Рішення

від 01.10.2015 по справі 904/7949/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.10.15р. Справа № 904/7949/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефестмаш-Трейд", м. Київ

до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про стягнення 184 264,64 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 20.03.15р.

Від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гефестмаш-Трейд" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про стягнення 98 154,00 грн. - основного боргу, 4259,61 грн. - трьох відсотків річних, 8922,61 грн. пені, 72 928,42 грн. - індексу інфляції та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 09/С від 09.12.2013 року в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2015 р. по справі № 904/7949/15 порушено провадження і розгляд справи призначено до розгляду у судовому засіданні на 16.09.2015 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2015 р. розгляд справи відкладено на 01.10.2015 р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд її задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи не виконав, письмовий відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання сповіщений належним чином (судова повістка а.с. 47).

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 01.10.2015 року оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.12.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гефестмаш-Трейд" (постачальник) та Головним управлінням юстиції у Дніпропетровській області (замовник) укладений Договір поставки № 09/С (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність замовника вироби конструкційні металеві та їхні частини (стелажи) (надалі іменується - товар) відповідно до технічних характеристик, зазначених у додатку № 2 до цього Договору, а замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити визначений товар.

Загальна кількість, одиниця виміру товару, що підлягає поставці за цим Договором, його часткове співвідношення (асортимент, сортимент, номенклатура), визначається специфікацією (надалі іменується специфікація), що є Додатком № 1 до цього Договору (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору замовник оплачує поставлений постачальником товар за ціною, передбаченою у специфікації за кожну одиницю товару.

Пунктом 2.2. Договору в редакції Додаткової угоди № 2 до Договору встановлено сторонами, що загальна сума договору складає 98 154,00 грн. у тому числі ПДВ 16 359,00 грн.

Згідно п. 2.4. Договору оплата здійснюється після поставки товару, на підставі наданих до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області оформлених належним чином підтверджуючих первинних документів, а саме: рахунком-фактурою, підписаної накладної та цим договором.

За умов п. 2.5. Договору замовник приймає рішення про оплату товару, яка здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника в розмірі 100 % протягом 60 календарних днів з моменту надання документів, зазначених у п.п. 2.4. Договору, в межах виділених та затверджених бюджетних асигнувань.

На виконання умов Договору та Специфікації № 1 від 09.12.2013 р. до Договору позивач здійснив поставку виробів конструкційних металевих, а відповідач прийняв товар на загальну суму 98 154,00 грн.

Факт поставки товару відповідачу підтверджується накладною № 2 від 23.12.2013 р., копії якої долучено до матеріалів справи (а.с. 37).

Відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, внаслідок чого у нього утворився борг перед позивачем зі сплати товару на суму 98 154,00 грн., що і є причиною виникнення спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту Господарський кодекс України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

На момент розгляду справи основний борг відповідача складає 98 154,00 грн., докази погашення якого в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Позивачем за прострочення виконання договірних зобов'язань щодо оплати товару нарахована пеня у розмірі 8922,61 грн. (за період з 21.02.2014 р. по 20.08.2014 р.).

Суд вважає вимоги щодо стягнення пені є безпідставними і необґрунтованими, оскільки умовами договору така відповідальність замовника не передбачена, а отже, суд відмовляє в цій частині позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі п. 2 ст. 625 ЦК України відповідачу нараховано 4259,61 грн. - трьох відсотків річних та 72 928,42 грн. - індексу інфляції (за період з 21.02.2014 р. по 03.08.2015 р.)

Перевіривши здійснені позивачем нарахування розміру трьох відсотків річних та індексу інфляції, суд визнає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі: 98 154,00 грн. - основного боргу, 4259,61 грн. - трьох відсотків річних, 72 928,42 грн. - індексу інфляції, в решті відмовлено за безпідставністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у справі покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам (позов позивачем надіслано до суду 27.08.2015 р. , згідно відбитку штемпелю поштового зв'язку).

Керуючись ст.ст. 4 7 , 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління юстиції у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпропетровськ, пр.К. Маркса, 21-А; код ЄДРПОУ 34984907) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефестмаш-Трейд" (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 49, прим. 82; код ЄДРПОУ 38811762) 98 154,00 грн. (дев'яносто вісім тисяч сто п'ятдесят чотири грн. 00 коп.) - основного боргу, 4259,61 грн. (чотири тисячі двісті п'ятдесят дев'ять грн. 61 коп.) - трьох відсотків річних, 72 928,42 грн. (сімдесят дві тисячі дев'ятсот двадцять вісім грн. 42 коп.) - індексу інфляції, 3506,84 грн. (три тисячі п'ятсот шість грн. 84 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

В решті позову - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя ОСОБА_2

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК

України " 02" вересня 2015 р.