Ухвала

від 17.09.2015 по справі 2а-1954/10/1370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2015 року м. Київ К/9991/52497/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області Державної податкової служби

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2012 року

у справі № 2а-1954/10/1370

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Астромал-Україна»

до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області Державної податкової служби

про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Астромал-Україна» (далі - ТОВ «Астромал-Україна»; позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Стрийському районі Львівської області ДПС; відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000802303/0 від 29 грудня 2009 року та № 0000792303/0 від 29 грудня 2009 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2012 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000802303/0 від 29 грудня 2009 року в частині визначення ТОВ «Астромал-Україна» суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 819 473,20 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Присуджено на користь ТОВ «Астромал-Україна» судові витрати в розмірі 3,01 грн. з Державного бюджету України.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі ДПІ у Стрийському районі Львівської області ДПС, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове - про повну відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Астромал-Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 20 листопада 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 20 листопада 2009 року, за результатами якої складено акт № 3144/23-3/33166270 від 15 грудня 2009 року.

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення товариством підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР) у зв'язку з невключенням до складу валового доходу суми безповоротної фінансової допомоги у вигляді внесків до статутного фонду засновниками (ОСОБА_3 та ОСОБА_4) у загальному розмірі 2 521 456,00 грн., які залишились неповернутими на момент ліквідації товариства.

На підставі зазначеного акту перевірки та з огляду на виявлене порушення, ДПІ у Стрийському районі Львівської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000802303/0 від 29 грудня 2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 819 473,20 грн.

Задовольняючи адміністративний позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР валовим доходом є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Підпунктом 1.22.1 пункту 1.22 статті 1 Закону № 334/94-ВР визначено, що безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора; сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

В свою чергу, за правилами підпункту 4.2.5 пункту 4.2 статті 4 Закону № 334/94-ВР не включаються до складу валового доходу суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.

Підпунктом 1.28.2 пункту 1.28 статті 1 Закону № 334/94-ВР визначено, що прямою інвестицією є господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

Системний аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що внесок до статутного фонду в обмін на корпоративні права не збільшує оподатковуваний дохід товариства.

Податкове законодавство, чинне на час виникнення спірних правовідносин, не містить положень, які передбачають збільшення доходу платника на суму неповернутого внеску до його статутного фонду. Неповернення відповідного внеску не змінює сутності господарської операції з внесення коштів в обмін на корпоративні права як прямої інвестиції та не впливає на порядок податкового обліку такої операції.

Враховуючи те, що операція з внесення вкладу до статутного фонду товариства є оплатною (позаяк передбачає компенсацію у вигляді корпоративних прав), та не передбачає подальшого повернення товариством переданого йому майна у вигляді внеску (учасник несе ризик втрати вартості свого вкладу), то позивач не має заборгованості перед його учасниками за наслідками здійснення ними вкладів та не отримує будь-яких економічних вигод внаслідок неповернення таких вкладів засновникам, що можуть кваліфікуватись як безповоротна фінансова допомога в розумінні підпункту 1.22.1 пункту 1.22 статті 1 Закону № 334/94-ВР.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2012 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області Державної податкової служби відхилити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Олендер І.Я.