Постанова

від 01.12.2015 по справі 910/16033/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2015 р. Справа№ 910/16033/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю представників cторін:

позивача: Слабоус Є.А., довіреність б/н від 27.10.2015,

відповідача: Оврамець В.М., довіреність б/н від 23.07.2015,

Клименко Є.Г., довіреність б/н від 23.07.2015.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандмайстер Груп"

на рішення Господарського суду м. Києва від 23.09.2015

у справі №910/16033/15 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Розенберг-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандмайстер Груп"

про стягнення 182163,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Розенберг-Україна" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандмайстер Груп" про стягнення заборгованості за договором поставки №13/34 від 14.06.2013 у розмірі 97717,97 грн. з урахуванням офіційного курсу НБУ станом на 18.06.2015, штрафу у розмірі 49441,04 грн., інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 32750,55 грн. та 3% річних у розмірі 2254,27 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.09.2015 у справі №910/16033/15 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандмайстер Груп" (01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, будинок 10, гр.неж.прим.№60, літ."А", ідентифікаційний код 38403597) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Розенберг-Україна" (04114, м. Київ, вул. Дубровицька, будинок 28, ідентифікаційний код 33191657) заборгованість за договором поставки №13/34 від 14.06.2013 у розмірі 97717 (дев'яносто сім тисяч сімсот сімнадцять) грн. 97 коп., штраф у розмірі 49441 (сорок дев'ять тисяч чотириста сорок одна) грн. 04 коп., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 32750 (тридцять дві тисячі сімсот пятдесят) грн. 55 коп. та 3% річних у розмірі 2254 (дві тисячі двісті п'ятдесят чотири) грн. 27 коп., 4300 (чотири тисячі триста) грн. 00 коп. витрат на оплату вартості послуг адвоката та 3643 (три тисячі шістсот сорок три) грн. 28 коп. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Грандмайстер Груп" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 23.09.2015 у справі №910/16033/15 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2015 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандмайстер Груп" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 01.12.2015.

01.12.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представником відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандмайстер Груп" подано клопотання про зупинення провадження у справі №910/16033/15 до набрання законної сили рішеннями суду у справі №910/26339/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Розенберг-Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандмайстер Груп" про стягнення 21 999,90 грн., яка розглядається Господарським судом м. Києва.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що у відзиві на позов відповідач зазначив, що повністю розрахувався за поставлений товар, здійснивши 26 вересня 2013 року платіж в розмірі 162965,39 грн. з призначенням платежу "оплата за матеріали згідно рахунку №464 від 01.08.2013 р.", який повністю покрив заборгованість відповідача за договором №13/34 від 14.06.2013.

Скаржник в поданому клопотанні також вказує на те, що відхиляючи доводи відповідача, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що поставка позивачем товару по рахунку № СФ-0000464 від 01.08.2013 здійснювалась позивачем поза договором поставки № 13/34 від 14.06.2013, відповідачем цей товар було прийнято, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000443 від 06.12.2013 на суму 19999,90 грн., № РН-0000323 від 26.09.2013 на суму 164334,61 грн. та відповідними довіреностями представника відповідача на отримання товару. Тому платіж відповідача від 26.03.2013 в сумі 162965, 39 грн. з призначенням платежу "оплата за матеріали згідно рахунку № 464 від 01.08.2013" позивач не зараховував в рахунок оплати товару за договором №13/34 від 14.06.2013.

Однак, як зазначає скаржник, видаткова накладна № РН-0000323 від 26.09.2013 відповідачем не складалась та не підписувалась.

Заборгованість по рахунку № СФ-0000464 від 01.08.2013 виступає предметом іншого позову, який знаходиться в провадженні Господарського суду м. Києва (справа №910/26339/15). У справі №910/26339/15 відповідачем заявлено клопотання про проведення почеркознавчої експертизи для перевірки справжності підпису директора відповідача на видатковій накладній №РН-0000323 від 26.09.2013 на суму 164334,61 грн.

За даними відповідача, в нього відсутня заборгованість за поставлений товар по рахунку № СФ-0000464 від 01.08.2013, а навпаки, була здійснена переплата, яку він зарахував в рахунок оплати за договором №13/34 від 14.06.2013. Таким чином, на думку відповідача, вирішення справи №910/16033/15 неможливе до остаточного вирішення справи №910/26339/15.

В судове засідання, яке відбулось 01.12.2015 з'явились представники позивача та відповідача. Головуючий ставив на обговорення подане скаржником клопотання про зупинення провадження у справі №910/16033/15 до вирішення справи №910/26339/15. Представник позивача заперечував щодо задоволення заявленого клопотання, представник відповідача (апелянта) підтримав заявлене ним клопотання про зупинення провадження у справі.

Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вирішила відмовити у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Розенберг-Україна", позивачем було виставлено відповідачу наступні рахунки:

- рахунок-фактура № СФ-0000327 від 14.06.2013, вартість товару відповідно до якої склала 676232,38 грн. Згідно видаткової накладної №РН-0000257 від 22.08.2013 продавець передав, а представник покупця отримав товар за договором поставки №13/34 від 14.06.2013 на суму 676232,38 грн. на підставі довіреності №144 від 22.08.2013.

- рахунок-фактура № СФ-0000359 від 01.07.2013 вартість товару склала 312588,49 грн. Згідно видаткової накладної №РН-0000301 від 12.09.2013 продавець передав, а представник покупця отримав товар за договором поставки №13/34 від 14.06.2013 на суму 312588,49 грн. на підставі довіреності №187 від 12.09.2013.

Отже предметом розгляду справи №910/16033/15 є стягнення заборгованості за вищевказаними рахунками: рахунком-фактурою № СФ-0000327 від 14.06.2013 та рахунком-фактурою № СФ-0000359 від 01.07.2013.

Таким чином, розгляд судом питання про стягнення 21 999,90 грн. у справі №910/26339/15 не унеможливлює розгляд справи №910/16033/15 про стягнення заборгованості за рахунком-фактурою № СФ-0000327 від 14.06.2013 та рахунком-фактурою № СФ-0000359 від 01.07.2013, оскільки заборгованість за поставлений товар за рахунком-фактурою № СФ-0000464 від 01.08.2013 згідно видаткової накладної № РН-0000323 від 26.09.2013 не є предметом розгляду справи №910/16033/15.

Крім того, колегія суддів відзначає, що в матеріалах справи міститься належним чином завірена копія видаткової накладної №РН-0000323 від 26.09.2013 на суму 164334,61 грн. підписана сторонами та скріплена їх печатками.

За таких обставин, клопотання відповідача про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.

Представник позивача в судовому засіданні, яке відбулось 01.12.2015, просив апеляційний господарський суд у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандмайстер Груп" відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні, яке відбулось 01.12.2015, підтримав апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандмайстер Груп" та просив апеляційний господарський суд її задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати.

Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.06.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Розенберг-Україна" (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грандмайстер Груп" (покупець, відповідач) було укладено Договір поставки № 13/34 (Договір), предметом якого відповідно до п. 1.1. є поставка вентиляційного обладнання, далі - товар, перелік, найменування та вартість якого зазначається у додатках до даного Договору (Специфікація №1 та Специфікація №2), які є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно з п. 1.2. на умовах та в порядку, передбаченими даним договором продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується своєчасно здійснити оплату та прийняти цей товар.

Відповідно до п. 2.5. право власності на товар, який є предметом даного договору виникає у покупця з моменту отримання товару у продавця шляхом оформлення сторонами належним чином видаткової накладної.

За умовами п. 3.1. Договору загальна вартість товару за даним Договором визначається згідно додатків до даного Договору (Специфікація №1 та Специфікація №2) та складає: 988820,87 грн.

Покупець зобов'язується перерахувати на поточний рахунок продавця авансовий платіж у розмірі 50 % від загальної вартості даного договору протягом 3 (трьох) банківських днів з дати його підписання сторонами. (п. 3.2. Договору).

Згідно з п. 3.3. Договору остаточний розрахунок у розмірі 50 % від загальної вартості даного договору, перераховується покупцем на поточний рахунок продавця протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання повідомлення про надходження товару на склад продавця.

За умовами п. 3.5. Договору покупець погодився з тим, що, оскільки продукція на 100 % імпортного походження, то при зміні встановленого курсу НБУ гривні до євро більш ніж на 2 % на день оплати в порівнянні з тим курсом, який був встановлений на день підписання сторонами даного Договору, вартість товару, згідно п. 3.3. Договору, може бути в односторонньому порядку змінена продавцем пропорційно зміні курсу гривні до євро.

У випадку недотримання умов оплати, що передбачені п.3.3. даного Договору, покупець сплачує продавцю, за вимогою останнього, штраф в розмірі 5% від вартості договору (п. 5.4. Договору).

Відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000327 від 14.06.2013 вартість товару склала 676232,38 грн.

Згідно видаткової накладної №РН-0000257 від 22.08.2013 продавець передав, а представник покупця отримав товар за договором поставки №13/34 від 14.06.2013 на суму 676232,38 грн. на підставі довіреності №144 від 22.08.2013.

Відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000359 від 01.07.2013 вартість товару склала 312588,49 грн.

Згідно видаткової накладної №РН-0000301 від 12.09.2013 продавець передав, а представник покупця отримав товар за договором поставки №13/34 від 14.06.2013 на суму 312588,49 грн. на підставі довіреності №187 від 12.09.2013.

Таким чином, всього позивачем було передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 988820,87 грн. (676232,38 грн. + 312588,49 грн.).

В період з 17.06.2013 по 12.09.2013 відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти на загальну суму 946232,38 грн., а саме: 17.06.2013 - 70000,00 грн., 27.06.2013 - 180000,00 грн., 19.08.2013 - 50000,00 грн., 20.08.2013 - 376232,38 грн. та 12.09.2013 - 270000,00 грн.

У зв'язку з тим, що відповідач оплатив отриманий від позивача товар частково, у відповідача залишилась заборгованість в розмірі 42 588,49 грн.

З урахуванням умов п. 3.5. договору, згідно офіційного курсу НБУ станом на дату підписання договору, а саме станом на 14.06.2013 курс євро становив 10,642680 грн. за 1 євро, а отже сума заборгованості за отриманий та неоплачений товар згідно офіційного курсу НБУ станом на 18.06.2015 за яким 1 євро = 24,4193 грн., як зазначено позивачем у позовній заяві, становить 97717,97 грн.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, беручи до уваги приписи п. 3.3. укладеного між сторонами договору, судом встановлено, що строк оплати товару, який був отриманий відповідачем у позивача, настав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було здійснено тільки часткову оплату за поставлений позивачем товар, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем з урахуванням умов п. 3.5. договору у розмірі 97717,97 грн. за розрахунком позивача, який перевірений судом.

Згідно офіційного курсу НБУ станом на дату підписання договору, а саме станом на 14.06.2013 курс євро становив 10,642680 грн. за 1 євро, а отже сума заборгованості за отриманий та неоплачений товар згідно офіційного курсу НБУ станом на 18.06.2015 за яким 1 євро = 24,4193 грн., як зазначає позивач у позовній заяві, становить 97717,97 грн.

При цьому, суд відхиляє твердження відповідача про здійснення повного розрахунку з позивачем за договором поставки № 13/34 від 14.06.2013. Поставка позивачем товару по рахунку № СФ-0000464 від 01.08.2013 здійснювалась позивачем поза договором поставки № 13/34 від 14.06.2013, відповідачем цей товар було прийнято, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000443 від 06.12.2013 на суму 19999,90 грн., № РН-0000323 від 26.09.2013 на суму 164334,61 грн. та відповідними довіреностями представника відповідача на отримання товару. Тому платіж відповідача від 26.03.2013 в сумі 162965, 39 грн. з призначенням платежу "оплата за матеріали згідно рахунку № 464 від 01.08.2013" позивач не зараховував в рахунок оплати товару за договором №13/34 від 14.06.2013. Лист за вих.№12-01 від 27.01.2014, в якому відповідач просить позивача зарахувати частину платежу від 26.03.2013 у розмірі 162965,39 грн. по рахунку №СФ-0000464 від 01.08.2013, а саме 42588,49 грн. в рахунок оплати за договором поставки № 13/34 від 14.06.2013, не може розглядатися як підстава для зміни призначення здійсненого платежу, оскільки суду не надано належних та допустимих доказів надсилання цього листа відповідачем на адресу позивача, а позивач факт отримання цього листа від відповідача заперечив.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було прийнято у позивача товар на загальну суму 988820,87 грн., однак здійснено тільки часткову оплату за поставлений позивачем товар на суму 946232,38 грн., внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем, розмір якої з урахуванням положень п. 3.5. договору станом на 18.06.2015 становить 97717,97 грн.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просив стягнути з відповідача штраф у розмірі 49441,04 грн., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 32750,55 грн. та 3% річних у розмірі 2254,27 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 5.4. укладеного між сторонами договору встановлено, що у випадку недотримання умов оплати, що передбачені п. 3.3. даного договору, покупець сплачує продавцю, за вимогою останнього, штраф в розмірі 5% від вартості договору.

Враховуючи вищевикладене, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає штраф у розмірі 49441,04 грн., за розрахунком позивача, перевіреним судом та неоспореним відповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання по оплаті поставленого позивачем на підставі договору товару, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який перевірено судом.

На підставі викладеного та з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Розенберг-Україна" підлягає задоволенню, у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за договором поставки №13/34 від 14.06.2013 у розмірі 97717,97 грн. з урахуванням офіційного курсу НБУ станом на 18.06.2015, штраф у розмірі 49441,04 грн., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 32750,55 грн. та 3% річних у розмірі 2254,27 грн.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача витрати за послуги адвоката.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивачем до позовної заяви було додано договір про надання юридичних послуг №146 від 16.06.2015 із зазначенням в ньому переліку адвокатів, уповноважених на представництво інтересів позивача в суді, рахунок №31 від 16.06.2015, платіжне дорученням позивача №309 від 17.06.2015 на суму 4300,00 грн., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4476/10 від 23.03.2011.

Таким чином, вимоги позивача про відшкодування відповідачем витрат по оплаті Товариством з обмеженою відповідальністю "Розенберг-Україна" послуг адвоката у розмірі 4300,00 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки підтверджені належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги вищенаведене, судова колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 23.09.2015 у справі №910/16033/15 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандмайстер Груп" задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду м. Києва від 23.09.2015 у справі №910/16033/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандмайстер Груп" - без задоволення.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран