Рішення

від 11.05.2010 по справі 7/53-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.04.10р. Справа № 7/53-10 За позовом Приватної фірми "ЗЕВС", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК", м. Одеса

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Підприємець-фізична особа ОСОБА_1, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про визнання недійсними договору іпотеки та договору поруки

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: представники за довіреністю б/н від 18.03.2010р. - ОСОБА_2, ОСОБА_3, директор - ОСОБА_4;

від відповідача: начальник юридичного відділу філії АТ "ІМЕКСБАНК" у м. Дніпропетровськ за довіреністю № 281009/3 від 28.10.2009р. - ОСОБА_5;

від третьої особи: ОСОБА_1

СУТЬ СПОРУ:

Приватна фірма "ЗЕВС" (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) звернулася до господарського суду з позовною заявою до Акціонерного комерційного банку "ІМЕКСБАНК" (м. Одеса) в особі філії Акціонерного комерційного банку "ІМЕКСБАНК" (м. Дніпропетровськ) про визнання недійсними у повному обсязі правочинів - договору іпотеки № 1906/18-З від 19.06.2007р. та договору поруки № 1906/9-П від 19.06.2007р., укладених між позивачем та відповідачем.

Ухвалою господарського суду від 14.04.2010р. відповідача у справі Акціонерний комерційний банк "ІМЕКСБАНК" в особі філії Акціонерного комерційного банку "ІМЕКСБАНК" замінено його правонаступником - Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" (м. Одеса).

Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорювані договори іпотеки та поруки, які укладені між позивачем та відповідачем з метою забезпечення виконання зобов'язань Підприємцем-фізичною особою ОСОБА_1 (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) за договором кредитної лінії № 1906/29 від 19.06.2007р., не відповідають вимогам цивільного законодавства, а тому підлягають визнанню недійсними. Так, відповідно до ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. За умовами договору кредитної лінії (банк) припиняє надання траншів кредиту у разі відсутності належним чином укладеного договору іпотеки. Отже, на думку позивача, жоден транш кредиту не міг бути наданий до моменту укладення договору іпотеки. У зв'язку з цим договір іпотеки був укладений до моменту укладення договору кредитної лінії (тобто до моменту отримання грошей) і не забезпечував дійсного зобов'язання, що є прямим порушенням Закону України "Про іпотеку". Окрім того, впродовж строку дії договору кредитної лінії були змінені його умови, внаслідок чого суттєво збільшилися зобов'язання третьої особи (збільшувалася процентна ставка за користування кредитними коштами). Таким чином, збільшився загальний об'єм зобов'язань, які забезпечуються договором іпотеки, однак без внесення відповідних змін у сам договір. В зв'язку з цим позивач вважає, що основне зобов'язання, визначене договором іпотеки, припинилося, а за виконання нового основного зобов'язання (збільшеного) позивач не поручався. Також, договір іпотеки, на думку позивача, підлягає визнанню недійсним в силу того, що на момент його укладення щодо позивача існувала податкова застава. ОСОБА_6 поруки, за доводами позивача, підлягає визнанню недійсним у зв'язку з тим, що без згоди позивача, як поручителя, були змінені зобов'язання позичальника за договором кредитної лінії, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності позивача. За таких обставин, враховуючи положення ч. 1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється.

В позовній заяві позивач навів клопотання про залучення до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача державного нотаріуса Першої Дніпродзержинської нотаріальної контори ОСОБА_7.

Також, позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу здійснювати будь-які дії, направлені на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позивач заявив клопотання про залучення до участі в справі на підставі п. 1 ст. 27 ГПК України на стороні позивача Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську з метою з'ясування питання наявності або відсутності податкової застави.

Відповідач проти позову заперечує. Відповідач вважає, що як договір іпотеки, так і договір поруки укладені з дотриманням вимог чинного законодавства. Відповідач зазначає, що в день укладення договору кредитної лінії, тобто 19.06.2007р., третій особі були надані кредитні кошти. ОСОБА_6 іпотеки в часі був укладений після укладення договору кредитної лінії. Тому твердження позивача, що договір іпотеки укладений до укладення договору кредитної лінії, тобто отримання коштів, і не забезпечував дійсного зобов'язання є безпідставними. Відповідач не погоджується з доводами позивача, що основне зобов'язання за договором іпотеки -це і сума процентів за користування кредитом, вважає, що основним зобов'язанням є лише сума боргу за кредитом, а проценти, неустойка та інше є загальним зобов'язанням. Відповідач не вбачає підстав вважати, що основне зобов'язання є припиненим, оскільки кредит не повернений. Відповідач не погоджується з доводами позивача про наявність підстав для визнання недійсним договору іпотеки через існування податкової застави на час укладення договору. Предметом податкової застави було рухоме майно позивача, самостійно ним надане податковому органу та відображене в акті опису самостійно виділених платником податків активів, на які поширювалося право податкової застави. Податкова застава не поширювалася на нерухоме майно позивача. Щодо договору поруки, то відповідач вважає, що умовами договору позивач надав попередню згоду на зміну умов основного договору - відповідати за виконання зобов'язання у розмірі та випадках, передбачених договором кредитної лінії. Договором поруки передбачений конкретний розмір відповідальності поручителя за сплату відсотків -із розрахунку 14% річних, і саме в такому розмірі може бути пред'явлена вимога до поручителя, у разі настання умов відповідальності.

Відповідач заявив клопотання про передачу справи за підсудністю -за місцем знаходження юридичної особи, оскільки філія не уповноважена представляти інтереси банку.

Третя особа відносить вирішення спору на розсуд суду.

Розгляд справи відкладався з 13.04.2010р. на 22.04.2010р.

В судовому засіданні 22.04.2010р. за погодженням представників сторін, третьої особи оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, третьої особи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.06.2007р. між Акціонерним комерційним банком "ІМЕКСБАНК", найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК" та яке є правонаступником по всіх правах і зобов'язаннях Акціонерного комерційного банку "ІМЕКСБАНК", що підтверджується статутом Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК", затвердженим загальними зборами акціонерів АКБ "ІМЕКСБАНК", протокол № 5 від 28.07.2009р.), погодженим Національним банком України 11.08.2009р., державна реєстрація змін до установчих документів проведена 14.08.2009р., в особі філії Акціонерного комерційного банку "ІМЕКСБАНК" у м. Дніпропетровську, відповідно до положення про філію Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" у м. Дніпропетровську, затвердженого наглядовою радою банку від 08.09.2009р., протокол № 146, - філія Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" у м. Дніпропетровську, як кредитором, та Підприємцем-фізичною особою ОСОБА_1, як позичальником, укладено договір кредитної лінії № 1906/29 (далі - ОСОБА_6 кредитної лінії), відповідно до п. 1.1. якого кредитор зобов'язується надавати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (далі - кредит).

ОСОБА_6 кредитної лінії набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 7.3. Договору кредитної лінії).

Відповідно до п. 1.2. Договору кредитної лінії кредит надається позичальнику на наступні цілі: розвиток бізнесу та поповнення обігових коштів.

Пунктом 1.1.1. Договору кредитної лінії передбачено, що надання коштів буде здійснюватися окремими частинами на умовах, визначених Договором кредитної лінії, в межах не відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 200 000, 00 доларів США (далі кожна частина окремо -транш, а у сукупності - транші), зі сплатою 14 % річних та поверненням заборгованості згідно графіку:

- до 15.03.2010р. - 50 000, 00 доларів США;

- до 15.04.2010р. - 50 000, 00 доларів США;

- до 15.05.2010р. - 50 000, 00 доларів США;

- до 18.06.2010р. - 50 000, 00 доларів США,

з кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма траншами 18.06.2010р. на умовах, визначених Договором кредитної лінії та додатковими угодами.

В подальшому, договором про внесення змін № 2103/12-Д від 21.03.2008р. до Договору кредитної лінії відсоткова ставка за користування кредитними коштами з 01.04.2008р. встановлена у розмірі 16 відсотків річних; договором про внесення змін № 1804/76-Д від 18.04.2008р. до Договору кредитної лінії відсоткова ставка за користування кредитними коштами з 05.05.2008р. встановлена у розмірі 18 відсотків річних; договором про внесення змін від 21.10.2008р. до Договору кредитної лінії відсоткова ставка за користування кредитними коштами з 21.10.2008р. встановлена у розмірі 20 відсотків річних.

Відповідно до п. 2.1. Договору кредитної лінії видача траншів кредиту проводиться шляхом оплати з позичкового рахунку позичальника № 20635030131005 в філії АКБ "ІМЕКСБАНК" у м. Дніпропетровськ розрахункових документів позичальника на цілі, визначені п. 1.2. Договору кредитної лінії.

Моментом (днем) надання траншів кредиту вважається день першої оплати з позичкового рахунку позичальника розрахункових документів позичальника в сумі відповідного траншу кредиту (п. 2.2. Договору кредитної лінії).

Пунктом 3.1.1. Договору кредитної лінії передбачені зобов'язання кредитора, а саме:

- для обліку розрахунків за кредитом відкрити позичковий рахунок № 20635030131005 в філії АКБ "ІМЕКСБАНК" у м. Дніпропетровськ та сплачувати з нього розрахункові документи позичальника в межах максимального ліміту заборгованості за кредитом, в порядку, визначеному Договором кредитної лінії;

- для обліку нарахованих відсотків за кредитом відкривається рахунок № 20680030131005 в філії АКБ "ІМЕКСБАНК" у м. Дніпропетровськ.

У якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом (винагорода кредитора), можливої неустойки (штрафні санкції, пеня), а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги кредитор укладає з поручителем ПФ "ЗЕВС" договір іпотеки на комплекс будівель, що знаходяться за адресою: м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, пров. Баглійський, 2, та належать поручителю на правах приватної власності (п. 1.3. Договору кредитної лінії).

19.06.2007р. між Акціонерним комерційним банком "ІМЕКСБАНК" в особі філії АКБ "Імексбанк" у м. Дніпропетровськ, як іпотекодержателем, та Приватною фірмою "ЗЕВС", як іпотекодавцем, укладено договір іпотеки № 1906/18-3 (далі - ОСОБА_6 іпотеки), відповідно до п. 1.1. якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання позичальником Підприємцем-фізичною особою ОСОБА_1 зобов'язань, які виникли за Договором кредитної лінії, укладеним між іпотекодержателем - кредитор та позичальником, наступне нерухоме майно - комплекс будівель за адресою: м. Дніпродзержинськ, пров. Баглійський, буд. 2 (п. 1.1. Договору іпотеки).

19.06.2007р. ОСОБА_6 іпотеки посвідчено державним нотаріусом Першої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори ОСОБА_7

Пункт 1.1.1. Договору іпотеки містить опис предмета іпотеки.

Загальна (балансова) вартість предмета іпотеки, відповідно до ОСОБА_2 з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Обласним комунальним підприємством "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації", номер витягу 14453652, дата 15.05.2007р., реєстраційний номер 18842852, номер запису 295 в книзі 6 не визначена (п. 1.2. Договору іпотеки).

Відповідно до п. 1.2.1. Договору іпотеки ринкова вартість предмету іпотеки з урахуванням вартості права користування земельною ділянкою відповідно до висновку про вартість майна, здійсненого незалежним експертом - оцінювачем Приватним підприємцем ОСОБА_8 станом на 12.03.2007р. становить 2 477 740, 29 грн. - без урахування ПДВ.

Вартість предмету іпотеки за взаємною згодою сторін Договору іпотеки складає 2 050 000, 00 грн., виходячи з його реальної (ринкової) вартості та з урахуванням умов реалізації предмету іпотеки у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань, забезпечених предметом іпотеки (п. 1.3. Договору іпотеки).

Зміст та розмір забезпечених іпотекою зобов'язань: виконання іпотекодавцем - позичальником перед іпотекодержателем зобов'язань, зокрема:

- повернення кредиту, виданого окремими частинами (траншами) в межах не відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості в розмірі 200 000, 00 доларів США з порядком погашення, передбаченим умовами Договору кредитної лінії (п. 1.4.1. Договору іпотеки);

- сплата відсотків за використання кредиту (винагорода кредитора) у розмірі 14% річних (п. 1.4.2. Договору іпотеки);

- сплата неустойки (штрафні санкції, пеня), визначеної Договору кредитної лінії (п. 1.4.3. Договору іпотеки);

- відшкодування збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору, необхідних витрат на утримання і збереження нерухомого майна -предмета іпотеки, а також витрат, понесених у зв'язку з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки, інші витрати на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги (п. 1.4.4. Договору іпотеки).

Відповідно до п. 3.1. Договору іпотеки іпотека виникає з моменту підписання Договору іпотеки, взаємні права та обов'язки виникають з моменту нотаріального посвідчення Договору іпотеки.

Також, 19.06.2007р. між Акціонерним комерційним банком "ІМЕКСБАНК" в особі філії АКБ "Імексбанк" у м. Дніпропетровськ, як кредитором, Приватною фірмою "ЗЕВС", як поручителем, та Підприємцем-фізичною особою ОСОБА_1, як позичальником, укладеного договір поруки № 1906/9-П (далі - ОСОБА_6 поруки), відповідно до п. 1.1. якого поручитель на безкоштовній основі зобов'язується перед кредитором солідарно у повному розмірі відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених Договором кредитної лінії та додатковими угодами до нього, які є невід'ємною його частиною, з передачею в іпотеку кредитору комплексу будівель за адресою: м. Дніпродзержинськ, пров. Баглійський, буд. 2.

Пункт 2.1. Договору поруки визначає зміст забезпеченого порукою зобов'язання, а саме:

- повернення кредиту, виданого окремими частинами (траншами) в межах не відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості у сумі 200 000, 00 доларів США, з кінцевим терміном повернення заборгованості 18 червня 2010 року на умовах, визначених Договором кредитної лінії та додатковими угодами до нього (підпункт 2.1.1. Договору поруки);

- сплата за використання кредиту плати в розмірі 14% річних (підпункт 2.1.2. Договору поруки);

- сплата позичальником комісій в розмірі та в порядку, визначеному Договором кредитної лінії (підпункт 2.1.3. Договору поруки).

ОСОБА_6 поруки набирає чинності з дати його укладення та припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання та з інших підстав, передбачених чинним законодавством (п. 5.2. Договору поруки).

Позивач вважає, що як договір іпотеки, так і договір поруки не відповідають вимогам законодавства, а тому підлягають визнанню недійсними, що і є причиною спору.

Згідно ч.1, ч.3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Ст. 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, серед яких: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч.1).

Між тим, суд не вбачає підстав для визнання недійсними оспорюваних договорів у зв'язку з не відповідністю їх змісту законодавству, що діяло на час укладення цих договорів, за наведеними позивачем доводами, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Підпункт 2.4.5. пункту 2.4. Договору кредитної лінії передбачає, що кредитор припиняє надання траншів кредиту за цим договором у разі відсутності належним чином укладених договорів, передбачених п. 1.3. Договору кредитної лінії.

Відповідно до п. 1.3. Договору кредитної лінії позивач укладає з відповідачем ОСОБА_6 іпотеки на комплекс будівель, що знаходяться за адресою: м. Дніпродзержинськ, пров. Баглійський, 2.

Аналізуючи в системному зв'язку зміст ст. 3 Закону України "Про іпотеку" та п. 2.4. Договору кредитної лінії, позивач вважає, що оскільки жодний транш кредиту не міг бути виданий до моменту укладення Договору іпотеки, ОСОБА_6 іпотеки був укладений до моменту укладення Договору кредитної лінії, що суперечить ст. 3 Закону України "Про іпотеку".

Однак такі доводи позивача не ґрунтуються як на законодавстві, умовах укладеного Договору кредитної лінії, так і на фактичних обставинах справи.

Відповідно до п. 7.3. Договору кредитної лінії цей договір набирає чинності з дати його укладення, тобто з 19.06.2007р.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (глава 71), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Ст. 1046 параграфа 1 (позика) глави 71 ЦК України встановлює, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Однак дана норма не може бути застосована до кредитного договору, оскільки інше випливає із природи кредитного договору, визначеної ч. 1 ст. 1054 ЦК України. Кредитний договір є консенсуальним і вважається укладеним з моменту досягнення згоди по всіх його істотних умовах.

За приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК України надання кредиту не співпадає з моментом укладення кредитного договору, а відбувається пізніше. Крім того, ст. 1056 ЦК України передбачає право кредитодавця на відмову від виконання зобов'язання з надання кредиту, що свідчить про те, що зобов'язання виникає у кредитодавця раніше вчинення відповідної дії - надання кредиту, а саме з моменту досягнення у встановленій формі згоди по всіх істотних умовах договору тощо.

Отже, позивач безпідставно ототожнив надання траншів кредиту з датою укладення Договору кредитної лінії.

ОСОБА_6 іпотеки укладений в дату укладення Договору кредитної лінії, тобто 19.06.2007р., у зв'язку з чим відсутні підстави стверджувати, що ОСОБА_6 іпотеки укладений до укладення Договору кредитної лінії та не забезпечує виконання дійсного зобов'язання.

Окрім того, відповідно до наявних в матеріалах справи меморіальних валютних ордерів № 1524 від 19.06.2007р. та № 1654 від 19.06.2007р. (а.с. 40, 41 т. 1) Підприємець-фізична особа ОСОБА_1 отримав кредит 19.06.2007р. о 14 год. 10 хв., а ОСОБА_6 іпотеки укладений 19.06.2007р. в часі після укладення Договору кредитної лінії, про що свідчить дата видачі ОСОБА_2 про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек № 13084216, а саме: дата видачі ОСОБА_2: 19.06.2007р. о 16 год. 20 хв.

Третя особа у справі не заперечує обставини отримання кредиту в дату укладення Договору кредитної лінії.

Відповідно до ОСОБА_2 про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 11461684 від 01.03.2007р., наданого Дніпропетровською філією Інформаційного центру Міністерства юстиції України, до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис № 4572515 про публічне обтяження, тип обтяження -податкова застава, активів платника податків (боржника) -Приватної фірми "Зевс" згідно з Актом опису від 26.02.2007р. № 01/10/24 на суму 59 888, 83 грн. Обтяжувач -ДПІ у м. Дніпродзержинську. Термін дії обтяження - 01.03.2012р.

За станом на дату укладення Договору іпотеки зазначене вище обтяження активів Приватної фірми "Зевс" існувало. Запис № 4572515 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна вилучено 31.07.2007р., що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація вилучення запису) № 13706316 від 31.07.2007р.

Рішенням Конституційного Суду України від 24.03.2005р. № 2-рп/2005 у справі № 1-9/2005 (справа про податкову заставу) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", в тому числі, підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу (Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в редакції на дату укладення Договору іпотеки).

Відповідно до Акту опису самостійно виділених платником податків активів, на які поширюється право податкової застави, від 26.02.2007р. № 01/10/24 право податкової застави з урахуванням суми податкового боргу - 59 888, 83 грн. поширювалося на автотранспортні засоби, інше обладнання Приватної фірми "Зевс" та не поширювалося на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за Договором іпотеки.

З урахуванням наведеного укладення Договору іпотеки не суперечило підпункту 8.6.3. пункту 8.6. статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідно до якого надання майна, що перебуває у податковій заставі, у наступну заставу або його використання для забезпечення дійсної чи майбутньої вимоги третіх осіб не дозволяється.

Окрім того, укладення Договору іпотеки щодо майна, яке перебуває в податковій заставі, не порушує у спірних правовідносинах права позивача, а за наявності порушень законодавства при його укладенні, чого суд не вбачає, його недійсність може встановлюватися за позовом заінтересованої особи -податкового органу.

Не можуть бути підставою для визнання недійсним Договору іпотеки і ті обставини, що після його укладення до Договору кредитної лінії вносилися зміни, пов'язані із збільшенням процентної ставки за користування кредитом.

Підставою недійсності договору відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України є невідповідність змісту договору законодавству лише на час його укладення.

Враховуючи наведене вище, є неправомірними та не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо визнання недійсним Договору іпотеки.

Також, не ґрунтуються на законодавстві та не підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання недійсним Договору поруки в силу наступного.

В обґрунтування вимоги про визнання недійсним Договору поруки позивач посилається на положення ч. 2 ст. 554 ЦК України та положення ч. 1 ст. 559 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності (ч. 1 ст. 559 ЦК України).

Отже, в силу наведених положень законодавства, зміна зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, є підставою для припинення договору поруки, а не визнання його недійсним.

За матеріалами справи суд не вбачає підстав дійти висновку, що на час укладення Договору поруки не були дотримані вимоги законодавства щодо його змісту.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, положення законодавства, що діяло на час укладення оспорюваних договорів, суд відхиляє доводи позивача у справі.

Не підлягає задоволенню клопотання позивача про залучення до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача державного нотаріуса Першої Дніпродзержинської нотаріальної контори ОСОБА_7 з огляду на відсутність для цього підстав, передбачених ст. 27 ГПК України.

Не підлягає задоволенню клопотання позивача про залучення до участі в справі на підставі п. 1 ст. 27 ГПК України на стороні позивача Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську з метою з'ясування питання наявності або відсутності податкової застави.

Відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть бути залучені до участі в справі, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. З'ясування питання наявності або відсутності податкової застави не є підставою для залучення до участі в справі податкового органу. Окрім того, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що податкова застава, яка існувала на час укладення Договору іпотеки, припинена. Протилежне позивачем, як особою, що заявила відповідне клопотання та є платником податків, не доведено.

Не підлягає задоволенню клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу здійснювати будь-які дії, направлені на звернення стягнення на предмет іпотеки, через відсутність для цього підстав, встановлених ст. 67 ГПК України. Невжиття заходів забезпечення позову, які просить вжити позивач, не може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у спорі про визнання недійсними договорів іпотеки та поруки.

Не підлягає задоволенню клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю -за місцем знаходження юридичної особи, оскільки філія не уповноважена представляти інтереси банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Отже, враховуючи приписи ст. 15 ГПК України, справа підлягає розгляду господарським судом Дніпропетровської області.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати відносяться на позивача у справі.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові - відмовити повністю.

Витрати у справі віднести на позивача.

Суддя ОСОБА_9