки податковий орган посилався на те, що за період з 01.07.2010 року по 31.07.2011 року загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів фермерським господарством «Кострубонька» протягом дванадцяти календарних місяців сукупно перевищила 300 000 грн., та склала 312 350 грн.

Однак, дії відповідача щодо визнання ФГ «Кострубонька» платником податку на додану вартість з 01.08.2012 року згідно акту № 20/22/32362346 від 24.07.2012 р. не відповідають вимогам чинного законодавства України та вчинені з перевищенням наданих повноважень, так як загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів ФГ «Кострубонька» протягом 12 календарних місяців за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року не перевищила 300000 грн. А акт № 20/22/32362346 від 24.07.2012 р. був оскаржений в судовому порядку.

Як вказано у пункті 6 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затвердженогонаказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, надалі Порядок), Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Згідно з підпунктом 5.2 пункту 5 розділу ІІ Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Відповідно до Акту про результати позапланової невиїзної документальної перевірки від 26.07.2013 № 91/22/32362346, мав бути перевірений період з 01.08.2012 по 30.09.2012.

В порушення цього, відповідач здійснив перевірку за період з 01.07.2009 по 30.06.2012.

Крім того, судом встановлено, що в акті перевірки, складеному за результатами перевірки ФГ «Кострубонька», податковим органом не було належним чином відображено суть порушення, а саме, не зазначено, за рахунок яких операцій відображено суму від здійснення операцій, з якими контрагентами, в якій кількості, і за якими цінами.

Оскільки позивач розраховувався сільськогосподарською продукцією з орендодавцями, відповідач мав навести в акті інформацію про те, яким чином вона встановила ціну продукції, якими положеннями нормативних актів керувалася при цьому, і якими документами підтверджується кількість продукції, чого зроблено не було.

А тому висновок Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області щодо того, що загальна сума від здійснення операцій позивача з постачання товарів/послуг протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування ПДВ) є необґрунтованим.

Вказане рішення про оскарження акту № 20/22/32362346 від 24.07.2012 р. набрало законної сили, а тому відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі не доказуються при розгляді даної справи.

Враховуючи відсутність законних підстав для проведення перевірки (в тому числі невідповідність предмета перевірки змісту наказу про її проведення), недоведеність факту порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, колегя суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність висновків ОДПІ про виникнення у липні 2011 року у позивача обов`язку щодо реєстрації в якості платника ПДВ і, відповідно, про збільшення суми грошового зобов`язання Господарства.

Крім того, колегія суддів зазначає, що оскільки дії щодо винесення податкового повідомлення-рішення не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, то позовні вимоги Фермерського господарства «Кострубонька» в частині визнання протиправними дії Первомайської ОДПІ Миколаївської області щодо винесення податкового повідомлення-рішення № 0000712202 від 14.08.2013 року про збільшення ФГ «Кострубонька» суми грошового зобов`язання на 37750 грн. з подтку на додану вартість та 18875 грн. штрафних санкцій, не підлягають задоволенню.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги Фермерського господарства «Кострубонька» в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 14.08.2013 року № 0000712202 є доведеними, обґрунтованими, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Миколаївського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 січня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні у судовому засіданні апеляційної інстанції, мають право подати касаційну скаргу протягом 20 днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст рішення виготовлено 06.11.2015 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик