Рішення

від 17.09.2015 по справі 910/14098/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2015№910/14098/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В.,

за участю секретаря судового засідання Грабовської А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/14098/15

за позовом Broadcast Music Ink., м. Нью Йорк, штат Нью Йорк, Сполучені Штати Америки,

організація, яка звертається за захистом порушених прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав - державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав", м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіоорганізація "Мульті Медіа Сервіс" (Телеканал "К1"), м. Київ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Via Film (UK) Limited, м. Лондон, Сполучене Королівство Великої Британії, та

приватне акціонерне товариство "Бі енд Ейч", м. Київ,

про стягнення 24 360 грн., компенсації за порушення виключних майнових авторських прав та 2 436 грн. штрафу,

за участю представників:

позивача - Дитинюка Я.Л. (довіреність від 31.10.2014 №8);

відповідача - Жарука С.О. (довіреність від 02.04.2015 №42/15);

третьої особи-1 - не з'явився;

третьої особи-2 - Смеліка В.Б. (довіреність від 21.08.2015 №б/н);

Перемежка О.А. (довіреність від 21.08.2015 №б/н);

Бажанова В.О. (довіреність від 21.08.2015 №б/н).

Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (далі - Організація, Агентство) звернулася до господарського суду міста Києва в інтересах Broadcast Music Ink. з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіоорганізація "Мульті Медіа Сервіс" (Телеканал "К1"; далі - ТОВ "Мульті Медіа Сервіс") 24 360 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав і 2 436 грн. штрафу в доход державного бюджету України.

Позов мотивовано тим, що:

- 16.01.2015 з 21 год. 59 хв. до 22 год. 55 хв. відповідачем в ефірі належного йому телеканалу «К1» здійснено бездоговірне (без надання відповідного дозволу) публічне сповіщення музичних творів з текстом, майнові авторські права на які належать Broadcast Music Ink. (Бродкаст М'юзік Інк.), зокрема:

«Crazy in love» (виконавець: Beyonce; правовласники: Harrison Richard Christophel, Record Eugene Booker, Carter Shawn C, Knowles Beyonce Gissele, EMI Blackwood Music Inc., Beyonce Publishing, Carter Boys Music, Hitco South, W B Music Corp; іноземні організації колективного управління: Broadcast Music Ink. (Бродкаст м'юзік Інк.) та ASCAP);

«So What» (виконавець: Pink; правовласники: Moore Alecia B, Sandberg Martin Karl, Schuter Johan Karl, EMI Blackwood Music Inc., MXM Music AB, Song of Kobalt Music Publishing; іноземні організації колективного управління: Broadcast Music Ink. (Бродкаст м'юзік Інк. та STIM);

факт публічного сповіщення ТОВ "Мульті Медіа Сервіс" вказаних музичних творів підтверджується даними моніторингу, а саме записом використання музичних творів на відеокасету Mini DV Vebratim №21N2DS4AR/14 та актом фіксації публічного сповіщення творів від 16.01.2015 (далі - Акт).

Організація 27.07.2015 подала суду письмові пояснення, в яких зазначила, що: факт наявності у позивача авторського права на спірні твори підтверджується наявними у матеріалах справи копіями договорів, які чинні, ніким неоспорені, не визнані у встановленому законом порядку недійсними та їх недійсність прямо не випливає з вимог закону, а відповідно до встановленої статтею 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) презумпції вони є правомірними, тобто Broadcast Music Inc. належним чином набуло майнові авторські права від компаній EMI Blackwood Music Inc. та Unichappel Music Inc.; база даних ІРІ існує тільки в електронному вигляді, Організація як член CISAC на території України має доступ до такої інформаційної системи.

Відповідач 27.07.2015 подав суду відзив на позов, в якому зазначив таке:

позивачем до суду не подано документу яким визначався б перелік творів, авторів та обсяг авторських майнових прав, тобто всупереч статті 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач не довів наявності в нього майнових авторських прав на музичні твори, про які вказано у договорах та договорі про взаємне представництво інтересів від 31.12.2004, укладеному Організацією та Broadcast Music Ink. (Бродкаст м'юзік Інк.);

на підтвердження факту нібито неправомірного використання творів шляхом публічного сповіщення позивач надав суду Акт; натомість, належним доказом публічного сповіщення музичних творів, що є предметом розгляду даної справи, в ефірі телеканалу "К1" може бути лише ефірна копія; проте, позивач не звертався до відповідача із скаргою та проханням зберегти запис ефіру, а тому за відсутності скарги у визначений Законом України "Про телебачення і радіомовлення" строк відповідачем не зберігався запис ефіру за 07.02.2015;

ТОВ "Мульті "Медіа Сервіс" та Via Fіlm (UK) Limited укладено ліцензійний договір від 01.01.2015 №01-01/15 VK1 (далі - Ліцензійний договір), згідно з пунктом 5.3 якого правоволоділець гарантує, що він володіє достатніми правами для укладення даної угоди, включаючи права інтелектуальної власності. У випадку пред'явлення третіми особами яких-небудь вимог чи претензій стосовно прав, переданих телекомпанії за даною угодою, чи інших вимог та претензій щодо переданих творів, всю відповідальність за такими вимогами несе правоволоділець; телеканал звільняється від відповідальності за такими вимогами та претензіями.

Ухвалою господарського суду від 27.07.2015 залучено до участі у справі Via Fіlm (UK) Limited як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.08.2015 до участі у справі залучено приватне акціонерне товариство "Бі енд Ейч" (далі - ПрАТ "Бі енд Ейч") як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Відповідач 02.09.2015 на виконання вимог ухвали суду від 10.08.2015 подав суду копію договору від 28.12.2013 №2К1-РК/2014 (далі - Договір від 28.12.2013).

ПрАТ "Бі енд Ейч" 02.09.2015 подало суду письмові пояснення, в яких зазначило, що:

вимога про стягнення за нібито протиправне використання відповідачем музичного твору шляхом його публічного сповіщення у складі аудіовізуального твору має бути підкріплена доказами наявності у позивача відповідного права на використання твору в тому обсязі, який відповідає способу використання твору відповідачем;

позивачем не доведено наявності у нього авторських майнових прав на спірний музичний твір, який був використаний відповідачем для анонсування кінофільму "50 відтінків сірого";

позивач в своєму твердженні про порушення авторських майнових прав на музичний твір "Crazy In Love" зазначив декількох суб'єктів авторського права на цей твір: чотири фізичні особи - композитори автори тексту: Harrizone Richard Christopher, Record Eugene Booker, Carter Shawn C, Knowles Beyonce Gissele; шість музичних видавництв: EMI Blackwood Music Inc., Unichappel Music Inc., Beyonce Publishing, Carter Shawn C, Hitco South, W B Music Corp; та дві зарубіжні організації колективного управління, що представляють зазначених видавців, - BMI та ASCAP; однак, позивачем не подано документів, що відображають обсяг співвідношення авторських прав вищезазначених осіб на такий твір, особливості співавторства чи спільного володіння такими майновими правами;

надані позивачем документи не надають можливості ідентифікувати музичний твір в силу того, що за результатами он-лайн пошуку на твір "Crazy In Love" можна знайти принаймні 22 твори з ідентичною назвою із зазначенням різних авторів;

Організацією, зокрема, не подано суду документу, який надавав би їй повноваження на захист прав позивача шляхом звернення до суду.

07.09.2015 від Організації надійшли пояснення, в яких зазначено, що Договір від 28.12.2013 не містить положень щодо передачі майнових авторських прав на музичний твір «Crazy in Love» відповідачу; для належного набуття прав для публічного сповіщення музичного твору «Crazy in Love» відповідач мав би укласти один із договорів, передбачених статтею 1107 ЦК України із безпосередніми суб'єктами авторського права - позивачем або Агентством від їх імені; зі змісту вказаного договору вбачається, що його предметом є надання відповідачем (рекламістом) рекланих послуг товариству з обмеженою відповідальністю «Хайлайн Медіа», далі - ТОВ «Хайлайн Медіа» (пукнт 2.1. Договору від 28.12.2013) починаючи з 00:00 год. 01.01.2014 до 23:59 год. 31.12.2015 включно (пункт 9.1 Договору від 28.12.2013 в редакції пункту 1 додатквової угоди від 25.12.2014 №1).

Крім того, 07.09.2015 Організацією подано пояснення, в яких вказано таке, що за результатами повторного дослідження запису ефіру відповідача є цілком очевидним, що публічно сповіщений відповідачем рекламний ролик під умовною назвою « 50 відтінків сірого», під час якого відбулося публічне сповіщення музичного твору «Crazy in Love» та здійснені представником ДО «УААСП» із ліцензованого в Україні сервісу YouTube записи на неперезаписуваний носій - диск для лазерних систем зчитування офіційних трейлерів фільму «Fifty Shades of Grey»/« 50 відтінків сірого» не є тотожними (ідентичними) об'єктами ні повністю, ані в будь-якій частині; співставлення трансляції рекламного ролика під умовною назвою « 50 відтінків сірого» із офіційним трейлером фільму «Fifty Shades of Grey» є цілком очевидним, що музичні твори на обох записах є тотожними (ідентичними), а супроводжуваний ними відеоряд є різним.

17.09.2015 від ПАТ "Бі енд Ейч" подано письмові пояснення, в яких зазначено таке:

Організацією подано суду договір від 27.04.2006, укладеного Broadcast Music Ink. та Harrison Richard Christopher, однак такий договір не містить вказівки на музичний твір «Crazy In Love»; з поданих позивачем документів неможливо встановити хто саме та в якому обсязі володіє виключними майновими правами інтелектуальної власності на твір «Crazy In Love», включаючи право дозволяти чи забороняти включення музичного твору до інших об'єктів тощо, зміст та обсяг прав, належних позивачу;

позивачем нічим не обґрунтувано свої твердження стосовно «статичного» характеру інформації, наявної у відкритому доступі на веб-сайті агенства SUISA (Cooperative Society of Music Authors and Publishers in Switzerland), яке здійснює адміністрування системи ІРІ, стосовно більше двох десятків творів з назвою "Crazy in Love"; проте надані позивачем документи не надають можливості як ідентифікувати музичний твір, права на який нібито належать Broadcast Music Ink., так і визначити коло осіб, яким належать авторські майнові права на такий твір та обсяг прав, що належить кожній із цих осіб на цей твір, і власне позивачу; останнім також не доведено, що музичний твір, на який він має права, і є саме тим твором, який був використаний в рекламному ролику, сповіщеному відповідачем;

згідно із інформацією, наявною у відкритому доступі в мережі Інтернет, саундтреками до фільму виступили декілька музичних композицій, серед яких немає композиції «Crazy in Love», але є композиція "Crazy in Love (2014 Remix)"; проте пісні "Crazy in Love (2014 Remix)" та пісня «Crazy in Love» є зовсім різними творами: вони випущені в різний час ("Crazy in Love (2014 Remix)" в 2014 році, a «Crazy in Love» в 2003 році) та відрізняються як за музикою, так і за текстом;

під час публічного сповіщення відповідач використав частини (фрагменти) аудіовізуального твору «50 відтінків сірого» та музики, що використовувалась у даному аудіовізуальному творі, з метою рекламування аудіовізуального твору «50 відтінків сірого»; у зв'язку з цим, якщо позивач вважає, що відповідачем були порушені його майнові авторські права, він повинен доводити неправомірність використання музичного твору в аудіовізуальному творі «50 відтінків сірого», в тому числі в його фрагментах, а не порушення відповідачем прав на публічне сповіщення власне музичних творів;

в обґрунтування своїх позовних вимог позивач повинен довести неправомірність включення музичного твору (творів) до аудіовізуального твору «50 відтінків сірого», частини (фрагменти) якого були публічно сповіщені відповідачем з метою рекламування аудіовізуального твору «50 відтінків сірого»; оскільки пред'явлено позовну заяву про стягнення компенсації за порушення його виключного майнового права, а не про стягнення винагороди за використання музичного твору, підстави для задоволення такої позовної заяви відсутні.

У судовому засіданні 17.09.2015 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі; представники відповідача та третьої особи-2 щодо задоволення позовних вимог заперечили, наголошуючи доводах, викладених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях; представник третьої особи-1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

З метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 17.09.2015 без участі представника Via Fіlm (UK) Limited за наявними в ній матеріалами.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи-2, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 45 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі - Закон) суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

Згідно з частиною першою статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Підпунктом «г» частини першої статті 49 Закону встановлено, що організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим.

Разом з тим така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду в порядку, передбаченому статтею 45 Цивільного процесуального кодексу України, за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.

У пункті 49 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» (далі - Постанова № 12) наведено, що організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.

Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.

Організація є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України свідоцтвом про облік організацій колективного управління від 22.08.2003 № 3/2003.

31.12.2004 Broadcast Music Ink. і Організацією було укладено договір про взаємне представництво інтересів (далі - Договір від 31.12.2004), за умовами якого:

- слово «термін» означає період, що починається з 31.12.2004 та закінчується 31.12.2007, при чому даний період дії Договору від 31.12.2004 буде продовжуватися із року в рік автоматично, якщо він не буде розірваний іншою стороною рекомендованим листом, листом-підтвердженням або іншим еквівалентним повідомленням не пізніше ніж за шість місяців до закінчення кожного періоду (пункт «а» Договору від 31.12.2004);

- за Договором від 31.12.2004 Організація є єдиним представником інтересів Broadcast Music Ink. на території України протягом терміну Договору від 31.12.2004 (підпункт «б» пункту 1 Договору від 31.12.2004);

- сторони встановлюють, що Організація та її ліцензіати користуються всіма правами на твори Broadcast Music Ink., властивими для звичайної передачі прав на виконання, і якими користуються ліцензіати Організації на музичні композиції на території України (підпункт «в» пункту 2 Договору від 31.12.2004);

- кожна сторона підтверджує та гарантує, що вона має повні права та повноваження укладати Договір від 31.12.2004 та передавати права, що в ньому містяться, і права, передані за Договором від 31.12.2004, не будуть мати у своїй правовій охороні перешкод та претензій (пункт 7 Договору від 31.12.2004).

Разом з тим, Broadcast Music Ink. на адресу Агентство було надіслано листи від 03.03.2014 та від 02.05.2014, в яких підтверджено, що Організація - це єдина авторизована організація, що має право представляти права на публічне виконання творів Broadcast Music Ink. (ВМІ) на території України в силу Договору; УААСП є єдиною організацією, що вповноважена надавати ліцензії, збирати та розподіляти роялті за публічне виконання творів Broadcast Music Ink. (ВМІ), включаючи, але не обмежуючись, твори, що сповіщуються або ретранслюються по телебаченню; ідентифікація та розподіл вказаних роялті базується на міжнародних базах даних таких як ІРІ, WID та CIS-NET, що доступні лише членам СISAC.

Broadcast Music Ink. є акціонерним товариством, юридичною особою Сполучених Штатів Америки, яка заснована в 1939 році та знаходиться за адресою: 320 West Street, New York 10019, U.S.A.

Вказана юридична особа за законодавством Сполучених Штатів Америки, зокрема авторського закону (copyright law) є організацією, що володіє правами на понад 8,5 млн. музичних творів шляхом надання ліцензій під назвою «Суспільне право на виконання» (public performing right).

«Суспільне право на виконання» (public performing right) - це право виконувати музику на публіці, що включає в себе трансляцію музичного твору на радіо чи телебаченні.

У вказаному випадку роялті сплачується безпосередньо автору або організації, зокрема, Broadcast Music Ink.

Таким чином, твердження відповідача про те, що позивач не довів наявності в нього майнових авторських прав на музичні твори, про які вказано у Договорі від 31.12.2004, є безпідставним та не обґрунтованим.

Чинне законодавство США не містить заборони щодо звернення таких юридичних осіб до суду за захистом порушеного майнового авторського права.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

За приписами частини першої статті 31 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

На підтвердження повноважень Організації щодо колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права позивачем подано витяги з системи ІРІ, щодо музичних творів «Crazy in love» та «So What».

Разом з тим, з виписок із системи IPI про приналежність автора до членів іноземної авторсько-правової організації, яка управляє майновими правами авторів на колективній основі, вбачається таке:

«Crazy in love» (офіційно зареєстровані назви видавців: EMI Blackwood Music Inc., Milmarsh Music, Minnesingers Publishing LTD);

«So What» (офіційно зареєстровані назви видавців: EMI Blackwood Music Inc., Milmarsh Music, Minnesingers Publishing LTD);

Судом встановлено, що:

- 23.01.2006 Broadcast Music Ink. та Emi Blackwood music inc.; 25.02.2004 Broadcast Music Ink. та Unichappell Music Inc.; 27.04.2006 Broadcast Music Ink. та Richard Christophel Harrison було укладено договори, за умовами яких видавці уступають, надають та передають Broadcast Music Ink., його наступникам або уповноваженим особам на термін дії договорів всі права, якими видавці володіють або набувають на публічне виконання, а також на надання дозволу іншим на таке виконання, в будь-якій частині світу, в будь-якому місці і у будь-яких та у всіх засобах масової інформації, які зараз відомі або будуть винайдені пізніше, будь-яку частину або всі твори; невиключне право на запис та надання ліцензій на запис всього або частину будь-якого з творів на плівці, механічному записі, у фільмі або на іншому пристрої, але лише з метою публічного виконання твору засобами радіо та телебачення, або ж з метою зберігання та прослуховування; дане право не включає запис з метою продажу або включення у кінокартину, призначеній в першу чергу для театрального показу або у програмах синдикатів станцій сповіщення, систем кабельного телебачення або подібних способах; невиключне право адаптувати або аранжувати весь або частину будь-якого з творів з метою публічного виконання або надання дозволу іншим на публічне виконання.

Таким чином, позивачем були подані відповідні правочини, що підтверджують передачу йому виключних майнових авторських на музичні твори з текстом особами, яким ці права належали.

Судом враховано те, що зазначені вище договори є чинними і недійсними у встановленому законом порядку не визнавалися (стаття 204 ЦК України - презумпція правомірності правочину).

Таким чином, Організація набула по суті повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на музичні твори з текстом «Crazy in love» та «So What» на території України.

Отже, матеріалами справи підтверджено наявності у позивача майнових авторських прав на музичні твори, про які вказано у договорах, укладеними з видавцями творів, та Договорі.

Статтею 443 ЦК України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до статті 440 ЦК України та частини третьої статті 15 Закону майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Частиною другою статті 32 Закону встановлено, що використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.

У пункті 28 Постанови № 12 зазначено, що з огляду на приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;

2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

У прийнятті судового рішення зі спору, пов'язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору та/або об'єкта суміжних прав позивачем: мають бути з'ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об'єкта такого права.

Згідно зі статтею 1 Закону публічне сповіщення (доведення до загального відома) - це передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Судом у розгляді даної справи встановлено, що: 16.01.2015 представником Організації Шульгою Андрієм Анатолійовичем в присутності громадян: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у м. Києві складено Акт, відповідно до якого в період з 21 год. 59 хв. до 22 год. 55 хв. здійснювалась фіксація використання (публічного сповіщення) творів, які використовувалися телеканалом «К1», що належить ТОВ "Мульті Медіа Сервіс" , зокрема: «Crazy in love» (виконавець: Beyonce; правовласники: Harrison Richard Christophel, Record Eugene Booker, Carter Shawn C, Knowles Beyonce Gissele, EMI Blackwood Music Inc., Beyonce Publishing, Carter Boys Music, Hitco South, W B Music Corp; іноземна організація колективного управління: Broadcast Music Ink. (Бродкаст м'юзік Інк.) та ASCAP) та «So What» (виконавець: Pink; правовласники: Moore Alecia B, Sandberg Martin Karl, Schuter Johan Karl, EMI Blackwood Music Inc., MXM Music AB, Song of Kobalt Music Publishing; іноземна організація колективного управління: Broadcast Music Ink. (Бродкаст м'юзік Інк. та STIM).

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись, зокрема, на те, що Організація не зверталась до відповідача із скаргою та проханням зберегти запис ефіру; за відсутності скарги у визначений Законом України "Про телебачення і радіомовлення" строк зберігався запис ефіру за 07.02.2015 лише протягом встановленого законодавством строку (14 днів).

Відповідно до статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

У статті 19 ЦК України зазначено, що особа має право на самозахист свого цивільного права та права іншої особи від порушень і протиправних посягань. Самозахистом є застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням. Способи самозахисту можуть обиратися самою особою чи встановлюватися договором або актами цивільного законодавства.

Так, судом встановлено, що у разі способу самозахисту майнових авторських прав, якими уповноважує позивач, обрано контрольне прослуховування музичних творів.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 71 «Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 № 450) надано право представникам уповноважених організацій колективного управління фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації.

Фіксація здійснювалась з використанням відеокамери Sony DCK-UC62GB на відеокасету Mini DV Vebratim №21N2DS4AR/14.

До матеріалів справи долучено відеокасету Mini DVС60 Vebratim №21N2DS4AR/14 та CD диск DVD+R 4.7 GB; суд оглянув у судовому засіданні відеозапис фіксації порушення, з якого вбачається, що публічне сповіщення музичних творів відбулося на телеканалі «К1» 16.01.2015 у період з 21 год. 59 хв. до 22 год. 55 хв.

Отже, судом встановлено, що виключні майнові авторські права на музичні твори «Crazy in love» та «So What» належать позивачу; відповідач не надав доказів укладення угод із правовласниками, які б дозволяли публічне сповіщення вказаних творів.

01.08.2014 Via Fіlm (UK) Limited (правовласник) та ТОВ "Мульті Медіа Сервіс" (телекомпанія) укладено Ліцензійний договір, за умовами якого правовласник надає телекомпанії майнові права на використання творів, у тому числі шляхом їх публічного сповіщення (телевізійного показу) на території мовлення телевізійного каналу "К1" (територія України) протягом ліцензійного терміну і у відповідності з іншими умовами, означеними сторонами в додатку № 1 до Ліцензійного договору, а телекомпанія виплачує правовласнику винагороду за надання майнових прав на твори в порядку і строки, встановлені в Ліцензійному договорі і додатку №1 до Ліцензійного договору.

Згідно із статтею 1 Закону аудіовізуальний твір - це твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.

За приписами частини другої та третьої статті 17 Закону якщо інше не передбачено у договорі про створення аудіовізуального твору, автори, які зробили внесок або зобов'язалися зробити внесок у створення аудіовізуального твору і передали майнові права організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи продюсеру аудіовізуального твору, не мають права заперечувати проти виконання цього твору, його відтворення, розповсюдження, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення, а також субтитрування і дублювання його тексту, крім права на окреме публічне виконання музичних творів, включених до аудіовізуального твору. За оприлюднення і кожне публічне виконання, показ, демонстрацію чи сповіщення аудіовізуального твору, його здавання у майновий найм і (або) комерційний прокат його примірників за всіма авторами аудіовізуального твору зберігається право на справедливу винагороду, що розподіляється і виплачується організаціями колективного управління або іншим способом.

Автори, твори яких увійшли як складова частина до аудіовізуального твору (як тих, що існували раніше, так і створених у процесі роботи над аудіовізуальним твором), зберігають авторське право кожний на свій твір і можуть самостійно використовувати його незалежно від аудіовізуального твору в цілому, якщо договором з організацією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи з продюсером аудіовізуального твору не передбачено інше.

Відповідачем подано суду Договір від 28.12.2013, укладений ТОВ "Мульті Медіа Сервіс" (рекламіст) та ТОВ «Хайлайн Медіа» (рекламодавець), за умовами якого рекламіст надає рекламодавцю послуги, а рекламодавець зобов'язується оплатити вартість рекламних послуг рекламіста в порядку та на умовах визначених у Договорі від 28.12.2013; строк дії Договору від 28.12.2013 з 01.01.2014 по 31.12.2014 включно; додатковою угодою від 25.12.2014 до Договору від 28.12.2013 продовжено строк дії останнього у зв'язку з чим Договір від 28.12.2013 набирає чинності з 00:00 год. 01.01.2014 та діє до 24:00 31.12.2015 включно.

Судом встановлено, що за своєю природою Договір від 28.12.2013 є договором саме про надання рекламних послуг; при цьому, вказаний договір не містить положень щодо передачі майнових авторських прав на музичний твір "Crazy In Love" відповідачу.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Господарським судом міста Києва зобов'язано відповідача подати суду копії актів виконаних робіт/наданих послуг на виконання умов таких договорів; звітів, актів, інших документів, що містять інформацію про загальну кількість випусків в ефірі телеканалу "К1" рекламного ролику, яким презентувалася прем'єра фільму "50 відтінків сірого", та розмір доходу, отриманого ТОВ "Мульті Медіа Сервіс" від такого розміщення реклами.

Крім того, господарським судом міста Києва було витребувано у Via Film (UK) Limited докази наявності виключних майнових прав на музичний твір "So What", виконавець Pink; композитори/автори тексту Moore Alecia B, Sandberg Martin Karl та Schuster Johan Karl; музичне видавництво EMI Blackwood Music Inc., MXM Music AB та Songs of Kobalt Music Publishing та у ПАТ "Бі енд Ейч" - докази наявності виключних майнових прав на музичний твір "Crazy In Love", виконавець Beyonce; композитори/автори тексту Harrison Richard Christopher, Record Eugene Booker, Carter Shawn C та Knowles Beyonce Gissele; музичне видавництво EMI Blackwood Music Inc., Unichappell Music Inc., Beyonce Publishing, Carter Boys Music, Hitco South та W B Music Corp.

Ні відповідач, ані треті особи вказані вимоги суду не виконали та витребувані документи і пояснення не подали.

А тому посилання відповідача на те, що в рамках Ліцензійного договору відповідач з дотриманням всіх вимог законодавства в сфері інтелектуальної власності придбав невиключні майнові права на використання творів «Crazy in love» та «So What» є необґрунтованим та безпідставним.

Статтею 445 ЦК України передбачено право автора на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.

Водночас використання твору без дозволу уповноваженої особи та без сплати авторської винагороди є порушенням авторського права, передбаченим пунктом «а» статті 50 Закону, за яке пунктом «г» частини другої статті 52 цього Закону передбачено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

Так, у пункті 42 Постанови № 5 зазначено, що розмір компенсації визначається судом виходячи з позовних вимог, однак не може бути меншим від 10 і не може перевищувати 50 000 мінімальних заробітних плат (пункт «г» частини другої статті 52 Закону), які встановлені законом на час ухвалення рішення у справі.

Організацією у зверненні до господарського суду з даним позовом визначено суму компенсації 24 360 грн. ((10 х 1 218 грн.) х 2 (кількість порушених прав щодо кожного видавництва)) за порушення за виконання музичних творів «Crazy in love» (виконавець: Beyonce; правовласники: Harrison Richard Christophel, Record Eugene Booker, Carter Shawn C, Knowles Beyonce Gissele, EMI Blackwood Music Inc., Beyonce Publishing, Carter Boys Music, Hitco South, W B Music Corp; іноземна організація колективного управління: Broadcast Music Ink. (Бродкаст м'юзік Інк.) та ASCAP) та «So What» (виконавець: Pink; правовласники: Moore Alecia B, Sandberg Martin Karl, Schuter Johan Karl, EMI Blackwood Music Inc., MXM Music AB, Song of Kobalt Music Publishing; іноземна організація колективного управління: Broadcast Music Ink. (Бродкаст м'юзік Інк.) та STIM), виходячи з того, що: мінімальна заробітна плата складає 1 218 грн.; сума компенсації складає десять мінімальних заробітних плат як компенсація за використання кожного твору з урахуванням кожного автора.

Разом з тим, у підпункті 51.3 пункту 51 Постанови № 12 наведено, що у визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.

Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.

У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.

Виходячи з принципів справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає за необхідне притягнути відповідача до відповідальності у вигляді сплати компенсації у мінімальному розмірі (10 мінімальних заробітних плат кожному правовласнику), а саме у сумі 12 180 грн.

Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» встановлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1 218 гривень.

Отже, правомірним є стягнення з відповідача на користь позивачів 12 180 грн. (1 218 грн. х 10 х 1) суми компенсації; у стягненні ж решти позовних вимог слід відмовити.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 52 Закону суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про накладення штрафу на відповідача у сумі 1 218 грн. (10% від 12 180 грн.)

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіоорганізація «Мульті Медіа Сервіс» (01601, м. Київ, вул. Воровського, 22, літера «А»; ідентифікаційний код 32798254) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на поточний рахунок державної організації «Українське агентство з авторських та суміжних прав» (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 41-А, офіс 1-3; ідентифікаційний код 31025266) 12 180 (дванадцять тисяч сто вісімнадцять) грн. компенсації за порушення майнових авторських прав і 914 (дев'ятсот чотирнадцять) грн. 42 коп. судового збору.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіоорганізація «Мульті Медіа Сервіс» (01601, м. Київ, вул. Воровського, 22, літера «А»; ідентифікаційний код 32798254) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, в доход державного бюджету України 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. штрафу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.09.2015.

Суддя О. Марченко