Рішення

від 22.10.2012 по справі 2-1980/12

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1980/2012 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2012 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Коцюрби М.П.

за участю секретаря Кучер В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право на користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право на користування житловим приміщенням.

Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що Позивачу згідно з договором купівлі - продажу від 10 квітня 1998 року, який зареєстрований на Київській універсальній біржі, реєстраційний номер Е1123/4254 та реєстрації права власності на нерухоме майно Києво - Святошинським бюро технічної інвентаризації інвентарний № 660 та реєстровий номер 42/65 належить квартира АДРЕСА_1.

У 1991 році ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 у виконавчому комітеті Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, актовий запис № 152. Від шлюбу сторони мають дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з Позивачем.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 лютого 2006 року, що підтверджується Свідоцтвом про розірвання шлюбу від 12 листопада 2008 року, серії ОК № 050110.

Колишній чоловік Позивача ОСОБА_2 зареєстрований разом з ОСОБА_1 за адресою: 08132, АДРЕСА_2.

Позивач зазначає, що шлюб між нею та Відповідачем розірваний, подружні стосунки припинені, а тому у неї виникла необхідність зняти з реєстрації Відповідача.

Відповідач у квартирі АДРЕСА_3 не проживає з 2007 року, не цікавиться нею та не бере участі в оплаті комунальних послуг, тобто припинив виконувати обов'язки члена сім'ї, передбачені ст. 64 Житлового кодексу України.

Крім цього, перешкод щодо користування житловою площею в квартирі Позивач йому не чинила, він сам вирішив це питання шляхом виселення.

Як зазначає Позивач, за період з 2007 року ОСОБА_2 жодного разу не з'являвся у квартирі АДРЕСА_3, де проживає Позивач разом зі своїми дітьми ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та її другим чоловіком - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Оскільки ОСОБА_2 залишається зареєстрованим у квартирі Позивача, вона змушена сплачувати за нього всі комунальні послуги.

Факт, не проживання Відповідача у вищезазначеній квартирі підтверджуються депутатськими актами від 12 червня 2011 року, 10 вересня 2011 року, 10 грудня 2011 року, 02 квітня 2012 року.

Позивач просила суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_4.

В судовому засіданні Позивач підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення телеграми, наявного в матеріалах справи; причини неявки суду не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення Позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Як встановлено в судовому засіданні, зПозивачу згідно з договором купівлі - продажу від 10 квітня 1998 року, який зареєстрований на Київській універсальній біржі, реєстраційний номер Е1123/4254 та реєстрації права власності на нерухоме майно Києво - Святошинським бюро технічної інвентаризації інвентарний № 660 та реєстровий номер 42/65 належить квартира АДРЕСА_1.

У 1991 році ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 у виконавчому комітеті Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, актовий запис № 152. Від шлюбу сторони мають дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з Позивачем.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 лютого 2006 року, що підтверджується Свідоцтвом про розірвання шлюбу від 12 листопада 2008 року, серії ОК № 050110.

Колишній чоловік Позивача ОСОБА_2 зареєстрований разом з ОСОБА_1 за адресою: 08132, АДРЕСА_2.

Шлюб між Позивачем та Відповідачем розірваний, подружні стосунки припинені, а тому у неї виникла необхідність зняти з реєстрації Відповідача.

Відповідач у квартирі АДРЕСА_3 не проживає з 2007 року, не цікавиться нею та не бере участі в оплаті комунальних послуг, тобто припинив виконувати обов'язки члена сім'ї, передбачені ст. 64 Житлового кодексу України.

Факт, не проживання Відповідача у вищезазначеній квартирі підтверджуються депутатськими актами від 12 червня 2011 року, 10 вересня 2011 року, 10 грудня 2011 року, 02 квітня 2012 року.

Ст. ст. 47,48 Конституції України гарантоване кожному право на житло. Ніхто не може бути позбавлений житла.

Згідно ч.4 ст.9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного житлового приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст. ст. 405 ЦК України член сім'ї власника втрачає право на користування житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Судом встановлено, що більше року Відповідач в спірній квартирі №65 за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Жовтнева, 22 не проживає, не маючи перешкод в користуванні спірною квартирою; своїх речей там не зберігає; жилою площею не цікавиться; витрат по її утриманню не несе; дій, які б свідчили про намір та бажання зберегти за собою право користування жилим приміщенням, не вчинив; з заявами про вселення на спірну жилу площу не звертався.

Поважних причин у Відповідача для не проживання в спірній квартирі немає.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що Відповідач втратив право користування спірним жилим приміщенням, добровільно залишивши спірне жиле приміщення і без поважних причин в ньому не проживаючи більше одного року, що відповідно до вимог ст. ст. 391, 405 ЦК України дає суду підстави визнати його таким, що втратив право користування квартирою № 65 за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Жовтнева, 22.

На підставі ст. ст. 47,48 Конституції України, ст. 9 Житлового кодексу України, ст. 391, 405 Цивільного кодексу України та керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право на користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою № 65 за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе , вул. Жовтнева, буд. 22.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.П. Коцюрба