Ухвала

від 22.09.2015 по справі 910/17812/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

22.09.2015Справа №910/17812/15 За позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрвантаж"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1

про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Гладченко Д.В. (представник за довіреністю №10/00-61 від 16.06.2015р.);

від відповідача: Онищук М.Ю. (представник за довіреністю №1 від 25.08.2015р.);

від третьої особи: не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" звернулось до суду з позовною заявою про звернення стягнення в сумі 174 200,68 доларів США та пені в сумі 734 377,31 грн. на заставлене майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвантаж".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, присвоєно справі №910/17812/15, розгляд призначено на 11.08.2015р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2015р. розгляд справи відкладено до 25.08.2015р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2015р. продовжено строк розгляду спору на 15 днів терміном до 28.09.2015р. включно та оголошено у справі перерву до 15.09.2015р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2015р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, розгляд справи відкладено до 22.09.2015р.

22.09.2015р. до суду від третьої особи надійшла заява про відкладення розгляду справи, від відповідача надійшли клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, клопотання про зупинення провадження у справі та заява про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 та заява ОСОБА_4 про її залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Судом розглянуто заяву третьої особи про відкладення розгляду справи та відмовлено в її задоволенні, оскільки вказаним учасником судового процесу не вчинено жодних дій для ознайомлення з матеріалами справи, навіть якщо про його залучення він дізнався 21.09.2015р., не забезпечено явку свого представника в судове засідання задля з'ясування обставин справи, тощо.

Судом розглянуто клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та відмовлено в його задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі в даному випадку є неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом, тоді як розгляд цивільної справи №756/10513/14-ц у Оболонському районному суді міста Києва та №755/3742/15-ц у Дніпровському районному суді міста Києва не перешкоджає розгляду даної справи.

Судом також розглянуто заяву відповідача та заяву ОСОБА_4 про її залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та задоволено їх, зважаючи на таке.

Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Згідно п. 1.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. ГПК передбачає можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін (стаття 27 ГПК). Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини. Питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (кредитор) та ОСОБА_4 (поручитель) було укладено договір поруки від 27.03.2008р., відповідно до умов якого поручитель поручався перед кредитором за виконання ОСОБА_1 (третя особа) зобов'язань за кредитним договором №0128/08/01-ZN від 27.03.2008р. (п. 1.1. договору поруки).

Згідно п. 2.1. договору поруки поручитель зобов'язувався в разі невиконання та/або порушення боржником своїх зобов'язань перед кредитором погасити заборгованість по кредитному договору, а саме: суму кредиту, нараховані проценти по кредиту, відсотки по простроченій позиці (штраф, пеню) та інші платежі, передбачені кредитним договором.

Таким чином, з огляду на невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, зважаючи на предмет та підстави даного позову, господарський суд приходить до висновку, що рішення у даній справі вплине на права та обов'язки вказаної особи щодо відповідача, а тому ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_1) необхідно залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

В судовому засіданні 22.09.2015р. судом було поставлено на обговорення представників сторін клопотання відповідача про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.

Представник відповідача підтримав вказане клопотання та просив суд його задовольнити.

Представник позивача не заперечував проти задоволення вказаного клопотання.

Судом задоволено клопотання відповідача частково з огляду на наступне.

Як видно з матеріалів справи, в забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з кредитного договору №0128/08/01-ZN від 27.03.2008р. між позивачем та відповідачем укладено іпотечний договір від 27.03.2008р., що посвідчений приватним нотаріусом Чернокур О.М. та зареєстрований за №1369.

Згідно п. 1.2. іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: майновий комплекс, загальною площею 592,90 кв.м., що знаходиться в місті Києві, вул. Новокостянтинівська, буд. 2А (два «А»), яке належить відповідачу на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва від 18.10.2004р. серії АА номер №384496 на підставі наказу №1457-В від 18.10.2004р. та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 22.10.2004р. та записано в реєстрову книгу №52п-152 за реєстровим №5088-П. Предмет іпотеки включає в себе гараж (літера З), загальною площею 159,70 кв. м., гараж для автомобілів та котельня (літ. Ж), загальною площею 433,20 кв.м.

Відповідно до ч. 6 ст. 38 закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Статтею 39 закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно положень ст. ст. 41, 43 закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону. Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

З урахуванням викладених норм, при прийняті рішення у даній справі, суд зобов'язаний визначити початкову ціну предмету іпотеки за згодою сторін або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження надання згоди сторонами щодо початкової ціни предмету іпотеки.

Згідно ст. 3 закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

У відповідності до ст. 10 закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

За змістом системного аналізу приписів ст.ст. 43, 104 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов'язок всебічно та повно з'ясувати і дослідити обставини справи в їх сукупності, що мають значення для її вирішення по суті.

Таким чином, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов'язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності.

Так, відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Згідно із положеннями ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

Згідно п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012 р. судову експертизу може бути призначено судом як у порядку підготовки справи до розгляду, так і в процесі розгляду на підставі пункту 5 статті 65 та пункту 1 частини другої статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п. 1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 р., з наступними та доповненнями проведення експертиз, експертних досліджень з оцінки майна здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про судову експертизу", з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" щодо методичного регулювання оцінки майна.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження проведення оцінки вартості предмету іпотеки за вказаним вище іпотечним договором та встановивши, що з'ясування достовірності заявлених позивачем вимог, можливе лише шляхом призначення в справі судової експертизи, то суд вважає за доцільне призначити у справі №910/17812/15 судову економічну експертизу.

Проведення експертизи в даному випадку в судовому засіданні вирішено доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про судову експертизу" витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

За змістом п. 23 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012 р. витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи.

Відтак, за висновками суду, відповідач є заінтересованою особою, яка має нести витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 27, 41, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_6 (адреса: АДРЕСА_1).

2. Призначити у справі №910/17812/15 судову економічну (оціночну) експертизу, на вирішення якої поставити наступне питання:

2.1. Яка ринкова (дійсна) вартість предмету іпотеки, визначеного в п. 1.2. Іпотечного договору (майнова порука) від 27.03.2008р., що посвідчений приватним нотаріусом Чернокур О.М. та зареєстрований за №1369 станом на 13.07.2015р.?

3. Проведення експертизи у встановлений законом строк доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

4. Ухвалу та матеріали справи №910/17812/15 надіслати до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

5. Відповідно до статті 14 Закону України "Про судову експертизу" попередити експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України.

6. Зобов'язати сторони на вимогу експерта надати необхідну документацію для проведення судової експертизи.

7. Зобов'язати відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрвантаж" попередньо оплатити вартість судової економічної експертизи, докази чого надати до матеріалів справи.

8. Зобов'язати учасників судового процесу повідомити Господарський суд міста Києва про закінчення експертизи.

Суддя Морозов С.М.