Постанова

від 13.03.2012 по справі 10/403

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2012 № 10/403

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Шипка В.В.

ОСОБА_1

при секретарі

судового засідання: ОСОБА_2

за участі представників

сторін:

позивача: ОСОБА_3 - дов. № 644 від 15.12.2011 р.;

відповідача: ОСОБА_4 - дов. б/н від 20.03.2011 р.;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗЮД-КЕМІ АЛВІГО КЕТЕЛІСТС УкраїнаВ»

на рішення Господарського суду м. Києва від 31.10.2011 р.

у справі № 10/403 (суддя Котков О.В.)

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „ЗЮД-КЕМІ АЛВІГО КЕТЕЛІСТС УкраїнаВ»

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Науково-технічний центр „АлвігоВ»

про стягнення заборгованості у розмірі 1 316 579,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ „ЗЮД-КЕМІ АЛВІГО КЕТЕЛІСТС УкраїнаВ» (позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ В«Науково-технічний центр В«АлвігоВ» (відповідач) з вимогами: поновити ТОВ „ЗЮД-КЕМІ АЛВІГО КЕТЕЛІСТС УкраїнаВ» пропущений з поважної причини строк для звернення з позовною заявою до господарського суду та про стягнення коштів в сумі - 1 316 579,20 грн. з них основного боргу - 800 000,00 грн., втрат від інфляції - 445 600,00 грн. та 3% річних - 70 979,20 грн.

Позовні вимоги мотивовані на тому, що відповідач, взяті на себе зобов'язання за Договором безпроцентної позики № 49-НТЦ-2006 від 30.08.2006 р. належним чином не виконав, зокрема, не повернув надану позивачем позику, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 31.10.2011 р. № 10/403 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вищевказаним Рішенням, ТОВ „ЗЮД-КЕМІ АЛВІГО КЕТЕЛІСТС УкраїнаВ» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати Рішення Господарського суду м. Києва від 31.10.2011 р. № 10/403 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована на тому, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного Рішення було допущено порушення норм процесуального права, а саме, ч. 1 ст. 104 ГПК України.

Ухвалами КАГС від 16.01.2012 р. відновлено пропущений строк на апеляційне оскарження, прийнято до провадження апеляційну скаргу ТОВ „ЗЮД-КЕМІ АЛВІГО КЕТЕЛІСТС УкраїнаВ» на Рішення Господарського суду м. Києва від 31.10.2011 р. № 10/403, розгляд справи призначено на 21.02.2012 р..

17.02.2012 р. через канцелярію суду представник відповідача надав письмовий Відзив на апеляційну скргу, згідно якого стверджує, що доводи апеляційного оскарження є безпідставними та необґрунтованими, а тому, просить колегію суддів залишити без змін оскаржене в апеляційному порядку Рішення суду першої інстанції.

Ухвалою КАГС від 21.02.2012 р. № 10/403 розгляд справи було відкладено на 13.03.2012р. на підставі п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

У судове засідання призначене на 13.03.2012 р. з'явилися представники обох сторін та надали усні пояснення по справі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку про необхідність залишити без задоволення апеляційну скаргу ТОВ „ЗЮД-КЕМІ АЛВІГО КЕТЕЛІСТС УкраїнаВ» , Рішення Господарського суду м. Києва від 31.10.2011 р. № 10/403 залишити без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 30.08.2006 р. між ТОВ В«Науково-виробнича компанія В«Алвіго-КСВ» , правонаступником якого є позивач, що підтверджується Статутом (позикодавець, кредитор) та відповідачем - ТОВ В«Науково-технічний центр В«АлвігоВ» (позичальник, отримувач) було укладено Договір безпроцентної позики № 49-НТЦ-2006 (надалі - Договір або Договір позики), згідно умов п. 1.1. якого позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти в розмірі, установленому Договором, а позичальник зобов'язується повернути їх позикодавцю (арк. с. 23).

Сума позики за Договором становить - 800 000,00 грн. (п. 2.1 Договору).

Позивач зазначав, що на виконання умов Договору позикодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі - 800 000,00 грн., які, враховуючи п. 4.1. Договору відповідач повинен був повернути у строк не пізніше - 20.08.2007 р., однак, у зазначений строк відповідач суму позики не повернув, у зв'язку з чим, позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача - 800 000,00 грн. основного боргу, втрат від інфляції та 3% річних.

Позивач вказував, що з боку відповідача наявні дії, які свідчать про визнання боргу боржником по відношенню до кредитора, що підтверджується Листами ТОВ В«Науково-технічний центр В«АлвігоВ» : № 26-НТЦ від 4.03.2010 р., № 33-НТЦ від 10.03.2010 р. та № 59- НТЦ від 7.05.2010 р. (арк. с. 23-25).

Щодо наявності підстав для поновлення пропущеного строку для звернення з позовною заявою до суду першої інстанції позивач зауважив, що 10.08.2010 р. в межах строку позовної давності ТОВ „ЗЮД-КЕМІ АЛВІГО КЕТЕЛІСТС УкраїнаВ» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ В«Науково-технічний центр В«АлвігоВ» про стягнення 1 316 579,20грн., про що свідчить опис вкладення з поштовим штампом про відправлення позовної заяви до суду. Відповідно до Ухвали Господарського суду м. Києва від 17.08.2010 р. № 05-5-25/9728, вказана позовна заява та додані до неї документи були поверненні позивачу без розгляду у зв'язку з тим, що до позовної заяви не було додано документів, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, однак, зазначення позивачем невірних реквізитів для перерахування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу було змінено 23.06.2010 р., про що позивач не встиг й не міг дізнатися, так як зміна реквізитів не було змінено на офіційних сайтах судової влади, а тому, обставини пропущення строку позовної давності є, на думку позивача, поважними.

З відповідними твердженнями позивача відповідач не погоджувався та у своєму Відзиві на позовну заяву вказав, що позивач вже звертався до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ В«Науково-технічний центр В«АлвігоВ» 800 000,00 грн. - основної заборгованості, 45 600,00 грн. - суми інфляційних та 70 979,20 грн. - суми трьох процентів річних (справа № 27/287), що абсолютно аналогічно підставам, якими позивач обґрунтовує знову поданий ним позов.

Окрім цього, відповідач у своєму Відзиві вказав на той факт, що пропуск позивачем строку звернення до господарського суду через невірне застосування реквізитів для сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - не є поважною причиною для відновлення строку позовної давності.

Господарський суд м. Києва розгянувши вищевказану позовну заяву дійшов висновку про наступне.

Як вже зазначалося вище по тексту, 30.08.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір безпроцентної позики № 49-НТЦ-2006, згідно умов якого (п. 1.1.) позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти в розмірі, установленому Договором, а позичальник зобов'язується повернути їх позикодавцю.

25.12.2006 р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору (арк. с. 9), відповідно до умов якої сторонами було встановлено, що строк повернення позики становить - 355 календарних днів з моменту надання суми позики.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивач передав відповідачу узгоджену в Договорі суму позики в розмірі - 800 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою (арк. с. 10).

Згідно із п. 4.1 Договору, з урахуванням внесених сторонами змін, строк повернення позики становить 355 календарних днів з моменту надання суми позики. Позичальник зобов'язаний повернути суму позики (або повернути її частину в разі дострокового погашення частини позики) в останній день строку, встановленого в п. 4.1 Договору (п. 5.1 Договору).

З огляду на викладене, місцевим господарським судом вірно встановлено, що відповідач повинен був повернути позивачу суму позики у строк до - 20.08.2007 р.

З матеріалів справи вбачається, що 05.07.2010 р. позивач направив на адресу відповідача ОСОБА_5 № 315 з вимогами повернути суму боргу по неповернутій в строк позиці в розмірі - 800 000,00 грн. (арк. с. 11).

У своїх письмових пояснення позивачем зауважено про те, шо відповідач на ОСОБА_5 № 315 ніяким чином не відреагував, суму позики не повернув.

Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішені інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що рішенням Господарського суду м. Києва від 05.10.2010 р. у справі 27/287, залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2010 р. та Постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2011 р., в позовних вимогах Товариству з обмеженою відповідальністю В«ЗЮД-КЕМІ АЛВІГО КЕТЕЛІСТС УкраїнаВ» до ТОВ В«Науково-технічний центр В«АлвігоВ» про стягнення: основного боргу - 800 000,00 грн., втрат від інфляції - 445 600,00 грн. та 3% річних - 70 979,20 грн. - відмовлено.

В Постанові Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2010 р. № 27/287 зазначено, що посилання позивача на ОСОБА_2 № 26-НТЦ від 04.03.2010 р., № 33-НТЦ від 10.03.2010 р. та № 59-НТЦ від 07.05.2010 р., як на підставу переривання перебігу позовної давності до уваги відповідним судом, як доказів визнання відповідачем свого боргу за Договором - не приймалися.

В Постанові Вищого господарського суду України від 15.03.2011р. № 27/287 окрім іншого зауважено про те, що у прийнятті оскаржуваних судових рішень місцевий та апеляційний господарські суди згідно з приписами ст.ст. 256, 257, 261, 263-267, 525, 526. 530, 1046, 1049 ЦК України на підставі ретельної оцінки поданих сторонами доказів, повно та всебічно встановивши фактичні обставини, пов'язані з наявністю Договору, його змістом та невиконанням відповідачем договірних зобов'язань з повернення позики у строк до 20.08.2007р., беручи до уваги що днем звернення позивача до суду з даним позовом є 31.08.2010 р. (що підтверджується відповідними поштовими відмітками на конверті) і Заяву відповідача про застосування позовної давності, дослідивши перебіг позовної давності (з 21.08.2007 р. по 21.08.2010 р.) та відсутність відомостей щодо його зупинення чи переривання, за відсутності поважних причин пропущення Товариством позовної давності дійшли обґрунтованих висновків щодо спливу позовної давності, а тому й правомірно відмовили в задоволенні поданого ТОВ „ЗЮД-КЕМІ АЛВІГО КЕТЕЛІСТС УкраїнаВ» позову. Доводи скаржника щодо своєчасного подання ним первісної позовної заяви 10.08.2010 р., яку Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.08.2010 р. було повернуто Товариству без розгляду, не можуть бути підставами для задоволення його вимог, оскільки названу Ухвалу місцевого суду у встановленому порядку не скасовано і така подія відповідно до чинного законодавства не свідчить про зупинення чи переривання перебігу позовної давності (статті 263, 264 ЦК України).

За таких обставин, встановленим господарськими судами є факт пропущення позивачем позовної давності для звернення до суду, про відсутність відомостей щодо його зупинення чи переривання, а також факти щодо відсутності поважних причин пропущення Товариством позовної давності для звернення до суду.

З огляду на вищевикладене та зважаючи на встановлені господарськими судами при розгляді справи № 27/287 юридичні факти, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, про те що позивач не підтвердив поважність причин пропуску ним строку позовної давності для звернення з даним позовом до господарського суду, а також відсутності поважності причин для поновлення такого строку. Тому, колегія суддів погоджується з правовою оцінкою господарського суду про те, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача - 1 316 579,20 грн., з них основного боргу - 800 000,00 грн., втрат від інфляції - 445 600,00 грн. та 3% річних - 70 979,20 грн. є необґрунтованими, в зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

Доводи скаржника - ТОВ „ЗЮД-КЕМІ АЛВІГО КЕТЕЛІСТС УкраїнаВ» , викладені в апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на те, що фактично зводяться до дублювання змісту позовної заяви, яким господарський суд надав правильну та обґрунтовану правову оцінку.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Позивач доказів на підтвердження своїх аргументів не надав.

Враховуючи викладене, колегія суддів, оцінивши наявні в справі матеріали та докази дійшла до висновку, що підстав для скасування чи зміни Рішення Господарського суду м. Києва від 31.10.2011 р. № 10/403 не має, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ „ЗЮД-КЕМІ АЛВІГО КЕТЕЛІСТС УкраїнаВ» без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 31.10.2011 р. № 10/403 залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2012 р.

№ 10/403 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2012 р.

№ 10/403 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний термін.

Матеріали справи № 10/403 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Ільєнок Т.В.

Судді Шипко В.В.

ОСОБА_1