Рішення

від 27.09.2016 по справі 910/17812/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2016Справа № 910/17812/15 За позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрвантаж"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2

про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників учасників судового процесу:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: ОСОБА_3 (представник за довіреністю №1 від 25.08.2015р.);

від третьої особи-1: ОСОБА_3 (представник за довіреністю №186 від 16.02.2015р.);

від третьої особи-2: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (надалі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою про звернення стягнення в сумі 174 200,68 доларів США та пені в сумі 734 377,31 грн. на заставлене майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвантаж" (надалі - відповідач), а саме майновий комплекс, загальною площею 592,90 кв.м, що знаходиться у АДРЕСА_2 який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрвантаж" (на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва від 18.10.2004 року серії НОМЕР_2 на підставі Наказу № 1457-В від 18.10.2004 року та зареєстрованого в Київському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 22.10.2004 року та записано в реєстрову книгу № 52п-152 за реєстровим № 5088-П. Предмет іпотеки включає в себе: гараж (літ З), загальною площею 159,70 кв.м., гараж для автомобілів та котельня (літ. Ж), загальною площею 433,20 кв.м. Крім того, в позовній заяві позивач просить суд визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною, встановленої на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку з невиконанням позичальником (третя особа-1) своїх зобов'язань за кредитним договором, у позивача виникло право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву до матеріалів справи не надав, в судових засіданнях представник відповідача проти позовних вимог заперечував

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, присвоєно справі №910/17812/15, розгляд призначено на 11.08.2015р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2015р. розгляд справи відкладено до 25.08.2015р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2015р. продовжено строк розгляду спору на 15 днів терміном до 28.09.2015р. включно та оголошено у справі перерву до 15.09.2015р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2015р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, розгляд справи відкладено до 22.09.2015р.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 22.09.2015р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, призначено у справі №910/17812/15 судову економічну (оціночну) експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі на час проведення судової економічної експертизи.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 16.11.2015р. поновлено провадження у справі №910/17812/15, погоджено експертній установі проведення судової економічної експертизи у строк понад три місяці, зобов'язано учасників судового процесу надати суду необхідні для проведення судової експертизи документи та зупинено провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2016р. поновлено провадження у справі №910/17812/15, зобов'язано учасників судового процесу забезпечити умови праці судового експерта за місцезнаходженням об'єкта дослідження (майнового комплексу, загальною площею 592,9 кв.м., що знаходиться в м. Києві вул. Новокостянтинівська, 2А) та узгодити з експертом організацію його прибуття з експертної установи, безперешкодний доступ до об'єкту, а також належні умови для його роботи, зобов'язано учасників судового процесу бути присутнім під час проведення обстеження об'єкта дослідження, яке заплановано на 29.04.2016р. орієнтовно з 09.30 годин та зупинено провадження у справі.

10.08.2016р. до Господарського суду міста Києва надійшов висновок експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи №20452/15-42 від 29.07.2016р. разом з матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2016р. поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду на 27.09.2016р.

В судове засідання 27.09.2016р. представники позивача та третьої особи-2 не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

26.09.2016р. до суду від ТОВ «Трансмир ЛТД» надійшли клопотання про заміну позивача (ПАТ "Банк Форум") на його правонаступника ТОВ «Трансмир ЛТД» та заява ТОВ «Трансмир ЛТД» про відмову від позову.

В судовому засіданні 26.09.2016р. судом було розглянуто клопотання ТОВ «Трансмир ЛТД» про заміну позивача (ПАТ "Банк Форум") на його правонаступника та відмовлено в його задоволенні з огляду на наступне.

Клопотання ТОВ «Трансмир ЛТД» мотивоване тим, що у зв'язку з укладення договору відступлення права вимоги за договором про відступлення права вимоги № 130-Ф, за кредитним договором № 0128/08/01-ZN від 27.03.2008р., 13.06.2016р. між ТОВ «Фінансова компанія «Арбо Фінанс» та ТОВ «Трансмир ЛТД» було укладено договір про відступлення права вимоги за договором відступлення права вимоги, посвідченим Бабкнко В.В., приватним нотаріусом КМНО 13 червня 2016 року за реєстровим № 1301, за Іпотечним договором, посвідченим Чернокур О.М., приватним нотаріусом КМНО 27 березня 2008 року за реєстровим № 1369, відповідно до умов якого первісний іпотекодержатель відступив, а новий іпотекдержатель набув права первісного іпотекодержателя за іпотечним договором посвідченим Чернокур О.М., приватним нотаріусом КМНО 27 березня 2008 року за реєстровим № 1369, укладеного між ПАТ "Банк Форум" та ТОВ "Укрвантаж".

Відповідно до ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Доказів переходу права вимоги як за кредитним договором, так і за іпотечним договором від ПАТ "Банк Форум" до ТОВ «Фінансова компанія «Арбо Фінанс» заявником до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, клопотання ТОВ «Трансмир ЛТД» про заміну позивача (ПАТ "Банк Форум") на його правонаступника визнається судом необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Крім того, в судовому засіданні 27.09.2016р. судом було розглянуто заяву ТОВ «Трансмир ЛТД» про відмову від позову та не прийнято її, оскільки відповідно до ст. 22 ГПК України правом на відмову від позову наділений позивач, тоді як заявник не набув такого процесуального статусу.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Зважаючи на те, що неявка представників відповідача та третьої особи-2, належним чином повідомлених про час та місце судового засідання, не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи, а також зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 27 вересня 2016 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.03.2008 року між Акціонерним комерційним банком "Форум", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "БАНК ФОРУМ" (банк) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено кредитний договір №0128/08/01-ZN (надалі по тексту - Кредитний договір), за умовами якого банк надає позичальнику кредит для споживчих цілей у сумі 396 000,00 доларів США, зі сплатою 13,0% річних, зі строком повернення до 27.03.2018 року.

На виконання умов Кредитного договору позивач надав позичальнику кредит у розмірі 396 000,00 доларів США (гривневий еквівалент 1 999 800,00 грн.), що підтверджується заявою на видачу готівки №84397 від 27 березня 2008 року.

Пунктом 2.3. Кредитного договору сторони погодили, що позичальник здійснює повернення кредиту рівними частинами щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем, наступного за місяцем отримання кредиту у сумі не менше 3 300,00 (три тисячі триста) дол. США 00 центів.

Проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником самостійно в валюті кредиту щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами (пункт 2.7. Кредитного договору).

Відповідно до пункту 3.2.2. Кредитного договору позивач має право достроково вимагати повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим Договором, а також, у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником та/ або поручителем зобов'язань за договорами, які є забезпеченням виконання зобов'язань.

Пунктом 4.1. Кредитного договору сторони погодили, що за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 відсотка за кожен день прострочення, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів за користування кредитними коштами до моменту фактичного погашення заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що позичальник належним чином не виконував зобов'язань, які покладені на нього умовами Кредитного договору, у зв'язку з чим станом на 07.07.2015 року у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 174 200,68 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 07.07.2015 року становить 3 704 533,72 грн. та 734 377,31 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитними коштами.

27.03.2008 року між Акціонерним комерційним банком "Форум", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "БАНК ФОРУМ" (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрвантаж" (іпотекодавець) укладено іпотечний договір (майнова порука), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернокур О.М., зареєстровано в реєстрі за № 1369 (надалі по тексту - Іпотечний договір).

Відповідно до пункту 1.1. Іпотечного договору він забезпечує виконання боржника (ОСОБА_1) зобов'язань, що випливають з укладеного між ним та іпотекодержателем кредитного договору №0128/08/01-ZN від 27.03.2008 року та додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, за умовами якого боржник зобов'язаний повернути іпотекодержателю кредитні кошти у розмірі 396 000,00 доларів США, з кінцевим терміном повернення 27.03.2018 року, повернення кредиту здійснює рівними частинами щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем, наступного за місяцем отримання кредиту у сумі не менше 3 300,00 (три тисячі триста) дол. США 00 центів, нараховані проценти сплачувати щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами з розрахунку 13 (тринадцять) процентів річних і можливі неустойки у розмірах та у випадках, передбачених Кредитним договором і цим Договором, а також інші витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги.

Предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: майновий комплекс, загальною площею 592,90 кв.м, що знаходиться у АДРЕСА_2 (надалі - Предмет іпотеки), який належить іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва від 18.10.2004 року серії НОМЕР_2 на підставі Наказу № 1457-В від 18.10.2004 року та зареєстрованого в Київському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 22.10.2004 року та записано в реєстрову книгу № 52п-152 за реєстровим № 5088-П. Предмет іпотеки включає в себе: гараж (літ 3), загальною площею 159,70 кв.м., гараж для автомобілів та котельня (літ. Ж), загальною площею 433,20кв.м. (пункт 1.2. Іпотечного договору).

Згідно з пунктом 1.3. Іпотечного договору вартість предмету іпотеки згідно довідки-характеристики, виданої КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна за № 1324578 від 21.03.2008 року становить 11 099,65 грн.

Відповідно до пункту 1.4. Іпотечного договору заставна вартість предмета іпотеки є договірною та погоджується сторонами в розмірі 2 073 595,00 грн.

Приймаючи до уваги невиконання громадянином ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, щодо погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, позивач звернувся до відповідача з вимогою від 31.12.2014 року за вих. № 16977/4.1 про усунення порушень, яка залишена Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрвантаж" без відповіді та задоволення.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №0128/08/01- ZN від 27.03.2008 року у розмірі 174 200,68 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 07.07.2015р. становить 3 704 533,72 грн., звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом Іпотечного договору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 2 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною 2 вказаної статті визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, на виконання прийнятих на себе за умовами Кредитного договору зобов'язань, надано громадянину ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 396 000,00 доларів США (гривневий еквівалент 1 999 800,00 грн.), що підтверджується заявою на видачу готівки №84397 від 27 березня 2008 року (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Факт отримання ОСОБА_1 грошових коштів за умовами Кредитного договору у межах розгляду даного господарського спору сторонами не заперечувався.

Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

В обґрунтування позову позивач зазначає про те, що у зв'язку з порушенням громадянином ОСОБА_1 умов Кредитного договору та норм чинного законодавства щодо сплати кредиту та процентів за користування ним, у позичальника виникла заборгованість перед позивачем у розмірі у розмірі 174 200,68 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 07.07.2015 року становить 3 704 533,72 грн. та 734 377,31 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитними коштами

Перевіривши додані до позовної заяви розрахунок суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, а також по пені на кредит та по пені на проценти, які залишаються непогашеними на цей час, суд дійшов висновку про обґрунтованість розрахунку позивача, його арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Кредитного договору.

З огляду на наведене, суд визнає обґрунтованою нараховану позивачем станом на 07.07.2015 заборгованість позичальника (третя особа-1) в розмірі 174 200,68 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 07.07.2015 року становить 3 704 533,72 грн. та 734 377,31 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитними коштами

Частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною першою статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 574 Цивільного кодексу України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Статтею 575 Цивільного кодексу України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі статтею 593 Цивільного кодексу України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Відповідно до абз. 2 ч.1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

В забезпечення виконання боржником (ОСОБА_1) зобов'язань, що випливають кредитного договору №0128/08/01- ZN від 27.03.2008 року та додаткових угод до нього, між позивачем як іпотекодержателем та відповідачем як іпотекодавцем було укладено Іпотечний договір від 27.02.2008р., який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернокур О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1369, предметом якого є нерухоме майно, саме: майновий комплекс, загальною площею 592,90 кв.м, що знаходиться у АДРЕСА_2, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрвантаж" на праві власності.

Відповідно до ч. 6 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

За приписами статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Цією ж статтею передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Пунктом 5.1. Іпотечного договору сторони погодили, що іпотекодержатель набуває права задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки у випадках, якщо сума наданого кредитута/або проценти за користування ним, можливі неустойки й витрати не будуть сплачені у строки, встановлені Кредитним договором, та інших випадках, передбачених Кредитним Договором та чинним законодавством України.

Згідно з статтею 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

Судом встановлено, що на виконання положення статті 35 Закону України "Про іпотеку" щодо необхідності надсилання іпотекодавцю та боржнику вимоги про усунення порушення, позивачем направлено відповідчу лист № 16977/4.1 від 31.12.2014р., яким повідомив відповідача про порушення ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором №0128/08/01-ZN від 27.03.2008 року з одночасним попередженням про можливість звернення стягнення на предмети іпотеки, проте порушення умов Кредитного договору усунуті не були.

У відповідності до ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріали справи не містять доказів задоволення ані позичальником, ані іпотекодавцем вимог позивача, як Кредитора та іпотекодержателя, щодо погашення заборгованості та санкцій за Кредитним договором та щодо передання предмету іпотеки у рахунок погашення встановленої судом заборгованості позичальника по Кредитному договору в добровільному порядку.

Згідно із частиною 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідно до ч. 6 ст. 38 закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

У відповідності до ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду, зокрема, зазначаються початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно ст. 3 закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. У відповідності до ст. 10 закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

Якщо при розгляді справи між сторонами виникає спір щодо початкової ціни продажу предмета іпотеки, сторони мають надати суду висновок суб'єкта оціночної діяльності про оцінку майна, який підлягає оцінці судом на загальних підставах, або згідно зі статтею 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, суд може призначити судову експертизу. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 14.09.11 р. у справі № 9/156-10.

Згідно положень ст. ст. 41, 43 закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону. Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Таким чином, за змістом ст. ст. 39, 43 Закону "Про іпотеку" встановлення початкової ціни предмета іпотеки означає встановлення її в рішенні суду в грошовому вираженні, та визначається за процедурою, передбаченою ч. 6 ст. 38 Закону "Про іпотеку" (відповідна правова позиція відображена у постанові Верховного суду України від 10.06.2015 р. у справі № 6-449цс15).

Про необхідність зазначення у рішенні суду початкової ціни реалізації предмета іпотеки зазначено також і у п. 4.4.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 № 1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів".

На підставі вказаних положень норм закону, судом було призначено судову економічну (оціночну) експертизу, на вирішення якої було поставлене питання щодо визначення ринкової (дійсної) вартості предмету іпотеки, визначеного в п. 1.2. Іпотечного договору (майнова порука) від 27.03.2008р., що посвідчений приватним нотаріусом Чернокур О.М. та зареєстрований за №1369 станом на 13.07.2015р.

Відповідно до наявного в матеріалах справи висновку експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи №20452/15-42 від 29.07.2016р. ринкова вартість предмету іпотеки, визначеного в п. 1.2. Іпотечного договору (майнова порука) від 27.03.2008р., що посвідчений приватним нотаріусом Чернокур О.М. та зареєстрований за №1369, а саме майнового комплексу, загальною площею 592,90 кв.м, що знаходиться у АДРЕСА_2 який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрвантаж" та включає в себе: гараж (літ З), загальною площею 159,70 кв.м., гараж для автомобілів та котельня (літ. Ж), загальною площею 433,20 кв.м. (без врахування площ частини будівлі гаража для автомобілів та котельні під літ «Ж», яка перебуває в аварійному технічному стані) станом на 13.07.2015р. становить 1 154 499,00 грн.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів, що підтверджують та обґрунтовують відсутність у нього підстав для невиконання зобов'язань, передбачених умовами Договору, укладеного з позивачем.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №910/17812/15 підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, господарський суд відзначає наступне.

У відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

З врахуванням того, що позивач був звільнений від сплати судового збору згідно п. 22 ч. 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції станом на дату звернення з позовом), судовий збір з огляду на ціну позову (4 438 911,03 грн.) у розмірі 73 080,00 грн. покладається на відповідача і підлягає стягненню з останнього в доход Державного бюджету України.

Судові витрати з оплати вартості судової експертизи в розмірі 13 305,60 грн. у зв'язку з задоволенням позову покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32-34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 04210, АДРЕСА_1,) перед Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" (ідентифікаційний код 21574573, адреса: 02100, місто Київ, бульвар Верховної Ради, 7) за Кредитним договором №0128/08/01-ZN від 27.03.2008 року у розмірі 174 200,00 дол. США (сто сімдесят чотири тисячі двісті дол. США 68 центів), що згідно курсу Національного банку України станом на 07.07.2015р. становить 3 704 533,72 грн. (три мільйони сімсот чотири тисячі п'ятсот тридцять три гривні 31 коп.) та пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 734 377,31 грн. (сімсот тридцять чотири тисячі триста сімдесят сім гривень 31 коп.) звернути стягнення на заставлене майно, що є предметом іпотеки за Іпотечним договором (майнова порука) від 27.03.2008р., що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернокур О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1369, а саме: майновий комплекс, загальною площею 592,90 кв.м, що знаходиться у АДРЕСА_2, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрвантаж" (ідентифікаційний код 32914356, адреса: АДРЕСА_2) на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва від 18.10.2004 року серії НОМЕР_2 на підставі Наказу № 1457-В від 18.10.2004 року та зареєстрованого в Київському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 22.10.2004 року та записано в реєстрову книгу № 52п-152 за реєстровим № 5088-П та включає в себе: гараж (літ З), загальною площею 159,70 кв.м., гараж для автомобілів та котельня (літ. Ж), загальною площею 433,20 кв.м.

3. Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною предмета іпотеки за Іпотечним договором (майнова порука) від 27.03.2008р., що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернокур О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1369, а саме: майновий комплекс, загальною площею 592,90 кв.м, що знаходиться у АДРЕСА_2, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрвантаж" (ідентифікаційний код 32914356, адреса: АДРЕСА_2) на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва від 18.10.2004 року серії НОМЕР_2 на підставі Наказу № 1457-В від 18.10.2004 року та зареєстрованого в Київському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 22.10.2004 року та записано в реєстрову книгу № 52п-152 за реєстровим № 5088-П та включає в себе: гараж (літ З), загальною площею 159,70 кв.м., гараж для автомобілів та котельня (літ. Ж), загальною площею 433,20 кв.м., в розмірі 1 154 499,00 грн. (один мільйон сто п'ятдесят чотири тисячі чотириста дев'яносто дев'ять гривень 00 коп.).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвантаж" (ідентифікаційний код 32914356, адреса: АДРЕСА_2) в доход Державного бюджету України Державного бюджету України (отримувач платежу: ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримувача: 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку: 820019, р/р 31215206783001) суму судового збору в розмірі 73 080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень 00 копійок).

5. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.09.2016р.

Суддя С.М. Морозов