Постанова

від 29.06.2011 по справі 2а-1914/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2011 р. Справа № 2a-1914/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.

за участю секретаря Надраги Л.Я.

представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську до товариства з обмеженою відповідповідальністю "Західлісстиль" про стягнення податкового боргу в розмірі 1769,37 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

07.06.2011 року Державна податкова інспекція в місті Івано-Франківську (далі -позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західлісстиль" (далі -відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 1769,37 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України не сплатив штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1479,80 гривень застосовані позивачем за порушення відповідачем статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у 2008 - 2010 роках та пеню в розмірі 289,57 гривень. Загальна сума податкового боргу відповідача становить 1769,37 гривень, яку просив стягнути позивач.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач, в судове засідання не з'явився повторно без поважних причин та без повідомлення про причини неприбуття хоча, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений. Правом подання письмового заперечення проти заявленого позову не скористався.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 14.04.2000 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради проведено державну реєстрацію юридичної особи -товариства з обмеженою відповідповідальністю "Західлісстиль". 17.05.2000 року відповідача взято на податковий облік Державною податковою інспекцією в місті Івано-Франківську, як платника податків, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків (а. с. 38). Відповідач являється платником податку на прибуток підприємств.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1.). До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2.). До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3.).

Згідно підпункту 9.1.2. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків належать податок на прибуток підприємств.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно підпункту 133.1.1. пункту 133.1. статті 133 Розділу Податкового кодексу України платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання -юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Згідно пункту 135.1. статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті.

Статтею 152 даного Кодексу визначено порядок обчислення податку на прибуток підприємств, згідно якої податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

Згідно статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Відповідно пункту 36.1. статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Судом встановлено, що актами позивача від 26.11.2008 року, від 01.12.2009 року, від 30.03.2010 року, від 27.09.2010 року та від 15.12.2010 року про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності встановлено неподання відповідачем податкових декларацій за півріччя 2008 року, 9 місяців 2008 року, ІІІ квартали 2009 року, 2009 рік, І півріччя 2010 року, ІІІ квартали 2010 року (а. с. 11, 13, 15, 19, 21).

Згідно підпункту 17.1.1. пункту 17.1. статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент прийняття податкового повідомлення-рішення) платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Позивачем за наслідками розгляду вказаних актів перевірки податковими повідомленнями-рішеннями від 26.11.2008 року за №0034141501/0, від 14.12.2009 року за №0018211501/0, від 30.03.2010 року за №0008271501/0, від 07.10.2010 року за №0016041501/0 та від 17.11.2010 року за №0019101501/0 застосовано штрафні (фінансові) санкції, які відповідачем не сплачені і на момент звернення позивача до суду становлять 1479,80 гривень.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що відповідач в порушенні вимог статті 36 Податкового кодексу України не подав позивача податкові декларації з податку на прибуток підприємств за вказані періоди.

Оскільки, відповідачем не була порушена процедура апеляційного узгодження податкового зобов'язання, то сума вказаного податкового зобов'язання відповідача, у відповідності до пункту 5.2 статті 5 Закону України Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є узгодженою.

Згідно підпункту 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання -сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано першу та другу податкову вимогу, які відповідач залишив без реагування (а. с. 22, 23).

Відповідно підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно пункту 129.4. цієї статті даного Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Судом встановлено, позивач за несплату відповідачем штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1479,80 гривень нарахував пеню в розмірі 289,57 гривень.

У відповідності до підпункт 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначається як сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкові зобов'язання з сплати штрафних (фінансових) санкцій та пені в загальному розмірі 1769,37 гривень, є податковим боргом відповідача, який ним не сплачений.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обязі.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути на користь Державного бюджету України з рахунків у банках, що обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю "Західлісстиль" (код ЄДРПОУ 30610621) та за рахунок готівки, що йому належить податковий борг в розмірі 1 769 (одна тисяча сімсот шістдесять дев'ять) гривень 37 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 04.07.2011 року.