Рішення

від 03.05.2012 по справі 2-486/12

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 2-486/12.

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2012 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого -судді -Яреми Л.В.

при секретарі - Скрипій А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог відділ у справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зняття з реєстрації,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог відділ у справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зняття з реєстрації.

Посилається на те, що 07 червня 2004 року вона купила квартиру АДРЕСА_1. В даній квартирі зареєстровані її донька -ОСОБА_3, зять -ОСОБА_2, онуки -ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 14 липня 2011 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було розірвано. Вказує, що вона має намір продати спірну квартиру, однак не може це зробити, оскільки відповідач зареєстрований в ній, добровільно зніматись з реєстрації не бажає. Просить усунути їй перешкоди в користуванні квартирою № 8-А в будинку № 23 по вул. Переяслівській в м.Чернівці шляхом зобов'язання ВГІРФО Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області зняти відповідача з реєстрації.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала в повному обсязі, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

В судове засідання третя особа -представник ВГІРФО Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області не з'явився, надав суду заяву, в якій не заперечував проти задоволення позову та просив розглянути справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, суд вважає можливим провести розгляд справи у його відсутності і ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення позивачки, яка не заперечувала проти розгляду справи без участі відповідача та ухвалення заочного рішення, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

В судовому засіданні встановлено, що 07 червня 2004 року позивачка ОСОБА_1 купила у ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується копією договору купівлі-продажу (а.с.8-9).

Згідно витягу про державну реєстрацію прав позивачці ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 (а.с.10).

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 14 липня 2011 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було розірвано (а.с.12).

Із листа ОСОБА_7 від 27 січня 2012 року вбачається, що ОСОБА_2 не проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 на протязі семи місяців (а.с.21). Також на цю обставину, що відповідач не проживає 7 місяців посилається сама позивачка в своїй заяві.

Із відмітки АДБ в Чернівецькій області видно, що відповідач ОСОБА_2 в 2002 році зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.15). В спірній квартирі з 29.06.2004 року зареєстрований відповідач ОСОБА_2, а також ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 (а.с.11).

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майномна власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 319 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Водночас відповідно до ст. 7 ЗаконуУкраїни від 11 грудня 2003 року В«Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в УкраїніВ»зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: позбавлення права власності на житлове приміщення; позбавлення права користування житловим приміщенням; визнання особи безвісно відсутньою; оголошення фізичної особи померлою.

Виходячи з того, що Закон України від 11 грудня 2003 року В«Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в УкраїніВ»є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном. Власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: про позбавлення права власності на житлове приміщення; про позбавлення права користування житловим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

Таким чином вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст.ст. 71, 72, 116, 156 ЖК України, ст. 405 ЦК України).

Передбачений ст. 391 ЦК України спосіб захисту порушеного права не може бути реалізований через ст. 7 Закон України від 11 грудня 2003 року В«Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в УкраїніВ» , оскільки зазначена правова норма містить виключний перелік підстав для зняття особи з реєстрації місця проживання, а саме: заява особи, запит органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточне рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтво про смерть, тому суд приходить до висновку, що заявлені ОСОБА_1 на підставі ст. 391 ЦК України позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зняття особи з реєстраційного обліку задоволенню не підлягають і в позові слід відмовити.

На підставі викладеного, Закону України від 11 грудня 2003 року В«Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в УкраїніВ» , ст.ст. 316, 317, 319, 325, 382, 383, 391 ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224-226, 228 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог відділ у справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зняття з реєстрації відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м.Чернівці шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачами в апеляційному порядку.

СУДДЯ Л.В.ЯРЕМА