Ухвала

від 03.02.2014 по справі 914/4679/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.02.2014 р. Справа№ 914/4679/13

За позовом: Приватного підприємства «Детектор», м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Новекс», м.Львів

про стягнення 20166,08грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Горбань М.Ю.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - директор, ОСОБА_2- представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

Суть спору: позов заявлено Приватним підприємством «Детектор», м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новекс», м.Львів про стягнення 20166,08грн., з яких 15162,78грн. основного боргу, 4548,42грн. пені та 454,88грн. індексу інфляції.

Ухвалою суду від 13.12.2013р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.01.2014р. Ухвалою суду від 15.01.2014р. розгляд справи відкладено на 03.02.2014р. у зв'язку з неявкою відповідача.

При поданні позовної заяви, позивач просив накласти арешт на майно відповідача та оголосити заборону його відчуження, що за своєю правовою природою є заявою про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р., особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У пункті 3 даної Постанови передбачено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що у заяві відсутні посилання на конкретні обставини, що можуть в подальшому ускладнити виконання рішення чи зробити його неможливим, позивачем не долучено до матеріалів справи належних доказів на підтвердження такої правової позиції, суд приходить до висновку, що у задоволенні вказаної заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача та оголошення заборони його відчуження, слід відмовити.

Суд зазначає, що Законом України «Про судовий збір» (абзац третій частини другої статті 6) передбачено зменшення розміру судового збору з позовної заяви, поданої після подання заяви про вжиття запобіжних заходів або забезпечення позову, на розмір судового збору, сплаченого за подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення позову.

Пленумом Вищого господарського суду України у п.2.5 Постанови №7 від 21.02.2013р. роз'яснено, що зазначене зменшення розміру судового збору здійснюється і в разі одночасного (в один і той же день) подання до господарського суду позовної заяви і заяви про забезпечення позову, в тому числі при об'єднанні їх в одному документі. Передбачене згаданою нормою зменшення розміру судового збору не ставиться Законом у залежність від результатів судового розгляду.

Керуючись ст.ст.66, 67, 86 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

у задоволенні заяви Приватного підприємства «Детектор» про забезпечення позову - відмовити.

Суддя Щигельська О.І.