Постанова від 09.12.2015 по справі 916/1690/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2015 р.Справа № 916/1690/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.,

суддів: Аленіна О.Ю., Пироговського В.Т.

секретар судового засідання Мельник Ю.М.

за участю:

від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області - ОСОБА_1, довіреність № 20 від 01.10.2015;

від ТОВ «Енергетична компанія «Трансенерго» - ОСОБА_2, довіреність № 202/1 від 23.07.2015;

від прокуратури - ОСОБА_3, посвідчення № 031666, від 26.01.2015;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області від 29.09.2015

у справі №916/1690/15

за позовом Першого заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області та Державного підприємства Міністерства оборони України «Одеський проектний інститут»

до відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Трансенерго»

про стягнення 383034,70 грн., розірвання договору оренди та зобов'язання повернути нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора м. Одеси звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Трансенерго» (далі - ТОВ «Енергетична компанія «Трансенерго») з позовною заявою, у якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 25.09.2015, просить суд стягнути з ТОВ «Енергетична компанія «Трансенерго» 300063,86 грн. заборгованості з орендної плати, 82970,84 грн. пені, розірвати договір оренди нерухомого майна від 16.06.2010, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Енергетична компанія «Трансенерго» та зобов'язати ТОВ «Енергетична компанія «Трансенерго» повернути балансоутримувачу - ДП Міністерства оборони України «Одеський проектний інститут» державне нерухоме майно - не житлові приміщення п'ятого поверху п'ятиповерхової будівлі площею 726,72 кв. м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18, вартість якого становить 2689000 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.05.2015 наділено ДП Міністерства оборони України «Одеський проектний інститут» статусом другого позивача по справі № 916/1690/15.

Рішенням господарського суду Одеської області від 29.09.2015 позов задоволено частково. Стягнено з ТОВ «Енергетична компанія «Трансенерго» до державного бюджету України 300063 грн. 86 коп. заборгованості з орендної плати, 57974 грн. 88 коп. пені. Зобов'язано ТОВ «Енергетична компанія «Трансенерго» повернути балансоутримувачу - ДП Міністерства оборони України «Одеський проектний інститут» державне нерухоме майно - не житлові приміщення п'ятого поверху п'ятиповерхової будівлі площею 726,72 кв. м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18. Стягнено з ТОВ «Енергетична компанія «Трансенерго» на користь Державного бюджету України 73080 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнено з Прокуратури міста ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України 3386 грн. 92 коп. судового збору.

Додатковим рішенням від 09.10.2015 р. стягнуто з ТОВ «Енергетична компанія «Трансенерго» на корить Прокуратури м. Одеса - 3011 грн. судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням в частині стягнення з прокуратури судового збору, Заступник прокурора Одеської області звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 29.09.2015 в частині стягнення з прокуратури м. Одеси судового збору змінити, стягнувши судовий збір з позивача чи виключити вказаний пункт з рішення.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Філінюк І.Г., судді - Аленін О.Ю., Пироговський В.Т.) від 21.07.2015 апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області прийнято до провадження та призначено до розгляду на 25.11.2015 о 10:00.

25.11.2015 ухвалою Одеського апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги відкладено на 09.12.2015 об 11:30 год.

У судове засідання 09.12.2015 з'явився представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, ТОВ «Енергетична компанія «Трансенерго» та прокуратури.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 16.06.2010 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (Орендодавець) та ТОВ «Енергетична компанія «Трансенерго» (Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (надалі за текстом -Договір), згідно п.1.1 якого, у редакції договору від 25.06.2013 про внесення змін до договору оренди від 16.06.2010, Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: не житлові приміщення 5-го поверху 5-ти поверхової будівлі, інв. № 1242, загальною площею 726,72 кв. м, які перебувають на балансі ДП МОУ «Одеський проектний інститут», розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18, вартість яких визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31.03.2013 на рівні 2689000 грн.

За умовами п. 3.1 Договору, у редакції договору від 25.06.2013 про внесення змін до договору оренди від 16.06.2010, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.1995 №786 і становить без урахування ПДВ за пропозицією єдиного заявника за базовий місяць розрахунку травень 2013р.: 22717,93 грн. Орендна плата за місяць оренди червень 2013р. визначається шляхом коригування орендної плати за місяць травень 2013р. на індекс інфляції червня 2013р.

Згідно положень п. 3.5 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Одночасно копія платіжного доручення на перерахування орендної плати до державного бюджету 70% надсилається Орендарем Орендодавцеві.

В порушення вимог договору, відповідачем сплачувалась орендна плата несвоєчасно та не у повному обсязі, у зв'язку з чим за період з травня 2014р. по серпень 2015р. у ТОВ «Енергетична компанія «Трансенерго» утворилась непогашена заборгованість перед Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області по орендній платі у розмірі 300063,86грн. (з урахуванням співвідношення 70% до 30%, визначеного п. 3.5 договору).

Факт наявності заборгованості з орендної плати у розмірі 244799,34 грн. та пені у розмірі 56721,93 грн. визнавався ТОВ «Енергетична компанія «Трансенерго» при підписанні акту звірки розрахунків по орендної плати з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області станом на 22.07.2015.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням прийнятих на себе договірних зобов'язань відповідачем за умовами договору оренди від 16.06.2010р., наявністю значної заборгованості з орендної плати у відповідача та направлені на стягнення з відповідача суми боргу станом на 24.09.2015 у розмірі 300063,86 грн. заборгованості з орендної плати, 82970,84 грн. пені, розірвання договору оренди нерухомого майна від 16.06.2010р. та зобов'язання повернути орендоване майно балансоутримувачу - ДП Міністерства оборони України «Одеський проектний інститут».

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання ТОВ «Енергетична компанія «Трансенерго» прийнятих на себе зобов'язань за умовами договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 16.06.2010. Так, за період з травня 2014р. по серпень 2015р. у ТОВ «Енергетична компанія «Трансенерго» утворилась непогашена заборгованість по орендній платі за умовами Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 16.06.2010 у розмірі 300063,86 грн.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 300063,86 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані та по суті визнані відповідачем, місцевий господарський суд визнав їх обґрунтованими.

Крім цього, судом першої інстанції встановлено, що договір оренди нерухомого майна від 16 червня 2010 року є припиненим з 16.06.2015, а отже на з підстав п. 2 ст. 653 ЦК України виключає можливість розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 16 червня 2010 року у судовому порядку, в цій частині рішення прокурором в апеляційному порядку не оскаржується.

Відповідно до положень ст. 785 Цивільного Кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Аналогічний обов'язок було покладено на орендаря (з урахуванням специфіки договору) і положеннями п. 5.10 договору, згідно яких ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Трансенерго» зобов'язане після припинення дії договору повернути об'єкт оренди Балансоутримувачу.

Також, судом першої інстанції задоволені вимоги прокурора про зобов'язання ТОВ «Енергетична компанія «Трансенерго» повернути балансоутримувачу - ДП Міністерства оборони України «Одеський проектний інститут» об'єкт оренди на підставі п. 5.10 договору та ст.. 785 ЦК України, що відповідачем в апеляційному порядку не оскаржувалось.

З урахуванням п. 3.6 договору, ст.ст. 230, 232 ГК України, місцевим господарським судом стягнено з ТОВ «Енергетична компанія «Трансенерго» пеню у розмірі 57974,88 грн., що також відповідачем, а ні прокурором, в апеляційному порядку не оскаржувалось.

Як вбачається з апеляційної скарги, прокурор не погоджується з рішенням господарського суду в частині стягнення суми судового збору саме з прокуратури, а ні з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, в інтересах якого подано позов, та просить змінити рішення господарського суду Одеської області від 29.09.2015 в частині стягнення з прокуратури м. Одеси судового збору.

Разом із тим частинами 1, 2, 4 статті 29 ГПК України встановлено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.

У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Відповідно до п.5 Рішення Конституційного Суду, від 08.04.1999, № 3-рп/99 «У справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді)» поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора, і на підставі частини першої статті 21 Господарського процесуального кодексу України є стороною в господарському процесі. Цей орган вчиняє процесуальні дії (відповідні функції) згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п.3 ч.1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі;

Відповідно до ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Стаття 1 Закону України «Про судовий збір» містить поняття судового збору,

судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно статі 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Таким чином, судовий збір відповідно до статті 3 Закону України «Про судовий збір» справляється за подання до суду позовної заяви, в даному випадку позовна заява до господарського суду Одеської області подана Першим заступником прокурора м. Одеси, а ні Фондом державного майна України по Одеській області, тому обов'язок сплати судового збору покладено на особо яка подає позовну заяву, навіть якщо її подано в інтересах Фонду державного майна України по Одеській області, який є лише фактично позивачем у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою 22.04.2015, відповідно до якої просив суд стягнути з ТОВ «Енергетична компанія «Трансенерго» 137 596,07 грн. заборгованості з орендної плати, 19644,36 грн. пені, розірвати договір оренди нерухомого майна від 16.06.2010, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Енергетична компанія «Трансенерго» та зобов'язати ТОВ «Енергетична компанія «Трансенерго» повернути балансоутримувачу - ДП Міністерства оборони України «Одеський проектний інститут» державне нерухоме майно - нежитлові приміщення п'ятого поверху п'ятиповерхової будівлі площею 726,72 кв. м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18.

На час звернення прокурора з позовом відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції Закону яка діяла до 01.09.2015) органи прокуратури - при здійсненні своїх повноважень звільнялись від сплати судового збору.

В подальшому, 25.09.2015 прокурором заявою про уточнення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України збільшено заявлених до стягнення позовних вимог на суму 225794,27 грн. (з яких 162467,79 грн. основний борг та 63326,48 грн. пеня) вже після набрання чинності новою редакцією Закону України «Про судовий збір» (яка не звільняє органи прокуратури від сплати судового збору), отже прокурор повинен був сплатити судовий збір у розмірі 3386,91 грн. (із розрахунку 1,5% від розміру фактичного збільшення позовних вимог).

Відповідно до ч.4 ст.49 ГПК України, стороні, на користь якого відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Оскільки, при зверненні до суду з заявою про уточнення позовних вимог від 25.09.292015 прокурором не був сплачений судовий збір, відповідно до вимог ст. 84 ГПК України господарським судом при прийнятті рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами.

Відповідно до п. 2.8 Постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 № 7, у разі коли позивач на підставі частини четвертої статті 22 ГПК до прийняття рішення зі справи збільшив розмір позовних вимог чи до початку розгляду справи по суті змінив предмет або підставу позову, в зв'язку з чим зросла ціна позову, він відповідно до абзацу другого частини другої статті 6 Закону повинен сплатити недоплачену в зв'язку з цим суму судового збору до звернення з відповідною заявою до господарського суду. З урахуванням конкретних обставин справи суд може розглянути й змінені вимоги позивача без доплати останнім суми судового збору з подальшим розподілом останнього між сторонами за правилами статті 49 ГПК.

Таким чином, господарським судом неправомірно у п. 6 резолютивної частини рішення від 29.09.2015р. стягнуто з прокуратури м. Одесса на користь бюджету судовий збір за подання заяви про уточнення позовних вимог в сумі 3386,92 грн.

Враховуючи те, що фактично збільшені прокуратурою вимоги були задоволені судом в частині збільшення основного боргу на суму 162467,79 грн. повністю (загалом стягнуто 300063,86 грн.), а в частині стягнення пені - частково, на суму 38330,52 грн. (загалом, з урахуванням первісно заявлених вимог, стягнуто 57974,88 грн. що складає 88,93%), з відповідача підлягає стягненню на користь державного бюджету судовий збір пропорційно розміру задоволених судом уточнених позовних вимог із розрахунку 1,5% від розміру таких вимог, з урахуванням ставки судового збору, що визначена новою редакцією Закону України «Про судовий збір», тобто - 3011,97 грн. (що складає 1,5% від стягнутих судом основного боргу на суму 162467,79 грн. та 38330,52 грн. пені на підставі уточнень Прокуратури).

В свою чергу, з прокуратури м. Одеса до державного бюджету підлягає стягнення збір від частини заявлених, але не задоволених позовних вимог, що складає11,07% від суми заявлених відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, що складає - 374,93 грн.

09.10.2015 додатковим рішенням по даній справі, господарський суд Одеської області стягнув з ТОВ «Енергетична компанія «Трансенерго» на користь Прокуратури міста ОСОБА_2 судовий збір в сумі 3011, 98 грн.

Оскільки, відповідно до п. 8 Постанови Пленуму ВГСУ № 6 від 23.03.2012 «Про судове рішення», додаткове судове рішення є похідним від первісного судового рішення і є його невід'ємною складовою частиною, додаткове рішення від 09.10.2015 по даної справи підлягає скасуванню.

Отже, господарським судом Одеської області помилково стягнуто з прокурора до державного бюджету України судовий збір за уточнені вимоги та відповідно до ч.4 ст.49 ГПК України, в зв'язку з чим резолютивна частина рішення по справі підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 99,

101, 102, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника прокуратура Одеської області - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 29.09.2015 у справі №916/1690/15 - змінити, добавити п. 4.1 та п. 6 викласти в наступній редакції:

п. 4.1 Стягнути з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Трансенерго» на користь Державного бюджету України - 3011,97 грн. судового збору.

п. 6. Стягнути з Прокуратури м. Одесса на користь Державного бюджету України - 374,93 грн. судового збору.

В решті рішення господарського суду Одеської області від 09.03.2015 у справі №916/1690/15 - залишити без змін.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази з зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 11.12.2015.

Головуючий суддя І.Г. Філінюк

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя В.Т. Пироговський