Рішення

від 23.09.2015 по справі 910/16033/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2015Справа №910/16033/15

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Розенберг-Україна» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Грандмайстер Груп» простягнення 182163,83 грн. Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаСлабоус Є.А. - представник; від відповідача Оврамець В.М., Клименко Є.Г. - представники;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Розенберг-Україна» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандмайстер Груп» заборгованості за договором поставки №13/34 від 14.06.2013 у розмірі 97717,97 грн. з урахуванням офіційного курсу НБУ станом на 18.06.2015, штрафу у розмірі 49441,04 грн., інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 32750,55 грн. та 3% річних у розмірі 2254,27 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №13/34 від 14.06.2013 в частині здійснення розрахунків за отриманий товар, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем. Крім цього, позивач просить суд покласти на відповідача судовий збір та витрати на оплату юридичних послуг у розмірі 4300,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2015 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/16033/15 та призначено розгляд справи на 22.07.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2015, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, неподанням відповідачем витребуваних судом документів, поданим клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 06.08.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2015 за клопотанням представників сторін судом продовжено строк розгляду спору у справі №910/16033/15 на 15 днів.

06.08.2015 у судовому засіданні оголошено перерву до 17.09.2015, а 17.09.2015 до 23.09.2015.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 23.09.2015, з'явився, позов підтримав в повному обсязі, проти доводів, які викладені відповідачем у відзиві на позов заперечив.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, надав суду відзив на позов, в якому проти заявлених позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що в наданому суду акті звірки позивач не відобразив платіж, який здійснив відповідач 26.09.2013 на суму 162965,39 грн. з призначенням платежу «оплата за матеріали згідно рахунку № 464 від 01.08.2013», хоча оплату з таким же самим призначенням платежу від 19.08.2013 на суму 50000,00 грн. позивач зарахував як оплату по договору поставки № 13/34 від 14.06.2013, у зв'язку з чим відповідач стверджує, що у відповідача відсутня заборгованість за договором поставки № 13/34 від 14.06.2013, а отже вимоги позивача про стягнення боргу та штрафних санкцій є безпідставними.

Також, у судовому засіданні 23.09.2015 судом розглянуто клопотання відповідача від 23.09.2015 про зупинення провадження у справі №910/16033/15 до набрання законної сили рішеннями суду у справі № 910/24156/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Розенберг-Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандмайстер Груп» про стягнення 21999,90 грн.

Вказане клопотання відповідач обґрунтовує тим, що позивач подав заперечення на відзив, в якому зазначає, що платіж в розмірі 162965,39 грн. був зарахований ним в якості погашення заборгованості відповідача перед позивачем за переданий по рахунку № СФ-0000464 від 01.08.2013 товар, що в свою чергу виступає предметом позову у справі №910/24156/15, в той же час, за даними відповідача, у нього відсутня заборгованість за поставлений товар за рахунком № СФ-0000464 від 01.08.2013, а навпаки, була здійснена переплата, яку він зарахував в рахунок оплати за договором № 13/34 від 14.06.2013, а отже на думку відповідача вирішення справи №910/16033/15 неможливе до остаточного вирішення справи №910/24156/15.

Відповідно до ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Отже, закон пов'язує можливість зупинення розгляду справи з фактом неможливості її розгляду до вирішення пов'язаної з нею справи.

Проте, ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 №910/24156/15 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Розенберг-Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандмайстер Груп» про стягнення 21999,90 грн. повернуто без розгляду; доказів порушення провадження у справі за цим позовом суду не надано.

За таких обставин, клопотання відповідача про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні 23.09.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.06.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Розенберг-Україна» (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грандмайстер Груп» (покупець, відповідач) було укладено договір поставки № 13/34 (договір), за умовами якого предметом даного договору є поставка вентиляційного обладнання, далі - товар, перелік, найменування та вартість якого зазначається у додатках до даного договору, які є невід'ємною частиною даного договору (п.1.1), на умовах та в порядку, передбаченими даним договором продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується своєчасно здійснити оплату та прийняти цей товар (п.1.2), право власності на товар, який є предметом даного договору виникає у покупця з моменту отримання товару у продавця шляхом оформлення сторонами належним чином видаткової накладної (п.2.5), загальна вартість товару за даним договором визначається згідно додатків до даного договору та складає: 988820,87 грн. (п.3.1), покупець зобов'язується перерахувати на поточний рахунок продавця авансовий платіж у розмірі 50 % від загальної вартості даного договору протягом 3 (трьох) банківських днів з дати його підписання сторонами (п.3.2), остаточний розрахунок у розмірі 50 % від загальної вартості даного договору, перераховується покупцем на поточний рахунок продавця протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання повідомлення про надходження товару на склад продавця (п. 3.3), покупець погодився з тим, що, оскільки продукція на 100 % імпортного походження, то при зміні встановленого курсу НБУ гривні до євро більш ніж на 2 % на день оплати в порівнянні з тим курсом, який був встановлений на день підписання сторонами даного договору, вартість товару, згідно п. 3.3. договору, може бути в односторонньому порядку змінена продавцем пропорційно зміні курсу гривні до євро (п.3.5), у випадку недотримання умов оплати, що передбачені п.3.3. даного договору, покупець сплачує продавцю, за вимогою останнього, штраф в розмірі 5% від вартості договору (п.5.4).

Відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000327 від 14.06.2013 вартість товару склала 676232,38 грн.

Згідно видаткової накладної №РН-0000257 від 22.08.2013 продавець передав, а представник покупця отримав товар за договором поставки №13/34 від 14.06.2013 на суму 676232,38 грн. на підставі довіреності №144 від 22.08.2013.

Відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000359 від 01.07.2013 вартість товару склала 312588,49 грн.

Згідно видаткової накладної №РН-0000301 від 12.09.2013 продавець передав, а представник покупця отримав товар за договором поставки №13/34 від 14.06.2013 на суму 312588,49 грн. на підставі довіреності №187 від 12.09.2013.

Таким чином, всього позивачем було передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 988820,87 грн. (676232,38 грн. + 312588,49 грн.).

В період з 17.06.2013 по 12.09.2013 відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти на загальну суму 946232,38 грн., а саме: 17.06.2013 - 70000,00 грн., 27.06.2013 - 180000,00 грн., 19.08.2013 - 50000,00 грн., 20.08.2013 - 376232,38 грн. та 12.09.2013 - 270000,00 грн.

У зв'язку з тим, що відповідач оплатив отриманий від позивача товар частково, останній звернувся з відповідним позовом до Господарського суду міста Києва.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 615 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно з ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, приймаючи до уваги приписи п.3.3 укладеного між сторонами договору, судом встановлено, що строк оплати товару, який був отриманий відповідачем у позивача настав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було здійснено тільки часткову оплату за поставлений позивачем товар, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем з урахуванням умов п. 3.5. договору у розмірі 97717,97 грн. за розрахунком позивача, який перевірений судом.

Згідно офіційного курсу НБУ станом на дату підписання договору, а саме станом на 14.06.2013 курс євро становив 10,642680 грн. за 1 євро, а отже сума заборгованості за отриманий та неоплачений товар згідно офіційного курсу НБУ станом на 18.06.2015 за яким 1 євро = 24,4193 грн., як зазначає позивач у позовній заяві, становить 97717,97 грн.

При цьому, суд відхиляє твердження відповідача про здійснення повного розрахунку з позивачем за договором поставки № 13/34 від 14.06.2013. Поставка позивачем товару по рахунку № СФ-0000464 від 01.08.2013 здійснювалась позивачем поза договором поставки № 13/34 від 14.06.2013, відповідачем цей товар було прийнято, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000443 від 06.12.2013 на суму 19999,90 грн., № РН-0000323 від 26.09.2013 на суму 164334,61 грн. та відповідними довіреностями представника відповідача на отримання товару. Тому платіж відповідача від 26.03.2013 в сумі 162965, 39 грн. з призначенням платежу «оплата за матеріали згідно рахунку № 464 від 01.08.2013» позивач не зараховував в рахунок оплати товару за договором №13/34 від 14.06.2013. Лист за вих.№12-01 від 27.01.2014, в якому відповідач просить позивача зарахувати частину платежу від 26.03.2013 у розмірі 162965,39 грн. по рахунку №СФ-0000464 від 01.08.2013, а саме 42588,49 грн. в рахунок оплати за договором поставки № 13/34 від 14.06.2013, не може розглядатися як підстава для зміни призначення здійсненого платежу, оскільки суду не надано належних та допустимих доказів надсилання цього листа відповідачем на адресу позивача, а позивач факт отримання цього листа від відповідача заперечив.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було прийнято у позивача товар на загальну суму 988820,87 грн., однак здійснено тільки часткову оплату за поставлений позивачем товар на суму 946232,38 грн., внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем, розмір якої з урахуванням положень п. 3.5 договору станом на 18.06.2015 становить 97717,97 грн.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 49441,04 грн., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 32750,55 грн. та 3% річних у розмірі 2254,27 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 5.4 укладеного між сторонами договору встановлено, що у випадку недотримання умов оплати, що передбачені п.3.3. даного договору, покупець сплачує продавцю, за вимогою останнього, штраф в розмірі 5% від вартості договору (п.5.4).

У зв'язку з викладеним, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає штраф у розмірі 49441,04 грн., за розрахунком позивача, перевіреним судом та неоспореним відповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання по оплаті поставленого позивачем на підставі договору товару, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який перевірено судом.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню, у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за договором поставки №13/34 від 14.06.2013 у розмірі 97717,97 грн. з урахуванням офіційного курсу НБУ станом на 18.06.2015, штраф у розмірі 49441,04 грн., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 32750,55 грн. та 3% річних у розмірі 2254,27 грн.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В контексті цієї норми вимоги позивача про відшкодування відповідачем витрат по оплаті позивачем послуг адвоката у розмірі 4300,00 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки підтверджені належними та допустимими доказами. В справі наявні: договір про надання юридичних послуг №146 від 16.06.2015 із зазначенням в ньому переліку адвокатів, уповноважених на представництво інтересів позивача в суді, рахунок №31 від 16.06.2015, платіжне доручення позивача №309 від 17.06.2015 на суму 4300,00 грн., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4476/10 від 23.03.2011.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандмайстер Груп» (01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, будинок 10, гр.неж.прим.№60, літ."А", ідентифікаційний код 38403597) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Розенберг-Україна» (04114, м. Київ, вул. Дубровицька, будинок 28, ідентифікаційний код 33191657) заборгованість за договором поставки №13/34 від 14.06.2013 у розмірі 97717 (дев'яносто сім тисяч сімсот сімнадцять) грн. 97 коп., штраф у розмірі 49441 (сорок дев'ять тисяч чотириста сорок одна) грн. 04 коп., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 32750 (тридцять дві тисячі сімсот пятдесят) грн. 55 коп. та 3% річних у розмірі 2254 (дві тисячі двісті п'ятдесят чотири) грн. 27 коп., 4300 (чотири тисячі триста) грн. 00 коп. витрат на оплату вартості послуг адвоката та 3643 (три тисячі шістсот сорок три) грн. 28 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.10.2015

Суддя Ю.М.Смирнова