Постанова

від 10.09.2015 по справі 804/10259/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2015 р. Справа № 804/10259/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Шкуті А.А.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Агро-Союз» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Держаної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002152204 від 08.06.2015 року, -

ВСТАНОВИВ:

14 серпня 2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Агро-Союз» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Держаної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002152204 від 08.06.2015 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до Акту документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Агро-Союз» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з платником податків ТОВ «ФЛОРЕНЦІЯ ГРУП» (код 39079832) за листопад та грудень 2014 року та ТОВ «ВКФ «Укрлит» (код 39421418) за січень 2015 року їх реальності та повноти відображення в обліку, за результатами якої був складений акт №272/2204/31682313 від 21.05.2015р., на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення рішення №0002152204 від 08.06.2015 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 175 859,00 грн. На думку позивача, висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки на підтвердження включення сум коштів до складу витрат та сум ПДВ до складу податкового кредиту надані всі необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». При цьому, позивач зазначив, що жодних зауважень щодо повноти та оформлення наданих первинних документів в акті перевірки не зазначено. Тобто, позивач вважає, що ним підтверджено реальність здійснення господарських операцій оформленими відповідно до вимог законодавства первинними документами, що, в свою чергу, на думку позивача, підтверджують факт отримання позивачем продукції та її оплати.

Окрім цього, представник позивача зауважив, що реальність здійснення господарських операцій підтверджується також відсутністю рішення суду про визнання фіктивними договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Флоренція Груп», ТОВ «ВКФ «Укрлит».

Також, зазначив, що на 6-8 сторінках акту перевірки перелічені усі податкові накладні, які позивач надав відповідачу для перевірки. Позивач вважає, що податкові накладні були складені відповідно до вимог ПКУ, про що, на його думку, свідчить відсутність в Акті перевірки жодних зауважень податкового органу щодо наявності, повноти та оформлення податкових накладних. Оскільки право позивача на податковий кредит підтверджено відповідно до вимог ПКУ належно оформленими первинними документами та податковими накладними, тому, позивач вважає, що висновок акту перевірки про порушення п.198.3, 198.6 ст. 198 ПКУ є помилковим. Крім того, зазначив, що, оскільки позивач не має податкового боргу, тому він правомірно зарахував до складу податкового кредиту наступного періоду, а висновок акту перевірки про порушення товариством п.200.3 ст.200 ПКУ суперечить наявним доказам.

Окрім того, позивач зазначає, що в разі порушення контрагентом податкової дисципліни, відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи. У зв'язку з чим, оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте всупереч законодавству і є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в адміністративному позові.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що перевірка проведена правомірно, виявлені перевіркою порушення податкового законодавства встановлені вірно, з урахуванням усіх обставин, податкове повідомлення-рішення винесено відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку із чим, підстави для задоволення позову відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідно п.п. 78.1.1, п. 78.1.4 п. 78.1, ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ, наказу ДФС України від 05.09.2014 року №110 «Про організацію комплексного відпрацювання податкових ризиків з ПДВ» та на підставі наказу Дніпропетровської ОДПІ від 13.02.2015 року №89, головним державним ревізором - інспектором відділу планування та інформатізаційного забезпечення управління податкового аудиту проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Агро-Союз» (код за ЄДРПОУ 31682313), з питань підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «ФЛОРЕНЦІЯ ГРУП» (код ЄДРПОУ 39079832) за листопад та грудень 2014 року та ТОВ «ВКФ «Укрлит» (код ЄДРПОУ 39421418) за січень 2015 року, їх реальності та повноти відображення в обліку.

Направлення від 14 травня 2015 року та копія наказу органу ДПС від 13.05.2015 року №333 були вручені під розписку головному бухгалтеру ТОВ ВП «Агро-Союз» 14.05.2015 року.

Перевірка проводилась 14.05.2015 року.

За результатами перевірки складено акт №272/2204/31682313 від 21.05.2015 року, в якому зафіксовані порушення:

- пунктів 198.3, 198.6 статті 198 та пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України (дані - ПК України), що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) на загальну суму 175 859 грн. в т.ч.:

- за листопад 2014 року - 16 832,5 грн.;

- за грудень 2014 року - 109 577 грн.;

- січень 2015 року - 19 449,4 грн.

На підставі акту перевірки Дніпропетровською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.06.2015 року №0002152204.

15.06.2015 року позивачем подано до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області скаргу №87/01 від 15.06.2015 року. ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийняло рішення №6095/10/04-36-10-07-09 від 25.06.2015 року про продовження терміну розгляду скарги по 15.08.2015р.

22.07.2015 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області рішенням про результати розгляду скарги №6988/10/04-36- 10-07-09 залишило скаргу без задоволення.

В ході перевірки позивача було встановлено, що ТОВ «ВП «Агро-Союз» мало взаємовідносини з ТОВ «Флоренція груп» (код ЄДРПОУ 39079832, (знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Куйбишевському районі м.Донецька, основний вид діяльності - оптова торгівля фруктами й овочами), на підставі договору від 01.10.2014р. № 8998 надано послуги з виготовлення вузла безпеки на загальну суму 938457,00 грн. (ПДВ - 156409,50 грн.). До складу податкового кредиту віднесено суму у розмірі 156409,50 грн., а саме: за листопад 2014 року - у сумі 46832,50 грн. та грудень 2014 року - у сумі 109577,00 грн. До перевірки не надано журнал реєстрації довіреностей на отримання придбаної продукції та сертифікат відповідності (якості, специфікація щодо посвідчення якості). В наданих до перевірки товарно-транспортних накладних не заповнені обов'язкові дані, а саме: у графі «пункт навантаження» не зазначено адресу, за якою відбувалось завантаження автомобіля (лише вказано м. Дніпропетровськ), не зазначено адресу, за якою відбувалось розвантаження автомобіля (лише вказано м.Дніпропетровськ); відпуск за якою довіреністю відбувалось одержування вантажу; не вказані супровідні документи на вантаж; у товарно-транспортній накладній від 12.01.2015р. №Р2 та від 14.01.2015р. №Р1 не зазначено реєстраційні номери транспортних засобів, якими відбувалось транспортування товару від ТОВ «ВКФ «Укрлит» до ТОВ «ВП «Агро-Союз» також, в товарно- транспортній накладній від 12.01.2015р. №Р2 та від 14.01.2015р. №Р1 не зазначено П.І.Б. водія, його номер посвідчення та підпис. Проаналізувавши звітність ТОВ «Флоренція груп» встановлено, що основним постачальниками були ТОВ «ТБ «Салтівський Рітейл» (код ЄДРПОУ 39217848) вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Московському районі м.Харкова, ТОВ «ОСОБА_3 Харків» (код ЄДРПОУ 38156596) вид діяльності - діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Московському районі м.Харкова.

Опрацювання документів податкової звітності та баз даних дозволило перевіряючим встановити, що у ТОВ «Флоренція груп» у грудні були відсутні контрагенти, які могли б надати послуги, надані ТОВ «ВП «Агро - Союз», а саме «Послуги з виготовлення вузла безпеки». Крім того, контролюючим органом було встановлено наявність розбіжностей між сумою податкового кредиту, сформованого платником за операціями з придбання товарів/послуг, та сумою податкових зобов'язань його контрагента за операціями з постачання таких товарів/послуг на загальну суму 156409,50 грн., а саме: за листопад 2014 року - у сумі 73645,00 грн. та грудень 2014 року - у сумі 82764,50 грн.

Також, під час перевірки було встановлено, що ТОВ «ВП «Агро-Союз» мало взаємовідносини з ТОВ «ВКФ «Укрлит» (код ЄДРПОУ 39421418) (знаходиться на податковому обліку в ДПІ у м.Ужгороді ГУ ДФС у Закарпатській області, стан підприємства - 9 (направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження), основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля) на підставі договору від 01.12.2014р. № 9092 на постачання товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 116696,40 грн. (ПДВ - 19449,40 грн.). До складу податкового кредиту віднесено суму у розмірі 19449,40 грн. за січень 2015 року.

Перевіряючими, за результатом аналізу звітності ТОВ «ВКФ «Укрлит», встановлено, що основним постачальником контрагента позивача було ТОВ «АЙПРОМ-СТАЙЛ» (код ЄДРПОУ 39344669), яке знаходиться на обліку в ДПІ у Голосіївському районі у м.Києві. До перевірки не надано сертифікати якості, щодо одержаної продукції, що, в свою чергу, унеможливлює встановлення походження продукції. Надані до перевірки товарно-транспортні накладні заповнені з порушенням вимог чинного законодавства (не вказано пункт навантаження/розвантаження, відсутня інформація стосовно довіреностей, інформація стосовно супровідної документації, не зазначено номер автомобілю, або водія і т.д.).

Крім того, під час перевірки встановлено, що податкові накладні, відповідно до яких ТОВ «ВП «Агро-Союз» віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ від одержаних ТМЦ, не зареєстровані в ЄДРПН.

Також, з акту перевірки вбачається, що Дніпропетровською ОДПІ було отримано від ДПІ у Куйбишевському районі м.Донецька податкову інформацію від 03.03.2015 № 80/05-66-15-01/ 39079832, стосовно ТОВ «Флоренція груп», відповідно до якої встановлено, що ТОВ «Флоренція груп» декларує операції з контрагентами у різних регіонах України, реальність здійснення яких при відсутності не можливо підтвердити з урахування дійсного часу, віддаленості, розташування контрагентів один від одного; відсутня інформація про основні фонди; відсутня інформація про трудові ресурси. Аналізом баз даних та податкової звітності ТОВ «Флоренція груп» не має можливості підтвердити реальність господарських відносин з платниками податків за грудень 2014 року та встановлені факти, що свідчать про можливі порушення податкового законодавства та залучення суб'єкта до схеми формування штучного податкового кредиту.

Тобто, з урахуванням викладеного, перевіряючими встановлено відсутність реальної можливості придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ ««Флоренція груп» та подальшої його реалізації, а саме відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

З урахуванням викладеного, перевіряючі дійшли висновків про завищення ТОВ «ВП «Агро-Союз» податкового кредиту на загальну суму 175859,0 грн.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори/правочини, укладені між ними, або незаявленими в таких операціях третіми особами.

Відсутність особи за місцезнаходженням, відсутність можливості перевірити первинні документи не є самостійними і достатніми підставами для встановлення порушення платником податків правил оподаткування.

Тільки встановлення мети та факту порушення встановленого порядку оподаткування, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для висновку про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Поряд з цим, окрім мінімально необхідних згідно податкового законодавства документів, суд має перевірити й інші документи та обставини, які мають підтвердити реальність виконання спірної операції, що відображена в податковому обліку.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, відповідно до підпункту 198.6 статті 189 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього кодексу.

Згідно підпункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Також належить враховувати вимоги «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88. Так, відповідно до пунктів 2.4, 2.14 - 2.16 Положення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення фактів здійснення господарських операцій, у ході судового розгляду справи із пояснень представників сторін та наданих документів судом було встановлено, що між ТОВ «ВП «Агро-Союз» та ТОВ «ВКФ «Укрлит» (код 39421418) укладений договір №9092 від 01.12.2014р., згідно якого ТОВ «ВКФ «Укрлит» зобов'язується постачати продукцію (опора верхня) згідно специфікації, а ТОВ ВП «Агро-Союз» зобов'язується прийняти товар та здійснювати сплату. Постачання товару відбувається згідно з правилами «Інкотермс - 2010» на умовах СРТ - склад покупця за адресою: смт. Ювілейне, вул. Нижньодніпровська, 1.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ВКФ «Укрлит» було виписано податкові накладні: від 14.01.15 №2; від 23.01.15 №3 та від 28.01.15 №4.

Згідно пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту.

Проте, судом встановлено, та не спростовано представником відповідача, що в порушення вказаної норми, податкові накладні не було зареєстровано в ЄДРПН.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, позивачем безпідставно сформовано податковий кредит по податковим накладним, які не зареєстровано в ЄДРПН.

Крім того, під час судвого розгляду встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ «ВКФ «Укрлит» має стан підприємства - 9 (відсутній за місцезнаходженням). У підприємства відсутні основні фонди та необхідна чисельність працівників.

До того ж, надані до перевірки товарно-транспортні накладні були заповнені з порушенням вимог чинного законодавства, а саме не вказано пункт навантаження/розвантаження, відсутня інформація стосовно довіреностей, інформація стосовно супровідної документації, не вказано номер, марку автомобіля, відсутня інформація про водія.

Відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 №363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за №128/2568 (далі - Правила) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Правилами також затверджено і форму ТТН.

Згідно пункту 8.26 Правил вантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж.

Тобто, наявність затвердженої форми ТТН передбачає необхідність заповнення всіх її реквізитів, а не вибірково, як було зроблено позивачем.

Також, з матеріалів справи вбачаеться, що між позивачем та ТОВ «»Флоренція Груп» було укладено договір №8998 від 01.10.2014р. Предметом договору є виготовлення деталей та вузлів виробничо-технічного призначення (пункт 1.1 договору). Виготовлення продукції здійснюється на підставі специфікації, що є невід'ємною частиною договору. В специфікації зазначаються найменування, кількість продукції, строки її виготовлення, вартість, строки оплати та умови поставки (пункт 1.2 договору).

Відповідно до пункту 3.2 договору виконавець зобов'язаний олночасно з продукцією надати замовнику (тобто позивачу), зокрема, податкову наклалну. акти виконаних робіт та звіт.

Умовами договору також передбачено (пункт 6.1 договору), що виготовлену продукцію виконавець передає замовнику на складі замовника, що знаходиться за адресою с.м.т.Ювілейне. вул.Нижньодніпровська, 1, тобто за юридичною адресою позивача.

Специфікацією №3 до договору, яка укладена лише 04.12.2014р.. пунктом 3 передбачено, що замовник здійснює попередню оплату за продукцію в розмірі 100%.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на акти здачі-приймання робіт (надання послуг), які наявні в матеріалах справи, а саме: акт від 04.12.14р. №307, акт віл 04.12.14р. №312, акт від 10.12.14р. №308, акт від 10.12.14р. №314, акт від 12.12.14р. №309, акт від 12.12.14р. №313, акт від 16.12.14р. №310, акт від 16.12.14р. №311, акт від 18.12.14р. №42, акт від 18.12.14р. №43, акт від 19.12.14р. №40, акт від 19.12.14р. №41, акт від 24.12.14р. №44, акт від 24.12.14р. №45, акт від 25.12.14р. №46, акт від 25.12.14р. №47, акт від 25.12.14р. №48, з яких вбачається, що місцем складання акту є місцезнаходження виконавця, а саме - м. Донецьк, що, в свою чергу, на думку суду, суперечить пункту 6.1 договору. Оскільки, з актів не можливо встановити, яким чином готова продукція (деталі та вузли виробничо-технічного призначення) була доставлена позивачу, як замовнику, якщо вказана продукція передавалась в м. Донецьку.

Окрім цього, суд звертає увагу на окремі податкові накладні, які були виписані ТОВ «Флоренція Груп» в листопаді 2014 року, а саме: від 25.11.14р. №313, від 25.11.14р. №314, від 25.11.14р. №311, від 25.11.14р. №312, від 18.11.14р. №309, від 25.11.14р. №310, від 25.11.14р. №307 та від 18.11.14р. №308. Проте, з матеріалів справи вбачається, що оплата і поставка товару між позивачем та контрагентом відбулися саме в грудні 2014 року.

Суд не приймає з цього приводу пояснення представника позивача в судовому засіданні, про те, що це було зроблено помилково співробітниками ТОВ «Флоренція Груп».

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

В порушення даного пункту позивачем сформовано податковий кредит по податковим накладним, виписаним ТОВ «Флоренція Груп» в листопаді 2014 року, без достатніх на те підстав, а саме: і дата списання коштів і поставка товару відбувалися в грудні 2015 року. Тобто, відсутня будь-яка з подій, що дає право платнику податків формувати податковий кредит в листопаді 2014 року.

Крім того, відповідно до пункту 201.7 статті 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). В даному випадку, як свідчать матеріали справи, в листопаді 2014 року, а ні постачання товарів, а ні оплати за товар не було. Тобто, в листопаді 2014р. у підприємства ТОВ «Флоренція груп» не було підстав для виписування податкової накладної, а у позивача, в свою чергу, підстав для формування податкового кредиту.

Суд також звертає увагу на те, що, як вбачається з матеріалів справи, виконавець послуг ТОВ «Флоренція Груп» знаходиться на податковому обліку в ДПІ в Куйбишевському районі м.Донецька. Основний вид діяльності - оптова торгівля фруктами та овочами, яке не має ніякого відношення до начебто, наданих послуг ТОВ ВП «Агро-Союз», а саме: «послуги з виготовлення вузла безпеки». Згідно інформаційних баз ОДПІ на ТОВ «Флоренція груп» чисельність працюючих осіб складає 1 чол., у зв'язку з чим, суд вважає, що підприємство фактично не могло надати позивачу послуги з виготовлення вузла безпеки в кількості, заявленій позивачем.

Крім того, встановлено наявність розбіжностей між сумою податкового кредиту позивача та сумою податкового зобов'язання його контрагента, а саме: податкові зобов'язання ТОВ «Флоренція Груп» за листопад та грудень 2014 року становлять - 0 грн. А податковий кредит ТОВ ВП «Агро-Союз» за листопад 2014р. задекларовано в сумі 73 645 грн., за грудень 2014р. - 82764,5 грн., що також підтверджується копіями додатків до декларації, долученими до матеріалів справи.

Відповідно до пункту 198.3 цієї ж статті Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Слід зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість податкового кредиту первинною документацією покладений на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб'єктом, який обчислює кінцеву суму податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Отже, обов'язок довести правомірність та обґрунтованість зменшення бази оподаткування ПДВ, у тому числі шляхом подання документів, які відповідають критеріям статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, належить саме позивачу у справі. При цьому підтверджувальні документи повинні відображати достовірну інформацію та підтверджувати реальність виконаної операції.

Окрім цього, виконання даних видів послуг у задекларованих обсягах вимагає наявності у виконавця спеціалістів необхідної кваліфікації. Однак, доказів існування у ТОВ «Флоренція груп» відповідних працівників (у тому числі залучених на умовах цивільно- правових договорів) позивачем не надано.

Суд зазначає, що надані позивачем до матеріалів справи первинні документи не можуть бути прийняті ним у якості безумовного доказу фактичного виконання договорів, укладених між позивачем та його контрагентами, оскільки з досліджених у судовому засіданні матеріалів справи вбачається придбання позивачем товару у невстановлених осіб.

Первинні документи, які надані позивачем, підтверджують факт отримання товару ТОВ «ВП «Агро - Союз», проте з них неможливо встановити, що позивач отримав товар саме від ТОВ «Флоренція Груп» та ТОВ «ВКФ «Укрлит».

Якщо товар справді придбавався позивачем, але не в тієї особи, що зазначена в первинних документах, то відповідні первинні документи не є достовірними та не можуть підтверджувати право позивача на податковий кредит.

Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо неправомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум ПДВ, за рахунок договорів, укладених позивачем та його контрагентами, оскільки суду не доведено у встановленому законом порядку реальності здійснення господарських правовідносин, обумовлених договорами з контрагентами ТОВ «Флоренція Груп» та ТОВ «ВКФ «Укрлит».

Приймаючи рішення у даній справі, судом також враховується правова позиція Вищого адміністративний Суд України, яка викладена в ухвалі від 29.04.2010р. № К-38733/06, а також в інформаційному листі № 742/11/13-11 від 02.06.2011р., в якому зазначено, що якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частина 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, представник позивача у ході судового розгляду справи не надав відповідних доказів на підтвердження реальності (фактичного) здійснення господарських операцій, що підтверджує обґрунтованість висновків податкової інспекції, викладених в акті від 21.05.2015 року.

За викладених обставин, у адміністративного суду відсутні підстави для визнання протиправним та скасування оспорюваного податкового повідомлення - рішення, оскільки зазначене рішення прийняте у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про судовий збір» суд стягує з позивача суму судового збору, що належить сплатити до повної суми судового збору за подання цього позову, в розмірі 3165,46 грн. (3517,18 грн. - 351,72 грн.).

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Агро-Союз» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Держаної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002152204 від 08.06.2015 року - відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Агро-Союз» (код ЄДРПОУ 31682313) на користь Державного бюджету України решту суми не сплаченого судового збору в сумі 3165,46 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може біти оскаржена у порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 15 вересня 2015 року.

Суддя ОСОБА_4