Постанова

від 01.10.2015 по справі 826/15277/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/15277/15 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А. Б.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Тур В. В.

представника позивача Боднарчука А. Я., представника відповідача Ткача С. С.,розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Шоппер Маркетинг» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2015 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Шоппер Маркетинг» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу № 1557 від 20.07.2015 р., -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Шоппер Маркетинг» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу № 1557 від 20.07.2015 р.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2015 р. позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану постанову суду - скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на адресу позивача було надіслано три запити про надання інформації та її документального підтвердження: від 04.02.2015 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Алегрія.» за листопад 2014 року (а. с. 58 - 59), від 20.05.2015 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Алегрія.» за жовтень 2014 року (а. с. 53 - 54), від 29.05.2015 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Фьюженс» за лютий 2015 року (а. с. 47 - 48).

20.07.2015 р. відповідачем винесено оскаржуваний наказ на проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Алегрія.» (код за ЄДРПОУ 38886204) за період з 01.10.2014 р. по 30.11.2014 р. та ТОВ «Фьюженс» (код за ЄДРПОУ 39246622) за період з 01.02.2015 р. по 28.02.2015 р. (а. с. 10).

Підставою для винесення спірного наказу є ненадання в повному обсязі пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України надано право платникам податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

В постанові від 27.01.2015 р. у справі № 21-425а14 Верховний Суд України висловив позицію, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Суб'єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді.

У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

Досліджуючи матеріали справи, колегією суддів було встановлено, що на запити від 04.02.2015 р. та 20.05.2015 р. позивачем, 10.03.2015 р. та 24.06.2015 р. відповідно, було надано пояснення та копії документів: господарських договорів, податкових накладних, платіжних доручень, актів наданих послуг тощо (а. с. 56, 61).

Відповідач, вирішуючи питання про наявність підстав для проведення перевірки прийшов до висновку про недостатність наданих документів для встановлення факту відсутності порушень з боку позивача, опис яких, втім, в запитах про надання інформації був відсутній.

Погоджуючись з правомірністю вказаних висновків, суд першої інстанції не врахував, що у відповідності до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, в тому числі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, критерієм для встановлення достатності наданих пояснень та підтверджуючих документів має бути зміст порушень, викладених податковим органом у запиті.

В той же час, запити відповідача не містять опису порушень позивача, які мають бути спростовані відповіддю на запит.

В запереченнях на адміністративний позов відповідач послався на неподання позивачем документів на письмовий запит від 21.07.2015 р. № 110806/10/26-55-22-13-10, вручений директору позивача постфактум винесення оскаржуваного наказу.

Однак, посилань на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документального обґрунтування заперечення відповідача не містять.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В силу того, що відповідачем в судах першої та апеляційної інстанцій не доведено, які документи та пояснення надані не в повному обсязі, колегія суддів приходить до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції щодо правомірності винесення оскаржуваного наказу в цій частині.

В той же час, суд першої інстанції в частині взаємовідносин позивача з ТОВ «Фьюженс» пов'язав факт ненадання пояснень та документів на запит податкового органу з беззаперечним правом відповідача провести перевірку у відповідності до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

З даною мотивацією оскаржуваного рішення колегія суддів також не погоджується з огляду на наступне.

У відповідності до п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Таким чином, для встановлення обов'язку платника податку надавати інформацію на запит податкового органу в першу чергу необхідно встановити відповідність надісланого запиту вимогам податкового законодавства.

Так абзацем 2 казаної норми передбачено, що запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Так у запиті від 29.05.2015 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Фьюженс» за лютий 2015 року відповідач зазначив, що за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства по взаємовідносинах за листопад 2014 року.

Таким чином, на порушення п. 1 абзацу 2 п. 73.3 ст. 73 ПК України запит податкового органу не містить інформації, яка має підтверджувати підстави для надіслання цього запиту.

Також з копії наявного в матеріалах справи запиту вбачається відсутність печатки контролюючого органу, що є також порушенням абзацу 2 п. 73.3 ст. 73 ПК України.

Крім того, запитуючи інформацію по взаємовідносинам позивача з контрагентом за лютий 2015 року, у самому запиті зазначено про виявлення фактів порушень за листопад 2014 року.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність обов'язку у позивача надсилати запитувану інформацію у відповідь на такий запит.

Висновок суду першої інстанції про наявність такого обов'язку у позивача є передчасним.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом приймаються в якості належних.

У відповідності до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Шоппер Маркетинг» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2015 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Шоппер Маркетинг» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу № 1557 від 20.07.2015 р. задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2015 р. скасувати .

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Шоппер Маркетинг» задовольнити .

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Шоппер Маркетинг» Група» (ЄДРПОУ 37884494) від 20 липня 2015 року № 1557.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Шоппер Маркетинг» (ЄДРПОУ 37884494) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1413 грн. 08 коп. (одна тисяча чотириста тринадцять гривень 08 копійок).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. Беспалов Суддя І. О. Грибан Суддя О. А. Губська (Повний текст постанови виготовлено 01.10.2015 р.)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.