Рішення від 29.09.2015 по справі 916/1690/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" вересня 2015 р.Справа № 916/1690/15

За позовом: Першого заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області та Державного підприємства Міністерства оборони України „Одеський проектний інститутВ»

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергетична компанія „ТрансенергоВ»

про стягнення 383034,70 грн., розірвання договору оренди та зобов'язання повернути нерухоме майно

Колегія суддів у складі: Головуючий суддя Д'яченко Т.Г.

Судді: Шаратов Ю.А., Волков Р.В.

Представники:

Від прокуратури: Москаленко-Федоркова, посвідчення №031417

Від позивачів: ОСОБА_1, представник Фонду державного майна України по Одеській області за довіреністю

Від відповідача: ОСОБА_2, представник за довіреністю

Суть спору: Позивач - Перший заступник прокурора м. Одеси звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергетична компанія „ТрансенергоВ» з позовною заявою, у якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 25.09.2015р., просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергетична компанія „ТрансенергоВ» 300063,86 грн. заборгованості з орендної плати, 82970,84 грн. пені, розірвати договір оренди нерухомого майна від 16.06.2010р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Енергетична компанія „ТрансенергоВ» та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Енергетична компанія „ТрансенергоВ» повернути балансоутримувачу - ДП Міністерства оборони України „Одеський проектний інститутВ» державне нерухоме майно - не житлові приміщення п'ятого поверху п'ятиповерхової будівлі площею 726,72 кв. м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18, вартість якого становить 2689000 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.04.2015р. суддею Лічман Л.В. порушено провадження у справі №916/1690/15.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.05.2015р. суддею Лічман Л.В. наділено ДП Міністерства оборони України „Одеський проектний інститутВ» статусом другого позивач по справі № 916/1690/15.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.07.2015р. суддею Лічман Л.В. призначено справу №916/1690/15 до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 02.07.2015р. було призначено автоматичний розподіл справи між суддями з метою визначення складу колегії суддів. Згідно даних автоматичного розподілу справи між суддями було визначено наступний склад колегії суддів для колегіального розгляду справи №916/1690/15: головуючий суддя Лічман Л.В., судді Шаратов Ю.А., Волков Р.В., у зв'язку з чим ухвалою суду від 02.07.2015р. справу було прийнято до колегіального розгляду у відповідному складі суду.

13.07.2013р., у зв'язку з закінченням повноважень судді Лічман Л.В. на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду від 13.07.2015р. було призначено повторний автоматичний розподіл справи між суддями з метою визначення складу колегії суддів.

Згідно даних повторного автоматичного розподілу справи між суддями справу №916/1690/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Д'яченко Т.Г., судді Шаратов Ю.А., Волков Р.В., у зв'язку з чим ухвалою суду від 15.07.2015р. справу було прийнято до колегіального розгляду у відповідному складі суду.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Енергетична компанія „ТрансенергоВ» в ході розгляду справи заявлені до стягнення вимоги визнав в частині розміру заборгованості з орендної плати та частково щодо стягнення пені (зазначаючи при цьому на невірності розрахування позивачем пені за період понад 6 місяців з моменту виникнення заборгованості). Щодо заявлених вимог про розірвання договору оренди нерухомого майна від 16.06.2010р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Енергетична компанія „ТрансенергоВ» , а також щодо вимог про повернення орендованого приміщення представник Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергетична компанія „ТрансенергоВ» заперечує, вважає такі вимоги неправомірними, пояснюючи суду, що виникнення значної заборгованості пов'язано зі складним фінансовим станом у державі, наявність значної заборгованості перед відповідачем з боку інших контрагентів (більшість з яких є державними підприємствами).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача, відповідача, суд встановив.

16 червня 2010 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Енергетична компанія „ТрансенергоВ» (Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (надалі за текстом -Договір), згідно п.1.1 якого, у редакції договору від 25.06.2013р. про внесення змін до договору оренди від 16.06.2010р., Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: не житлові приміщення 5-го поверху 5-ти поверхової будівлі, інв. № 1242, загальною площею 726,72 кв. м, які перебувають на балансі ДП МОУ „Одеський проектний інститутВ» , розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18, вартість яких визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31.03.2013р. на рівні 2689000 грн.

За умовами п. 3.1 Договору, у редакції договору від 25.06.2013р. про внесення змін до договору оренди від 16.06.2010р., орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.1995 р. №786 і становить без урахування ПДВ за пропозицією єдиного заявника за базовий місяць розрахунку травень 2013р.: 22717,93 грн. Орендна плата за місяць оренди червень 2013р. визначається шляхом коригування орендної плати за місяць травень 2013р. на індекс інфляції червня 2013р.

Згідно положень п. 3.5 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Одночасно копія платіжного доручення на перерахування орендної плати до державного бюджету 70% надсилається Орендарем Орендодавцеві.

Як вбачається з письмових пояснень представника прокуратури, викладених у позовній заяві та уточненнях до неї, в порушення вимог Договору, відповідачем сплачувалась орендна плата несвоєчасно та не у повному обсязі, у зв'язку з чим за період з травня 2014р. по серпень 2015р. у Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергетична компанія „ТрансенергоВ» утворилась непогашена заборгованість перед Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області по орендній платі у розмірі 300063,86грн. (з урахуванням співвідношення 70% до 30%, визначеного п. 3.5 договору).

Умовами п. 10.1 договору передбачався строк його дії протягом одного року з моменту підписання. А з урахуванням п. 10.4 договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця та у разі належного виконання Орендарем умов цього договору, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені даним договором та чинним законодавством, за умови відсутності заперечень органу уповноваженого управляти об'єктом оренди, наданих Орендодавцю у встановлений законодавством термін. На підставі договору від 25.06.2013р. про внесення змін до договору оренди від 16.06.2010р. сторонами договору було окремо погоджено продовження строку дії договору до 16.06.2014р. У подальшому, як пояснювалось суду представниками прокуратури та позивача, дія договору була продовжена з 16.06.2014р. до 16.06.2015р. за відсутності заперечень жодної із сторін в порядку п. 10.4 договору.

Положеннями п. 10.6 договору передбачалась як одна з підстав для припинення договору закінчення строку, на який його було укладено.

Як вбачалось з наданих суду письмових пояснень представника прокуратури від 25.09.2015р. за вх №23855/15, фактично договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 16 червня 2010 року припинив свою дію 16.06.2015р., у зв'язку з закінченням строку на який він був укладений, та у зв'язку з відсутністю передумов для його подальшого продовження, що передбачені п. 10.4. договору (зокрема, у зв'язку з наявністю значної заборгованості з орендної плати, що засвідчує неналежне виконання умов договору).

При цьому, з урахуванням п. 10.10 договору, майно вважається повернутим Балансоутримувачу з моменту підписання Орендарем та Орендодавцем акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на Орендодавця. Між тим, відповідно до п. 3.11 договору, у разі його припинення (розірвання), Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою у повному обсязі, якщо така виникла, враховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.

З урахуванням п. 3.6 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.5 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

У зв'язку з простроченням сплати орендної плати, позивачем здійснено розрахунок пені (розрахунок проведено починаючи з 07.06.2014р. (фактично з 07.06.2014р. нарахування пені здійснювалось на наявне сальдо станом на 07.06.2014р. у розмірі 81962,92 грн. заборгованості з орендної плати) по 24.09.2015р.).

Впродовж розгляду справи судом неодноразово витребувався у прокуратури та позивача обґрунтований розрахунок розміру пені, починаючи з моменту виникнення зобов'язання за кожним з періодичних платежів (у відповідності до вимог п.6 ст. 232 ГК України), з метою перевірки правильності визначення періоду нарахування пені на сальдо станом на 07.06.2014р. зазначене у розрахунку пені. Між тим, у наданих суду письмових поясненнях представником прокуратури було проінформовано суд, що на думку представника прокуратури положеннями п. 3.6 договору передбачається нарахування пені за весь період прострочення, на відміну від положень п.6 ст. 232 ГК України, і у даному випадку підлягають застосуванню положення договору. Так, відповідно до даних такого розрахунку за відповідачем рахується основна заборгованість з орендної плати у розмірі 300063,86 грн. та пеня в сумі 82970,84 грн.

Факт наявності заборгованості з орендної плати у розмірі 244799,34 грн. та пені у розмірі 56721,93 грн. визнавався Товариством з обмеженою відповідальністю „Енергетична компанія „ТрансенергоВ» при підписанні акту звірки розрахунків по орендної плати з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області станом на 22.07.2015р.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням прийнятих на себе договірних зобов'язань відповідачем за умовами договору оренди від 16.06.2010р., наявністю значної заборгованості з орендної плати у відповідача та направлені на стягнення з відповідача суми боргу станом на 24.09.2015р. у розмірі 300063,86 грн. заборгованості з орендної плати, 82970,84 грн. пені, розірвання договору оренди нерухомого майна від 16.06.2010р. та зобов'язання повернути орендоване майно балансоутримувачу - ДП Міністерства оборони України „Одеський проектний інститутВ» .

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача, відповідача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Енергетична компанія „ТрансенергоВ» прийнятих на себе зобов'язань за умовами договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 16.06.2010р. Так, за період з травня 2014р. по серпень 2015р. у Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергетична компанія „ТрансенергоВ» утворилась непогашена заборгованість по орендній платі за умовами Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 16.06.2010р. у розмірі 300063,86 грн.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 300063,86 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані та по суті визнані відповідачем, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно ч.2 ст. 651 Цивільного Кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 18 Закону України „Про оренду держаного та комунального майнаВ» серед основних обов'язків орендаря визначено зобов'язання вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Оскільки своєчасне та повне внесення орендарем орендної плати є основним з умов договору оренди і орендодавець, укладаючи договір оренди, вправі розраховувати на належне виконання такого обов'язку іншою стороною, на думку суду, недотримання таких умов є істотним порушенням умов договору оренди. Відповідно, Товариством з обмеженою відповідальністю „Енергетична компанія „ТрансенергоВ» було допущено істотне порушення умов договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 16.06.2010р.

Між тим, як було встановлено в ході розгляду справи та підтверджено поясненнями представника прокуратури від 25.09.2015р. за вх №23855/15, фактично договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 16 червня 2010 року припинив свою дію 16.06.2015р. , у зв'язку з закінченням строку на який він був укладений у відповідності до п. 10.6 договору, та у зв'язку з відсутністю передумов для його подальшого продовження, що передбачені п. 10.4. договору, зокрема, у зв'язку з наявністю значної заборгованості з орендної плати, що засвідчує неналежне виконання умов договору та є однією з умов для продовження договору на новий строк.

Відповідно, договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 16 червня 2010 року є припиненим з 16.06.2015р . Вищевказані обставини, на переконання суду, виключають можливість розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 16 червня 2010 року у судовому порядку.

Вищевказаний висновок вбачається з положень п. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України, згідно яких, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Відповідно, у даному випадку правовідносини сторін за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 16 червня 2010 року припинились, у зв'язку з закінчення строку дії договору та відсутністю передумов для його продовження.

Враховуючи наведене, заявлені позовні вимоги у справі про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 16 червня 2010 року задоволенню судом не підлягають.

Відповідно до положень ст. 785 Цивільного Кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Аналогічний обов'язок було покладено на орендаря (з урахуванням специфіки договору) і положеннями п. 5.10 договору, згідно яких Товариство з обмеженою відповідальністю „Енергетична компанія „ТрансенергоВ» зобов'язане після припинення дії договору повернути об'єкт оренди Балансоутримувачу.

Відповідно, у зв'язку з припиненням дії договору оренди, заявлені прокуратурою в інтересах позивачів вимоги про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергетична компанія „ТрансенергоВ» повернути балансоутримувачу - ДП Міністерства оборони України „Одеський проектний інститутВ» об'єкт оренди є правомірними, а тому дані вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з вимог ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» , сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

З урахуванням п. 3.6 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.5 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано .

Дослідивши положення п. 3.6 договору, суд не погоджується з позицією представника прокуратури щодо нерозповсюдження вимог п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України на правовідносини сторін, оскільки п. 3.6 договору не передбачає нарахування пені протягом строку більшого ніж 6 місяців.

Відповідно, пеня за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 16 червня 2010 року повинна розраховуватись протягом 6 місяців, починаючи з моменту виникнення прострочення за кожним місяцем заборгованості з орендної плати.

Впродовж розгляду справи судом неодноразово витребувався у прокуратури та позивача обґрунтований розрахунок розміру пені починаючи з моменту виникнення зобов'язання за кожним з періодичних платежів (у відповідності до вимог п.6 ст. 232 ГК України) з метою перевірки правильності визначення періоду нарахування пені на сальдо станом на 07.06.2014р. зазначене у розрахунку пені. Однак, ні прокуратурою, ні позивачами не було надано суду такого обґрунтованого розрахунку, який би надав можливість перевірити правильність нарахування пені на сукупну заборгованість, що значиться у розрахунку як сальдо, відповідно правильність нарахування позивачами пені на суму заборгованості, що значиться станом на 07.06.2014р. у сумі 81962,92 грн. можливо тільки припускати. Відповідно, з урахуванням встановлених судом обставин спору, судом проводиться власний розрахунок, з відомих суду складових розрахунку, що були визначені позивача за наступною формулою розрахунку:

Пеня = Фактична сума боргу * ставка пені (подвійна облікова ставка НБУ /365 / 100 * фактична кількість днів прострочення у періоді.

Сума заборгованостіПеріод нарахування пеніРозмір нарахованої пені Заборгованість з орендної плати за травень 2014 р. 17618,27 грн.з 12.06.2014р. по 19.08.2014р. 722,11 грн. Решта заборгованості з орендної плати за травень 2014 р. станом на 19.08.2014р. - 2006,59 грн., у зв'язку з частковим погашеннямз 19.08.2014р. по 22.08.2014р. 4,12 грн. Решта заборгованості з орендної плати за травень 2014 р. станом на 22.08.2014р. - 550,16 грн., у зв'язку з частковим погашеннямз 22.08.2014р. по 25.09.2014р. (дата повного погашення) 12,81 грн. Заборгованість з орендної плати за червень 2014 р. 17794,45 грн.з 12.07.2014р. по 25.09.2014р. 902,40 грн. Решта заборгованості з орендної плати за червень 2014 р. станом на 25.09.2014р. - 673,53 грн., у зв'язку з частковим погашеннямз 25.09.2014р. по 15.12.2014р. (дата повного погашення) 39,19 грн. Заборгованість з орендної плати за липень 2014 р. 17865,63 грн.з 12.08.2014р. по 15.12.2014р. 1578,05 грн. Решта заборгованості з орендної плати за липень 2014 р. станом на 15.12.2014р. - 673,53 грн., у зв'язку з частковим погашеннямз 12.12.2014р. по 12.02.2015р. 31,90 грн. Заборгованість з орендної плати за серпень 2014 р. 18008,56 грн.з 12.09.2014р. по 12.03.2015р. 2693,39 грн. Заборгованість з орендної плати за вересень 2014 р. 18530,80 грн.з 12.10.2014р. по 12.04.2015р. 3335,04 грн. Заборгованість з орендної плати за жовтень 2014 р. 18975,54 грн.з 12.11.2014р. по 12.05.2015р. 3947,95 грн. Заборгованість з орендної плати за листопад 2014 р. 19336,08 грн.з 12.12.2014р. по 12.06.2015р. 4563,31 грн. Заборгованість з орендної плати за грудень 2014 р. 19916,16 грн.з 12.01.2015р. по 12.07.2015р. 5208,76 грн. Заборгованість з орендної плати за січень 2015 р. 20533,56 грн.з 12.02.2015р. по 12.08.2015р. 5884,97 грн. Заборгованість з орендної плати за лютий 2015 р. 21621,84 грн.з 12.03.2015р. по 12.09.2015р. 6483 грн. Заборгованість з орендної плати за березень 2015 р. 23957 грн.з 12.04.2015р. по 24.09.2015р. 6387,66 грн. Заборгованість з орендної плати за квітень 2015 р. 27310,98 грн.з 12.05.2015р. по 24.09.2015р. 5935,09 грн. Заборгованість з орендної плати за травень 2015 р. 27911,82 грн.з 12.06.2015р. по 24.09.2015р. 4643,30 грн. Заборгованість з орендної плати за червень 2015 р. 28023,47 грн.з 12.07.2015р. по 24.09.2015р. 3279,90 грн. Заборгованість з орендної плати за липень 2015 р. 27743,23 грн.з 12.08.2015р. по 24.09.2015р. 1833,33 грн. Заборгованість з орендної плати за серпень 2015 р. 27521,29 грн.з 12.09.2015р. по 24.09.2015р. 488,60 грн. ВСЬОГО: 57974,88грн.

Таким чим, з Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергетична компанія „ТрансенергоВ» підлягає стягненню пеня у розмірі 57974,88 грн.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача 300063,86грн. заборгованості з орендної плати, 57974,88 грн. пені, а також з зобов'язанням відповідача повернути орендоване майно балансоутримувачу - ДП Міністерства оборони України „Одеський проектний інститутВ» .

При цьому, судом відхиляються заперечення представника відповідача з посиланням на виникнення значної заборгованості, у зв'язку з складним фінансовим станом у державі, наявністю значної заборгованості перед відповідачем з боку інших контрагентів. Оскільки, згідно положень ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника , відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання,відсутність у боржника необхідних коштів .

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України, з урахуванням вартості спірного майна, що повертається за рішенням суду, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 73080 грн. (що становило максимальний розмір судового збору в редакції Закону України „Про судовий збірВ» , що діяла на момент подання позову), та підлягають відшкодуванню до Державного бюджету.

Крім того, враховуючи збільшення першим заступником прокурора м. Одеси розміру заявлених до стягнення позовних вимог на суму 225794,27 грн. після набрання чинності новою редакцією Закону України „Про судовий збірВ» (яка не звільняє органи прокуратури від сплати судового збору), з Прокуратури міста ОСОБА_2 підлягає стягненню до Державного бюджету судовий збір у розмірі 3386,92 грн. (із розрахунку 1,5% від розміру фактичного збільшення позовних вимог).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергетична компанія „ТрансенергоВ» (65063, м. Одеса, вул. Армійська, 18, код 24543142) до державного бюджету України (отримувач ГУДКСУ в Одеській області (Приморський район), р/р 31115094700008, МФО 828011; код 37607526) 300063 (триста тисяч шістдесят три) грн. 86 коп. заборгованості з орендної плати, 57974 (п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 88 коп. пені.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Енергетична компанія „ТрансенергоВ» (65063, м. Одеса, вул. Армійська, 18, код 24543142) повернути балансоутримувачу - ДП Міністерства оборони України „Одеський проектний інститутВ» (65063, м. Одеса, вул. Армійська, 18, код 07884611) державне нерухоме майно - не житлові приміщення п'ятого поверху п'ятиповерхової будівлі площею 726,72 кв. м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергетична компанія „ТрансенергоВ» (65063, м. Одеса, вул. Армійська, 18, код 24543142) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, отримувач УК у м. Одесі/Приморський район, код ЄДРПОУ 38016923, банк одержувача ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. судового збору.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

6.Стягнути з Прокуратури міста ОСОБА_2 (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 24) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, отримувач УК у м.Одесі/Приморський район, код ЄДРПОУ 38016923, банк одержувача ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) 3386 (три тисячі триста вісімдесят шість) грн. 92 коп. судового збору.

Повний текст рішення складено 02.10.2015 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя Т.Г. Д'яченко

Суддя Ю.А. Шаратов

Суддя Р.В. Волков