Постанова

від 11.08.2015 по справі 804/7777/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2015 р. Справа № 804/7777/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю сторін: від позивача - від відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Ювікс» до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

23.06.2015р. Приватне підприємство «Ювікс (далі-позивач, ПП «Ювікс») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі-відповідач, Криворізька центральна ОДПІ), в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить:

- визнати протиправними дії Криворізької центральної ОДПІ по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Ювікс», за результатами якої складено акт від 24.04.2015р. №166/22-01/30166455;

- визнати протиправними дії Криворізької центральної ОДПІ по встановленню в акті документальної позапланової виїзної перевірки від 24.04.2015р. №166/22-01/30166455 не підтвердження реальності здійснення господарських відносин;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.06.2015р. №0000882201 та №0000872200, від 15.07.2015р. №0001112201.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржені податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі акту перевірки від 24.04.2015р., висновки в якому є хибними, не відповідають нормам чинного законодавства та виникли в результаті невірного тлумачення наданих документів. За таких обставин, на думку позивача, дії податкового органу по проведенню перевірки та встановленню в акті таких висновків є протиправними, а податкові повідомлення-рішення, що винесені на підставі таких висновків перевірки, підлягають скасуванню.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові та письмових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, надав письмові заперечення на позов (т.16), проте вони не відносяться до предмету спору по даній справі, оскільки стосуються іншої перевірки - документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, за результатами якої складено інший акт від 17.12.2014р. №2079/22-01/30166455.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, допитавши свідків, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити частково з наступних підстав.

ПП «Ювікс» зареєстроване 09.09.1998р. виконавчим комітетом Криворізької міської ОСОБА_7 №12271050002004206 (свідоцтво про реєстрацію №562932) за адресою: 50008, АДРЕСА_1.

На підставі наказів Криворізької центральної ОДПІ про проведення перевірки №65 від 06.04.2015р. та про продовження терміну проведення перевірки №87 від 15.04.2015р., направлень №33 від 06.04.2015р., №34 від 07.04.2015р. та №36, №37 від 08.04.2015р., згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, абз.1, 2, 4 п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.77 Податкового кодексу України (далі-ПК України), відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Ювікс».

24.04.2015р. за результатами цієї перевірки було складено акт №166/22-01/30166455 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Ювікс» (код ЄДРПОУ 30166455) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 01.04.2014р.» (далі - акт перевірки від 24.04.2015р.).

Висновками перевірки відповідачем встановлено наступні порушення:

- п.44.1, п.44.6 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.149.1 ст.149, п.п.139.1.1, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.п.2.1, п.п.2.2, п.п.2.4, п.п.2.15, п.п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 25 212 590 грн., а саме: 1 квартал 2011р. - 242 000 грн., 2 квартал 2011р. - 1 588 595 грн., 2-3 квартал 2011р. - 2 961 720 грн., 2-4 квартал 2011р. - 5 463 520 грн., 1 квартал 2012р. - 1 676 575 грн., 1 півріччя 2012р. - 3 902 660 грн., 9 міс. 2012р. - 6 153 915 грн., 2012р. - 8 678 810 грн., 2013р. - 10 828 260 грн.

- відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011 р. по витратам, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, минув строк позовної давнини 1095 днів.

- п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.п.2.1, п.п.2.2, п.п.2.4, п.п.2.15, п.п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, у результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.01.2011р. по 01.04.2014р. на суму 5 522 830 грн., в т.ч. в лютому 2011р. на суму 41 140 грн., в березні 2011р. на суму 7 260 грн., в квітні 2011р. на суму 55 678 грн., в травні 2011р. на суму 103 194 грн., в червні 2011р. на суму 158 847 грн., в липні 2011р. на суму 90 309 грн., в серпні 2011р. на суму 116 370 грн., в вересні 2011р. на суму 67 946 грн., в жовтні 2011р. на суму 116 634 грн., в листопаді 2011р. на суму 104 086 грн., у грудні 2011р. на суму 279 640 грн., в січні 2012р. на суму 35 490 грн., в лютому 2012р. на суму 166 975 грн., в березні 2012р. на суму 132 850 грн., в квітні 2012р. на суму 112 840 грн., в травні 2012р. на суму 135 386 грн., в червні 2012р. на суму 196 991 грн., в липні 2012р. на суму 59 069 грн., в серпні 2012р. на суму 168 170 грн., в вересні 2012р. на суму 223 012 грн., в жовтні 2012р. на суму 172 098 грн., в листопаді 2012р. на суму 197 847 грн., в грудні 2012р. на суму 135 034 грн., в січні 2013р. на суму 33 788 грн., в лютому 2013р. на суму 125 372 грн., в березні 2013р. на суму 218 354 грн., в квітні 2013р. на суму 234 268 грн., в травні 2013р. на суму 191 425 грн., в червні 2013р. на суму 133 082 грн., в липні 2013р. на суму 290 930 грн., в серпні 2013р. на суму 187 289 грн., в вересні 2013р. на суму 243 458 грн., в жовтні 2013р. на суму 107 048 грн., в листопаді 2013р. на суму 135 914 грн., в грудні 2013р. на суму 264 724 грн., в січні 2014р. на суму 68 649 грн., в лютому 2014 р. на суму 135 062 грн., в березні 2014р. на суму 276 601 грн.

- відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України за період з 01.01.2011р. по 01.04.2012 р. по податковому кредиту, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, минув строк позовної давнини 1095 днів.

- ст.51 та абз.б) п.176.2 ст.176 ПК України.

На підставі акту перевірки від 24.04.2015р. податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 11.06.2015р.:

- №0000882201, яким ПП «Ювікс» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: Податок на прибуток приватних підприємств на 4 406 910 грн., в тому числі за основним платежем - 3 525 528 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 881 382 грн.;

- №0000872200, яким ПП «Ювікс» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 2 959 268,75 грн., в тому числі за основним платежем - 2 367 415 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 591 853,75 грн.

В ході проведеної інвентаризації податкових повідомлень-рішень Криворізькою центральною ОДПІ встановлено технічну помилку при формуванні податкового повідомлення-рішення з податку на додану вартість №0000872200 від 11.06.2015р. та винесено окреме податкове повідомлення-рішення від 15.07.2015р. №0001112201, яким ПП «Ювікс» на підставі акту перевірки від 24.04.2015р. збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 2 941 087 грн., в тому числі за основним платежем - 1 566 156 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 374 931,75 грн. (т.16).

При розгляді позовної вимоги про визнання протиправними дій податкового органу по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки, суд керується наступним.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно із п.75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Приписами п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

В силу п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності, зокрема, такої обставини - отримано постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону;

Пунктом 78.4 ст.78 ПК України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Судом встановлено, що заступником начальника ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області підполковником податкової міліції ОСОБА_7 винесено постанову від 24.03.2015р., якою призначено по кримінальному провадженню №32014040000000056 позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ПП «Ювікс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.01.2011р. по 01.04.2014р.

В зв'язку з отриманням зазначеної постанови слідчого, відповідачем було винесено наказ №65 від 06.04.2015р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Ювікс», копію якого 07.04.2015р. вручено директору ПП «Ювікс» ОСОБА_4, та наказ №87 від 15.04.2015р. «Про продовження строку проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Ювікс», яку вручено 15.04.2015р. головному бухгалтеру підприємства ОСОБА_5, про що позивач не заперечує.

Перевірка відповідачем проводилась після вручення наказу про її призначення, а саме з 08.04.2015р. по 17.04.2015р.

Суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо проведення відповідачем перевірки ПП «Ювікс» всупереч встановленого мораторію на проведення перевірок, оскільки Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014р. №71-VIII встановлено, що у 2015р. та 2016р. перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Судом встановлено, що проведена перевірка ПП «Ювікс» була призначена на підставі вимог КПК України в ході проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню №32014040000000056.

Отже, перевірку призначено та проведено з відома посадових осіб підприємства в порядку та в спосіб, встановлений податковим законодавством України для проведення документальних позапланових виїзних перевірок.

Водночас, суд зазначає, що, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе.

З огляду на наведене, позов платника податків, спрямований на оскарження дій щодо проведення перевірки може бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося проведення перевірки. В іншому разі, в задоволенні позову має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суду України в постанові від 24.12.2010р. у справі за позовом ТОВ «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області.

Таким чином, приймаючи до уваги, що на момент розгляду адміністративного позову ПП «Ювікс» в суді посадові особи відповідача допущені позивачем до перевірки, перевірка проведена, за її результатами складено акт від 24.04.2015р. №166/22-01/30166455, позовні вимоги ПП «Ювікс» щодо визнання протиправними дій податкового органу по проведенню такої перевірки не підлягають задоволенню.

Також, суд вважає, що не підлягає задоволенню позовна вимога ПП «Ювікс» про визнання протиправними дій податкового органу по встановленню в акті перевірки від 24.04.2015р. не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з наступних підстав.

Порядок оформлення акту перевірки встановлено вимогами ПК України та «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №984 від 22.12.2010р. (далі - Порядок 984).

Відповідно до п.78.8 ст.78 ПК України порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено ст.86 цього Кодексу.

Приписами п. 86. 1 ст. 86 ПК України та п.3 Розділу І Порядку №984 передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

В силу п.86.10 ст.86 ПК України у акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Аналізом вищенаведених норм права встановлено, що акт чи довідка податкового органу є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення індивідуальної дії. При цьому акт складається посадовими особами контролюючого органу і не містить волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів. Викладені у ньому податковим органом факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки, регулює ті чи інші відносини і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Податковий орган не позбавлений права викладати в акті чи довідці власні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, що приймаються на підставі такого акту тощо, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень. Оцінка акту, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо викладення у ньому висновків, а також щодо самих висновків, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Судом встановлено, що відповідач у акті перевірки від 24.04.2015р. вказав, що ПП «Ювікс» в порушення вимог податкового законодавства було включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за перевіряємий період, витрати на придбання товарів та витрати на ремонт обладнання, які не підтверджені документально, та, які неможливо пов'язати з фінансово-господарською діяльністю підприємства, наявність видаткових, податкових накладних та актів виконаних робіт (наданих послуг) не може підтверджувати фактичного проведення ПП «Ювікс» фінансово-господарських операцій, так як не підкріплені іншими необхідними документами та умовами ведення господарської діяльності.

Також, відповідачем у акті зазначено, що в результаті порушення відповідних норм ПК України ПП «Ювікс» занижено у перевіряємому періоді податок на прибуток на суму 25 212 590 грн. та податок на додану вартість на суму 5 522 830 грн.

За результатами перевірки на підставі висновків, зазначених в акті перевірки від 24.04.2015р., відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення.

Таким чином, суд вважає, що дії працівників податкового органу із внесенням до акту перевірки від 24.04.2015р. певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника податків, тобто не порушують права платника податків.

При цьому оцінку висновкам, зазначеним в акті перевірки, суд надасть при вирішенні спору щодо правомірності податкових повідомлень-рішень, які було винесено податковим органом на підставі вказаних висновків.

За таких обставин, вказана позовна вимога не підлягає задоволенню.

При розгляді позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень суд керується наступним.

Як зазначено відповідачем в акті 24.04.2015р., проведеною перевіркою встановлено, що операції з придбання послуг та товарів ПП «Ювікс» у перевіряємому періоді у ТОВ «Вєнтек» (код ЄДРПОУ 36494892), ТОВ «Верона» (код ЄДРПОУ 37150001), ТОВ «Сільвер Груп» (код ЄДРПОУ 37150441), ТОВ «Дніпро Сервіс Плюс» (код ЄДРПОУ 38031737), ТОВ «Юв-Сталь» (код ЄДРПОУ 36441583), ТОВ «2М ОСОБА_8» (код ЄДРПОУ 37276854), ТОВ «Бізнеспром ТК» (код ЄДРПОУ 37276854), ТОВ «Глобалбуд» (код ЄДРПОУ 37276854), ТОВ «Антарекс-плюс» (код ЄДРПОУ 36366831), ТОВ «Інтерпромальянс» (код ЄДРПОУ 37807488), ТОВ «Сієра Дніпро» (код ЄДРПОУ 37807488), ТОВ «Профсервіс-Люкс» (код ЄДРПОУ 38434007), ТОВ «Фортуна-Контракт» (код ЄДРПОУ 38359543), ТОВ «Фаворит-Н» (код ЄДРПОУ 38431844), ТОВ «Сіріус Стандарт» (код ЄДРПОУ 38434012), ТОВ «Пенталіт» (код ЄДРПОУ 38931204), ТОВ «Акцент-Трейд» (код ЄДРПОУ 38931335), ТОВ «Дніпросфера» (код ЄДРПОУ 38964910), ТОВ «Спецторг-Інвест» (код ЄДРПОУ 39005095) суперечать моральним засадам суспільства, правочин, який спрямований винятково на зменшення бази оподаткування та не маючий під собою розумної, економічно-обгрунтованої, необхідної і достатньої ділової (господарської) мети.

Суд не погоджується з вказаними висновками податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Приписами п. 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'ємів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно до п.135.1 cт.135 ПК України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до ст.137, на підставі документів, зазначених у п.135.2 цієї статті.

В силу вимог п.135.2 cт.135 ПК України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу (п.138.2 ст.138 ПК України).

При цьому, у п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України зазначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Суд зазначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту, як зазначено в п.198.1 ст.198 ПК України, виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Приписами п.198.3 ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

В силу до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Приписами ст.9 вказаного Закону України визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Суд зазначає, що процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. Встановлення факту здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

5. Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Вказаної позиції дотримується також Вищий адміністративний суд України, про що зазначено у інформаційному листі №1112/11/13-10 від 20.07.2010р. «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби».

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Матеріалами справи та під час судового розгляду встановлено, що ПП «Ювікс» було укладено договори:

1. з ТОВ ««Вєнтек» (постачальник) позивачем укладено договір №02 від 01.02.2011р. (т.8) щодо поставки товару згідно специфікацій до договору. Поставка на умовах Франко-склад постачальника.

2. з ТОВ «Торгова Компанія «Верона» (постачальник) позивачем укладено договір №20 від 01.04.2011р. (т.13) щодо поставки товару згідно специфікацій до договору. Поставка на умовах Франко-склад постачальника.

3. з ТОВ «Сільвер Груп» (постачальник) позивачем укладено договір №0421/12 від 01.04.2011р. (т.13) щодо поставки товару згідно специфікацій до договору. Поставка на умовах Франко-склад постачальника.

4. з ТОВ «Дніпро Сервіс Плюс» (постачальник) позивачем укладено договори №23 від 04.05.2011р. та №1 від 03.01.2012р. (т.5, 13) щодо поставки товару згідно специфікацій до договору. Поставка на умовах Франко-склад постачальника.

5. з ТОВ «Юв-Сталь» (постачальник) позивачем укладено договори №25 від 01.06.2011р.(т.6) та №2 від 03.01.2012р. (т.5) щодо поставки товару згідно специфікацій до договору. Поставка на умовах Франко-склад постачальника.

6. з ТОВ «2М ОСОБА_8» (постачальник) позивачем укладено договір №3 від 07.02.2012р. (т.6) щодо поставки товару згідно специфікацій до договору. Поставка на умовах Франко-склад постачальника.

7. з ТОВ «Бізнеспром ТК» (постачальник, підрядник) позивачем укладено:

- договір №5 від 03.05.2012р. (т.6) щодо поставки товару згідно специфікацій до договору. Поставка на умовах Франко-склад постачальника;

- договір підряду №1 від 07.05.2012р. (т.4) щодо виконання ТОВ «Бізнеспром ТК» своїми силами і засобами та із своїх матеріалів роботи по ремонту верстатів НКР, пов'язаних з ремонтом зазначених у договорі вузлів, вартість робіт складає 45 936 грн. з ПДВ.

8. з ТОВ «Глобалбуд» (постачальник) позивачем укладено договір №7 від 03.05.2012р. (т.3) щодо поставки товару згідно специфікацій до договору. Поставка на умовах Франко-склад постачальника.

9. з ТОВ «Антарекс-плюс» (постачальник) позивачем укладено договір №08/2012 від 01.08.2012р. (т.2) щодо поставки запасних частин до гірничо-шахтного обладнання та інших товарно-матеріальних цінностей. Загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість, умови та строки поставки і оплати яких визначені у специфікаціях до договору. Поставка на умовах EXW (передано на складі постачальника) або СРТ (перевезення сплачено до місця, вказаного покупцем) (Інкотермс 2000).

10. з ТОВ «Інтерпромальянс» (постачальник) позивачем укладено договір №25 від 01.08.2012р. (т.2 а.с.1) щодо поставки обладнання та інших товарно-матеріальних цінностей. Загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість, умови та строки поставки і оплати яких визначені у специфікаціях до договору. Поставка на умовах EXW (передано на складі постачальника) або СРТ (перевезення сплачено до місця, вказаного покупцем) (Інкотермс 2000).

11. з ТОВ «Сієра Дніпро» (постачальник) позивачем укладено:

- договір №03/13 від 01.03.2012р. (т.11) щодо поставки обладнання та інших товарно-матеріальних цінностей згідно специфікацій до договору. Поставка на умовах EXW або СРТ із зазначенням пункту приймання-передачі товару;

- договір №1/11 від 01.11.2013р. (т.11) щодо поставки товару-верстат токарно-гвинторізний згідно специфікацій до договору на загальну суму 105 500 грн. з ПДВ. Поставка на умовах EXW (передано на складі постачальника).

12. з ТОВ «Профсервіс-Люкс» (постачальник) позивачем укладено договір №5/3 від 05.03.2013р. (т.9) щодо поставки запасних частин до гірничо-шахтного обладнання та інших товарно-матеріальних цінностей. Загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість, умови та строки поставки і оплати яких визначені у специфікаціях до договору. Поставка на умовах EXW або СРТ із зазначенням пункту приймання-передачі товару.

13. з ТОВ «Фортуна-Контракт» (постачальник) позивачем укладено договір №0404 від 04.04.2013р. (т.9) щодо поставки гірничо-шахтного обладнання, запчастин та інших товарно-матеріальних цінностей. Загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість, умови та строки поставки і оплати яких визначені у специфікаціях до договору. Поставка на умовах EXW (передано на складі постачальника).

14. з ТОВ «Фаворит-Н» (постачальник) позивачем укладено:

- договір №10/4 від 10.04.2013р. (т.14) щодо поставки гірничо-шахтного обладнання, запчастин та інших товарно-матеріальних цінностей. Загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість, умови та строки поставки і оплати яких визначені у специфікаціях до договору. Поставка на умовах EXW (передано на складі постачальника).

- договір №5/3 від 05.03.2013р. (т.15) щодо поставки товару-пневмодвигунів згідно специфікацій до договору на загальну суму 168 512 грн. з ПДВ. Поставка товару автомобільним транспортом за рахунок покупця.

15. з ТОВ «Сіріус Стандарт» (постачальник) позивачем укладено договір №0104 від 01.04.2013р. (т.15) щодо поставки запасних частин до гірничо-шахтного обладнання та інших товарно-матеріальних цінностей. Загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість, умови та строки поставки і оплати яких визначені у специфікаціях до договору. Поставка на умовах EXW (передано на складі постачальника).

16. з ТОВ «Пенталіт» (постачальник) позивачем укладено договір №4 від 03.01.2014р. (т.12) щодо поставки обладнання, запчастин та інших товарно-матеріальних цінностей згідно специфікацій до договору. Поставка на умовах EXW (передано на складі постачальника).

17. з ТОВ «Акцент-Трейд» (постачальник) позивачем укладено договір №3 від 03.01.2014р. (т.12) щодо поставки обладнання, запчастин та інших товарно-матеріальних цінностей згідно специфікацій до договору. Поставка на умовах EXW (передано на складі постачальника).

18. з ТОВ «Дніпросфера» (постачальник) позивачем укладено договір №1 від 03.01.2014р. (т.12) щодо поставки обладнання, запчастин та інших товарно-матеріальних цінностей згідно специфікацій до договору. Поставка на умовах EXW (передано на складі постачальника).

19. з ТОВ «Спецторг-Інвест» (постачальник) позивачем укладено договір №2 від 03.01.2014р. (т.14) щодо поставки обладнання, запчастин та інших товарно-матеріальних цінностей згідно специфікацій до договору. Поставка на умовах EXW (передано на складі постачальника).

На підтвердження реальності господарської діяльності позивачем надано наступні первинні документи:

1. по взаємовідносинам з ТОВ ««Вєнтек»: специфікації, видаткові, податкові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, звіти про дебетові та кредитові операції (т.8). Заборгованість між підприємствами станом на березень 2011р. відсутня, про що не заперечує відповідач.

2. по взаємовідносинам з ТОВ «Торгова Компанія «Верона»: специфікації, видаткові, податкові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, звіт про дебетові та кредитові операції (т.13). Заборгованість між підприємствами станом на 26.05.2011р. відсутня, про що не заперечує відповідач.

3. по взаємовідносинам з ТОВ «Сільвер Груп»: специфікації, видаткові, податкові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, звіти про дебетові та кредитові операції (т.13). Заборгованість між підприємствами станом на 08.06.2011р. відсутня, про що не заперечує відповідач.

4. по взаємовідносинам з ТОВ «Дніпро Сервіс Плюс» додаткову угоду №1 від 14.11.2011р. до договору №23 від 04.05.2011р., специфікації, видаткові, податкові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, акти на списання палива, звіти про дебетові та кредитові операції, акти звірки взаємних розрахунків (т.5,13). Заборгованість між підприємствами станом на 01.04.2012р. відсутня, про що не заперечує відповідач.

5. по взаємовідносинам з ТОВ «Юв-Сталь» позивачем надано: додаткову угоду №1 від 20.09.2011р., №2 від 15.11.2011р., №3 від 19.12.2011р. до договору №25 від 01.06.2011р., додаткову угоду №1 від 30.03.2012р. до договору №2 від 03.01.2012р., специфікації, видаткові, податкові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, акти на списання палива, звіти про дебетові та кредитові операції, акти звірки взаємних розрахунків (т.5,6). Заборгованість між підприємствами станом на 08.06.2012р. відсутня, про що не заперечує відповідач.

6. по взаємовідносинам з ТОВ «2М ОСОБА_8» додаткову угоду №1 від 30.03.2012р. до договору №3 від 07.02.2012р., специфікації, видаткові, податкові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, акти на списання палива, звіти про дебетові та кредитові операції, акти звірки взаємних розрахунків (т.6). Заборгованість між підприємствами станом на 02.06.2012р. відсутня, про що не заперечує відповідач.

7. по взаємовідносинам з ТОВ «Бізнеспром ТК» позивачем надано: додаткову угоду №1 від 28.12.2012р. до договору №5 від 03.05.2012р., специфікації, видаткові, податкові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, акти на списання палива, акти здачі-прийомки виконаних робіт (послуг), акти приймання-передачі обладнання в ремонт, акти приймання-передачі обладнання з ремонту, договірні ціни на ремонт, звіти про дебетові та кредитові операції, акти звірки взаємних розрахунків (т.4,6). Заборгованість між підприємствами станом на 15.05.2013р. відсутня, про що не заперечує відповідач.

8. по взаємовідносинам з ТОВ «Глобалбуд» позивачем надано: додаткову угоду №1 від 25.12.2012р., специфікації, видаткові, податкові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, акти на списання палива, звіти про дебетові та кредитові операції, акти звірки взаємних розрахунків (т.3,4). Заборгованість між підприємствами станом на 15.05.2013р. відсутня, про що не заперечує відповідач.

9. по взаємовідносинам з ТОВ «Антарекс-плюс» позивачем надано: додаткову угоду №1 від 29.12.2012р., специфікації, видаткові, податкові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, акти на списання палива, звіти про дебетові та кредитові операції, акти звірки взаємних розрахунків (т.2,3). Заборгованість між підприємствами станом на 15.05.2013р. відсутня, про що не заперечує відповідач.

10. по взаємовідносинам з ТОВ «Інтерпромальянс» позивачем надано: специфікації, видаткові, податкові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, акти на списання палива, звіти про дебетові та кредитові операції, акти звірки взаємних розрахунків (т.2). Заборгованість між підприємствами станом на 28.02.2013р. відсутня, про що не заперечує відповідач.

11. по взаємовідносинам з ТОВ «Сієра Дніпро» специфікації, видаткові, податкові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, акти на списання палива, акт прийомки-передачі, звіти про дебетові та кредитові операції, акти звірки взаємних розрахунків (т.10,11). Заборгованість між підприємствами станом на 28.02.2014р. відсутня, про що не заперечує відповідач.

12. по взаємовідносинам з ТОВ «Профсервіс-Люкс»: специфікації, видаткові, податкові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, акти на списання палива, звіти про дебетові та кредитові операції, акти звірки взаємних розрахунків (т.9,11). Заборгованість між підприємствами станом на 31.01.2014р. відсутня, про що не заперечує відповідач.

13. по взаємовідносинам з ТОВ «Фортуна-Контракт»: специфікації, видаткові, податкові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, акти на списання палива, звіти про дебетові та кредитові операції, акти звірки взаємних розрахунків (т.9). Заборгованість між підприємствами станом на 28.02.2014р. відсутня, про що не заперечує відповідач.

14. по взаємовідносинам з ТОВ «Фаворит-Н»: специфікації, видаткові, податкові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, акти на списання палива, звіти про дебетові та кредитові операції, акти звірки взаємних розрахунків (т.14, 15). Заборгованість між підприємствами станом на 31.01.2014р. відсутня, про що не заперечує відповідач.

15. по взаємовідносинам з ТОВ «Сіріус Стандарт»: специфікації, видаткові, податкові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, акти на списання палива, звіти про дебетові та кредитові операції, акти звірки взаємних розрахунків (т.15,16). Заборгованість між підприємствами станом на 31.01.2014р. відсутня, про що не заперечує відповідач.

16. по взаємовідносинам з ТОВ «Пенталіт»: специфікації, видаткові, податкові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, акти на списання палива, звіти про дебетові та кредитові операції, акт звірки взаємних розрахунків (т.12). Заборгованість між підприємствами станом на 31.05.2014р. відсутня, про що не заперечує відповідач.

17. по взаємовідносинам з ТОВ «Акцент-Трейд»: специфікації, видаткові, податкові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, акти на списання палива, звіти про дебетові та кредитові операції, акт звірки взаємних розрахунків (т.12). Заборгованість між підприємствами станом на 31.05.2014р. відсутня, про що не заперечує відповідач.

18. по взаємовідносинам з ТОВ «Дніпросфера»: специфікації, видаткові, податкові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, акти на списання палива, звіти про дебетові та кредитові операції, акт звірки взаємних розрахунків (т.12). Заборгованість між підприємствами станом на 31.05.2014р. відсутня, про що не заперечує відповідач.

19. по взаємовідносинам з ТОВ «Спецторг-Інвест»: специфікації, видаткові, податкові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, акти на списання палива, звіти про дебетові та кредитові операції, акт звірки взаємних розрахунків (т.14). Заборгованість між підприємствами станом на 31.05.2014р. відсутня, про що не заперечує відповідач.

Крім того, позивачем надано суду копії технічної, експертної та дозвільної документації на обладнання та устаткування, а саме пневмодвигуни, лебідки, перфоратори тощо, які виготовляються підприємством з товарів, отриманих від постачальників, та в подальшому реалізуються (т.17, т.18).

На підтвердження подальшої реалізації запчастин, механізмів та виготовленого позивачем товару ПП «Ювікс», як приклад, надано копії первинної документації, укладеної з покупцями: ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», підприємство з іноземними інвестиціями у формі ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат, ТОВ «Криворіжшахтобуд», ТОВ «Санторин», ТОВ «Модус», а саме: видаткові, податкові накладні, рахунки-фактури, довіреності, товарно-транспортні накладні, сертифікати якості (т.17).

Дослідивши вказані документи, суд встановив, що вони складені відповідно до вимог чинного законодавства та не викликають сумніву щодо реальності здійснених господарських операцій, які вони відображають, а, отже, мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку.

Суд вважає необґрунтованими висновки відповідача, які зазначені в акті від 24.04.2015р., про те, що контрагенти позивача ТОВ «Пенталіт», ТОВ «Акцент-Трейд», ТОВ «Дніпросфера» та ТОВ «Спецторг-Інвест» не задекларували податкові зобов'язання з ПП «Ювікс» за січень-березень 2014р., оскільки вони спростовуються наданими позивачем копіями квитанцій №2 про отримання податковим органом декларацій на додану вартість за вказаний період зазначених контрагентів, копіями поштового повідомлення про вручення цінних листів та копіями опису вкладення до них, копіями самих декларацій з ПДВ та розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до них, а також копіями платіжних доручень про сплату контрагентами ПДВ (т.1).

На думку суду, не заслуговують уваги твердження відповідача про те, що надані позивачем товарно-транспортні накладні оформлені з порушенням вимог наказу Мінтрансу України від 14.10.1997р. №363, а саме: не записано вид пакування, в якому перевозиться вантаж, не заповнені графи 15 «виконавці», 16 «спосіб», 18 і 19 «прибуття» і «вибуття», 23 «підпис відповідальної особи», а також про відсутність сертифікатів якості товару з наступних підстав.

Суд зазначає, що згідно до наказу Мінтрансу України №363 від 14.10.1997р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Проте, наказ Мінстату України та Мінтрансу України №488/346 від 29.12.1995р. «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» не зареєстровано в Міністерстві юстиції України, отже, він не обов'язковий до виконання.

Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України №88 від 24.05.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Разом з тим, наказом Міністерства інфраструктури №983 від 05.12.2013р. внесено зміни до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України №363 від 14.10.1997р., зокрема закріплено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Правила оформлення документів на перевезення, передбачені п.11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні в редакції наказу Міністерства інфраструктури №983 від 05.12.2013р., а саме: основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих правил. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Таким чином, форма товарно-транспортної накладної та дорожнього листа не затверджена до 2014р. і її застосування для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи у період до 2014р. не передбачена.

Що стосується товарно-транспортних накладних, складених з 2014р., то суд зазначає, що вказані в них замовник, вантажовідправник та вантажоодержувач відповідають умовам договорів постачання, укладеним позивачем з контрагентами, вказані накладні мають підписи відповідальних осіб та печатки підприємств, отже вони відповідають формі товарно-транспортної накладної, вказаної в додатку № 7 до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, та містять всі необхідні реквізити, отже висновки відповідача в цій частині є необґрунтованими.

Відсутність на деяких товарно-транспортних накладних підпису вантажоодержувача-довіреної особи ПП «Ювікс» не викликає у суду сумнівів щодо реальності здійснення перевезення товару, оскільки відповідачем не доведено неотримання позивачем товару, що перевозився на підставі таких накладних.

Суд, також, вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо відсутності підписів водіїв на деяких товарно-транспортних накладних, оскільки вказані накладні підписані директором ПП «Ювікс» ОСОБА_4 або його заступником ОСОБА_9, які здійснювали перевезення товару та виконували обов'язки водія при цих перевезеннях.

Також, суд дослідив надану позивачем копію книги реєстрації довіреностей (т.14), що підтверджує видачу ОСОБА_4 та ОСОБА_9 довіреностей на отримання товару, які по датам, найменуванням контрагентів-постачальників, договорам постачання кореспондуються з підписаними ними видатковими накладними, а також товарно-транспортними накладними.

Представник позивача ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що він є директором ПП «Ювікс» та підтвердив укладення договорів купівлі-продажу з контрагентами, зазначеними в акті перевірки, предметом яких було постачання запчастин до гірничо-шахтного обладнання, будуванням та реалізацією якого займається підприємство. Поставка товару здійснювалася на адресу: м. Кривий Ріг, вул. Сулеймана Стальського, де знаходяться склади та виробничі приміщення підприємства, чи на інші адреси - покупцям.

Крім того, у судовому засіданні було допитано свідків про обставини укладення договорів, перевезення товару, складання первинної документації.

Так, свідок ОСОБА_10 пояснив, що він є заступником керівника ПП «Ювікс». До 2012р. він на автомобілі Фольксваген LT35, державний номер НОМЕР_1, що належить йому на праві власності, перевозив, як приватний підприємець, товар - пневмодвигуни та всі комплектуючі до нього, та отримував за це гроші. При цьому, в товарно-транспортних накладних він підписувався як перевізник. Зазначений автомобіль є фургоном і офіційно на ньому можна перевозити вантаж до 1т.800 кг. Він має право керувати вказаним автомобілем, оскільки в нього відкриті всі категорії, крім керування автобусом та причепом. У 2012р. зазначений автомобіль він надав у оренду ПП «Ювікс» та на ньому перевезення товару здійснював вже інший водій. Також, пояснив, що з підприємствами-контрагентами він іноді підписував договори, оскільки має таке право у відсутності директора.

На підтвердження вказаного позивачем суду надано копії документів: свідоцтва про реєстрацію ОСОБА_10 в якості фізичної особи-підприємця, свідоцтва платника єдиного податку, платіжних документів про сплату за транспортні послуги, книги обліку доходів та витрат ПП ОСОБА_9, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля Фольксваген LT35, державний номер НОМЕР_1, договору оренди вказаного автомобіля, акти списання палива, акти звірки взаємних розрахунків (т.17).

Також, судом допитано свідка ОСОБА_11, який пояснив, що він працює водієм ПП «Ювікс» з серпня 2012р. На автомобілі Фольксваген LT35, державний номер НОМЕР_1, він перевозив запчастини гірничо-шахтного обладнання. Пояснив, що контрагентів було багато і він вже не пам'ятає їх назв та пунктів, з яких забирав вказаний товар, але такими пунктами були і м. Дніпропетровськ, і Дніпропетровська область та інші. Він підписував товарно-транспортні накладні, чи підписував інші документи - не пам'ятає. Після отримання він перевозив товар на склад підприємства, де його приймав ОСОБА_4 або ОСОБА_10

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні вказав, що він, як директор ТОВ «Глобалбуд» та ТОВ «Дніпросфера», укладав договори з ПП «Ювікс» на постачання запчастин для гірничо-шахтного обладнання. Адреса ТОВ «Глобалбуд»: м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, буд. 11, а адреса ТОВ «Дніпросфера»: м. Дніпропетровськ, вул. Мечнікова, 7/11. Складських приміщень у підприємств не було, оскільки в цьому не було необхідності, так як товар купували і відразу реалізовували. Також, пояснив, що не пам'ятає, як точно здійснювалося перевезення товару, але товарно-транспортні накладні він, як директор, підписував.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснила, що вона була директором ТОВ «Дніпро Сервіс Плюс», а директором ТОВ «Профсервіс-Люкс» є і на теперішній час. Адреса ТОВ «Дніпро Сервіс Плюс»: м. Дніпропетровськ, вул. Артема, 80, а адреса ТОВ «Профсервіс-Люкс»: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 153К. Вказані підприємства займались оптово-роздрібної торгівлею, купували товар і відразу реалізували, тому складських приміщень не було. Також, пояснила, що ПП «Ювікс» знайшли її менеджери у мережі «Інтернет» і вона, як директор зазначених вище підприємств, укладала та підписувала договори постачання с ПП «Ювікс». Договори були на постачання запчастин, яких саме, вона не може відповісти, оскільки цим займалися її менеджери. Перелік документів, які складалися до договорів вона не пам'ятає, зазначила, що це можливо були податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні. Свідок не пам'ятає, хто був перевізником, але вказала, що товарно-транспортні накладні нею підписувалися.

Свідок ОСОБА_14 пояснив, що він з 09.10.2013р. працює директором ТОВ «Пенталіт», юридична адреса якого: м. Дніпропетровськ, бульвар Театральний, 3. Підприємство укладало договір з ПП «Ювікс» на постачання різних запчастин для гірничозбагачувальних агрегатів: редукторів, шестерінок, підшипників. Постачання здійснювалося різним автотранспортом, постійного не було. Він, як директор, підписував договір постачання та товарно-транспортні накладні. Також, пам'ятає, що підписував декілька податкових накладних - мабуть дві. Чи підписував інші документи, він не пам'ятає.

Проаналізувавши зазначені показання свідків, суд вважає, що вони не суперечать обставинам господарських відносин позивача з контрагентами та підтверджуються матеріалами справи.

Водночас, суд зазначає, що первинна транспортна документація регламентує взаємовідносини перевізника і замовника як учасників транспортного процесу. Таким чином, для ведення податкового обліку поставки товарно-матеріальних цінностей вона не застосовується. На підтримку цього висновку Вищий адміністративний суд у своїй ухвалі від 06.02.2007р. №К-12246/06 зазначив: «товарно-транспортні накладні є єдиний юридичний документ обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для проведення розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що регламентує взаємовідносини Перевізника і Замовника як учасників транспортного процесу».

Тобто, первинна транспортна документація регламентує взаємовідносини перевізника і замовника як учасників транспортного процесу і для проведення податкового обліку поставки товарно-матеріальних цінностей товарно-транспортні накладні, а також якісні сертифікати не застосовуються. Правилами ведення податкового обліку не передбачено обов'язку позивача підтверджувати право на формування податкового кредиту товарно-транспортними накладними та якісними сертифікатами, а відсутність сертифікатів чи неправильність заповнення товарно-транспортних накладних самі по собі, без дослідження інших обставин, не може спростовувати товарність операції.

Суд зауважує, що Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не передбачена необхідність наявності якісних сертифікатів при перевезенні вантажів для таких видів товару, що поставлялися на адресу ПП «Ювікс».

На підтвердження реальності господарських відносин позивач надав первинну документацію щодо перевезення товару, а саме наступні договори на здійснення транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом:

1) з ФОП ОСОБА_15 :

- договір №12 від 01.04.2011р. та додаткові угоди до нього №1 від 04.05.2011р., №2 від 12.10.2011р. (т.7);

2) з ФОП ОСОБА_16:

- договір №14 від 22.08.2011р. та додаткові угоди до нього №1 від 22.08.2011р., №2 від 14.12.2011р. (т.7);

- договір №1 від 03.09.2012р. та додаткову угоду до нього №1 від 22.05.2012р. (т.14);

3) з ФОП ОСОБА_9:

- договір №3 від 01.10.2011р. та додаткову угоду до нього №1 від 12.10.2011р. (т.7);

- договір оренди автомобіля Фольксваген, державний номер НОМЕР_1, від 02.08.2012р., укладений між ОСОБА_9 (орендодавець) та ПП «Ювікс» в особі ОСОБА_4 (орендар).

4) з ФОП ОСОБА_8:

- договір №17071 від 17.07.2013р. та додаткову угоду до нього №1 від 31.12.2013р. (т.7);

Також, до зазначених договорів позивачем надано акти прийому-здачі робіт (автопослуг), рахунки фактури, звіти про дебетові та кредитові операції (т.7).

Суд вважає безпідставними твердження податкового органу щодо неналежності підприємствам-автоперевізникам транспортних засобів, на яких здійснювалися перевезення товару, оскільки відповідно до умов договорів перевезення транспортні засоби надає автоперевізник, проте в договорах не передбачено, що цей автотранспорт повинен належати перевізнику на праві власності.

Таким чином, надані позивачем і досліджені судом первинні документи не викликають сумнівів щодо реального отримання позивачем товару і повністю спростовують висновок відповідача щодо нереальності господарських операцій за спірними правочинами.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду доказів, які б свідчили про дефектність первинної документації ПП «Ювікс» та невідповідність господарських операцій, що в них відображені, цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, про незвичність цін за спірними операціями або про їх збитковість, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про нереальність вчинених операцій, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Крім того, приписами п.86.9 ст.86 ПК України встановлено, що у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

Проте, податковим органом не надано суду доказів на виконання зазначеного порядку винесення податкових повідомлень-рішень, які було прийнято за результатами перевірки, призначеної на підставі п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, а саме в зв'язку з отримання постанови слідчого про призначення перевірки по кримінальному провадженню.

Криворізька центральна ОДПІ, як суб'єкт владних повноважень, не надала доказів та не довела обґрунтованості винесення оскаржених податкових повідомлень-рішень.

В свою чергу позивач, про що свідчать матеріали справи, належним чином виконав свої договірні зобов'язання та оплатив вартість поставленого йому товару та наданих послуг.

Отже, на підставі викладеного, судом спростовано висновки податкового органу про дефектність первинної документації ПП «Ювікс» та відсутність реальності господарських відносин між позивачем та його контрагентами, зазначеними в акті перевірки від 24.04.2015р.

Крім того, як вбачається з акту перевірки від 24.04.2015р. підставою для висновків відповідача про нереальність господарської діяльності позивача з контрагентами також стало отримання від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська акту перевірки ТОВ «Вєнтек» від 26.05.2011р. №1283/233/36494829 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Вєнтек» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства», згідно до якого підприємство станом на момент перевірки має стан 8 (відсутність за місцем знаходження), а також те, що за даними результатів співставлення «Податковий блок» на рівні ДПС України контрагенти - постачальники: ТОВ «Верона», ТОВ «Сієра Дніпро», ТОВ «Фортуна-Контракт» мають стан 16 «Припинено (ліквідовано, закрито)»; ТОВ «Сільвер Груп» має стан 14 «Визнано банкрутом»; ТОВ «Дніпро Сервіс Плюс», ТОВ «Глобалбуд», ТОВ «Бізнеспром ТК», ТОВ «Антарекс-плюс», ТОВ Інтерпромальянс», ТОВ «Пенталіт» мають стан 11 «Припинено, але не знято з обліку(кор не пусті)»; ТОВ Юв-Сталь», ТОВ «Сіріус Стандарт» має стан 16 «Припинено (ліквідовано, закрито)»;ТОВ «2М ОСОБА_8», ТОВ «Профсервіс-Люкс», ТОВ «Фаворіт-Н», ТОВ «Акцент-Трейд», ТОВ «Дніпросфера», ТОВ «Спецторг-Інвест» мають стан 12 «Припинено, але не знято з обліку (кор пусті, але не закриті)».

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

За приписами ст.ст.46-49 ПК України ведення податкового обліку покладається на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Аналіз чинного законодавства України свідчить про те, що на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки дотримання продавцем товару вимог цивільного, господарського, податкового та іншого законодавства. Чинне законодавство України не ставить в залежність право покупця на податковий кредит від проведення перевірок податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість чи податку на прибуток продавцем товару, не впливає на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту податку на додану вартість, сплаченого при придбанні товару, оскільки законодавство України та приписи ПК України не становлять таке право покупця в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання продавцем товару своїх договірних (цивільно-правових) та податкових зобов'язань.

Суд звертає увагу, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника податків, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у т.ч. і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому ПК України.

Відповідної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України у своїх ухвалах №К-24505/10 від 15.09.2011р., №К-46076/09 від 08.11.2011р. та №К-1837/10 від 09.11.2011р., №2а-747/10/1270 від 05.04.2013р.

Крім того, Вищий адміністративний суд України у листі №1112/11/13-10 від 20.07.2010р. зазначив, що усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу.

Вказана правова позиція також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності».

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що зазначені контрагенти на час укладання та дії договорів постачання та підряду з ПП «Ювікс» не були зареєстровані в установленому порядку як платники податків, не мали право укладати угоди, виписувати та надавати податкові накладні, були виключені з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та не виконували свої зобов'язання за договорами постачання та підряду з позивачем.

Таким чином, суд приходить до висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень, винесених Криворізькою центральною ОДПІ, та про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги за заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 ст.86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, позовні вимоги ПП «Ювікс» підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Ювікс» до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 11.06.2015 року №0000882201 та №0000872200, від 15.07.2015 року №0001112201.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 19 серпня 2015 року.

Суддя ОСОБА_1