Рішення

від 30.09.2015 по справі 905/1141/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.09.2015 Справа № 905/1141/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання Рильцовій Є.Ю., розглянув матеріали

за позовною заявою: ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК», м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРЕЗ-ЗАЛІЗОБЕТОН», м. Мелітополь, Запорізька область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, м. Донецьк

про стягнення заборгованості за договором № DOVKLOF05019 від 11.02.2014р., в розмірі 175254,94грн. (96945,75грн. - заборгованість за кредитом; 38030,97грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 31775,22грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; 1000,00грн. - штраф, фіксована частина, 7500,00грн - штраф, відсоток від суми ліміту)

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 (довіреність №3052-К-О);

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

У судовому засіданні 30.09.2015р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК», м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРЕЗ-ЗАЛІЗОБЕТОН», м. Мелітополь, Запорізька область, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, м. Донецьк про стягнення заборгованості за договором № DOVKLOF05019 від 11.02.2014р., в розмірі 175254,94грн (96945,75грн. - заборгованість за кредитом; 38030,97грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 31775,22грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; 1000,00грн. - штраф, фіксована частина, 7500,00грн. - штраф, відсоток від суми ліміту).

Відповідно до довідки про автоматичний розподіл справ між суддями, позовну заяву призначено до розгляду судді Левшиній Я.О.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 29.07.2015р. згідно приписів ч.1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України порушив провадження у справі №905/1141/15.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором № DOVKLOF05019 від 11.02.2014р. з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними, у зв'язку з чим нараховує до стягнення штрафні санкції.

Нормативно позивач обґрунтовує свої вимоги, посилаючись на ст. ст. 526, 527, 530, 599, 610, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 1, 15, 49, 54-57, 64 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав: заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді від 10.07.2015р.; акт звірки заборгованості за кредитним договором № DOVKLOF05019 від 11.02.2014р., складений станом на 18.06.2015р.; довіреність №3913-О від 25.10.2012р. на представника позивача; довідку з ЄДРПОУ стосовно статусу та місцезнаходження позивача; свідоцтво про державну реєстрацію позивача; банківську ліцензію №22 від 05.10.2011р.; Статут ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК»; договір № DOVKLOF05019 від 11.02.2014р. про надання овердрафт-мікро кредиту; розрахунок заборгованості за договором №DOVKLOF05019 від 11.02.2014р., складений станом на 18.06.2015р.; виписку з ЄДРПОУ стосовно статусу та місцезнаходження відповідача.

Під час розгляду справи позивачем були надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а саме: заява б/н від 07.09.2015р. про долучення документів до матеріалів справи; меморіальний ордер №01AZ від 12.02.2014р. на суму 150000,00грн.; банківську виписку по рахунку №20674057120150 з 11.02.2014р. по 10.08.2015р.; банківську виписку по рахунку №20693057073374 з 11.02.2014р. по 10.08.2015р.; письмові пояснення б/н б/д щодо періодів нарахування заборгованості за кредитом, заборгованості за відсотками за користування кредитом та пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; лист Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» №9-66-08-1404 від 30.07.2015р. про неможливість пересилання пошти до певних населених пунктів; клопотання б/н від 07.09.2015р. про продовження строку розгляду справи; заява б/н від 24.09.2015р. про внесення змін до процесуальних документів у зв'язку з помилковим розшифруванням позивачем загальної суми заборгованості в прохальній частині позовної заяви; заява б/н від 24.09.2015р. про долучення до матеріалів справи документів, а саме доказів направлення позовної заяви з додатками на юридичну адресу відповідача: 72313, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. 50-річчя Перемоги, 25; заява про відмову від позову в частині стягнення пені в сумі 31775,22грн.; заява про зменшення позовних вимог б/н від 30.09.2015р.; виписка по рахунку №26001051817393 з 11.02.2014р. по 23.09.2015р.; виписка по рахунку №20693057073374 від 11.02.2014р. по 29.09.2015р.; виписка по рахунку №206740571220150 з 11.02.2014р. по 29.09.2015р.; меморіальні ордери.

Відповідачем через канцелярію суду були надані наступні документи: клопотання про перенесення розгляду справи від 05.08.2015р., в якому останній повідомив, зокрема, про зміну юридичної адреси Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРЕЗ-ЗАЛІЗОБЕТОН»; виписка за ЄДРПОУ від 03.08.2015р. про статус та місцезнаходження відповідача; штатний розклад адміністративно-управлінського персоналу; довіреність від 05.08.2015р. на представника відповідача; копію ухвали господарського суду Київської області від 14.08.2015р.; відзив на позовну заяву б/н від 25.09.2015р. з додатками, в якому останній просив суд відмовити у стягненні штрафних санкцій та пені в розмірі 78306,19грн., посилаючись на таке: розрахунок заборгованості за договором №DOVKLOF05019 від 11.02.2014р. не відповідає дійсності та необґрунтований; позивачем не враховані суми, які позивач сплатив 12.08.2015р., 13.08.2015р., 27.08.2015р. в рахунок погашення пені, штрафів та заборгованості; позивачем був пропущений строк позовної давності на стягнення пені; позов має бути залишений без розгляду у зв'язку з невиконанням позивачем вимог ухвали суду.

04.09.2015р. через канцелярію суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача ОСОБА_2 з додатком, а саме договором поруки №DOVKLOF05019/DP1 від 11.02.2014р. (клопотання задоволене судом).

29.09.2015р. через канцелярію суду надійшло клопотання від третьої особи про призначення судової економічної експертизи.

Клопотання третьої особи про призначення судової економічної експертизи від 25.09.2015р. судом залишено без задоволення як необгрунтоване.

Представник позивача у судове засідання 30.09.2015р. з'явився, позовні вимоги підтримав, надав додаткові документи на підтвердження своєї позиції для долучення до матеріалів справи. Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача щодо призначення судово-економічної експертизи, посилаючись на матеріали справи. Крім того, ознайомившись у судовому засіданні з відзивом відповідача, підтвердив сплату пені та заперечив щодо часткової сплати основної заборгованості за кредитом, оскільки ця сума була віднесена в рахунок часткової оплати заборгованості за відсотками за користування кредитом, у зв`язку з чим була подана відповідна заява про зменшення позовних вимог в цій частині.

Відповідач та третя особа у судове засідання без пояснення причин не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених відповідача та третьої особи у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не можуть вважатися належною підставою для подальшого відкладання розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

11.02.2014р. між позивачем, ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИМ БАНКОМ «ПРИВАТБАНК» та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРЕЗ-ЗАЛІЗОБЕТОН», м. Мелітополь, Запорізька область було укладено договір № DOVKLOF05019 про надання овердрафтового кредиту (кредитний договір).

У відповідності до кредитного договору, істотними умовами договору є: вид кредиту - овердрафтовий кредит (п.А.1); кредитний ліміт - 158500,00грн. (п.А.2); термін повернення кредиту 10.02.2015р. (п.А.З); період безперервного користування кредитом - не більше 30 днів (п.А.4); процентна ставка до розрахунку залежить від строку існування непогашеного залишку по кредиту і визначається наступним чином: строк користування кредитом: протягом 1-3 днів - 19%, протягом 4-7 днів - 20%, протягом 8-15 днів - 22%, протягом 16-30 днів - 23%. (п.А.7); у випадку порушення позичальником будь-якого грошового зобов'язання позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в розмірі 46% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.А.8).

Відповідно до п.1.1. кредитного договору, банк за наявності вільних грошових ресурсів зобов'язується здійснити овердрафтове обслуговування клієнта, яке полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта №26001051817393, відкритому у банку за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, встановленого відповідно до п. 1.3 цього договору шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Овердрафт (кредит) надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів позичальника.

Кредит надається в обмін на зобов'язання позичальника з повернення кредиту, сплати процентів та винагороди в обумовлені цим договором терміни (п.1.2 кредитного договору).

Умовами п. 4.10. договору встановлено, що зобов'язання за цим договором за умови реалізації Банком права щодо стягнення неустойки згідно розділу 5 цього договору, виконуються у наступній послідовності: кошти, отримані від Позичальника, а також інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості за цим Договором, перш за все спрямовуються для відшкодування витрат/збитківБанку згідно з п.п. 2.2.16, 2.3.15, 5.8 цього Договору, далі для погашення неустойки згідно з розділом 5 цього Договору, далі - простроченої винагороди, далі - винагороди, далі - прострочених процентів, далі - процентів, далі - простроченого кредиту, далі - кредиту. Остаточне погашення заборгованості за цим договором виконується не пізніше дати, зазначеної у п. 1.4. цього договору. Під реалізацією права банку щодо стягнення неустойки згідно розділу 5 цього договору, сторони узгодили дії Банку по розподілу грошей, отриманих від Позичальника для погашення заборгованості, згідно черговості погашення заборгованості, зазначеної в цьому пункті Договору. При цьому Сторони узгодили, що додаткових вимог до Позичальника щодо реалізації Банком свого права по стягненню неустойки, не потрібні.

Відповідно п. 6.1., цей договір в частині п. 4.4. набуває чинності з моменту підписання, в решті частин - з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків за кредитним договором №DOVKLOF05019 від 11.02.2014р., позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості за договором № DOVKLOF05019 від 11.02.2014р., в розмірі 175254,94грн. (96945,75грн. - заборгованість за кредитом; 38030,97грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 31775,22грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; 1000,00грн. - штраф, фіксована частина, 7500,00грн - штраф, відсоток від суми ліміту).

30.09.2015р. представник позивача надав заяву про відмову від позову в частині стягнення пені в сумі 31775,22грн. та заяву про зменшення позовних вимог б/н від 30.09.2015р., в якій останній просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у розмірі 96948,75грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 28353,35грн., штраф (фіксовану частину) у розмірі 1000,00грн., штраф (відсоток від суми ліміту) у розмірі 7500,00грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд приймає відмову позивача від позову в частині стягнення пені в сумі 31775,22грн. та розглядає справу в контексті позовних вимог, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог б/н від 30.09.2015р., а саме про: стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 96948,75грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 28353,35грн., штрафу (фіксованої частини) у розмірі 1000,00грн., штрафу (відсоток від суми ліміту) у розмірі 7500,00грн.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов'язань за кредитним договором № DOVKLOF05019 від 11.02.2014р.

За своєю правовою природою договір № DOVKLOF05019 від 11.02.2014р. про надання овердрафтового кредиту (кредитний договір) є кредитним договором, згідно якого банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Надавши правову кваліфікацію відносинам, що склались між сторонами, суд робить висновок, що вони пов'язані з овердрафтовим кредитуванням рахунку відповідача та підпадають під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.345-346 ГК України.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Як зазначає позивач, станом на 30.09.2015р. у клієнта наявна заборгованість за кредитом у розмірі 96948,75грн., заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 28353,35грн.

Матеріалами справи доведено, що банком належним чином виконані умови договору щодо надання кредитних коштів, що підтверджено відповідними виписками з банківського рахунку та меморіальним ордером №01AZ від 12.02.2014р. на суму 150000,00грн., який наявний в матеріалах справи.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

На вимогу суду позивачем до матеріалів справи №905/1141/15 надані документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтверджують наявність у відповідача заборгованості у вищевказаних сумах.

Отже, беручи до уваги, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 96948,75грн., заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 28353,35грн. є правомірними та доведені належним чином, вони підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та статей Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» .

Відповідно п.5.8. договору, у випадку порушення позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до суду, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за формулою: 1000грн. + 5% від суми встановленого у п. А2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від сплати страхових платежів та платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п.5.1., 5.2., 5.3. цього договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконано позичальником ( п. 5.4.договору).

У зв'язку з невиконанням належним чином, прийнятих на себе відповідачем зобов'язань, позивач просить стягнути з останнього штраф (фіксовану частину) у розмірі 1000,00грн. та штраф (відсоток від суми ліміту 150000,00грн.) в розмірі 7500,00грн.

У відповідності до ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК, ст. 83 ГПК України суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. В аспекті права на справедливий суд, передбаченого міжнародним договором, суд вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право зменшити розмір штрафних санкцій у зв'язку з наступним.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності УкраїниВ» запроваджено антитерористичну операцію на території України. Законом України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.

Зі змісту ст. 1 Закону України В«Про боротьбу з тероризмомВ» антитерористична операція включає комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Згідно зазначеного Закону райони проведення антитерористичної операції визначаються у тому числі керівництвом антитерористичної операції.

На виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року В«Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності УкраїниВ» , приписів Закону України В«Про боротьбу з тероризмомВ» , керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий Наказ від 07.10.2014 № 33/6/а В«Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведенняВ» , відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 7.04.2014 року.

Згідно Закону України В«Про боротьбу з тероризмомВ» в районі проведення антитерористичної операції встановлюється особливий порядок пов'язаний з наданням спеціальних повноважень, необхідних для забезпечення безпеки і здоров'я громадян, які опинилися в районі проведення антитерористичної операції, нормального функціонування державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств,установ, організацій. У зв'язку із зазначеними приписами Закону, Розпорядженням КМУ України від 7 листопада 2014 року № 1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. До переліку пунктів, на території в яких органі влади тимчасово не здійснюють свої повноваження увійшло місто Торез. Постановою Правління Національного Банку України від 06.08.2014 № 466 В«Про призупинення здійснення фінансових операційВ» банкам України заборонено здійснювати усі видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою. Згідно Тимчасового порядку здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 22 січня 2015 року № 27, встановлено особливий порядок переміщення в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, а також вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, осіб, транспортних засобів та вантажів. До зазначених територій включені території, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не у повному обсязі повноваження, передбачені законодавством України.

Таким чином, наразі територія міста Тореза є неконтрольованою органами державної влади України, входить в зону АТО, у зв'язку з чим забезпечення виконання Конституційних основ правового господарського порядку в Україні, встановлених ст. 42 Конституції України та ст.5 ГК України, на зазначених територіях є неможливим.

Відповідач в своїй заяві від 05.08.2015р., зазначив, зокрема, про зміну юридичної адреси Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРЕЗ-ЗАЛІЗОБЕТОН» у зв'язку з проведенням антитерористичної операції та зазначив місцезнаходження відповідача на даний час: 72313, Запорізька область, м. Мелітополь, пр.50-річчя Перемоги, 25 (а.с.66).

Проте, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження відповідача - юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРЕЗ-ЗАЛІЗОБЕТОН» станом на 28.07.2015р. було: 86609, Донецька область, м. Торез, вул. Заводська, 1 (а.с. 60).

Враховуючи неможливість забезпечення державними органами України стабільного функціонування підприємств в місті Торезі, суд за внутрішнім переконанням приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру штрафу, який розраховується за формулою: 1000,00грн. + 5% від суми ліміту до 1000,00грн.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення з відповідача штрафу (фіксованої частини) у розмірі 1000,00грн., та штрафу (відсотку від суми ліміту) у розмірі 1000,00грн.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву б/н від 25.09.2015р. судом до уваги не прийняті, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 611, 612, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК», м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРЕЗ-ЗАЛІЗОБЕТОН», м. Мелітополь, Запорізька область про стягнення заборгованості за договором № DOVKLOF05019 від 11.02.2014р., в розмірі 133802,10грн. (96945,75грн. - заборгованість за кредитом; 28353,35грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1000,00грн - штраф, фіксована частина, 7500,00грн. - штраф, відсоток від суми ліміту) задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРЕЗ-ЗАЛІЗОБЕТОН», (72313, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. 50-річчя Перемоги, 25, ідентифікаційний код 38624914) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитом у сумі 96948,75грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 28353,35грн., штраф (фіксовану частину) в розмірі 1000,00грн., штраф (відсоток від суми ліміту) в розмірі 1000,00грн., а також відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 3206,38грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог в частині стягнення штрафу (відсоток від суми ліміту) у розмірі 6500,00грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 30.09.2015р. проголошено та підписано повний текст рішення.

Суддя Я.О. Левшина

Вх: 5577/15

надруковано 2 прим.:

1 - ГСДО,

1 - відповідачу,

1 - третій особі.