Постанова

від 28.11.2012 по справі 9/112

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2012 р. Справа№ 9/112

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Шипка В.В.

ОСОБА_1

при секретарі

судового засідання: ОСОБА_2

за участі представників

сторін:

від позивача: ОСОБА_3 -дов. б/н від 14.06.2012 р.;

ОСОБА_4 - дов. № 1246 від 14.06.2012 р.;

ОСОБА_5 - дов. б/н від 16.12.2010 р.;

від відповідача: ОСОБА_6 - дов. б/н від 12.01.2012 р.;

від третьої особи-1: не з'явився, про день, час та місце розгляду

справи був повідомлений належним чином;

від третьої особи-2: не з'явився, про день, час та місце розгляду

справи був повідомлений належним чином;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Міністерства екології та природних ресурсів України

на рішення Господарського суду м. Києва від 29.05.2012 р.

у справі № 9/112 (суддя Бондаренко Г.П.)

за позовом ОСОБА_7 ОСОБА_8 де Немур енд ОСОБА_7 (E.I. du Pont de Nemours and Company)

до Міністерства екології та природних ресурсів України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Товариство з обмеженою відповідальністю В«А.П.К. - СервісВ» ;

2. Суперус Ко. Лтд

про припинення порушення прав на винахід за патентом України №26336

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_7 ОСОБА_8 де Немур енд ОСОБА_7 звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача - Міністерства екології та природних ресурсів України про:

- визнання недійним ОСОБА_9 Міністерства екології та природних ресурсів України в частині положень про внесення гербіцидного препарату "Неоліт, з.п." до "Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні".

- зобов'язання Міністерства екології та природних ресурсів України виключити гербіцидний препарат "Неоліт, з.п." з "Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні".

- зобов'язання Міністерства екології та природних ресурсів України виключити гербіцидний препарат "Неоліт, з.п." з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.

- заборону Міністерству екології та природних ресурсів України здійснювати державну реєстрацію, перереєстрацію, видачу дозволів на використання залишків пестицидів і агрохімікатів (крім заявників - ОСОБА_7 "ЕЛ. ОСОБА_8 де Немур енд ОСОБА_7", США, ОСОБА_8 Інтернешнл ОСОБА_10., Швейцарія, ТОВа "ОСОБА_8 Україна") на основі діючої речовини трифлусульфурон метил на весь час дії в Україні патенту на винахід № 26336 (до 20.03.2014 р.).

Позовні вимоги мотивовано на тим, що відповідачем були порушені належні позивачу права інтелектуальної власності на винахід, які охороняється Патентом України № 26336 у правових відносинах щодо використання запатентованого винаходу, у яких відповідач законодавчо не уповноважений владно керувати поведінкою позивача, а останній не зобов'язаний виконувати вимоги та приписи відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.05.2011 р. № 9/112 залучено до участі у розгляді справи у якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ТОВ "А.П.К - Сервіс", оскільки рішення у справі може вплинути на права та обов'язки даної особи, яка подала заяву на реєстрацію гербіцидного препарату "Неоліт, з.п.".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.03.2012 р. № 9/112 залучено до участі у розгляді справи у якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_7 Суперус Ко., Лтд, яка є виробником препарату, реєстрація якого оскаржується.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.05.2012 р. № 9/112 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись із вищевказаним Рішенням, відповідач - Міністерства екології та природних ресурсів України звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати Рішення Господарського суду м. Києва від 29.05.2012 р. № 9/112 та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована на тому, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного Рішення було допущено порушення норм як матеріального так і процесуального права, що відбулося при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи.

Так, у доводах апеляційного оскарження, скаржником наголошено про те, що повноваження відповідача відносно державної реєстрації пестицидів і агрохімікатів та внесення їх до переліку дозволених для використання на території України не поширюються на відносини у сфері використання об'єктів інтелектуальної власності, а сам по собі оскаржуваний ОСОБА_9 Мінприроди від 22.11.2012 р. № 530, яким гербіцидний препарат «Неоліт, з.п.» внесено до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів є рішенням, що засвідчує токсиколого-гігієнічну і екологічну безпечність препарату та можливість його застосування за призначенням на території України.

Отже, за висновком скаржника, у діях Мінприроди відсутнє порушення прав інтелектуальної власності позивача, що також підтверджується ч. 2 ст. 31 ЗУ «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі», відповідно до якої «не визначається порушенням прав, які випливають з патенту, використання запатентованого винаходу (корисної моделі) без комерційної мети».

До того ж, на думку скаржника, сам по собі факт державної реєстрації Мінприроди препарату «Неоліт, з.п.» не передбачає його комерційного використання, а отже, не порушує права інтелектуальної власності позивача.

Ухвалою КАГС від 25.07.2012 р. № 9/112 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Ільєнок Т.В., судді: Скрипка І.М., Шипка В.В. вищевказану апеляційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України прийнято до апеляційного провадження та призначено її до розгляду.

10.09.2012 р. через канцелярію суду позивачем надано письмовий Відзив на апеляційну скаргу, за яким посилаючись на приписи ст. 4 ЗУ «Про пестициди і аргохімікати» він стверджує про те, що саме внаслідок проведеної відповідачем державної реєстрації гербіцидного препарату «Неоліт, з.п.» шляхом видачі ОСОБА_9 від 22.11.2010 р. № 530, яким затверджено Доповнення до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» вказаний препарат було незаконно введено в цивільний оборот, і ТОВ В«А.П.К. - СервісВ» (третя особа-1), як особа, що подала документи для проведення реєстрації, отримала право на його комерційне використання.

На думку позивача, видача відповідачем ОСОБА_9 про державну реєстрацію (перереєстрацію) препарату «Неоліт, з.п.» є порушенням виключних прав інтелектуальної власності ОСОБА_7 ОСОБА_8 де Немур енд ОСОБА_7 на винахід за Патентом України № 26336.

Тому, позивач заперечив проти доводів і вимог наголошених у скарзі з огляду на їх безпідставність та повністю підтримав висновки суду першої інстанції, оскаржуване Рішення Господарського суду м. Києва від 29.05.2012 р. № 9/112 просить залишити в силі.

Розпорядженням Секретаря судової палати КАГС від 26.09.2012 р. змінено склад колегії, що розглядав дану справу на колегію у складі: головуючий суддя - Ільєнок Т.В.; судді: Корсакова Г.В., Шипко В.В..

У судове засідання від 28.11.2012 р. треті особи не з'явилися, про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується залученими до матеріалів справи зворотніми поштовими повідомленням про їх виклик у дане судове засідання, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Зважаючи на вищенаведене, а також на те, що у судовому засіданні від 28.11.2012 р. присутні представники сторін не заперечили проти розгляду апеляційної скарги за відсутності третіх осіб, колегія суддів дійшла висновку про можливість продовжити розгляд справи за їх відсутності та за наявними у справі матеріалами.

У судове засідання від 28.11.2012 р. з'явилися представники обох сторін та надали усні пояснення по справі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку про необхідність залишити без задоволення апеляційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України, Рішення Господарського суду м. Києва від 29.05.2012 р. № 9/112 залишити без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач - ОСОБА_7 ОСОБА_8 де Немур енд ОСОБА_7 є власником патенту України № 26336 на винахід, об'єктом якого є В«ФтороалкоксіамінотриазиниВ» . Патент України № 26336 на винахід є чинним з 30.08.1999 р. (дата офіційної публікації відомостей про видачу патенту), а очікувана дата закінчення його дії - 20.03.2014 р., що підтверджується випискою з Державного реєстру патентів України від 23.03.2011 р. № 91/1.

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, розглянувши документи, подані ТОВ В«А.П.К.-СервісВ» для державної реєстрації гербіцидного препарату В«Неоліт, з.п.В» , видало ОСОБА_9 від 22.11.2010 р. № 530, яким внесло гербіцидний препарат В«Неоліт, з.п.В» до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів і затвердило Доповнення до В«Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в УкраїніВ» та, таким чином, внесло гербіцидний препарат В«Неоліт, з.п.В» до вказаного Переліку. Як вбачається з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів та Посвідчення серії Б № 02619, препарат В«Неоліт, з.п.В» було зареєстровано терміном до 31.12.2011 р., (запис у державному реєстрі від 16.12.2010 р. за № 4932).

01.11.2011 р. Міністерством екології та природних ресурсів України було прийнято наказ № 424, яким препарат В«Неоліт, з.п.В» зареєстровано терміном до 31.12.2012 р. та внесено до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів та Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Відповідно до Посвідчення серії Б № 02939 запис у державному реєстрі (за № 5736) внесено 15.11.2011 р.

З Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, посвідчень серії Б № 02619 та серії Б № 02939 про державну реєстрацію препарату В«Неоліт, з.п.В» вбачається, що діючою речовиною препарату В«Неоліт, з.п.В» є трифлусульфурон метил, 500 г/кг.

Позивач стверджує, що патентом України № 26336 на винахід В«ФтороалкоксіамінотриазиниВ» захищено, зокрема, хімічну речовину В«трифлусульфурон метилВ» .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії відповідача з видачі ОСОБА_9 (№ 530 від 22.11.2010 р., № 424 від 01.11.2011 р.) про державну реєстрацію препарату В«Неоліт, з.п.В» є введенням в цивільний оборот вказаного препарату, що є порушенням виключних прав інтелектуальної власності позивача на винахід за Патентом України № 26336.

Крім того, позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії відповідача із здійснення реєстрації, перереєстрації, а також видачі дозволів на використання залишків будь-яких інших гербіцидних препаратів на основі діючої речовини трифлусульфурон метил (крім осіб, яким позивач видав дозвіл на таку реєстрацію) порушуватимуть права інтелектуальної власності позивача на винахід за Патентом України № 26336.

Відповідно до абз. 5 ч. 2 ст. 28 ЗУ В«Про охорону прав на винаходи і корисні моделіВ» від 15.12.1993 р. № 3687-XII з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон про винаходи), використанням винаходу (корисної моделі) визнається: виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях.

Згідно з абз. 8 ч. 2 ст. 28 Закону про винаходи, продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.07.2011 р. № 9/112 для з'ясування фактичних обставин справи було призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності.

За Висновком № 775 експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 13.02.2012 р. складеного судовими експертами ОСОБА_11 та ОСОБА_12 Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України встановлено, що:

- Патентом України № 26336 на винахід охороняється хімічна речовина трифлусульфурон метил, яка є діючою речовиною препарату В«Неоліт, з.п.В» ;

- при виготовленні гербіцидного препарату В«Неоліт, з.п.В» використана кожна ознака незалежного пункту формули винаходу за Патентом України № 26336;

- при виготовленні будь-якого гербіцидного препарату, який містить у якості діючої речовини трифлусульфурон метил, буде використана кожна ознака незалежного пункту формули винаходу за Патентом України № 26336.

До матеріалів справи позивач також подав Висновок судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 21.12.2009 р. № 582 у іншій господарській справі № 12/27, відповідно до якого також встановлено, що Патентом України на винахід № 26336 надається прямий абсолютний захист трифлусульфурон метилу.

Належних доказів, які б заперечували вказані вище обставини, відповідачем не надано.

Таким чином, місцевим господарським судом правомірно встановлено, що введення в цивільний оборот препарату В«Неоліт, з.п.В» та будь-якого іншого препарату з діючою речовиною трифлусульфурон метил, є використанням кожної ознаки, включеної до незалежного пункту формули винаходу позивача за Патентом України № 26336.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 ЗУ В«Про пестициди і агрохімікатиВ» від 02.03.1995 р. № 86-95/ВР (далі - Закон про пестициди) державна реєстрація пестицидів і агрохімікатів здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на підставі позитивних результатів випробувань та матеріалів досліджень.

Відповідно до ст. 4 Закону про пестициди забороняються ввезення на митну територію України (крім дослідних партій, що використовуються для державних випробувань та наукових досліджень), виробництво (крім виробництва для експорту та виробництва дослідних партій, що використовуються для державних випробувань, науково-технологічних досліджень та випробувань), торгівля, застосування та рекламування пестицидів і агрохімікатів до їх державної реєстрації.

Тобто, внаслідок державної реєстрації відповідачем пестицидів і агрохімікатів особа отримує право на комерційне використання певного препарату, тобто з моменту державної реєстрації препарат вводиться до цивільного обороту.

Приймаючи оскаржуване Рішення, судом першої інстанції враховано і те, що у Постанові Вищого господарського суду України від 21.07.2010 р. № 42/415 з аналогічними обставинами встановлено, що препарат може вироблятись, реалізовуватись, застосовуватись та рекламуватись, тобто перебувати у цивільному обороті, тільки з моменту його державної реєстрації у Міністерстві навколишнього природного середовища України. У зазначеній Постанові Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій, відповідно до яких видані Міністерством охорони навколишнього природного середовища України ОСОБА_9 від 22.01.2007 р. № 17 в частині положень про внесення гербіцидного препарату В«Карабін, з.п.В» до В«Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в УкраїніВ» та Дозвіл від 16.03.2009 р. № 8 на використання залишків препарату В«Карабін, з.п.В» порушують виключні права інтелектуальної власності позивача та приписи ст.28 ЗУ В«Про охорону прав на винаходи та корисні моделіВ» , оскільки фактично вводять у цивільний оборот гербіцидний препарат, виготовлений із застосуванням винаходу позивача за Патентом України № 26336.

За наведених обставин, господарським судом цілком правомірно відхилено зауваження відповідача про те, що державна реєстрація препарату В«Неоліт, з.п.В» не носить комерційної мети, а лише посвідчує його безпеку для навколишнього природного середовища і ніякого відношення до правовідносин у сфері інтелектуальної власності не має.

Доводи відповідача, які повторені ним і при апеляційному оскарженні про те, що ОСОБА_9 Мінприроди, яким препарат В«Неоліт, з.п.В» внесено до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів є рішенням Міністерства, що засвідчує токсиколого-гігієнічну і екологічну безпечність препарату та можливість його застосування за призначенням на території України, також вірно залишені судом першої інстанції поза увагою, оскільки не спростовують вищенаведеного, та є безпідставними.

Більше того, відповідно до п.п. 22-23 Порядку проведення державних випробувань, державної реєстрації та перереєстрації, видання переліків пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1996 р. № 295 результати державної санітарно-гігієнічної експертизи препарату затверджуються головним державним санітарним лікарем України, державної екологічної експертизи - заступником Міністра екології та природних ресурсів. Рекомендації щодо реєстрації препарату у зв'язку з його біологічною та господарською ефективністю надаються інститутом - виконавцем державних випробувань та затверджуються його вченою радою. Результати експертизи та реєстраційні документи розглядаються незалежними експертами науково-експертної ради, утвореної при Мінприроди, якими розробляються пропозиції та рекомендації про можливість проведення державної реєстрації препарату. У разі позитивних результатів експертиз, зазначених у пункті 22 цього Порядку, та рекомендацій науково-експертної ради Мінприроди приймає рішення про державну реєстрацію препарату, після чого заявникові видається рахунок на сплату реєстраційного внеску.

Як вбачається з наведених положень, результати санітарно-гігієнічної експертизи та екологічної експертизи затверджуються окремими рішеннями відповідно головного державного санітарного лікаря України та заступника Міністра екології та природних ресурсів України, які є самостійними об'єктами оскарження.

Водночас, реєстрація гербіцидних препаратів здійснюється на підставі окремого рішення про державну реєстрацію препарату, яке приймається відповідачем.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що враховуючи приписи ч. 2 ст. 28 Закону про винаходи, дії відповідача з введення в цивільний оборот препарату В«Неоліт, з.п.В» , а так само будь-якого іншого гербіцидного препарату, який містить у якості діючої речовини трифлусульфурон метил слід кваліфікувати як використання винаходу позивача за Патентом України № 26336.

Приписами ч. 2 ст. 28 Закону про винаходи передбачено, що патент надає його власнику виключне право використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів. Згідно з ч. 5 ст. 28 Закону про винаходи, патент надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу.

Відповідно до приписів ст. 34 Закону про винаходи, будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені статтею 28 цього Закону, вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки.

Відповідно до п. 2 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України В«Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органівВ» від 26.01.2000 р. № 02-5/35 з наступними змінами і доповненнями, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт; обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Таким чином, слід вважати правильним висновок суду першої інстанції про те, що виданий відповідачем ОСОБА_9 № 530 від 22.11.2010 р. в частині внесення препарату В«Неоліт, з.п.В» до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів та Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні порушує виключні права інтелектуальної власності позивача на винахід за Патентом України № 26336.

З урахуванням вищевикладеного, місцевим господарським судом цілком правомірно було визнано недійсними п. 1 та абз. 1, 2 п. 2 ОСОБА_9 Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 22.11.2010 р. № 530 в частині положень про державну реєстрацію препарату В«Неоліт, з.п.В» , зазначеного в доданому до вказаного ОСОБА_9 переліку, та внесення зазначеного препарату В«Неоліт, з.п.В» до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів.

Колегія суддів, також, як і суд першої інстанції, вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо визнання недійсними п. 1 та абз. 1, 2 п. 2 ОСОБА_9 Міністерства екології та природних ресурсів України від 01.11.2011 р. № 424 в частині положень про державну реєстрацію препарату В«Неоліт, з.п.В» , зазначеного в доданому до вказаного ОСОБА_9 переліку, та внесення зазначеного препарату В«Неоліт, з.п.В» до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, з огляду на наступне.

Відповідно до Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. № 02-5/35, акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно ОСОБА_9 від 22.11.2010 р. № 530 здійснена державна реєстрація препарату В«Неоліт, з.п.В» (внесення препарату до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів). Отже, оскаржуваний акт є юридичною формою рішення відповідача про державну реєстрацію препарату В«Неоліт, з.п.В» .

Звертає на себе увагу і те, що вказане рішення відповідача, яке оформлене ОСОБА_9 від 22.11.2010 р. № 530 було прийняте після порушення провадження у даній справі, приймаючи ОСОБА_9 від 01.11.2011 р. № 424, який в частині препарату В«Неоліт, з.п.В» відповідач повторює положення ОСОБА_9 від 22.11.2010 р. № 530. Тобто, суть рішення відповідача не змінилася, а його юридична форма змінилася лише у частині реквізитів індивідуального акту.

При цьому, права позивача порушені введенням вказаного препарату в цивільний оборот, яке є наслідком вказаного рішення відповідача, і можуть бути поновлені лише у разі припинення дії рішення відповідача про державну реєстрацію препарату В«Неоліт, з.п.В» , тобто визнання недійсними як п. 1 і абз. 1, 2 п. 2 ОСОБА_9 Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 22.11.2010 р. № 530, так і п. 1 і абз. 1, 2 п. 2 ОСОБА_9 Міністерства екології та природних ресурсів України від 01.11.2011 р. № 424 в частині положень про державну реєстрацію препарату В«Неоліт, з.п.В» .

Відповідно до п. 1. ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод від 04.11.1950 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

З урахуванням того, що провадження у даній справі було порушено 18.05.2011 р.; а розгляд вимог позивача про визнання недійсним ОСОБА_9 від 22.11.2010 р. № 530 без розгляду вимог позивача про визнання недійсним ОСОБА_9 від 01.11.2011 р. № 424 не призведе до поновлення прав позивача, то місцевим господарським судом правильно зауважено, що залишення без розгляду позовних вимог щодо ОСОБА_9 від 01.11.2011 р. № 424 порушило би права позивача на розгляд його справи упродовж розумного строку. При цьому, судом першої інстанції взято до уваги, що Патент позивача, за захистом прав щодо якого він звернувся до суду, діє до 20.03.2014 р..

Отже, з урахуванням Заяви позивача, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність визнати недійсними як пункт 1 та абзаци 1 та 2 пункту 2 ОСОБА_9 Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 22.11.2010 р. № 530, так і пункт 1 та абзаци 1 та 2 пункту 2 ОСОБА_9 Міністерства екології та природних ресурсів України від 01.11.2011 р. № 424 в частині положень про державну реєстрацію препарату В«Неоліт, з.п.В» , та внесення зазначеного препарату В«Неоліт, з.п.В» до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів.

Також, позивач просить суд першої інстанції зобов'язати відповідача виключити препарат В«Неоліт, з.п.В» з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів та з Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.

Як встановлено вище, оскаржувані ОСОБА_9 прийнято з порушенням прав позивача. Відтак, за висновком місцевого господарського суду, з яким погоджується колегія суддів, внесення препарату В«Неоліт, з.п.В» до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів та Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, було здійснено незаконно.

Отже, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача виключити препарат В«Неоліт, з.п.В» з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів та з Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як вже було зазначено вище, позивач просив суд першої інстанції заборонити відповідачу здійснювати державну реєстрацію, перереєстрацію, видачу дозволів на використання залишків препарату В«Неоліт, з.п.В» , а також реєстрацію, перереєстрацію, видачу дозволів на використання залишків інших пестицидів і агрохімікатів на основі діючої речовини трифлусульфурон метил на весь час дії в Україні патенту на винахід № 26336, а саме, до - 20.03.2014 р. (крім заявників - ОСОБА_7 В«ОСОБА_8 де Немур енд ОСОБА_7В» (Е.І. du Pont de Nemours and Company) (США), або ОСОБА_7 В«ОСОБА_8 Інтернешнл ОСОБА_10.В» (DuPont International Operations Sarl) (Швейцарія), або ТОВа В«ОСОБА_8 УкраїнаВ» ).

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Поняття В«охоронюваний законом інтересВ» роз'яснено у Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. № 18-рп/2004: «охоронюваний законом інтерес у логічно-смисловому зв'язку з поняттям В«праваВ» , треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам».

Позивач зазначив, що його охоронюваний законом інтерес полягає: по-перше, у продажу в Україні гербіцидів на основі трифлусульфурон метилу (включаючи будь-які композиції до яких він може входити), що захищений Патентом № 26336; по-друге, у недопущенні на ринок, протягом усього часу дії в Україні Патенту № 26336, гербіцидних препаратів на основі вказаної речовини, зареєстрованих на ім'я інших заявників, протягом усього строку дії Патенту №26336. Даний інтерес позивача випливає із прав патентовласника, які передбачені Законом України В«Про охорону прав на винаходи і корисні моделіВ» .

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою припинити порушення його прав інтелектуальної власності. У відповідь на Запит відповідача від 19.08.2010 р. № 16334/06/10-10 стосовно надання інформації для дотримання патентних прав позивача у процесі державної реєстрації пестицидів і агрохімікатів та виконання Рішення Господарського суду м. Києва у справі № 42/415, 16.11.2010 р. позивачем було надано відповідачу інформацію стосовно чинних в Україні патентів на винаходи в галузі агрохімії. Окрім того, на підставі Рішення Господарського суду м. Києва у господарській справі № 12/27 позивач звертався до відповідача з проханням скасувати державну реєстрацію, зокрема, гербіцидного препарату В«Неоліт, з.п.В» , і виключити вказаний препарат з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів та Переліку пестицидів і агрохімікатів. Вказане прохання позивача ґрунтувалося на встановленому господарським судом факті незаконного використання винаходу за Патентом України № 26336 у діях відповідачів щодо пропонування до продажу, продажу, ввезення на митну територію України та введення в цивільний обіг препарату В«Неоліт, з.п.В» та хімічної речовини трифлусульфурон метил. Відповідач відмовив у вказаному проханні позивача, що підтверджується Листом від 26.11.2010 р. № 4543/09/1-7.

Отже, відповідачу відомо про те, що позивач є власником Патенту України на винахід №26336, яким надається прямий абсолютний захист хімічної речовини трифлусульфурон метил, і що введення в цивільний оборот будь-яких інших гербіцидних препаратів на основі діючої речовини трифлусульфурон метил (крім осіб, яким позивач видав дозвіл на таку реєстрацію) порушуватиме права позивача.

Разом з тим, відповідач продовжує введення в цивільний оборот різних гербіцидних препаратів на основі діючої речовини трифлусульфурон метил в порушення виключних прав позивача як власника Патенту № 26336. Такі дії відповідача мають триваючий та повторний характер.

Враховуючи все вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги позивача щодо заборони Міністерству екології та природних ресурсів України здійснювати державну реєстрацію, перереєстрацію, видачу дозволів на використання залишків гербіцидного препарату В«Неоліт, з.п.В» , а також реєстрацію, перереєстрацію, видачу дозволів на використання залишків інших пестицидів і агрохімікатів на основі діючої речовини трифлусульфурон метил на весь час дії в Україні патенту на винахід №26336 - до 20.03.2014 р. (крім заявників - ОСОБА_7 В«ОСОБА_8 де Немур енд ОСОБА_7В» (Е.І. du Pont de Nemours and Company) (США), або ОСОБА_7 В«ОСОБА_8 Інтернешнл ОСОБА_10.В» (DuPont International Operations Sarl) (Швейцарія), або ТОВа В«ОСОБА_8 УкраїнаВ» ) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційного оскарження - Міністерства екології та природних ресурсів України не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на те, що спростовуються наявними у справі доказами та встановленими фактичними обставинами, яким місцевий господарський суд надав правильну правову оцінку.

Враховуючи викладене, колегія суддів, оцінивши наявні в справі матеріали та докази дійшла до висновку, що підстав для скасування чи зміни Рішення Господарського суду м. Києва від 29.05.2012 р. № 9/112 не має, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 29.05.2012 р. № 9/112 залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2012 р.

№ 9/112 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2012 р.

№ 9/112 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний термін.

Матеріали справи № 9/112 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Ільєнок Т.В.

Судді Шипко В.В.

ОСОБА_1