Рішення

від 01.10.2015 по справі 520/14598/14-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/14598/14-ц

Провадження № 2/520/346/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2015 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого - судді Куриленко О.М.

за участю секретаря - Баранової Ю.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 товариства «Январець-2» в особі голови правління ОСОБА_4, треті особи Відкрите акціонерне товариства «Холдингова компанія «КРАЯН», Управління земельних ресурсів Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Одеська міська рада про визнання протиправними дій, визнання недійсними рішень, свідоцтва та державного акту на землю,

ВСТАНОВИВ:

20 жовтня 2014 року позивач звернулась до суду з позовом та просила суд ухвалити рішення, яким визнати протиправними дії ОСОБА_3 товариства «Январець-2» в особі ОСОБА_4 щодо надання згоди на приватизацію в приватну власність 1/2 земельної ділянки для садівництва ОСОБА_2 площею 0,0576 га, розташованої за адресою 2-й Колгоспний провулок, 13 в м. Одесі. Визнати недійсним Рішення від 17 грудня 1997 року розширеного засідання об'єднаного профспілкового комітету ВАТ ХК «КРАЯН» про прийняття в члени ОСОБА_3 товариства «Январець-2» ОСОБА_2 та закріплення у приватну власність за нею земельної ділянки для садівництва площею 0,0576 га, розташованої за адресою 2-й Колгоспний провулок, 13 в м. Одесі. Визнати недійсним Свідоцтво щодо передачі у приватну власність ОСОБА_2 1/2 садового будинку, розташованого за адресою 2-й Колгоспний провулок, 13 в м. Одесі, виданого Управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради 14 серпня 2000 року за номером 346. Скасувати Рішення Одеської міської ради №2079-ХХІІ від 26.01.2001 року щодо передачі у приватну власність ОСОБА_2 ? частини земельної ділянки для садівництва площею 0 , 0576 га, що розташована за адресою 2-й Колгоспний провулок, 13 в м. Одесі. Визнати недійсним ОСОБА_5 на 1/2 права власності на земельну ділянку для садівництва площею 0,0576 га, що розташована за адресою 2-й Колгоспний провулок, 13 в м. Одесі (серія ОД №2080244) від 24 грудня 2004 року, виданим Одеським міським управлінням земельних ресурсів.

Свої вимоги мотивувала тим, що після смерті ОСОБА_6, її бабусі, було грубо порушено право її батька ОСОБА_7 на прийняття спадщини, а саме: першочерговий вступ до садового товариства «Январець-2», оскільки ОСОБА_3 товариством «Январець-2» в особі Голови правління ОСОБА_4 було порушено та не дотримано процедуру вступу в члени товариства, що передбачено Статутом садового товариства.

Вказані обставини потягли за собою видачу незаконних правовстановчих документів на ім'я відповідача, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.74, 76, 77 ЦПК України.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_8 позов підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 її представник ОСОБА_9 та представник відповідача ОСОБА_3 товариства «Январець-2» - ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. Крім того, просили застосувати наслідки пропуску позивачем строку позовної давності.

Представник третьої особи Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - ОСОБА_10 вважала поданий позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Інші сторони по справі у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи сповіщались належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Суд, вислухавши сторін, оглянувши матеріали по справі, вважає що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 25 квітня 1952 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради депутатів трудящих було ухвалено рішення № 544 «Про виділення земельних ділянок в районі Чубаївки та 16 станції Великого Фонтану під індивідуальні сади робочим та службовцям м. Одеси» (а.с. 183).

Як вбачається з витягу з протоколу № 28 від 16.06.1952 року про розподіл ділянок під сад в районі 16 станції Великого Фонтану, ОСОБА_6 було передано земельну ділянку № 20 площею 564 кв.м. в Садівничому товаристві «Январець-2».

04 квітня 1997 року ОСОБА_6 померла, про що Відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневої райадміністрації виконкому Одеської міської ради народних депутатів в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис за № 2939, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії І-ЖД № 143374 (а.с. 22).

Статутом ОСОБА_3 товариства робочих та службовців, затвердженого постановою Ради Міністрів Української ССР Укрсовпрофа від 02 грудня 1986 року за № 16, передбачено, що на випадок смерті члена садового товариства переважне право на вступ в товариство належить одному із спадкоємців померлого.

В зв'язку зі смертю члена ОСОБА_3 товариства «Январець-2» ОСОБА_6, 17 грудня 1997 року на засіданні об'єднання профспілкового комітету ВАТ «ХК «КРАЯН» було вирішено переоформити належну їй земельну ділянку № 20, площею 564 кв.м. на доньку ОСОБА_2, яка виявила бажання вступити у спадщину після смерті своєї матері, звернувшись з відповідною заявою.

Також постановлено садовому товариству «Январець-2» прийняти в члени товариства ОСОБА_2 та закріплено за нею садову ділянку № 20, площею 564 кв.м. по 2-му Колгоспному провулку 13 з подальшим оформленням членства на загальному зібранні товариства та вищестоящої організації.

Вказане підтверджується випискою з протоколу № 10 від 17 грудня 1997 року (а.с. 187).

18 вересня 1997 року відбулись загальні збори членів ОСОБА_3 товариства «Январець-2», на яких вирішено надати згоду на приватизацію в приватну власність садової ділянки ОСОБА_2, загальною площею 576 кв.м., розташованої по ІІ-му Колгоспному провулку 13, закріпленої за нею в безстрокове користування для садівництва (а.с. 189).

Як вбачається з Довідки № 11 від 09 березня 1998 року, профспілковий комітет ВАТ «ХК «КРАЯН» не заперечував проти приватизації ОСОБА_2 закріпленої за нею садової ділянки № 20 в садівничому товаристві «Январець-2» по ІІ-му Колгоспному провулку 13, площею 600 кв.м. (а.с. 190).

В подальшому рішенням Одеської міської ради № 2079-ХХІІІ від 26.01.2001 року було передано безкоштовно у приватну власність гр. ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,576 га, за адресою: м. Одеса, 2-й Колгоспний провулок 13, для будівництва (а.с. 16).

На підставі вищевказаного рішення, 24 грудня 2004 року ОСОБА_2 було видано ОСОБА_5 акт серії ОД № 080244 на право власності на земельну ділянку площею 0,0576 га, яка розташована за адресою: пров. 2-й Колгоспний, 13 в м. Одесі, з цільовим призначенням для садівництва (а.с. 17).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є власником садового будинку, який розташований за адресою м. Одеса, пров. 2-й Колгоспний, 13, що підтверджується Свідоцтвом про право власності № 14 яке було видане 14 серпня 2000 року Управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради (а.с. 18).

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на те, що її батько ОСОБА_7 є рідним сином ОСОБА_6, якій належав садовий будинок та земельна ділянка за адресою: м. Одеса, провулок 2-й Колгоспний, № 13.

Зазначає, що після смерті ОСОБА_6 її батько ОСОБА_7, як спадкоємець даного майна, разом зі своєю сестрою ОСОБА_2, користувався даною нерухомістю, здійснював нагляд за садовим будинком та земельною ділянкою, проводив ремонтні роботи.

Крім того позивач вважає, що її батько ОСОБА_7, пропрацювавши 50 років на Заводі «КРАЯН», має першочергове право на вступ до членів ОСОБА_3 товариства «Январець-2».

Однак, вирішуючи питання по суті, суд перш за все бере до уваги, що ОСОБА_7 за життя жодним чином не виявив бажання прийняти та документально оформити спадкове майно, що залишилось після смерті матері, з письмовими заявами до садового товариства чи профспілкової організації заводу «Краян» з приводу прийняття його у члени товариства не звертався, так як доказів цього у судовому засіданні надано не було.

Обгрунтовуючи вищевказані обставини, позивач посилається на стан здоров'я ОСОБА_7 та надає довідки Обласного онкологічного диспансеру, що підтверджують проходження останнім лікування.

Однак, суд не приймає вказані довідки у якості належних доказів неможливості своєчасного звернення ОСОБА_7 з заявами про прийняття спадщини, так як мати ОСОБА_7 - ОСОБА_11 померла ще 04.04.1997 року (а.с.22), а лікування батько позивача проводив у лише 2000 році.

Також, позивач стверджує, що про порушення її прав, а саме про те, що її батько не був власником спірного садового будинку та земельної ділянки за адресою: м. Одеса, провулок 2-й Колгоспний, № 13 їй стало відомо лише у 2013 році після звернення до нотаріуса для прийняття спадщини, однак, залишилось не зрозумілим, яким чином ОСОБА_1 здійснювала своє право на спірне нерухоме майно протягом п'яти років (з вересня 2008 року - дати смерті батька до 2013 року), так як доказів сплати нею податку на землю, витрат на утримання будинку, комунальних платежів тощо суду надано не було.

Таким чином, суд погоджується з твердженнями відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, так як жодних доказів поважності причин пропуску вказаного строку позивачем надано не було.

Згідно ч. 1 ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої пов'язано його початок.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється у три роки.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за завою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, оскільки відповідач звернувся до суду з заявою про застосування строку позовної давності (а.с.122-124), при цьому, позивач не зверталась до суду з належним обґрунтуванням причин його пропуску, суд вважає необхідним застосувати до заявлених позовних вимог строк позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Крім того, суд вважає за необхідне вказати на неправильне визначення позивачем осіб, які повинні бути відповідачами у даній справі, так як позивач просить визнати недійсним Рішення від 17 грудня 1997 року розширеного засідання об'єднаного профспілкового комітету ВАТ ХК «КРАЯН» про прийняття в члени ОСОБА_3 товариства «Январець-2» ОСОБА_2 та закріплення у приватну власність за нею земельної ділянки для садівництва площею 0,0576 га, розташованої за адресою 2-й Колгоспний провулок, 13 в м. Одесі. Визнати недійсним Свідоцтво щодо передачі у приватну власність ОСОБА_2 1/2 садового будинку, розташованого за адресою 2-й Колгоспний провулок, 13 в м. Одесі, виданого Управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради 14 серпня 2000 року за номером 346. Скасувати Рішення Одеської міської ради №2079-ХХІІ від 26.01.2001 року щодо передачі у приватну власність ОСОБА_2 ? частини земельної ділянки для садівництва площею 0 , 0576 га, що розташована за адресою 2-й Колгоспний провулок, 13 в м. Одесі. Визнати недійсним ОСОБА_5 на 1/2 права власності на земельну ділянку для садівництва площею 0,0576 га, що розташована за адресою 2-й Колгоспний провулок, 13 в м. Одесі (серія ОД №2080244) від 24 грудня 2004 року, виданим Одеським міським управлінням земельних ресурсів, однак, ні вказаний профспілковий комітет, ні Управління земельних ресурсів Одеської міської ради, ні Одеська міська рада до участі у справі у якості відповідачів позивачем залучені не були.

Також, на думку суду, позивачем був обраний невірний спосіб захисту свого права.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст.21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Розглянувши справу повно та всебічно, суд прийшов до висновку про те, що вступ ОСОБА_2 до садового товариства «Январець-2» та подальша приватизація нею земельної ділянки та будинку за адресою 2-й Колгоспний провулок, 13 в м. Одесі відбулись у відповідності до вимог закону, у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог та на підставі доданих доказів.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Згідно ст.321 ЦК України Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Керуючись ст.ст. 15,16,21,253,256, 257, 393 ЦК України, ст.ст.10, 15, 60, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_12, ОСОБА_3 товариства «Январець-2» в особі голови правління ОСОБА_4, треті особи Відкрите акціонерне товариства «Холдингова компанія «КРАЯН», Управління земельних ресурсів Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Одеської міської ради, про визнання протиправними дій, визнання недійсними рішень, свідоцтва та державного акту на землю, - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси.

Суддя Куриленко О. М.