Ухвала

від 15.07.2015 по справі 910/11509/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

15.07.2015Справа № 910/11509/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», м.Київ, ЄДРПОУ 00032112 в особі філії Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в м.Луганську, м.Луганськ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Просто-Страхування", м.Київ, ЄДРПОУ 24745673

за участю третьої особи 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агарікус», м.Луганськ, ЄДРПОУ 31326553

за участю третьої особи 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, м.Луганськ, іпн НОМЕР_1

про стягнення 219 072,57 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: Ісаєва Л.М. - по дов.

від відповідача: Крашеніннікова М.І. - по дов.

від третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2: не з'явився

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», м.Київ в особі філії Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в м.Луганську, м.Луганськ звернувся з позовом до господарського суду м.Києва до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування», м.Київ про стягнення страхового відшкодування в сумі 185 812,19 грн.

В обґрунтування позовних вимог заявник посилався на неналежне виконання Приватним акціонерним товариством «Просто-Страхування» своїх зобов'язань за договором №1300048 від 23.09.2013р. обов'язкового страхування нерухомого майна (нерухомості), що є предметом іпотеки, від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування в частині здійснення виплати страхового відшкодування вигодонабувачу за наслідками пошкодження об'єкту страхування.

Відповідач у відзиві без номеру та дати, що надійшов до господарського суду м.Києва 27.05.2015р., проти задоволення позовних вимог надав заперечення, посилаючись на те, що подія, внаслідок якої було пошкоджено об'єкт страхування, не є страховим випадком. До того ж, під час розгляду справи у судовому засіданні 15.07.2015р. відповідачем було наголошено на необґрунтованості розміру заявленого до стягнення страхового відшкодування.

Ухвалою від 07.05.2015р. господарського суду міста Києва залучено до участі у справі в якості третьої особи 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Агарікус», м.Луганськ, а також в якості третьої особи 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, м.Луганськ.

Треті особи у судове засідання 15.07.2015р. не з'явились, представників не направили, правами, що передбачені Господарським процесуальним кодексом України, не скористались. При цьому, за висновками суду, вказані учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду спору.

За приписами ст.65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

За приписами ст.29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до п.6 Інформаційного листа №01-06/1290/14 від 12.09.2014р. Вищого господарського суду України «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважається належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, та суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо).

За змістом наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням третьої особи 1 на теперішній час є: 91049, Луганська область, м.Луганськ, Жовтневий район, квартал 8 Марта, буд.26А.

Наразі, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що адресою третьої особи 2 є: АДРЕСА_1 Одночасно, в матеріалах справи наявна ще одна адреса ОСОБА_2, а саме: АДРЕСА_2.

Неможливість надсилання судової кореспонденції на адреси вказаних учасників судового процесу підтверджується листом №50-06/547 від 25.06.2015р. Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта».

Одночасно, судова кореспонденція, скерована третій особі 2 за адресою: АДРЕСА_2, була вручена адресату, що підтверджується поштовим повідомленням №0103034463208.

До того ж, ухвалою від 07.05.2015р. позивача було зобов'язано передати копію позовної заяви та доданих до неї документів третім особам 1 та 2.

Отже, з наведеного вище вбачається, що судом було вчинено всі можливі дії з метою повідомлення третіх осіб про час та місце слухання справи.

Наразі, суд зазначає, що інформація стосовно слухання судом справ є публічною та розміщується на офіційному сайті господарського суду м.Києва в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у третіх осіб можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

До того ж, судом прийнято до уваги, що представник третьої особи 1 та 2 був присутнім під час розгляду справи у судовому засіданні 17.06.2015р.

За приписами ч.1 ст.41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Згідно із положеннями ст.1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

Як зазначено в листі №01-8/2651 від 27.11.2006р. Вищого господарського суду України "Про деякі питання призначення судових експертиз" судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Аналогічні за змістом положення містить ч.2 п.2 Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи".

Як вказувалось вище, обґрунтовуючи поданий позов, Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» посилалось на неналежне виконання Приватним акціонерним товариством «Просто-Страхування» своїх зобов'язань за договором №1300048 від 23.09.2013р. обов'язкового страхування нерухомого майна (нерухомості), що є предметом іпотеки, від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування в частині здійснення виплати страхового відшкодування вигодонабувачу за наслідками пошкодження об'єкту страхування.

Одночасно, заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач, в тому числі, посилався на обґрунтованість заявленого до стягнення розміру страхового відшкодування. Зокрема, представником відповідача наголошено, що заявником не представлено до матеріалів справи належних та допустимих доказів того, що внаслідок пошкодження 20.08.2014р. нежитлового приміщення, розташованого у м.Луганську, квартал 8 Марта, буд.26-А, було завдано шкоди саме у розмірі, що визначений Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України».

Отже, в процесі розгляду спору між сторонами виник спір щодо дійсного розміру шкоди, завданого страхувальнику внаслідок пошкодження 20.08.2014р. нежитлового приміщення, розташованого за вказаною вище адресою.

У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи наявність суперечностей стосовно дійсного розміру шкоди, завданої страхувальнику внаслідок пошкодження 20.08.2014р. нежитлового приміщення, розташованого у м.Луганську, квартал 8 Марта, буд.26-А, суд дійшов висновку про необхідність призначення по справі судової експертизи.

Відповідно до п.2 Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Враховуючи характер спору, за висновками суду, до предмету доказування у розглядуваній справі входить, насамперед, встановлення розміру шкоди, право на відшкодування якої, на думку позивача, виникло у Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», як вигодонабувача за договором №1300048 від 23.09.2013р.

Разом з цим, для з'ясування вказаних обставин є необхідним застосування відповідних методів та методик дослідження, що не може бути зроблено господарським судом самостійно без залучення відповідних фахівців та проведення судової експертизи.

Позивачем у клопотанні б/н від 15.07.2015р. було наголошено на необхідності призначення по справі судової експертизи з метою визначення дійсного розміру шкоди, завданого страхувальнику внаслідок настання 20.08.2014р. страхового випадку.

Відповідач у поясненнях б/н від 15.07.2015р. проти призначення по справі судової експертизи не заперечував.

Враховуючи викладене вище, приймаючи до уваги предмет та підстави позовних вимог, з огляду на позицію сторін, виходячи з того, що при розгляді справи №910/11509/15 виникло питання стосовно розміру шкоди, що була заподіяна страхувальнику внаслідок пошкодження 20.08.2014р. нежитлового приміщення, розташованого у м.Луганську, квартал 8 Марта, буд.26-А, суд дійшов висновку про необхідність призначення у даній справі судової експертизи.

Відповідно до ч.2 ст.41 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Виходячи зі змісту листа №01-8/2651 від 27.11.2006р. Вищого господарського суду України "Про деякі питання призначення судових експертиз", вирішуючи питання про призначення судової експертизи, господарському суду необхідно витребувати у сторін пропозиції стосовно конкретних державних спеціалізованих експертних установ та/або судових експертів, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але має враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення експертного дослідження.

За змістом п.5 Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. У вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід: визначитися з конкретною установою або конкретним експертом, якими проводитиметься експертиза. З цією метою господарський суд, зокрема, витребує у сторін пропозиції стосовно таких установ та/або судових експертів, у тому числі тих, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але може враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи; максимально конкретно визначити питання, які мають бути роз'ясненні судовим експертом, та сформулювати їх у логічній послідовності.

Позивач під час розгляду спору у судовому засіданні 15.07.2015р. та у клопотанні б/н від 15.07.2015р. зазначив на необхідності поставити на вирішення судового експерта питання стосовно дійсного розміру шкоди, яка була завдана внаслідок пошкодження 20.08.2014р. нежитлового приміщення, розташованого у м.Луганську, квартал 8 Марта, буд.26-А.

Відповідач у судовому засіданні 15.07.2015р. вирішення питання щодо вибору експертної установи та переліку питань поклав на розсуд суду.

Як вже зазначалось, суд не обмежений при визначенні кола питань, які повинні бути поставлені на вирішення судового експерта, тими питаннями, які запропоновані учасниками судового процесу та зобов'язаний максимально конкретно визначити такі питання в ухвалі.

Згідно з ч.3 ст.41 Господарського процесуального кодексу України проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".

Пунктом 1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень встановлено, що експертизи та дослідження проводяться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування. За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в установі за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи.

Представник позивача у клопотанні б/н від 15.07.2015р. просив доручити проведення судової експертизи ОСОБА_6.

Судом вже зазначалось, що відповідач визначення експертної установи, якій слід доручити проведення судової експертизи залишив на розсуд суду, заперечень щодо доручення її проведення саме ОСОБА_6 не надав.

Приймаючи до уваги, що експерт ОСОБА_6 є атестованим експертом Міністерства юстиції України, має свідоцтво №1714, видане центральною експертно-кваліфікаційною комісією Міністерства юстиції України за спеціальністю «дослідження об'єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів», термін дії якого згідно з рішенням №24 від 23.01.2015р. центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України визначено до 23.01.2018р., суд вважає за необхідне призначити судову експертизу саме вказаному експерту.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст. 15 Закону України "Про судову експертизу" витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Згідно з п.9 Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною другою статті 86 Господарського процесуального кодексу України, зазначається, зокрема, сторона, на яку покладено оплату витрат з проведення судової експертизи.

Приймаючи до уваги, що клопотання про призначення по справі судової експертизи було заявлене позивачем, який і гарантував оплату експертного дослідження, за висновками суду, саме Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» є заінтересованою особою, яка має нести витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, господарський суд вважає за необхідне для всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи призначити судову експертизу, проведення якої доручити експерту ОСОБА_6, а витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, покласти на позивача.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст.41, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Призначити судову експертизу по справі №910/11509/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», м.Київ в особі філії Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в м.Луганську, м.Луганськ до Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування», м.Київ про стягнення страхового відшкодування в сумі 185 812,19 грн.

На вирішення експерту поставити наступні питання:

1. Які пошкодження було завдано нежитловому приміщенню, розташованому в м.Луганську, квартал 8 Марта, буд.26-А, внаслідок потрапляння у будівлю снарядів під час обстрілу 20.08.2014р.?

2. Який розмір матеріальної шкоди було завдано власнику нежитлового приміщення, розташованого в м.Луганську, квартал 8 Марта, буд.26-А, внаслідок потрапляння в будівлю снарядів під час обстрілу 20.08.2014р.?

Проведення судової експертизи по справі №910/11600/15 доручити ОСОБА_6 (АДРЕСА_3).

Попередити експерта, який буде проводити судову експертизу, про необхідність проведення експертизи у відповідності до Закону України "Про судову експертизу" та про кримінальну відповідальність у разі дачі неправдивих висновків, передбачену ст.ст.384, 385 Кримінального кодексу України.

Зобов'язати учасників судового процесу не перешкоджати при проведенні судової експертизи.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», м.Київ в особі філії Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в м.Луганську сплатити вартість судової експертизи згідно з рахунком, який буде надано ОСОБА_6.

Зобов'язати ОСОБА_6 після закінчення експертизи направити експертний висновок до господарського суду міста Києва протягом 5 днів з моменту закінчення проведення судової експертизи.

Суддя Любченко М.О.