Ухвала

від 17.09.2015 по справі 4/440

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

17.09.2015Справа № 4/440 За скаргою Відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №1 ім. М.В. Співака"

на дії відділу Державної виконавчої служби України Голосіївського РУЮ у м. Києві

у справі №4/440

За позовом Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"

До Відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №1 ім. М.В. Співака"

Про стягнення заборгованості

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін:

Від позивача (стягувача ) - Варицький Є.В., за довіреністю;

Від боржника (скаржника) - не з'явився;

Від ВДВС - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.03.2005р. у справі №4/440 позов задоволено повністю. Вирішено стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №1 ім. М.В. Співака" на користь Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" 787 934,50 грн. основного боргу, 54 399,86 грн. пені, 1 600 грн. державного мита та 118 грн. інфляційних втрат.

19.04.2005р. на виконання рішення господарського суду від 09.03.2005р., яке набрало законної сили 19.04.2005р. видано наказ.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2005р. рішення господарського суду від 09.03.2005р. №4/440 залишено без змін.

25 червня 2015 року до відділу діловодства господарського суду міста Києва від Відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №1 ім. М.В. Співака" надійшла скарга на дії відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві у справі №4/440.

У вказаній скарзі скаржник просить суд визнати дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві незаконним та скасувати постанову про накладення арешту на все майно ВАТ "Домобудівний комбінат №1 ім. М.В. Співака".

Оскільки скаржником не надано суду оскаржуваної постанови про арешт майна, суд, ухвалою від 30.06.2015р. зобов'язав скаржника надати суду оскаржувану постанову про накладення арешту на все майно боржника від 19.07.2013р. Окрім того, зобов'язано відділ Державної виконавчої служби України Голосіївського РУЮ у м. Києві надати копії матеріалів виконавчого провадження та письмові пояснення по суті скарги, сторонам та ВДВС направити для участі в розгляді скарги своїх повноважних представників.

Ухвалами суду від 14.07.2015р., та 03.09.2015р. повторно було зобов'язано скаржника надати суду оскаржувану постанову про накладення арешту на все майно боржника від 19.07.2013р. та зобов'язано відділ Державної виконавчої служби України Голосіївського РУЮ у м. Києві надати копії матеріалів виконавчого провадження та письмові пояснення по суті скарги, сторонам та ВДВС направити для участі в розгляді скарги своїх повноважних представників.

Вимоги ухвал суду скаржником не виконано, суду не надано оскаржуваної постанови, від ВДВС матеріали виконавчого провадження до суду також не надійшли.

В судові засідання 14.07.2015р., 03.09.2015р., 17.09.2015р. скаржник та ВДВС не з'являлися.

17.09.2015р. стягувачем подані заперечення на скаргу, які долучені судом до матеріалів справи.

Відповідно до п. 2 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень . Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За таких обставин, суд розглядає скаргу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Відповідно до абзацу 2 п. 9.9 постанови пленуму Вищого господарського сулу України від 17 жовтня 2012 року №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII 1 ГПК тощо.

Суд вказує, що підставою для звернення до суду зі скаргою є винесення державним виконавцем 19.07.2013р. постанови про накладення арешту майна та оголошення заборони на його відчуження.

При цьому скаржник посилається на порушення державними виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження» про порядок звернення стягнення на майно боржника.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаної скарги.

Відповідно до статті 115 ГПК України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі ст. 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, зокрема судових наказів (ст. 17 Закону). Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника

Суд вказує, що вимог ухвал суду від 30.06.2015р., 14.07.2015р., 03.09.2015р. в частині надання оскаржуваної постанови про арешт майна боржника від 19.07.2013р. скаржником не виконано, в матеріалах скарги оскаржуваної постанови нема, що унеможливлює розгляд скарги по суті, перевірки правомірності винесення вказаної постанови державним виконавцем та не дає суду можливості об'єктивно, всебічно з'ясувати всі обставини, надати правову оцінку та встановити необхідні для вирішення скарги факти.

Одночасно, суд вказує, що самостійно отримати постанову про накладення арешту від 19.07.2013р. з Єдиного реєстру виконавчого провадження суд не має можливості, оскільки відповідно до наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень» від 20.05.2003 №43/5 право доступу до виконавчого провадження шляхом пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування всіх документів та відомостей виконавчого провадження мають сторони виконавчого провадження, у якому вони беруть участь.

З метою забезпечення доступу до інформації Єдиного реєстру сторонам виконавчого провадження у постанові про відкриття виконавчого провадження роз`яснюється таке право, указуються адреса відповідного веб-сайту в мережі інтернет, а також ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження та порядок його використання.

За відсутності вказаного ідентифікатора доступу суд позбавлений можливості самостійно отримати оскаржувану постанову.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю, встановленими господарським судом. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Скаржником не доведено обставин на які він посилається у скарзі. Суду не представлено жодних доказів на підтвердження обставин зазначених у скарзі.

За відсутності наявності в матеріалах справи оскаржуваної постанови, враховуючи, що судом вчинені усі необхідні дії щодо можливості отримання вказаної постанови (витребування судом оскаржуваної постанови ухвалами суду від 30.06.2015р. 14.07.2015р., 03.09.2015р., витребування від державного виконавця копії матеріалів виконавчого провадження), суд позбавлений можливості встановити фактичні обставини справи, зокрема:

- факт винесення державним виконавцем постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження саме 19.07.2013р.;

- встановити наявність або відсутність порушення державним виконавцем норм Закону України «Про виконавче провадження» на які посилається скаржник в своїй скарзі щодо порядку звернення стягнення на майно боржника;

- перевірити фактичні обставини справи щодо дійсного арешту всього майна боржника, відповідно до постанови від 19.07.2013р.;

При цьому, надана до матеріалів скарги постанова про відмову у вчинені нотаріальної дії вих. 306/02-31 від 17.06.2015р. не містить того факту, що саме 19.07.2013р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції винесена постанова про арешт всього майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

За встановлених фактичних обставин справи подана скарга є необґрунтованою, немотивованою, не підтвердженою жодними докази, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні вказаної скарги.

Керуючись ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги Відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №1 ім. М.В. Співака" на дії відділу Державної виконавчої служби України Голосіївського РУЮ у м. Києві відмовити.

Суддя І.І.Борисенко