Постанова

від 04.07.2011 по справі 2а-1797/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2011 р. Справа № 2a-1797/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Грицюка П.П.

при секретарі Кузишин Р.М.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську

до відповідача: приватного підприємства "Промо"

про стягнення заборгованості в сумі 190,61 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську (далі - позивач) звернулася з адміністративним позовом до приватного підприємства "Промо" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 190,61 грн.

Позов мотивовано тим, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість, що підтверджується актом про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності повернення свідоцтва платника ПДВ, довідкою позивача, податковими вимогами.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 190,61 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника та за рахунок готівки. Посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача повторно в судове засідання не з’явився, хоча про час, дату та місце розгляду адміністративної справи повідомлявся належним чином. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.

Так, судом 01.06.2011 року винесено ухвалу про відкриття провадження по даній адміністративній справі, яку направлено відповідачу для подання заперечення або заяви про визнання позову на адресу зазначену в позові та підтвердженій довідкою з Єдиного державного реєстру (а.с. 11). Дані матеріали 10.06.2011 року та 24.06.2011 року повернуто на адресу суду із довідкою підприємства поштового зв`язку, якою зазначено причини повернення: „за зазначеною адресою не проживаєВ» .

Частина 4 статті 33 КАС України передбачає, що у разі відсутності осіб, які не беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження (місце проживання) зазначеного в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Відповідно до вимог частини 11 статті 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності відповідача.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується законодавчими актами та інших підзаконними нормативно-правовими актами в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.

Згідно п.3 ч.1 ст.9 Закону України В«Про систему оподаткуванняВ» №1251-XII, від 25.06.1991 (із змінами та доповненнями) платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, із змінами та доповненнями (далі - Закон №2181-III) в статті 1 визначено податковий борг (недоїмка) як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Штрафна санкція (штраф) - це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Положенням п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №2181-III встановлено, що податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим в день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків його апеляційного узгодження і відповідно до п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону повинно бути сплачено платником податків на протязі 10-ти календарних днів, наступних за днем узгодження. Узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки, відповідачем не була порушена процедура апеляційного узгодження податкового зобов'язання, то сума вказаного податкового зобов'язання відповідача, у відповідності до пункту 5.2 статті 5 Закону №2181-III є узгодженою.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в Законі України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями).

Відповідно до статті 9 пункту 9.8 даного Закону платник податку зобов’язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво, якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу. У цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку.

Відповідно до статті 17 пункту 17.1 підпункту 17.1.1 Закону № 2181-III платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до статті 6 пункту 6.2. підпункту 6.2.1. Закону № 2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 р.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків і зборів зобов’язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але несплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення рішення, крім випадків, коли протягом цього строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено, що приватне підприємство "Промо" зареєстровано, як юридична особа Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 03.03.2004 року (а.с. 11) та взято на облік Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську.

Позивачем складено акт за № 4407/152 від 02.04.2009 року про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності повернення свідоцтва платника ПДВ, якою встановлено факт порушення граничного строку повернення свідоцтва платника ПДВ (а.с. 15).

На підставі вищезгаданого акту перевірки відповідачу податковим повідомленням-рішенням № 0002681502/0 від 07.01.2009 року визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 170 грн., що становить десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (а.с. 14).

Встановлено, що заборгованість відповідача по сплаті податкового зобов'язання становить 190,61 грн., в тому числі 20,71 грн. пені.

Судом досліджено, що позивачем 17.06.2009 року та 23.07.2009 року надіслано боржнику податкові вимоги про необхідність сплати суми заборгованості, які відповідачем залишені без розгляду та задоволення (а.с. 7-10).

Наявність вказаної заборгованості підтверджується такою дослідженою в судовому засіданні довідкою позивача від 19.05.2010 року (а.с. 6), корінцем податкового повідомленням-рішеннями за № 0002681502/0 від 07.04.2009 року (а.с. 14).

Судом встановлено, що на момент розгляду справи, сума податкового зобов’язання з податку на додану вартість становить в загальній сумі 190,61 грн. відповідачем узгоджена, проте в добровільному порядку несплачена, що тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України та суттєво порушує інтереси держави.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. На час вирішення справи відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним узгодженого податкового боргу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вимог податкового законодавства стосовно не сплати узгодженого податкового боргу та вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог, в сумі 190,61 грн.

При цьому, відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового Кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до пункту 20.1.18. Податкового кодексу України органи державної податкової служи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до ст. 94 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Промо" (76000, вул. Чорновола, 157, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 32872751) в дохід бюджету податковий борг в загальній сумі 190 (сто дев’яносто) гривень 61 копійку, з рахунків у банках обслуговуючих платника та за рахунок готівки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано

Суддя: /підпис/ ОСОБА_2

Постанова складена в повному обсязі 06.07.2011 року.