Рішення

від 30.09.2015 по справі 904/6130/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.09.15р. Справа № 904/6130/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ", м. Київ

до Управління держземагентства у Криворізькому районі Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг

про стягнення заборгованості 25 693, 71 грн. за надані послуги

Суддя Бєлік В.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 представник - дов. № 4449 від 12.12.2014р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "УКРТЕЛЕКОМ" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Управління держземагентства у Криворізькому районі Дніпропетровської області про стягнення заборгованості за телекомунікаційні послуги у сумі 25 693,71 грн., з яких: 14 791,61 грн. - основна заборгованість, 9 740,62 грн. - інфляційних; 921,12 грн. - 3% річних, 240,31 грн. - пені.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов договору № 41960 від 04.03.2010 р. про надання телекомунікаційних послуг в частині повної та своєчасної сплати вартості наданих послуг.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2015 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 26.08.2015 р.

26.08.2015 р. розгляд справи відкладено на 14.09.2015 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2015 р. продовжено строк розгляду спору до 29.09.2015 р., розгляд справи відкладено на 28.09.2015 р.

28.09.2015 р. позивач надав заяву про уточнення позовної заяви, в якій просить стягнути з відповідача на його користь 14 791,61 грн. - основної заборгованості, 9 531,43 грн. - інфляційних; 919,88 грн. - 3% річних, 240,31 грн. - пені, а разом - 25 483,23 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд розцінює дану заяву як зменшення позовних вимог.

Відповідач в призначені судові засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення рекомендованого листа (а.с.81, 85), відзив на позов не надав.

У судовому засіданні 28.09.2015 р. проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством "УКРТЕЛЕКОМ", яке відповідно до статуту у новій редакції, зареєстрованого державним реєстратором 17.06.2011 року (номер запису - 10741050063006797), змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "УКРТЕЛЕКОМ" (далі - Позивач, Укртелеком) та Відділом держкомзему у Криворізькому районі Дніпропетровської області (далі - Відповідач, Абонент) укладено договір № 41960 про надання телекомунікаційних послуг (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1. Укртелеком відповідно до умов договору зобов'язується надавати абоненту загальнодоступні (універсальні) та інші телекомунікаційні послуги, супутні (додаткові) послуги згідно переліку та в обсягах замовлених абонентом (далі - послуги), а абонент зобов'язується своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов цього договору.

Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом частин першої, другої статті 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства на підставі договорів, укладених між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.

За статтею 66 цього Закону тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються операторами, провайдерами телекомунікацій самостійно, за винятком випадків державного регулювання.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 33 Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством (частина перша та друга статті 68 Закону України "Про телекомунікації").

Згідно п. 4.5. договору порядок оплати наданих послуг - кредитний.

Відповідно до п.4.15 договору оплата рахунку за отримані послуги проводиться абонентом в термін не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду (при кредитному порядку оплати).

Визначений договором порядок оплати повністю узгоджується з нормативними положеннями пункту 40 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 року № 720 «Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг», за змістом якого плата за отримані телекомунікаційні послуги вноситься споживачем після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду.

Відповідно до п.7.1. договору цей договір діє з 01.01.2010 р. і діє протягом одного року.

Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не повідомила письмово про його припинення договір вважається продовженим на тих самих умовах на кожний наступний рік (п. 7.2. договору).

Згідно п. 7.4. договору припинення дії договору або дострокове розірвання договору (у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору) не звільняє абонента від зобов'язань із розрахунків за надані послуги та відповідальності за їх невиконання.

На виконання умов договору відповідачу щомісяця протягом спірного періоду виставлялися на оплату рахунки-акти за телекомунікаційні послуги на загальну суму 15 181,03 грн. (а.с. 27-69).

Відповідач направив позивачу гарантійний лист № 1789/15-4 від 11.06.2014р. про зобов'язання оплатити кредиторську заборгованість станом на 01.06.2014р. в повному обсязі (а.с. 24).

Листом № 2071-15/16 від 05.12.2014р. відповідач повідомив про намір часткового погашення заборгованості до 22.12.2014р. (а.с. 25).

Листом 178/15-01 від 04.02.2015року відповідач повідомив про здійснену оплату в сумі 120,00грн. і про намір оплатити в термін до 20.02.2015р. в розмірі 500,00грн., проте оплату заборгованості не здійснив.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, загальна сума сплати заборгованості за надані послуги у період з грудня 2011 р. по травень 2015 р. становить 389,42 грн. (а.с. 17).

Таким чином, сума основного боргу становить 14 791,61 грн. (15 181,03 грн. - 389,42 грн. = 14 791,61 грн.).

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

За умовами частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на встановлені обставини справи і відповідно до умов договору строк оплати є таким, що настав, однак жодних доказів на підтвердження оплати наданих послуг відповідач не надав.

Отже, основний борг відповідача у сумі 14 791,61 грн. є доведеним і обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню на користь позивача повністю.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.2. договору у разі несвоєчасної оплати наданих Укртелекомом послуг абонент сплачує пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який розраховується пеня, за кожен день прострочення оплати.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно із статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який встановлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Позивачем за несвоєчасну оплату відповідачем заборгованості за поставлений товар нараховано пеню у розмірі 240,31 грн. за загальний період з 01.09.2014 р. по 30.05.2015 р. (розрахунок (а.с.20).

Перевіривши правильність періоду нарахованої пені та її розмір, враховуючи наявне несвоєчасне виконання договірних зобов'язань в частині сплати заборгованості, суд прийшов до висновку, що позивачем правомірно нарахована пеня, та за викладених обставин підлягає стягненню у розмірі, визначеному позивачем.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційних втрат за період з грудня 2011 р. по червень 2015 р. у загальному розмірі 9 531,43 грн.

За наслідками перевірки здійсненого розрахунку інфляційних судом встановлено, що сума інфляційних більша, ніж заявлено до стягнення, але, зважаючи на те, що суд не може вийти за межі позовних вимог, до стягнення підлягає сума інфляційних у розмірі 9 531,43 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 3% річних у за період з 21.01.2012 р. по 30.06.2015 р. у розмірі 919,88 грн. (розрахунок а.с. 93).

При перевірці розрахунку, суд встановив, що позивачем допущені арифметичні помилки при нарахуванні 3% річних, а тому вимога є такою, що підлягає задоволенню у загальному розмірі 895,25 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 4 069,42 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів оплати послуг в період з моменту його отримання до дати слухання справи, крім того, з матеріалів справи вбачається визнання ним існування суми основного боргу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню у загальному розмірі 25 458,60 грн., який складається з сум: 14 791,61 грн. - основна заборгованість, 240,31 грн. - пеня, 9 531,43 грн. - інфляційні, 895,25 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Управління держземагентства у Криворізькому районі Дніпропетровської області (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, майдан Праці, буд. 1, ідентифікаційний код 23361982) на користь Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Херсонська, 26, ідентифікаційний код 25543196) 14 791,61 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот дев'яносто одна грн. 61 коп.) - основної заборгованості, 240,31 грн. (двісті сорок грн. 31 коп.) - пені, 9 531,43 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот тридцять одна грн. 43 коп.) - інфляційних, 895,25 грн. (вісімсот дев'яносто п'ять грн. 25 коп.) - 3% річних, 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення

складено 30.09.2015 р.

Суддя ОСОБА_2