Рішення

від 03.12.2013 по справі 910/14710/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14710/13 03.12.13 За позовом Приватного підприємства "Елпіс - Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Намафарм"

про стягнення 501189,45 грн.

Суддя Бондаренко Г. П.

Представники сторін:

Від позивача Дроздовс О. (дов. № 347 від 10.10.2013 року),

Демченко М. С. (дов. № 344 від 10.10.2013 року)

Від відповідача Лозниця О. О. (дов. б/н від 16.09.2013 року)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 03.12.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне підприємство "Елпіс - Україна" (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Намафарм" (далі по тексту - відповідач) стягнення 501189,45 грн. за договором купівлі-продажу № МИ 25/09/12 від 25.09.2012 року, з яких 453 135, 92 грн. основного боргу, 48 053, 53 грн. пені, а також покладення судових витрат на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/14710/13, розгляд справи призначено на 27.08.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2013 року в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 17.09.2013 року, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі, неявкою представника відповідача в судове засідання.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 17.09.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. у відпустці, справу № 910/14710/13 передано для розгляду судді Балацу С. В. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2013 року справу прийнято до провадження судді Балаца С. В., розгляд справи призначено на 29.10.2013 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 30.09.2013 року, в зв'язку з виходом судді Бондаренко Г. П. з відпустки, справу № 910/14710/13 передано для розгляду судді Бондаренко Г. П. та прийнято до її провадження.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 29.10.2013 року з зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г. П. у відпустці справу передано для розгляду судді Балацу С. В. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2013 року справу прийнято до провадження судді Балаца С. В., розгляд справи призначено на 03.12.2013 року.

Розпорядженням В. о. Голови Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 року в зв'язку із виходом судді Бондаренко Г. П. із відпустки, справу № 910/14710/13 передано для подальшого розгляду судді Бондаренко Г. П. та прийнято до її провадження.

03.12.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником відповідача подано клопотання про доручення документів до матеріалів справи.В судове засідання 03.12.2013 року представники сторін з'явились.

Відповідно до ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Судом встановлено, що в ході розгляду справи, за рішенням власника було здійснено припинення діяльності позивача, як суб'єкта господарювання шляхом перетворення його в товариство з обмеженою відповідальністю «Еліпс - Україна», що підтверджується матеріалами справи.

З огляду на викладене, суд в порядку ст. 25 ГПК України здійснює заміну позивача по справі Приватне підприємство «Еліпс - Україна» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліпс - Україна».

Представником позивача в судовому засіданні надано усні пояснення по суті позовних вимог, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, надано оригінали документів для огляду судом в судовому засіданні, надано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представником відповідача надано усні пояснення по суті справи в яких просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовані неповним невиконанням відповідачем його зобов'язань за договором купівлі - продажу № МИ 25/09/12 від 25.09.2012 року в частині оплати поставленого йому позивачем товару.

Відповідач, відповідно до усних пояснень наданих суду в судових засіданнях, проти позову заперечує з підстав недоведеності позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до видаткової накладної № 854 від 25.09.2012 року позивач поставив відповідачу товар (діагностичні експрес - тести), який був прийнятий уповноваженим представником відповідача на загальну суму 565 135, 92 грн.

Із зазначеною видаткової накладної вбачається, що товар був поставлений відповідачу відповідно до договору № 354 від 24.09.2012 року за замовленням покупця № 1158 від 25.09.2012 року.

Матеріали справи не містять договору № 354 від 24.09.2012 року та замовлення № 1158 від 25.09.2012 року.

За твердженням позивача поставлений відповідачу товар був частково і поетапно оплачений на загальну суму 112 000, 00 грн., відповідно до платіжних доручень № EU - 00001850 від 12.12.2012 року на суму 20 000, 00 грн., № EU - 00001945 від 27.12.2012 року на суму 12 000, 00 грн., № EU - 00000113 від 29.01.2013 року на суму 40 000, 00 грн., № EU - 00000415 від 22.03.2013 року на суму 20 000, 00 грн., № EU - 00000798 від 17.05.2013 року на суму 20 000, 00 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що вказані вище оплати відповідач здійснив згідно рахунку № 818 від 25.09.2012 року.

Рахунок № 818 від 25.09.2012 року був виставлений позивачем відповідачу на підставі договору № МИ 25/0/12 від 25.09.2012 року за поставку діагностичних експрес -тестів на загальну суму 565 135, 92 грн.

11.06.2013 року позивач направив відповідачу листом Вих. № 137 від 10.06.2013 року претензію, якою просив його оплатити заборгованість за поставлений товар за договором купівлі - продажу № МИ 25/09/12 від 25.09.2012 року та видаткової накладної № EU - 000854 від 29.09.2012 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу, зокрема з договорів та правочинів.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Оскільки із видаткової накладної № 854 від 25.09.2013 року вбачається, що поставка відповідачу товару на загальну суму 565 135, 92 грн. здійснена була не за договором № МИ 25/09/12 від 25.09.2012 року, а договір № 354 від 24.09.2012 року відсутній в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що між сторонами була здійснена поставка товару на спрощених умовах (був укладений договір поставки товару, оформлений видатковою накладною та довіреністю).

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Загальні положення частини другої статті 530 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), чітко встановлений зазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього (Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 29.04.2013 року № 01- 6/767/2013 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи, що позивачем зазначено про часткову оплату платіжними дорученнями № EU - 00001850 від 12.12.2012 року на суму 20 000, 00 грн., № EU - 00001945 від 27.12.2012 року на суму 12 000, 00 грн., № EU - 00000113 від 29.01.2013 року на суму 40 000, 00 грн., № EU - 00000415 від 22.03.2013 року на суму 20 000, 00 грн., № EU - 00000798 від 17.05.2013 року на суму 20 000, 00 грн. саме поставки товару за видатковою накладною № 854 від 25.09.2013 року, суд при розгляді справи виходить із того, що відповідачем було здійснено часткову оплату поставленого товару на суму 112 000, 00 грн.

Отже, основна заборгованість відповідача перед позивачем станом на момент винесення рішення по справі складає 453 135, 92 грн. (565 135, 92 - 112 000, 00), доказів сплати якої матеріали справи не містять.

Доводи відповідача, стосовно не доведеності факту поставки йому товару (особа, уповноважена на отримання товару не отримувала товар, що видно при огляді підпису особи, яка отримала товар за видатковою накладною) відхиляються судом, з тих підстав, що видаткова накладна № 854 від 25.09.2013 року містить відтиск круглої печатки відповідача, і в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що на момент прийняття товару за видатковою накладною печатка відповідача була втрачена та/або викрадена.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій у строки визначені договором, щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та доказів іншого суду не надано.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 453 135, 92 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 453 135, 92 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до ст. 692 ЦК України є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 453 135, 92 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 48 053, 53 грн. задоволенню не підлягають як необґрунтовані, враховуючи нижчевикладене.

Відповідно до приписів ст. 549 ЦК України пенею, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. При цьому, згідно ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» регулює договірні відносини між суб'єктами господарювання. Договір поставки укладений між сторонами у спрощений спосіб, шляхом оформлення видаткової накладної та довіреності не містить положень щодо нарахування пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Таким чином, сторонами письмово не було досягнуто домовленості щодо забезпечення зобов'язань по договору неустойкою, таким чином вимоги про стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті виконаних робіт в розмірі 48 053, 53 грн. не підлягають задоволенню.

Підсумовуючи все вищевикладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, стягненню з відповідача підлягає 453 135, 92 грн. основного боргу.

Витрати по оплаті судового збору у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Намафарм» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12; код ЄДРПОУ 37145722; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліпс - Україна» (03191, м. Київ, вул. Василя Касіяна, буд. 2/1; код ЄДРПОУ 32956789) 453 135 (чотириста п'ятдесят три тисячі сто тридцять п'ять) грн. 92 коп. основної заборгованості та 9 062 (дев'ять тисяч шістдесят дві) грн. 72 коп. судових витрат.

3. В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.12.2013 р.

Суддя Г.П. Бондаренко