Постанова

від 29.09.2015 по справі 908/3562/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

29.09.2015р. справа №908/3562/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівПопков Д.О. Зубченко І. В., Колядко Т.М. при секретарі судового засідання Максимовій О.Ю. за участю представників учасників справи: від позивача: не з'явився; від відповідача: від третьої особи, на стороні Позивача:ОСОБА_5 (довіреність № 2244 від 10.11.2015р.); не з'явився; від третьої особи 1, на стороні Відповідача: від третьої особи 2, на стороні Відповідача: розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу не з'явився; не з'явився. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 25.08.2015р. (повний текст підписано 31.08.2015р.) по справі№ 908/3562/15 (суддя Смірнов О.Г.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Южгород», м.Дніпропетровськ до за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл», м. Донецьк 1)Фізичної особи - підприємця ОСОБА_7, м.Запоріжжя; 2) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_8, м.Запоріжжя про визнання договору оренди недійсним, стягнення заборгованості, штрафів, пені, неустойки та збитків.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Южгород», м.Дніпропетровськ (Позивач) звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя (Відповідач) про визнання договору оренди №12 нежитлових приміщень від 21.11.2013р. недійсним та виселення з займаного приміщення, стягнення заборгованості з орендної плати, яка складається з: заборгованості зі сплати орендної плати за 2014 рік в сумі 19 893,60грн., заборгованості зі сплати орендної плати за 2015 рік в сумі 8 289,00грн. та відповідно до п. 4.1. ст. 1 договору оренди доплати до гарантійного авансу у зв'язку зі зміною розміру орендної плати в сумі 1 657,80грн., штрафні санкції в сумі 229 064,59грн., збитків на суму 201 000,00грн.

Ухвалами Господарського суду Запорізької області від 23.06.2015р. та 06.08.2015р. по справі №908/3562/15 були залучені до участі у справі, в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл», м. Донецьк та на стороні Відповідача було залучено фізичну особу - підприємця ОСОБА_7, м. Запоріжжя та фізичну особу - підприємця ОСОБА_8, м. Запоріжжя.

В перебігу розгляду справи Позивач шляхом подачі уточнень до позовної заяви (а.с.а.с.114-122 т.2, 15-24 т.3) в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України неодноразово змінював позовні вимоги. Господарський суд Запорізької області, розглянувши означені заяви в контексті вимог означеної процесуальної норми та п.п.3.11. і 3.12. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р., дійшов висновку про розгляд спору в контексті наступних вимог:

- визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень №12 від 21.11.2013р.;

- стягнення заборгованості з орендної плати за 2014р. в сумі 19893,6грн.;

- стягнення заборгованості з орендної плати за 2015р. в сумі 13262,4грн.;

- стягнення штрафних санкцій усього в розмірі 328279,25грн.;

- стягнення реальних збитків та упущеної вигоди в загальному розмірі 275000грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.08.2015р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Южгород» були задоволені частково - стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 2700,00грн. штрафу за відмову від отримання інших документів, 27 000,00грн. штрафу за неналежне виконання договору оренди, у задоволенні інших позовних вимог було відмовлено.

Рішення місцевого суду вмотивовано недоведеністю передбачених діючим законодавством підстав для визнання спірного договору недійсним і стягнення заявлених збитків, встановленням відсутності заборгованості з орендної плати через неможливість застосування у зв'язку із некоректністю механізму її коригування через зміни розміру прожиткового мінімуму, а також - наявністю доказів систематичного порушення Відповідачем цільового призначення об'єкту оренди та встановлення факту відмови від отримання інших документів поштою.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_6, не погодившись з прийнятим рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду від 25.08.2015р. по справі №908/3562/15 в цій та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції Скаржник зазначає: неправильне застосування положення п.22.3 ст.22 Договору, яким встановлено відповідальність за неодноразове порушення умов зобов'язань та прийняття судом до уваги відмітки на конверті, зробленої працівником Запорізького обласного відділення Спеціального зв'язку «про відмову в отриманні», яка не відповідає дійсним обставинам і є необґрунтованим фактом доказу волевиявлення Відповідача щодо відмови в отриманні конверту від 30.01.2015р.

За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Попков Д.О., судді Зубченко І. В. та Колядко Т.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 21.09.2015р. порушене апеляційне провадження із призначенням розгляду скарги на 29.09.2015р. о 12.10год.

Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Скаржника у судове засідання 29.09.2015р. з'явився, підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги.

Представники Позивача та Третіх осіб у судове засідання 29.09.2015р. не з'явились, попри вжиті судом заходи з повідомлення, про причини неявки не повідомили, що, зважаючи на невизнання їх явки обов'язковою та достатність наявних у справі документів для її вирішення по суті, за висновком судової колегії, не може вважатися належною підставою для відкладання розгляду справи.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:

Як було встановлено місцевим судом та вбачається із матеріалів справи 21.11.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Южгород» (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (Орендар) було укладено Договір оренди нежитлових приміщень №12 від 21.11.2013р. (а.с.а.с.26-39 т.1), предметом якого, відповідно до п.1.1 ст.1 є платне користування нерухомого майна, а саме: торговельні площі 383,15м.кв., секція № 1/01, побутові приміщення 427,4м.кв., секція № підвал, а також обладнання, інвентар, меблі, матеріали.

Сторонами до Договору також був підписаний протокол узгодження розбіжностей від 21.11.2013р.(а.с.а.с. 40-44 т.1)

Згідно з п.п. 1.2., 1.3 ст.1 Договору об'єкт оренди передається Орендарю з метою торгівлі непродовольчими товарами. Об'єкт оренди передається Орендарю за Актом прийому-передачі відповідно до п.1.4 ст.1 Договору Орендодавець не укладає Договір оренди та не передає об'єкт оренди Орендарю без складання останнім заявки на укладення Договору та сплати завдатку. Завдаток після підписання Договору зараховується в рахунок Поворотного авансу, передбаченого даним Договором. Заявка є невід'ємною частиною даного Договору. З моменту підписання сторонами акту прийому-передачі ризики випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди та майна, розташованого на ньому, несе Орендар.

У п.2.1 ст.2 Договору цільове використання, зазначене в п. 1.2. Договору, не може бути змінене Орендарем без попереднього письмового узгодження з Орендодавцем. Якщо Орендар змінить цільове призначення або буде здійснювати без погодження з Орендодавцем діяльність, не передбачену даним Договором, Орендодавець направляє Орендарю письмову вимогу про усунення таких непогоджених дій. В свою чергу, Орендар згідно із п.2.2. Договору зобов'язаний протягом 3 днів з моменту отримання такого повідомлення припинити не передбачену цим Договором діяльність.

Відповідно до п.2.3 ст.2 Договору у випадку виявлення фактів нецільового використання Об'єкту оренди уповноважені особи Орендодавця складають акт про нецільове використання Об'єкту оренди із залученням свідків з числа третіх осіб.

Згідно з п. п. 3.1 ст.3 Договору Орендар зобов'язаний вносити плату за користування об'єктом оренд в розмірах та строки, визначені даним Договором, згідно нижче перерахованих видів: поворотний аванс; орендна плата; відшкодування вартості комунальних послуг та експлуатаційних витрат, у склад яких входять: електропостачання (в тому числі активна та реактивна електроенергія), водопостачання, газопостачання, каналізація, послуги з опалення, вентиляції та кондиціонування, телефон, Інтернет, вивіз твердих побутових відходів, послуги охорони та пожежної сигналізації, рекламні носії, паркінг та т.п.

У п. 4.1. ст..4 Договору поворотний аванс сплачується Орендарем в розмірі 100% місячної суми орендної плати. За своєю правовою природою Поворотний аванс є видом забезпечення зобов'язань Орендаря за даним Договором Орендодавець залишає за собою право на власний розсуд розпоряджатися Поворотним авансом для: зарахування несвоєчасно внесеної орендної плати; зарахування відшкодування вартості комунальних послуг та експлуатаційних витрат та інших послуг; зарахування штрафів та пені; зарахування витрат з усунення пошкоджень об'єкту оренди, комунальних мереж, майна та обладнання, допущених внаслідок винних дій Орендаря; зарахування витрат (повних або часткових) з нестачі, порчі, загибелі обладнання, інвентарю, меблів, матеріалів, переданих Орендодавцем Орендарю; зарахування витрат із зберігання майна Орендаря; зарахування інших діючих вимог.

Орендар зобов'язаний протягом трьох банківських днів з моменту отримання повідомлення від Орендодавця про проведення такого зарахування відновити поворотний аванс до повного його розміру, зазначеного в п. 4.1. даного Договору. Сторони домовились, що Орендодавець має право використати грошові кошти, перераховані на його розрахунковий рахунок в якості Поворотного авансу, для здійснення власної господарської діяльності. Поворотний аванс не може бути зарахований в рахунок орендної плати за останній місяць оренди за умови дострокового розірвання даного Договору.

Відповідно п.4.2. ст.4 Договору (з урахуванням редакції протоколу узгодження розбіжностей від 21.11.2013р.) сторони визначили, що орендна плата за місяць складає 27000,00грн. Нарахування орендної плати починається з моменту фактичної передачі об'єкта оренди, підтвердженою підписаним сторонами Актом прийому-передачі, і закінчується в день фактичного повернення об'єкта оренди, підтвердженого підписаними сторонами Актом повернення. Орендна плата оплачується Орендарем щомісячно, не пізніше 27 числа місяця, який передує оплачуваному. Орендна плата за неповні місяці строку оренди по даному Договору розраховується пропорційно кількості календарних днів відповідних неповних місяців. Розмір орендної плати підлягає зміні на офіційно розрахований позитивний процент росту прожиткового мінімуму. Зміни орендної плати здійснюються в місяці, наступному за місяцем офіційного опублікування нового розміру прожиткового мінімуму.

В п.6.2 ст.6 Договору встановлений строк договору оренди, який закінчується 31.07.2015р.

Згідно з п.10.1. ст.10 Договору Орендар має право передавати об'єкт оренди в суборенду третім особам за наявністю письмової згоди Орендодавця. При цьому не допускається зміна цільового призначення об'єкту оренди.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Договору Орендар сплачує Орендодавцю штраф у розмірі 10% розміру суми місячної орендної плати за: за відмову від отримання рахунків, відмову від підписання актів звірки, відмову у отриманні інших документів, передбачених Договором, а також за систематичне (повторне) порушення зобов'язань Орендаря по дотриманню правил роботи в робочі години загального об'єкту оренди.

Згідно з п.22.2 ст.22 Договору за систематичне (два та більше рази) відмову від виконаня та/або неналежне виконання будь-яких зобов'язань за Договором винна сторона сплачує іншій стороні штраф у розмірі місячної орендної плати.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов п. 1.3. ст.1 Договору сторони підписали Акт прийому-передачі об'єкта оренди та Актом прийому-передачі підвалу від 01.01.2014 року Орендодавець передав, а Орендар прийняв у користування об'єкт оренди, а саме: нерухоме майно - торгівельні площі 383,15 (м. кв.), секція № 1/01, та побутові приміщення 427,4 (м. кв.), секція № підвал, розташовані за адресою: 69000, м. Запоріжжя, бульвар Центральний, 7 (а.с.а.с. 45-47, 48-50 т.1).

В матеріалах справи міститься Висновок №2065-15 від 25.05.2015р. експертного технічного дослідження документів по цивільній заяві (а.с.а.с.51-60 т.1), зроблений судовим експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, предметом дослідження якого був Договір оренди нежитлових приміщень № 12 від 21.11.2013р.. Так, вказаним висновком встановлено, що в досліджуваному документі «Договір оренди № 12 нежитлових приміщень від 21.11.2013 року» відбувалась заміна аркуша № 2. Втім, він не визначає конкретного суб'єкта, яким здійснена заміна аркуша № 2 Договору оренди № 12 від 21.11.2013р..

Позивачем було складено акти про нецільове використання від 13.11.2014р., від 16.01.2015р., від 26.03.2015р. (а.с.а.с. 61, 63, 65 т.1), а також акти щодо перепланування об'єкту оренди від 13.11.2014р., від 16.01.2015р., від 26.03.2015р. (а.с.а.с. 62, 64, 66 т.1), які були підписані лише співробітниками Товариством з обмеженою відповідальністю «Южгород».

На адресу Відповідача Позивачем було направлене (а.с.а.с.72, 73 т.1) повідомлення від 30.01.2015р. №3 про застосування засобів забезпечення зобов'язань за Договором оренди №12 від 21.11.2013р. (а.с.а.с.70, 71 т.1) відносно здійснення доплати орендних платежів з урахуванням підвищення прожиткового мінімуму. Вказане повідомлення було повернуто Позивачу у зв'язку з відсутністю отримувача за адресою (а.с.74 т.1).

Також Відповідачу на його фактичне місце проживання та на адресу об'єкту оренди була направлена претензія на суму 262 452,47грн.(а.с.а.с.75-80 т.1), проте відправлення було повернуто у зв'язку з відмовою в отриманні.

Відповідачем була направлена відповідь від 01.12.2014р. (а.с.а.с.93-95 т.1) на повідомлення №24 від 01.12.2014р., в якій він зазначає про необґрунтованість твердження Позивача щодо нецільового використання об'єкту оренди.

В матеріалах справи містяться рахунки, виставлені Позивачем Відповідачу для оплати за Договором оренди за січень - грудень 2014р. (а.с.а.с. 45-55 т.2), а також акти здачі-приймання робіт за період з січня - вересень 2014р. (а.с.а.с.40-44 т.2).

Позивач на підтвердження відсутності заборгованості по сплаті орендної плати надав до суду платіжні доручення №5032, 2064, 2155, 5298, 5410, 5510, 5627, 5746, 5906, 6020, 6173, 6296, 6435, 6587, 6704 (а.с.а.с.85-103 т.1), які підтверджують факт сплати поворотного авансу та орендних платежів за період з січня 2014р.-червень2015р., а також платіжні доручення №№6697, 6841, 6974, 7130, 163, 318, 463 (а.с.а.с.161-167 т.2) на підтвердження відшкодування експлуатаційних витрат.

31.07.2015р. сторонами на виконання умов Договору оренди №12 від 21.11.2013р. складений та підписаний Акт повернення об'єкта оренди та порівняльна відомість його стану (а.с.а.с.168-174 т.2).

04.08.2015р. Позивачем на адресу Відповідача була надіслана претензія на суму 703 156,42грн. (а.с.а.с.129-133 т.2), проте її вимоги Відповідачем задоволені не були.

Матеріали справи містять договір оренди нежитлового приміщення від 19.11.2014р., укладений між Позивачем (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український рітейл» (а.с.а.с.98-109 т.1), за змістом якого вбачається, що об'єкт оренди за ним частково співпадає з об'єктом оренди, переданим у користування Відповідачеві.

Крім того, за договором про надання послуг №104с від 10.06.2014р. (а.с.а.с.112,113 т.1) і додатковою угодою №2 від 12.12.2014р. до нього (а.с.114 т.1) Позивач як Замовник сплатив Товариству з обмеженою відповідальністю «Агенство нерухомості «Арсенал» за послуги, пов'язані з пошуком потенційного орендаря нежитлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.115 т.1), винагороду в розмірі 16000грн. (а.с.116 т.1)

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, остаточні і розглянуті місцевим судом вимоги за яким визначені наступним чином:

1) визнання недійсним договору оренди № 12 нежитлових приміщень від 21.11.2013 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Южгород" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6;

2) стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Южгород" заборгованості з орендної плати, штрафних санкцій, реальних збитків та упущеної вигоди, що разом складає 636435,25 грн. які складаються з:

2.1) заборгованості з орендної плати Орендаря, яка складається з:

- заборгованості зі сплати орендної плати за 2014 рік в сумі 19893,60 грн.,

- заборгованості зі сплати орендної плати за 2015 рік в сумі 13262,40 грн.,

2.2) штрафних санкцій в розмірі в розмірі 328279,25 грн., з яких:

а) штрафів в розмірі 10% розміру місячної орендної плати за:

- внесення, зміну в планування та оформлення об'єкту оренди, не погоджених сторонами, і в випадку не усунення орендарем порушень, пов'язаних з внутрішнім і зовнішнім виглядом об'єкту оренди та прилеглої території в сумі 2865,78 грн.,

- відмову від отримання рахунків по сплаті, відмови від підписання актів звірки, інших документів, передбачених договором оренди в сумі 2865,78 грн.

б) штрафу в розмірі місячної орендної плати за систематичну (два і більше раз) відмову від виконання зобов'язань за договором оренди в сумі 28657,80 грн.;

в) штрафу в розмірі місячної орендної плати за систематичне (два і більше раз) неналежне виконання зобов'язань за договором оренди в сумі 28657,80 грн.;

г) пені в розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожний день прострочення за (з 01 грудня 2014 по 31 липня 2015 року) в сумі 26034,09 грн.;

д) неустойки у розмірі подвійної орендної плати за неповернення об'єкту оренди після закінчення строку дії договору оренди (з 31 грудня 2014 року) відповідно до ст. 785 ЦК України в сумі 239198,00 грн.;

2.3) реальних збитків та упущеної вигоди в загальному розмірі 275000,00 грн., а саме: реальні збитки складають 16000,00 грн., упущена вигода у вигляді доходу складає 259000,00 грн. Разом з тим також залишаються вимоги про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Южгород" судових витрат всього на суму 61096,78 грн., які складаються з: судових витрат зі сплати судового збору в сумі 14116,30 грн., витрат на проведення експертного дослідження в сумі 2580,48 грн. та витрат за надання послуг за договором доручення в сумі 44400,00 грн.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Виходячи із приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у Позивача певного захищуваного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку Відповідача та належність (передбаченість законодавством та адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Виходячи з правової природи укладеного між сторонами договору №12 від 21.11.2013р., який у розумінні ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України та ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов'язків, спірні правовідносини регламентуються, насамперед, нормами законодавства про оренду (найм).

Сутність позовних вимог у даному випадку, зводиться до наступного: визнання недійсним Договору оренди нежитлових приміщень від 21.11.2013р., стягнення заборгованості з орендної плати та комунальних платежів, штрафних санкцій, реальних збитків та упущеної вигоди.

Слід зазначити, що враховуючи неодноразові заяви Позивача про уточнення позовних вимог, місцевим судом було цілком правомірно визначено предмет розгляду даної справи.

Що стосується вимог Позивача про визнання договору оренди недійсним, то як вірно було встановлено місцевим судом, зі змісту наданого Позивачем в обґрунтування цієї позовної вимоги, висновку експерта № 2065-15 вбачається, що він не визначає конкретного суб'єкта, яким здійснена заміна аркуша №2 договору оренди №12 від 21.11.2013р., а отже не підтверджує факт такої заміни саме Відповідачем. Таким чином, Позивач всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не довів факт вчинення правочину під впливом обману з боку Відповідача в розумінні ст.230 Цивільного кодексу України, що є обов'язковою вимогою для визнання договору недійсним з цієї підстави. Наразі, примірники договорів у сторін не містять розбіжностей щодо змісту п.6.2. спірного договору відносно строку його дії, а надана Позивачем заявка на оренду зі строком відносин до 31.12.2014р. не тільки не містить посилання на спірний договір, але за змістом п.п.7.2. і 7.3. його за будь-яких обставин не може мати переваги у визначенні його умов, узгоджених сторонами. Будь-яких інших підстав, з якими положення ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України пов'язують можливість визнання договору недійсним, Позивачем не приведено і не доведено за матеріалами справи.

Також, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про необґрунтованість стягнення з Відповідача заборгованості з орендної плати через невизначеність механізму її коригування (збільшення) в залежності від зміни розміру прожиткового мінімуму для невизначеної категорії населення; пені в розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожний день прострочення за (з 01 грудня 2014 по 31 липня 2015 року); неустойки у розмірі подвійної орендної плати за неповернення об'єкту оренди після закінчення строку дії договору оренди (з 31 грудня 2014 року); штрафу в розмірі 10% місячної орендної плати за внесення, зміну в планування та оформлення об'єкту оренди; реальних збитків та упущеної вигоди, оскільки Позивач не довів наявність передбачених законом підстав для стягнення зазначених коштів, що унеможливлює задоволення позову за цими вимогами, враховуючи висновок про відсутність підстав для визнання договору недійсним відносно обману щодо строків його дії.

Між тим, як вірно було зазначено судом та вбачається з п.6.1 договору оренди №12 від 21.11.2013р., строк використання об'єкта оренди вираховується з моменту його фактичної передачі орендатору, відповідно до акту прийому-передачі, підписаного сторонами, поряд з тим апеляційний суд також зазначає, що відповідно до п.7.2 цього договору, саме викладений в договорі зміст пунктів визначає умови правовідносин сторін, а не передуюча Договору переписка, таким чином строк використання об'єкту оренди встановлюється до 31.07.2015р. і вираховується з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.

Виходячи з цього, суд правомірно дійшов до висновку, що Відповідач повернув об'єкт оренди у відповідності з вимогами п.12.1. договору, що випливає з підписаного сторонами акту прийому-передачі від 31.07.2015р., а отже сторони в порядку ст.627 Цивільного кодексу України дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору, в тому числі і щодо строку використання об'єкту оренди.

Судом першої інстанції було стягнуто з Відповідача штраф у розмірі 10% місячної орендної плати за відмову від отримання повідомлення № 3 від 30.01.2015р. в сумі 2700,00грн.

Дійсно, п.22.1 договору встановлює таку відповідальність, умовами застосування якої є: надсилання Орендодавцем документу, передбаченого договором, та відмова Орендаря від отримання цього документу.

Дослідивши зміст повідомлення № 3 від 30.01.2015р., апеляційний суд дійшов висновку, що він опосередковує реалізацію Орендодавцем права, передбаченого п.23.1. договору - застосування заходів (оперативно-господарських санкцій). В свою чергу, умовою застосування таких заходів з боку Орендодавця є наявність порушення Орендарем грошових зобов'язань за договором - прострочення оплати понад 5 календарних днів.

Проте, як правильно зазначив місцевий суд, з огляду на не визначення належним чином механізму корегування розміру орендної плати в залежності від змін розміру прожиткового мінімуму, порушення грошових зобов'язань в частині орендної плати (доплати додаткового нарахування зумовленого зміною прожиткового мінімуму) не вбачається. Таким чином, відсутність порушення грошових зобов'язань тягне за собою і відсутність у Позивача права на застосування оперативно-грошових санкцій по п.23.1 договору оренди, а отже - повідомлення №3 від 30.01.2015р., вчинене без визначених договором підстав, не може вважатися документом, передбаченим договором у розумінні п.22.1 цього договору.

Також апеляційний суд зазначає, що відмітка кур'єра на конверті (а.с.74 т.1) про «відсутність за адресою» відносно цього повідомлення не дає підстав стверджувати про відмову в отриманні вказаного повідомлення Відповідачем в контексті положень безпідставно не застосованого місцевим судом п.114 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою КМУ №270 від 05.03.2009р. Отже, в розглядуваному випадку відсутні обидві умови для застосування стягуваного штрафу в сумі 2700грн. в порядку п.22.1. договору.

В свою чергу, інші ж відмітки на наявних в матеріалах справи конвертах про відмову в отриманні, стосуються претензій, тоді як направлення таких документів не передбачено п.22.1 договору оренди від 21.11.2013р.

Крім того, місцевим судом, після проведення перерахунків, з Відповідача було стягнуто на підставі п.1.1-1.3 ст.1, п.2.1 ст.2 договору оренди № 12 від 21.11.2013р. штраф в розмірі місячної орендної плати за систематичне неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань у сумі 27000,00грн.

Апеляційний суд зазначає, що п.22.2 договору оренди передбачає, що підставою для застосування вказаного штрафу є за систематичну відмову від виконання або неналежне виконання зобов'язань.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України неналежне виконання зобов'язань є виконанням з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (строку, місця, об'єму, виконавця - виходячи зі змісту вимог, встановлених в ст.ст. 526-532 Цивільного кодексу України), а отже не може бути застосовано к діям, не передбаченим (забороненим) договором - нецільовому використанню. При цьому, одночасна торгівля продовольчими та непродовольчими товарами не є доказом відмови від торгівлі непродовольчими товарами з урахуванням змісту п.п.2.1-2.3 договору, який передбачає наступні умови для застосування штрафу по п.22.2 договору, а саме:

- виявлення факту нецільового використання, підтвердженого актом, складеним уповноваженими особами Орендодавця з залученням свідків з числа третіх осіб;

- направлення Позивачем письмової вимоги про усунення цих дій;

- невиконання цієї вимоги Відповідачем;

- повторне здійснення вказаного комплексу дій.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази направлення Позивачем вимог про усунення нецільового використання, відносно яких Відповідачем було б допущено систематичну (два і більше разів) відмову від їх виконання. Більш того, надані Позивачем акти від 30.01.2014р., 16.01.2015р., 26.03.2015р. не відповідають положенням п.2.3 договору, оскільки складені виключно співробітниками Позивача (без залучення третіх осіб), а згадувані місцевим судом фототаблиці та усні пояснення представника Відповідача не є належними (визначеними сторонами за умовами договору) доказами відносно торгівлі продовольчими товарами, та не підтверджують систематичну відмову від вимог Орендодавця її припинити.

За таких обставин, висновок місцевого суду про наявність підстав для стягнення означеного штрафу не відповідає умовам договору, обов'язковість яких зумовлена приписами ст.629 Цивільного кодексу України.

Таким чином, встановлені апеляційним судом порушення норм матеріального права у світлі фактичних обставин спірних правовідносин сторін зумовлюють скасування рішення місцевого суду в частині задоволення позову із прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволені вимог Позивача.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають стягненню з Позивача на користь Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 83, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя на рішення Господарського суду Запорізької області 25.08.2015р. (повний текст підписано 31.08.2015р.) по справі № 908/3562/15 задовольнити в повному обсягу.

2. Рішення Господарського суду Запорізької області 25.08.2015р. (повний текст підписано 31.08.2015р.) по справі № 908/3562/15 скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення штрафу в розмірі 10% розміру місячної орендної плати за відмову від отримання інших документів, передбачених договором оренди в сумі 2700,00грн. та штрафу в розмірі місячної орендної плати за систематичне (два і більше раз) неналежне виконання зобов'язань за договором оренди в сумі 27000,00грн.

3. Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Южгород», м.Дніпропетровськ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя про стягнення штрафу в розмірі 10% розміру місячної орендної плати за відмову від отримання інших документів, передбачених договором оренди в сумі 2700,00грн., штрафу в розмірі місячної орендної плати за систематичне (два і більше раз) неналежне виконання зобов'язань за договором оренди в сумі 27000,00грн.

4. В іншій частині рішення Господарського суду Запорізької області 25.08.2015р. (повний текст підписано 31.08.2015р.) по справі № 908/3562/15 залишити без змін.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Южгород» 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Горького, буд. 6А, код ЄДРПОУ 38981187 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, адреса місця проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 витрати по сплаті судовому збору за подання апеляційної скарги у сумі 1339,80грн.

6. Доручити Господарського суду Запорізької області видати відповідні накази про примусове виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 29.09.2015р., оформивши їх у відповідності до приписів ст.18 Закону України "Про виконавче провадження".

7. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: Д.О. Попков

Судді: І. В. Зубченко

Т.М. Колядко

Ндруковано 8 прим.: Позивачу-1; Відповідачу-1 ;Третім особам-3; У справу-1; ДАГС-1; ГСЗО-1