Рішення

від 21.09.2015 по справі 905/840/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.09.2015 Справа № 905/840/15

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді ОсадчоїА.М.,

за участю секретаря судового засідання(помічника судді) ВашетоТ.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу № 905/840/15

за позовом Публічного акціонерного товариства В«БГ БанкВ» м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Еллертон СВВ» м.Краматорськ Донецька область

про стягнення 207550261,62грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №2 від 02.03.2015р.

від відповідача: не з'явився

в с т а н о в и в:

У липні 2015 року шляхом надіслання поштового відправлення Публічне акціонерне товариство «БГ Банк» (далі по тексту - ПАТ «БГ Банк») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллертон СВ» (далі по тексту - ТОВ Еллертон СВ») про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за кредитним договором у загальній сумі 207550261,62грн.

З змісту позовної заяви вбачається, що 29 листопада 2012р. між сторонами у справі укладено кредитний договір №24 (про надання відновлювальної відкличної мультивалютної кредитної лінії) із змінами та доповненнями до нього (договори №1 - №31), згідно з умовами якого позивач надав, а відповідач одержав тимчасово у власність кредитні кошти в національній валюті на загальну суму 153275000грн., позичальником повернуто грошові кошти в сумі 48375000грн.,в іншій частині зобов'язання з повернення грошових коштів у встановлений договором строк відповідачем не виконані. Посилаючись на протиправність дій відповідача, якими суттєво порушуються законні інтереси кредитора, позивач просить суд стягнути з ТОВ «Еллертон СВ» на його користь заборгованість за кредитним договором від 29 листопада 2012 року № 24 в сумі 207550 261,62 грн., з яких: 104900000,00грн. - заборгованість по простроченому кредиту; 25669 824,63 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками; 21067835,61 грн. - заборгованість зі сплати пені за несвоєчасно сплачений кредит; 3433966,32 грн. - заборгованість зі сплати пені за несвоєчасно сплаченими відсотками; 42848000,00 грн. - інфляційні нарахування на розмір заборгованості; 7713269,46 грн. - інфляційні нарахування на суму несплачених відсотків; 1495890,41 грн. - розмір 3%річних, нарахованих на суму заборгованості по простроченому кредиту; 213475,19 грн. - розмір трьох процентів річних, нарахованих на суму заборгованості за простроченими та несплаченими відсотками; 208000 грн. - штраф, нарахований відповідно до пункту 9.2 кредитного договору.

Ухвалою від 10 липня 2015р. вказана позовна заява прийнята судом до розгляду, порушено провадження у справі №905/840/15. Розгляд справи неодноразово відкладався. Строк розгляду справи продовжений на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: кредитного договору №24 (про надання відновлювальної відкличної мультивалютної кредитної лінії) від 29 листопада 2012року, додатку №1 до кредитного договору, договорів про внесення змін та доповнень до кредитного договору №24 з дадатками: № 1 від 28 грудня 2012 року, № 2 від 24 січня 2013 року, № 3 від 30 січня 2013 року, № 4 від 22 лютого 2013 року, № 5 від 25 березня 2013 року, № 6 від 23 квітня 2013 року, № 7 від 22 травня 2013 року, № 8 від 25 червня 2013 року, № 9 від 18 липня 2013 року, № 10 від 29 липня 2013 року, № 11 від 02 вересня 2013 року, № 12 від 26 вересня 2013 року, № 13 від 02 рудня 2013 року, № 14 від 02 грудня 2013 року, № 15 від 25 грудня 2013 року, № 16 від 30 грудня 2013 року, № 17 від 31 січня 2014 року, № 18 від 17 лютого 2014 року, № 19 від 17 березня 2014 року, № 20 від 17 квітня 2014 року, № 21 від 15 травня 2014 року, № 22 від 29 травня 2014 року, № 24 від 27 червня 2014 року, № 25 від 14 липня 2014 року, № 26 від 29 липня 2014 року, № 27 від 14 серпня 2014 року, № 28 від 29 серпня 2014 року, № 29 від 12 вересня 2014 року, № 30 від 16 жовтня 2014 року та № 31 від 31 жовтня 2014 року, заяв на отримання кредиту, вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором №1200 від 18.05.2015р., доказів її направлення відповідачу, виписок по особовим рахункам, Статуту позивача, витягу з ЄДРПОУ щодо позивача, постанови правління Національного банку України від 26 лютого 2015 року № 134, рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 27 листопада 2014 року, витягу з ЄДРПОУ щодо відповідача, а також довідку бухгалтерії щодо розміру заборгованості.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 626, 1054 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України), ст.ст. 174, 193 Господарського ст.ст.1,15,49,54-57,64 ГПК України.

Ухвалою від 07.09.2015року суд задовольнив заяву ПАТ «БГ Банк» про забезпечення позову, наклав арешт на 30/100 частку у розмірі 132,90 кв.м. у нежилому приміщенні (в літ.А) загальною площею 445,07кв.м., за адресою: м.Київ, вул.Рейтарська, буд.21/13,яка належить на праві власності ТОВ В«Еллертон СВВ» .

Постановами від 18.09.2015р. державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у місті Києві накладено арешт, виконавче провадження закінчене.

У письмових поясненнях, які надані суду 17.09.2015р. та 21.09.2015р. позивач вказує, що сума 104 900 000,00 грн. є різницею між сумою виданих та сумою сплачених відповідачем грошових коштів; штраф нарахований у відповідності з п. 9.2 договору обчислений виходячи з суми траншу кредиту, який не був повернутий своєчасно, а саме, на суму 104000000,00 грн.; пеня нарахована на підставі п.9.3 договору; щодо порядку нарахування інфляційних зазначено, що середній індекс інфляції розрахований за весь період починаючи з місяця нарахування та до місяця, який передує кінцевому місяцю перерахування, оскільки період нарахування починається в кожному випадку з дати, яка передує 15-му числу календарного місяця та закінчується датою віднесення суми боргу на повну прострочку.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, не повідомив суд про свою власну позицію щодо позовних вимог, у судові засідання явку уповноваженого представника підприємства не забезпечив, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином у спосіб, передбачений процесуальним законом.

Відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України .

За змістом статті 64 ГПК , зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-IV , якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За даними витягу з ЄДРПОУ, що міститься в матеріалах справи, юридична адреса товариства з обмеженою відповідальністю «Еллертон СВ»: 84333, Донецька область, м.Краматорськ, вулиця Уральська, будинок № 12, офіс 322.

Дана адреса також зазначена позивачем у позовній заяві.

Вся кореспонденція суду, що направлялась на юридичну адресу відповідача, повернута на адресу суду з вказанням «організація відсутня».

Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути спір в порядку статті 75 ГПК України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомленого представника відповідача та ненадання відповідачем певних документів у світлі приписів статей 4-3, 22, 33, 77 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію, не перешкоджають вирішенню спору і не можуть вважатися належною підставою для подальшого відкладання розгляду справи.

Відповідно до положень статті 81 1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не зверталися.

Заслухавши пояснення і аргументи представника позивача, дослідивши надані в порядку статті 43 ГПК України письмові докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, зважаючи на таке.

Публічне акціонерне товариство «БГ Банк» згідно змін до Статуту, затвердженого загальними зборами акціонерів (протокол № 2 від 29 липня 2014 року), є правонаступником всіх прав та зобов'язань Публічного акціонерного товариства «Банк Перший».

Постановою правління Національного банку України від 27 листопада 2014 року № 745 Публічне акціонерне товариство «БГ Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.

27 листопада 2014 року рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розпочато процедуру виведення ПАТ «БГ Банк» з ринку та запроваджено тимчасову адміністрацію, уповноваженою особою якої призначено ОСОБА_2

Постановою правління Національного банку України від 26 лютого 2015 року № 134 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «БГ Банк» відкликана банківська ліцензія та ліквідовано ПАТ «БГ Банк».

В силу частини першої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

За змістом частин першої, другої статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. Господарські зобов'язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 ГК України).

29 листопада 2012 року між юридичними особами - Публічним акціонерним товариством «Банк Перший», правонаступником якого з 29 липня 2014 року згідно Статуту у зв'язку зі зміною найменування є ПАТ «БГ Банк» (Банк), і ТОВ «Еллертон СВ» (Позичальник) укладено кредитний договір № 24 (про надання відновлювальної відкличної мультивалютної кредитної лінії) (а.с. 22-31), за умовами якого (пункт 1.1) Банк на умовах, передбачених цим договором, відкриває позичальнику відновлювану відкличну мультивалютну кредитну лінію, в межах якої надає позичальнику грошові кошти (надалі - кредит) на наступних умовах.

Положеннями пунктів 1.1.1 - 1.1.6 розділу 1 «Предмет договору» встановлено загальний ліміт кредиту за кредитною лінією, сума еквівалента - 100000000,00 грн. Кредитна лінія відкривається з 29 листопада 2012 року по 29 липня 2013 року. Кредит позичальнику надається в національній валюті України, іноземній валюті (долари США), іноземній валюті (євро) впродовж строку дії кредитної лінії в повному обсязі або окремими частинами (надалі за текстом кожна окрема частина - «транш») в межах суми загального ліміту кредитування, зазначеної в п. 1.1.1 цього договору, на підставі письмової заяви на отримання кредиту позичальника (далі - заява), викладеної в формі, передбаченій цим договором (Додаток №1), та за умови належного виконання позичальником своїх зобов'язань згідно з цим договором.

Позичальник має можливість упродовж дії кредитної лінії, неодноразово отримувати та погашати суму кредиту в повному обсязі або окремими траншами в межах встановленого загального ліміту кредитування. Загальний ліміт кредитування автоматично відновлюється на суму погашеного кредиту. Видача кожного наступного траншу кредиту здійснюється в межах вільного залишку суми загального ліміту кредитування. Вільний залишок суми загального ліміту кредитування на дату видачі відповідного траншу визначається у валюті цього траншу за офіційним курсом Національного банку України (далі - НБУ) гривні до валюти цього траншу, якщо загальний ліміт кредитування встановлено в гривні або за крос-курсом валюти, в якій встановлено загальний ліміт кредитування, до валюти траншу, який надається, визначеного через курси цих валют до гривні за офіційним курсом НБУ.

Зобов'язання Банку перед позичальником за цим договором надати кредит обмежується сумою, визначеною в заяві, належним чином підписаній Сторонами. Вказані в цьому пункті договору зобов'язання виникають у Банку з моменту підписання Сторонами заяви та припиняються в момент надання кредиту позичальнику в сумі, визначеній в заяві.

Сторони домовилися, що загальний ліміт кредитування, передбачений п. 1.1.1, визнає межі можливості отримання позичальником кредиту в порядку, передбаченому цим договором, та не можу розглядатися як розмір зобов'язань Банку щодо надання кредиту, рівно як і обмеження розміру зобов'язань позичальника за цим договором.

Процентна ставка за користування кредитом (далі - проценти): по траншах кредиту в гривні - 20 процентів річних; по траншах кредиту в доларах США - 11 процентів річних; по траншах кредиту в євро - 10 процентів річних.

Кредит надається Позичальнику на наступні цілі: на поповнення обігових коштів.

Строк остаточного повернення (повного погашення) кредиту - 29 липня 2013 року (далі - строк погашення) з врахуванням строків погашення частин/траншів кредиту в строки, що визначені графіком зменшення загального ліміту кредитування.

Відповідно до пункту 1.2 зобов'язання Банку перед Позичальником за цим договором надати транш кредиту припиняється в момент надання траншу позичальнику в сумі, визначеній в заяві.

Порядок надання та погашення кредиту врегульовані в розділі 3 договору, в пункті 3.2 якого вказано, що Банк видає кредит Позичальнику в межах загального ліміту кредитування кредитної лінії, з врахуванням умов п. 1.1.3 договору, в безготівковій формі шляхом перерахування суми кожного окремого траншу кредиту на поточний рахунок позичальника згідно з заявою позичальника, отриманою Банком у строк, не менше як за один банківський день до дати видачі окремого траншу кредиту, та за умови виконання позичальником своїх зобов'язань, визначених даним договором. При цьому днем надання кредиту вважається дата зарахування суми кредиту на поточний рахунок позичальника.

У пункті 3.2.1 договору визначено, що кредит Позичальнику надається траншами наступним чином: до 30.11.2012 р. - загальна сума траншів не повинна перевищувати - 44 500 000,00 грн. від загальної суми ліміту; з 01.12.2012 р. - видача траншів здійснюється в межах вільного залишку. При цьому, сума загального ліміту перевищує 44500000,00 грн. за умови надання додаткового забезпечення майнових прав на грошові кошти, розміщені у ПАТ «Банк перший». Надання кожного траншу відбувається за окремими рішеннями відповідного колегіального органу Банку (п. 3.2.2).

Пунктом 3.3 цього договору передбачено, що позичальник повертає кредит на рахунок: транші кредиту, що отримані в національній валюті - на рахунок № 206293038424; транші кредиту, що отримані в іноземній валюті (долар США) - на рахунок № 206293038424; транші кредиту, що отримані в іноземній валюті (євро) - на рахунок № 206213018424, в ПАТ «Банк Перший», код Банку в системі електронних платежів (МФО) 320995, ідентифікаційний код Банку 207179958 у строки (терміни), що зазначені в графіку зменшення загального ліміту кредитування (Додаток № 2 до даного договору).

У разі ненадходження платежів від позичальника у встановлені цим договором строки, суми непогашених у строк платежів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки простроченої заборгованості.

Відповідно до пункту 4.5 договору позичальник сплачує проценти в валюті кредиту щомісячно, зокрема, не пізніше останнього робочого дня місяця, наступного за календарним місяцем, за який нараховуються проценти, та в день настання строку погашення.

У подальшому ПАТ «БГ Банк» та ТОВ «Еллертон СВ» неодноразово договорами: № 1 від 28 грудня 2012 року, № 2 від 24 січня 2013 року, № 3 від 30 січня 2013 року, № 4 від 22 лютого 2013 року, № 5 від 25 березня 2013 року, № 6 від 23 квітня 2013 року, № 7 від 22 травня 2013 року, № 8 від 25 червня 2013 року, № 9 від 18 липня 2013 року, № 10 від 29 липня 2013 року, № 11 від 02 вересня 2013 року, № 12 від 26 вересня 2013 року, № 13 від 02 рудня 2013 року, № 14 від 02 грудня 2013 року, № 15 від 25 грудня 2013 року, № 16 від 30 грудня 2013 року, № 17 від 31 січня 2014 року, № 18 від 17 лютого 2014 року, № 19 від 17 березня 2014 року, № 20 від 17 квітня 2014 року, № 21 від 15 травня 2014 року, № 22 від 29 травня 2014 року, № 24 від 27 червня 2014 року, № 25 від 14 липня 2014 року, № 26 від 29 липня 2014 року, № 27 від 14 серпня 2014 року, № 28 від 29 серпня 2014 року, № 29 від 12 вересня 2014 року, № 30 від 16 жовтня 2014 року та № 31 від 31 жовтня 2014 року вносили зміни та доповнення до кредитного договору № 24 (про надання відновлювальної відкличної мультивалютної кредитної лінії) від 29 листопада 2012 року в частині строків відкриття кредитної лінії та повернення кредиту, строків і порядку нарахування процентів, встановлення Графіку зменшення загального ліміту кредитної лінії (Додаток № 2 до Договору), терміну сплати процентів за користування кредитних коштів.

У договорі № 2 від 24 січня 2013 року сторони домовились викласти пункт 1.4 кредитного договору в наступній редакції: процентна ставка за користування кредитом (далі - проценти): по траншам кредиту в гривні - 24,10 (двадцять чотири цілих десять десятих) процентів річних; по траншам кредиту в доларах США - 11 (одинадцять) процентів річних; по траншах кредиту в євро - 10 (десять) процентів річних.

За умовами Договору № 29 від 12 вересня 2014 року сторони востаннє домовились в частині строків кредиту та зазначили умови Договору в наступній редакції: пункт 1.1.2 - кредитна лінія відкривається з 29 листопада 2012 року по 31 серпня 2015 року; пункт 1.1.6 - строк остаточного повернення (повного погашення) кредиту - 31 серпня 2015 року з врахуванням строків погашення частин/траншів кредиту в строки, що зазначені Графіком зменшення загального ліміту кредитної лінії; пункт 8.2.1 - повернути Банку кредит у день строку погашення кредиту, дотримуватись Графіка зменшення загального ліміту кредитної лінії, сплачувати Банку в строки, передбачені цим договором, суми нарахованих Банком процентів, сплатити Банку комісії, штрафні санкції та відшкодувати збитки у розмірі, строки та у порядку, які передбачені цим договором.

У Договорі № 30 від 16 жовтня 2014 року Сторони дійшли згоди викласти у новій редакції Додаток № 2 «Графік зменшення загального ліміту кредитної лінії» до Договору, згідно якого позичальник зобов'язується виплатити Банку суму кредиту: в календарний період з 16.10.2014р. по 17.11.2014р. в сумі 104000000,00 грн., в календарний період з 18.11.2014р. по 31.08.2015р. - в сумі 900 000,00 грн.

У змісті Договору № 31 від 31 жовтня 2014 року сторони погодились викласти пункт 4.5 кредитного Договору в наступній редакції: позичальник сплачує нараховані проценти в валюті кредиту на рахунки: за траншами кредиту, отриманими в гривнях - № 206853038424; за траншами кредиту, отриманими в доларах США - № 2068533038424; за траншами кредиту, отриманими в євро - № 206873018424 відкриті в ПАТ «БГ Банк» у наступні строки, розмірах та порядку: фактично нараховані та несплачені проценти, а також проценти, що будуть нараховані по 31.10.2014р. (включно), сплачуються в повному об'ємі не пізніше 30.11.2014р.; проценти, що будуть нараховані починаючи з 01.11.2014р., сплачуються щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця, наступного за місяцем нарахування процентів, та в день настання строку погашення.

У разі несвоєчасної сплати позичальником заборгованості за нарахованими процентами у встановлені цим договором строки, суми непогашених у строк процентів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів.

Вищенаведені Договори про внесення змін та доповнень є невід'ємною частиною Договору № 24 (про надання відновлювальної мультивалютної кредитної лінії) від 29 листопада 2012 року.

Положеннями статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору як угоди (правочину) є сукупністю визначених на розсуд сторін та погоджених ними умов, в яких закріплюються їхні права та обов'язки, що складають зміст договірного зобов'язання (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Зі змісту кредитного договору та договорів про зміни і доповнення до нього вбачається, що у відповідності до вимог статті 181 ГК України сторони досягли згоди і визначилися між собою за всіма його істотними умовами щодо: предмету договору, розміру кредиту та строку й порядку його надання і погашення, виплати процентів і відповідальності за порушення їх умов.

Зазначений правочин укладений у письмовій формі, підписаний повноважними представниками юридичних осіб, які мають необхідний обсяг цивільної дієздатності, без зауважень і складання протоколу розбіжностей, скріплений відтисками печаток підприємств, його зміст не суперечить актам цивільного законодавства, сторонами не оспорений та у судовому порядку недійсними не визнаний.

Відтак, в силу положень статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Суд вважає, що укладений спірний договір зі змінами і доповненнями до нього за своєю правовою природою є кредитними договорами, а тому виниклі між сторонами спірні правовідносини за правилами абзацу другого частини 1 статті 193 Господарського кодексу України - до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, - регулюються відповідними нормами глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке визначення поняття розкриває сутність зобов'язання як правого зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).

Приписами частин 1 і 2 статті 1054 цього Кодексу встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Для відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідач, у порядку, встановленому договором, звертався до позивача з заявами про отримання кредиту, копії яких містяться в матеріалах справи.

Наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, виписками з банківського рахунку, підтверджено, що свої зобов'язання за кредитним договором ПАТ «БГ Банк» виконав належним чином, перерахувавши позичальнику за його заявами на отримання кредиту грошові кошти: 29 листопада 2012 року - в сумі 44500000,00 грн., 30 січня 2013 року - в сумі 1 800000,00 грн., 04 березня 2013 року - в сумі 245000,00 грн., 28 березня 2013 року - в сумі 48550000,00 грн., 26 червня 2013 року - в сумі 47 000000,00 грн., 25 грудня 2013 року - в сумі 9000000,00 грн., 25 квітня 2014 року - 2180 000,00 грн., а у загальному обсязі - у розмірі 153 275 000,00 грн. на його особовий поточний рахунок.

У відповідності до норм статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

За нормою статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Еллертон СВ» повернуто Банку кредитні гроші у загальному розмірі 48375 000,00 грн.: 29 березня 2013 року - в сумі 46 500 000,00 грн., 06 лютого 2014 року - в сумі 1 875 000,00 грн.

Сума кредитних коштів, що не повернуті відповідачем, складає 104 900000,00грн. та є різницею між отриманими та повернутими відповідачем грошовими коштами.

Позичальник взяв на себе зобов'язання виплатити Банку суму кредиту: в календарний період з 16.10.2014р. по 17.11.2014р. в сумі 104000000,00 грн., в календарний період з 18.11.2014р. по 31.08.2015р. - в сумі 900000,00 грн. (Додаток № 2 «Графік зменшення загального ліміту кредитної лінії» до Договору №30 від 16 жовтня 2014 року)

Таким чином, строк повернення суми 104000000,00 грн. - по 17.11.2014р., суми 900000,00 грн. - по 31.08.2015р.

Як визначено приписами ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У пункті 3.7 договору сторони домовились, що згідно ст.ст.212,1050,1052 Цивільного кодексу України Позичальник зобов'язаний повернути Банку на його письмову вимогу заборгованість за договором, у тому числі, кредит, нараховані та несплачені проценти, комісії, інші доходи Банку, пені, штрафи, суму збитків, раніше календарної дати строку погашення, визначеної в п.1.1.6 цього договору, зокрема, несплати або часткової несплати Позичальником у передбачений цим договором строк суми/частини суми кредиту.

Порядок направлення вимоги передбачений п.п. 3.8,10.5 договору, а саме, у письмовому вигляді за допомогою поштового зв'язку або вручення особисто стороні. Для повідомлення, направленого за допомогою поштового зв'язку, днем направлення повідомлення вважається день здачі повідомлення до установи зв'язку, а днем/датою отримання - четвертий день за днем відправлення або день/дата, в який за даними установи зв'язку повідомлення було вручене стороні.

18 травня 2015 року листом за № 15-1200 ПАТ«БГ Банк» в особі уповноваженою особи ФГВО ОСОБА_2 у зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань зі своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування звернулось до ТОВ «Еллертон» з вимогою (а.с. 77-80) про погашення заборгованості та штрафних санкцій у загальному розмірі 207550261,62 грн. за договором кредиту № 24 від 29 листопада 2012року.

Направлення письмової вимоги про погашення заборгованості на юридичну адресу ТОВ «Еллертон СВ» підтверджено описом вкладення у цінний лист і квитанцією поштового відправлення цінного листа.

Таким чином, суму 900000,00грн. позивач просив відповідача повернути достроково внаслідок несплати суми 104000000,00 грн., вимога направлена належним чином та у порядку п.10.5 договору вважається отриманою.

Доказів оплати заборгованості в сумі 104900000,00грн. відповідачем суду не надано.

Згідно з положеннями статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно наданого ПАТ «БГ Банк» розрахунку (таблиця № 2) заборгованість відповідача по процентам за користування кредитними коштами за період з 29 листопада 2012 року по 12 травня 2015 року складає 25669824,63 грн. Наданий розрахунок суд визнає вірним.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, суд вважає доведеним факт порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Еллертон СВ» своїх зобов'язань зі своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за його користування, що передбачені укладеним у встановленому законом порядку кредитним договором № 24 від 29 листопада 2012 року зі змінами та доповненнями до нього, внаслідок чого утворилась заборгованість: 104900 000,00 грн. - за основним боргом та 25669824,63 грн. - за простроченими процентами.

Такі дії відповідача щодо відмови в односторонньому порядку від належного виконання взятих на себе зобов'язань за правочином є неправомірними, тому зазначені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «БГ Банк» підлягають задоволенню у вказаному розмірі.

Стаття 625 ЦК України регламентує, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Представлений позивачем розрахунок 3%річних від суми простроченого зобов'язання в розмірі 1495890,41 грн. (таблиця № 7) та 3%річних від суми несвоєчасно сплачених процентів по кредиту в розмірі 213475,19 грн. (таблиця № 8) перевірений судом та встановлено, що за сума 3% річних за визначені позивачем періоди є більшою ніж заявлено до стягнення.

Приймаючи до уваги відсутність клопотання зацікавленої сторони - позивача, суд у відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, не вбачає законних підстав для виходу за межі позовних вимог, тому стягненню підлягають 3%річних від суми простроченого зобов'язання в розмірі 1495890,41 грн. та 3%річних від суми несвоєчасно сплачених процентів по кредиту в розмірі 213 475,19 грн., що заявлені до стягнення позивачем.

Одночасно, суд вбачає, що розрахунок індексу інфляції здійснено позивачем наступним чином: на прострочену суму основного зобов'язання - 104900000, 00 грн. за період з 18 листопада 2014 року по 12 травня 2015 року в розмірі 42848000,00 грн. (таблиця № 5); на суму несвоєчасно сплачених процентів по кредиту за період з 02 грудня 2014 року по 12 травня 2015 року в розмірі 7713269,46 грн. з наростаючим підсумком, окремо помісячно виходячи з строку нарахування процентів. (таблиця № 6).

Згідно рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, що викладені у листі Верховного суду України N 62-97р від 03.04.1997р. при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Таким чином, визначення періодів нарахування інфляційних у календарних датах є невірним, дані витрати вираховуються виходячи з індексу інфляції за місяць, тому можуть бути нараховані за період у місяцях, тоді як позивач вказує періоди саме у календарних датах.

Вимог ухвал суду щодо визначення періоду нарахування інфляційних втрат у місяцях позивач не виконав.

У письмових поясненнях, які надані позивачем суду 21.09.2015р., зазначив, що середній індекс інфляції розрахований за весь період починаючи з місяця нарахування та до місяця, який передує кінцевому місяцю перерахування, оскільки період нарахування починається в кожному випадку з дати, яка передує 15-му числу календарного місяця та закінчується датою віднесення суми боргу на повну прострочку.

Приймаючи до уваги рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, що викладені у листі Верховного суду України N 62-97р від 03.04.1997р., суд прийшов до висновку, що, виходячи з періодів у календарних датах, зазначених позивачем, він має право на нарахування інфляційних на суму заборгованості 104900000,00грн. за період грудень 2014р. - квітень 2015р., на заборгованість по процентам на суму 12371378,61грн. - з грудня 2014р. по квітень 2015р, на суму 2077 882,19грн. - з січня 2015р. по квітень 2015р., на суму 2147144,93грн. - з лютого 2015р. по квітень 2015р., на суму 2147144,93грн. - з березня 2015р. по квітень 2015р., на суму 1939356,71грн. - за квітень 2015р.

Суд вказує, що нарахування інфляційних втрат на суму 2147144,93грн. за період зазначений у розрахунку позивача з 05.05.2015р. по 12.05.2015р. є невірним, оскільки нарахування йде за сім днів, що суперечить вимогам закону.

Суд, здійснивши перерахунок за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Ліга ", приходить до висновку, що сума інфляційних нарахувань за визначені вище періоди на суму заборгованості 104900000, 00 грн. - 42893376,01грн., на заборгованість по процентам на суму 12371378,61грн. - 5102405,72грн., на суму 2077 882,19грн. - 771512,23грн., на суму 2147144,93грн. - 708698,16грн., на суму 2147 144,93грн. - 564956,77грн., на суму 1939 356,71грн. - 271509,94грн.

Суд, за відсутності клопотання позивача, у відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, не вбачає законних підстав для виходу за межі позовних вимог, тому стягненню підлягають інфляційні нарахування у розмірі, що визначений позивачем у розрахунках, тобто, на прострочену суму основного зобов'язання в розмірі 42848000,00 грн., на суму несвоєчасно сплачених процентів по кредиту в сумі 7412 669,17грн.

В решті позовних вимог в цій частині суд відмовляє.

Крім того, предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ПАТ «БГ Банк» до ТОВ «Еллертон СВ» про стягнення з відповідача на його користь штрафних санкцій за неналежне виконання кредитного договору.

Згідно з частиною 1 статті 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

У разі порушення зобов'язання за приписами статті 611 ЦК України настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

У відповідності до частини 4 статті 213 ГК України штраф, як різновид неустойки може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідальність сторін кредитного договору передбачена розділом 9 договору: 9.3 - за порушення встановлених цим договором строків сплати процентів за користування кредитом та/або сплати комісійних доходів, передбачених цим договором, до настання строку остаточного повного погашення кредиту, визначеного пунктом 1.1.6 договору, Банк має право нарахувати та стягувати, а позичальник зобов'язаний сплатити на письмову вимогу Банку, не пізніше 3-х (трьох) банківських днів з моменту отримання письмової вимоги Банку, пеню за кожен день прострочення платежу, яка обчислюється від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня; 9.3 - за порушення встановлених цим договором строку погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом та/або сплати комісійних доходів, передбачених цим договором, після настання остаточного повного погашення кредиту, визначеного пунктом 1.1.6 договору, Банк має право нараховувати та стягувати, а позичальник зобов'язаний сплатити на письмову вимогу Банку, не пізніше 3-х (трьох) банківських днів з моменту отримання письмової вимоги Банку, пеню за кожен день прострочення платежу, яка обчислюється від суми простроченого платежу в розмірі подвійної ставки Національного банку України, що діяла в періоді за який сплачується пеня.

Згідно з п. 9.2 договору за порушення, встановлених договором, строків погашення повернення частин/траншів кредиту до настання строку остаточного повного погашення кредиту, визначеного п. 1.1.6 договору, Банк має право стягувати з Позичальника штраф за кожен випадок порушення у розмірі 0,2% від суми платежу непогашеного (неповерненого) у строки погашення повернення частин/траншів кредиту.

У пункті 9.7 договору сторони домовились: згідно статті 232 Господарського кодексу України штрафні санкції, передбачені пунктами 9.2, 9.3, 9.4, 9.5, 9.6 договору, нараховуються Банком протягом 3 (трьох) років від дня, коли зобов'язання мало бути виконано позичальником.

За даними таблиць № 3 і № 4 пеня за несвоєчасно сплачений кредит за період з 18 листопада 2014 року по 12 травня 2015 року з розрахунку подвійного розміру облікової ставки Національного банку України становить 21067835,61грн., а за несвоєчасно сплачені відсотки по кредиту за період з 02 грудня 2014 року по 12 травня 2015 року з розрахунку подвійного розміру облікової ставки Національного банку України - в сумі 3 433966,32 грн.

Згідно розрахунку штрафу за порушення строків погашення частин/траншів кредиту до настання остаточного погашення (таблиця № 9) заборгованість позичальника - ТОВ «Еллертон СВ» становить 208000,00 грн.

За приписами частини 2 статті 2 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (набрав чинності з 15 жовтня 2014 року) на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Нормами зазначеного спеціального Закону визначені тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють або здійснювали господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, а його дія поширюється лише на певне коло суб'єктів.

Згідно положенням статті 1 Закону «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено, зокрема, місто обласного значення - Краматорськ.

Між тим дію цього розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р.

Правові та організаційні основи боротьби з тероризмом повноваження і обов'язки органів виконавчої влади, об'єднань громадян і організацій, посадових осіб та окремих громадян у цій сфері, порядок координації їх діяльності, гарантії правового і соціального захисту громадян у зв'язку із участю у боротьбі з тероризмом визначені нормами Закону України від 20 березня 2003 року № 638-ІV «Про боротьбу з тероризмом», в статті 4 якого зазначено, що суб'єктами, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом у межах своєї компетенції, зокрема, є служба безпеки України, яка є головним органом у загальнодержавній системі боротьби з терористичною діяльністю. Координацію діяльності суб'єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України.

Відповідно до статей 10, 11 цього Закону антитерористична операція проводиться лише за наявності реальної загрози життю і безпеці громадян, інтересам суспільства або держави у разі, якщо усунення цієї загрози іншими способами є неможливим. Рішення щодо проведення антитерористичної операції приймається залежно від ступеня суспільної небезпеки терористичного акту керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України за письмовим дозволом Голови Служби безпеки України або керівником координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України за письмовим дозволом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим з Головою Служби безпеки України. Про рішення щодо проведення антитерористичної операції негайно інформується Президент України.

Районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція (ст. 1 Закону).

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 відповідно до статей 107, 112 Конституції України уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

Наказом голови Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07 жовтня 2014 року № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» визначені такі райони антитерористичної операції та терміни її проведення: Донецька і Луганська області - з 07 квітня 2014 року.

Отже, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом. Входження міста Краматорьск до складу Донецької області є загальновідомим фактом та не потребує доказування.

Згідно даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллертон СВ» є місто Краматорськ Донецької області.

Прийняття Кабінетом Міністрів України розпорядження № 1079-р від 05 листопада 2014 року не скасовує Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та не робить його недійсним.

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який є чинним, на час проведення антитерористичної операції встановлено мораторій щодо нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року. Дію даного Закону в частині введення мораторію зупинено не було.

Листом від 27 жовтня 2014 року №18-112/64138 Національний банк України повідомив усім банкам про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та вказав на те, що невиконання законних вимог є підставою для застосування до порушників адекватних заходів впливу.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та Законами України.

Закріплене в статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» право суб'єкта господарювання не може носити декларативний характер.

У розумінні положень статті 58 Конституції України приписи статті 2 зазначеного закону відносно заборони нарахування пені та штрафу з 14 квітня 2014 року мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних вилучень щодо можливості їх незастосування.

Отже, з урахуванням визначеної компетентним органом території проведення антитерористичної операції та терміну її проведення, положення статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо введення мораторію на нарахування пені та штрафу підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог ПАТ «БГ Банк» про стягнення з ТОВ «Еллертон СВ» пені: за несвоєчасно сплачений кредит в сумі 21067835,61 грн.; за несвоєчасно сплачені відсотки по кредиту в сумі 3 433 966,32 грн., а також штрафу за порушення строків погашення частин/траншів кредиту до настання остаточного погашення - в сумі 208000,00 грн.

Оскільки в силу вимог п. 18 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, первісно при зверненні з позовом судовий збір підлягав сплаті в сумі 73080грн., позовні вимоги задоволені частково, то на підставі ст.49 ГПК України судовий збір стягується в Державний бюджет України з відповідача в сумі 64266,55грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 549, 611, 612, 629, гл.71 Цивільного кодексу України, ст.ст.230,232,233 Господарського кодексу України, ст.ст.22,33,43,49,75,82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариство «БГ Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллертон СВ» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за кредитним договором у загальній сумі 207550261,62грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллертон СВ» (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вулиця Уральська, будинок № 12, офіс 322; ідентифікаційний код юридичної особи: 35085533) на користь Публічного акціонерного товариства «БГ Банк» (04112, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок № 48, ідентифікаційний код юридичної особи: 35085533) заборгованість за кредитним договором (про надання відновлювальної відкличної мультивалютної лінії) від 29 жовтня 2012 року №24 по основній сумі кредиту в розмірі 104900000,00грн.; заборгованість за несплаченими відсотками в розмірі 25669824,62грн.; інфляційні нарахування на розмір заборгованості в сумі 42848000,00 грн.; інфляційні нарахування на суму несплачених відсотків в сумі 7412669,17грн.; 3% річних на суму заборгованості по простроченому кредиту в сумі 1495890,41грн.; 3%річних на суму заборгованості по несплаченим відсоткам в сумі 213475,19грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллертон СВ» (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вулиця Уральська, будинок № 12, офіс 322; ідентифікаційний код юридичної особи: 35085533) на користь Державного бюджету України (отримувач: Управління державної казначейської служби м.Харкова/22030001, банк отримувача: Головне управління державної казначейської служби України (ГУ ДКСУ) у Харківській області, МФО: 851011, ЄДРПОУ:38034002, рахунок: 31216206783002, ідентифікаційний код господарського суду Донецької області: 03499901) витрати по оплаті судового збору в сумі 64266,55грн.

Видати накази після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 21.09.2015року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 28.09.2015року.

Суддя А.М. Осадча