Постанова

від 20.03.2012 по справі 16/260

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2012 № 16/260

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлева М.Л.

суддів: Жук Г.А.

ОСОБА_1

при секретарі судового засіданні - ОСОБА_2,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 20.03.2012 року по справі № 16/260 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд», м. Київ, на рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2011 року (оформленого відповідно до ст. 83 ГПК України 01.08.2011 року) у справі № 16/260 (суддя -Ярмак О.М.)

за позовом Прокурора Полтавського району Полтавської області (м.

Полтава) в інтересах держави в особі Щербанівської сільської

ради Полтавського району Полтавської області (с. Щербані,

Полтавської області)

до акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»,

м. Київ

третя особа, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Полтавська районна державна адміністрація, м. Полтава

про стягнення заборгованості в розмірі 1 250 917,00 грн.

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Полтавського району Полтавської області в інтересах держави в особі Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області звернувся до акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд» з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 1 250 917,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.07.2011 року позов задоволено повністю, стягнуто з акціонерного товариства холдингова компанія «Київміськбуд» на користь Щербанівської сільської ради 1 250 917,00 грн. основного боргу та стягнуто з акціонерного товариства холдингова компанія «Київміськбуд» в доход Державного бюджету України 12509,17 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2011 року рішення господарського суду міста Києва скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено. Також, судом апеляційної інстанції визнано недійсною додаткову угоду від 29.04.2010 року до угоди про співпрацю від 05.07.2005 року, укладену між Щербанівською сільською радою, Полтавською районною державною адміністрацією та акціонерним товариством холдинговою компанією «Київміськбуд».

Постановою Вищого господарського суду України від 11.01.2012 року касаційну скаргу заступника прокурора Полтавської області задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2011 року у справі № 16/260 скасовано, справу передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

24.01.2012 року справу № 16/260 та апеляційну скаргу акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд», м. Київ, було скеровано до Київського апеляційного господарського суду, в якій скаржник просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.07.20011 року по справі № 16/260 повністю.

Резолюцією керівництва Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2012 року зазначену справу передано на розгляд колегії судді у складі головуючого судді Яковлєва М.Л., суддів Жук Г.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2012 року по справі № 16/260 апеляційну скаргу було прийнято до провадження і призначено перегляд рішення на 20.03.2012 року.

Щербанівською сільською радою Полтавського району Полтавської області на підставі ст. 96 ГПК України надано суду доповнення до відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач просить у задоволенні апеляційної скарги відповідача на рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2011 року у справі № 16/260 відмовити повністю, а рішення залишити без змін.

Прокурором Полтавського району Полтавської області на підставі ст. 96 ГПК України надано суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого прокурор просить у задоволенні апеляційної скарги відповідача на рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2011 року у справі № 16/260 відмовити повністю, а рішення залишити без змін.

Представник відповідача був присутнім в судовому засіданні та надав свої пояснення, в яких підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2011 року скасувати в повному обсязі.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні надали свої пояснення та просили рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2011 року залишити без змін, а апеляційну скаргу акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд» - без задоволення.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи викладене, а також наявність в матеріалах справи всіх необхідних для перегляду рішення доказів, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутністю представника третьої особи, проти чого також не заперечують представники сторін, присутні у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, виступи прокурора та представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2011 року по справі № 16/260 - необхідно залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням двадцять першої сесії четвертого скликання Щербанівської сільської ради від 05.07.2005 року вирішено виділити земельну ділянку для будівництва багатоповерхового житлового будинку в с. Щербані по вул. Петровського, 29-6, Полтавського району, Полтавської області акціонерному товариству холдинговій компанії «Київміськбуд» площею 0,64 га. та зобов'язано сільського голову Щербанівської сільської ради ОСОБА_3 від імені Щербанівської сільської ради заключити тристоронню угоду про співпрацю з акціонерним товариством холдингова компанія «Київміськбуд» та Полтавською районною державною адміністрацією на предмет безкоштовного отримання 8% загальної площі квартир у новозбудованому будинку, з яких згідно загальної тристоронньої угоди - 4% належить Полтавській районній державній адміністрації або виконання будівельно-монтажних робіт пропорційно вартості житла (а.с. 15, т. 1).

Відповідно до ст. 116, 123, 124, 128 Земельного кодексу України, юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування та державних органів приватизації в межах їх повноважень, визначених законом, яке приймається на підставі розробленого та погодженого проекту відведення земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Частиною 5 статті 60 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Згідно з ч. 5 ст. 16 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ст. 116 Земельного кодексу України).

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні у порядку, передбаченому ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні».

На виконання вищевказаного рішення сесії Щербанівської сільської ради Полтавською районною державною адміністрацією, Щербанівською сільською радою та акціонерним товариством холдингова компанія «Київміськбуд» було укладено тристоронню угоду про співпрацю від 05.07.2005 року (а.с. 9-10, т. 1 ).

Предметом угоди є діяльність сторін по проектуванню, фінансуванню і будівництву житлових будинків та інших об'єктів соціальної інфраструктури в Полтавському районі, далі об'єкти, із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, в подальшому з поширенням експерименту холдингової компанії «Київміськбуд» та банку «Аркада» по створенню фондів банківського управління та пенсійних рахунків пайового типу з наступним їх спрямуванням на довгострокове кредитування будівництва цього житла (п. 1.1 угоди).

Пунктом 5.3 угоди передбачено, що сторона-3 (відповідач) передає стороні-1 (позивач) та стороні-2 (третя особа) у рівних долях безкоштовно до 8 % загальної площі квартир у кожному новозбудованому будинку для службового житла і потреб району, або виконує будівельно-монтажні роботи пропорційно вартості житла на пропозицію сторони-1 та сторони-2.

У відповідності з рішенням тринадцятої сесії п'ятого скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 25.06.2007 року (а.с. 16, т. 1) учасниками трьохсторонньої угоди підписано 06.09.2007 року додаткову угоду про те, що Полтавська районна державна адміністрація передає Щербанівській сільській раді свою долю загальної площі квартир та право розпоряджатися нею на свій розсуд у новозбудованому будинку в с.Щербані по вул. Петровського, 29Б (І черга), що разом становить до 8% загальної площі квартир. Щербанівська сільська рада згідно угоди про співпрацю від 05.07.2005 року обирає виконання акціонерним товариством холдинговою компанією «Київміськбуд» безкоштовно будівельно-монтажних робіт соціального об'єкту Щербанівської сільської ради на суму пропорційно до 8% вартості загальної площі квартир з першої черги новозбудованого житлового будинку в с. Щербані по вул. Петровського, 29-6, грошова вартість яких буде визначена після здачі першої черги будинку (а.с. 11, т. 1).

07.02.2008 року сторонами угоди від 05.07.2005 року було підписано протокол про те, що акціонерне товариство Холдингова компанія «Київміськбуд» перераховує Щербанівській сільській раді кошти в сумі 1 750 917,00 грн., які обчислені як різниця собівартості будівництва 8% загальної площі квартир у вищевказаному будинку та витрат на виконання поза майданчикових мереж (а.с. 12, т. 1).

Рішенням тридцять шостої сесії п'ятого скликання Щербанівської сільської ради від 23.04.2010 року вирішено внести зміни до п. 5.3 угоди про співпрацю від 05.07.2005 року: перше речення п. 5.3 угоди доповнити словами: «або перерахувати кошти для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Щербанівської сільської ради». У другому реченні п. 5.3 угоди після слів «та службового житла» додати слова «або розмір відповідних коштів». Схвалено протокол від 07.02.2008 року, у зв'язку із завершенням будівництва житлового будинку в с. Щербані по вул. Петровського, 29-б, акціонерне товариство Холдингова компанія «Київміськбуд» перераховує Щербанівській сільській раді кошти в сумі 1 750 917,00 грн. замість безкоштовної передачі сільській раді до 8% загальної площі квартир або виконання будівельно-монтажних робіт на вказану суму в 90 денний термін з дня підписання угоди. Сільському голові ОСОБА_3 доручено підписати від імені сільської ради додаткову угоду до угоди про співпрацю від 05.07.2005 року (нову редакцію угоди від 06.09 2007 року) (а.с. 14, т. 1).

На виконання вказаного рішення сесії між сторонами тристоронньої угоди 29.04.2010 року підписано додаткову угоду про співпрацю до угоди від 05.07.2005 року. У відповідності до п. 4 додаткової угоди від 29.04.2010 року відповідач на виконання угоди про співпрацю від 05.07.2005 року, з урахуванням протоколу від 07.02.2008 року, схваленого рішенням 36 сесії 5 скликання Щербанівської сільської ради від 23.04.2010 року, у зв'язку із завершенням будівництва житлового будинку в с. Щербані по вул. Петровського, 29-6 перераховує Щербанівській сільській раді кошти в сумі 1 750 917,00 грн. замість безкоштовної передачі Щербанівській сільській раді до 8% загальної площі квартир або виконання будівельно-монтажних робіт (а.с. 13, т. 1).

Відповідачем свої зобов'язання було виконано частково, що підтверджується виписками по рахунку 29.04.2010 року на суму 400 000,00 грн. та 14.05.2010 року на суму 100 000,00 грн.

18.03.2011 року Щербанівською сільською радою надіслано на адресу АХК «Київміськбуд» вимогу, в якій просить погасити заборгованість в розмірі 1 250 917,00 грн. яка утворилась внаслідок невиконання з боку відповідача умов угоди про співробітництво від 05.07.2005 року зі змінами та доповненнями внесеними відповідно до додаткових угод. Вказані грошові кошти просить перерахувати на протязі 7 календарних днів з моменту отримання даної вимоги (а.с. 20 т. 1).

У відповідь на зазначену вимогу надіслано лист № 2138/0/2-11 від 22.03.2011 року у якому зазначено, що у зв'язку з розглядом в судових інстанціях позовів мешканців села Щербані до Щербанівської міської ради, третя особа АТХК «Київміськбуд», відповідач вважає за доцільне тимчасово відкласти це питання до вирішення спорів по суті.

З огляду на зазначене Прокурор Полтавського району Полтавської області в інтересах держави в особі Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд», в якому просить стягнути з відповідача заборгованості в розмірі 1 250 917,00 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнього умов угоди про співробітництво та змінами та доповненнями.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки своїх зобов'язань за зазначеною угодою відповідач не виконав в повному обсязі, доказів сплати заборгованості суду не надав, колегія суддів апеляційного суду вважає висновок місцевого господарського суду щодо задоволення суми боргу правомірно обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в сумі 1 250 917,00 грн.

Стосовно тверджень відповідача викладених в апеляційній скарзі, то зазначаємо наступне.

На момент укладення угоди про співпрацю від 05.07.2005 року питання пайової участі регулювалося ст. 27 Закону України «Про планування та забудову територій». Граничний розмір коштів на розвиток відповідної інфраструктури та порядок його визначення встановлюються Кабінетом Міністрів України. В свою чергу, Постановою КМУ від 30.12.2000 р. № 1930 «Про встановлення граничного розміру залучення коштів замовників на розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів» (що діяла на момент укладення договору) було встановлено, що граничний розмір залучення коштів замовників на розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів з урахуванням вартості робіт, передбачених вихідними даними на проектування, не може перевищувати 25 відсотків вартості будівництва об'єкта незалежно від його функціонального призначення.

В подальшому Постанова Кабінету Міністрів України від 24.01.2007 р. № 40 врегулювала лише питання щодо встановлення граничного розміру коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів.

Згідно Закону України «Про планування та забудову територій» (в редакції до внесення змін Законом України № 800-УІ від 25.12.2008 року) було встановлено, що пайовий внесок сплачується в повній сумі єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. Граничний термін сплати пайового внеску не повинен перевищувати одного місяця до планової здачі об'єкта містобудування в експлуатацію.

Як вбачається з акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 14.11.2007 року перша черга будівництва багатоповерхового житлового будинку по вул. Петровського, 29 б с. Щербані Полтавський район. Полтавської області була здана в експлуатацію 14.11.2007 року.

Однак, відповідачем не виконано зі своєї сторони умови угоди та не перераховано Щербанівській сільській раді кошти в розмірі 1 750 917,00 грн.

Щодо посилання АТ ХК «Київміськбуд» на те, що сторонами під час укладання додаткової угоди від 29.04.2010 року, не враховано вимоги діючого на той час законодавства: Закону України «Про планування та забудову територій», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», то відповідачем подано позовну заяву про визнання недійсною додаткової угоди від 29.04.2010 року, а згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Як зазначено в ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, однак зазначене судом не береться до уваги, оскільки ухвалою господарського суду Полтавської області по справі № 18/2549/11 від 26.10.2011 року прийнято заяву АТХК «Київміськбуд» про відмову від позовних вимог.

Скаржником також зазначено, що ним були направлені листи сторонам угоди про співпрацю від 05.07.2005 року з пропозицією про приведення у відповідність до вимог чинного законодавства п. 5.3. угоди з примірниками нової додаткової угоди до угоди про співпрацю, пунктом 3 якої передбачене зобов'язання ХК «Київміськбуд» перерахувати Щербанівській сільській раді по першій черзі будівництва в с. Щербані по вул. Петровського, 29 - б кошти в рахунок пайової участі у сумі 101 847,43 грн., що обраховані, з урахуванням здійснених холдинговою компанією перерахувань у розмірі 500 000,00 грн. в рахунок пайової участі та будівництва позамайданчикових інженерних мереж на суму 664, 16 тис. грн.

Однак, зазначене не підтверджено матеріалами справи, а отже суперечить вимогам ст. 188 ГК України в якій зазначено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятидеиний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Кір того, звертаємо увагу на те, що згідно зі ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Тобто, закон діє до його скасування у встановленому порядку, про що може бути прямо вказано в новому законі. Якщо закон не передбачає скасування попереднього, який суперечить новому і регулює ті самі відносини, його слід вважати таким, що втратив чинність у відповідній частині чи в цілому, з моменту набрання чинності нового закону.

Для цивільних відносин, які виникли раніше, повий акт цивільного законодавства застосовується до тих прав та обов'язків, які виникли з моменту набрання ним чинності. Для цього норма частини 3 статті 5 ЦК України вимагає наявність трьох умов: 1) відносини повинні відноситись до сфери цивільно-правового регулювання; 2) акт, що регулює їх, втратив чинність; 3) права та обов'язки учасників цих відносин виникають і після набрання чинності нового акта цивільного законодавства.

Щодо посилання скаржника на Закон України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", який був прийнятий 25.12.2008 року, то в самому законі не вказано про надання зворотної сили цьому закону в часі (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 06.12.2010 року у справі №2-24/3171-2009 та постанові Вищого господарського суду України від 19.0.2011 року у справі № 27/103-10-3776).

У рішенні N 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року Конституційний Суд України роз'яснив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. А положення частини першої статті 58 Конституції України (про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи) треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Таким чином, відповідно до частини 5 статті 3 вказаного Закону право на зменшення пайових внесків на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури у забудовника виникає після подання ним до відповідного органу заяви до настання терміну такого платежу і таке право не може бути розповсюджене на суму заборгованості, яка виникла у замовника до набрання чинності цим законом.

З огляду на зазначене, оскільки перша черга будівництва багатоповерхового житлового будинку по вул. Петровського, 29 б с. Щербані Полтавський район. Полтавської області була здана в експлуатацію 14.11.2007 року, то і правові акти повинні застосовуватись, які діяли на цей момент.

Інші доводи апеляційної скарги внаслідок їх безпідставності та необґрунтованості не можуть бути підставою для скасування рішення місцевого суду.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи з викладеного вище, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2011 року у справі № 16/260 - слід залишити без змін.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд», м. Київ, на рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2011 року у справі № 16/260 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2011 року у справі № 16/260 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 16/260 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Яковлев М.Л.

Судді Жук Г.А.

ОСОБА_1