Постанова

від 05.07.2011 по справі 2а-1877/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2011 р. Справа № 2a-1877/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Маковійчук С.М.

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші

до відповідача: Комунального підприємства "Міськсвітло"

про стягнення заборгованості в сумі 97347,99 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші звернулось в суд з адміністративним позовом до комунального підприємства «Міськсвітло»про стягнення заборгованості в сумі 97347,99 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 та п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», комунальне підприємство «Міськсвітло»є страхувальником та платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок. Відповідач зобов'язаний був сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Однак, в порушення вимог вищенаведеного Закону, за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року відповідачем допущено несвоєчасну та не в повному обсязі сплату єдиного внеску, внаслідок чого заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом України станом на 25.05.2011 р. становила 74411,66 грн., в тому числі заборгованість зі сплати єдиного внеску становила 71388,11 грн., борг по штрафним санкціям та пені за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату єдиного внеску становив - 3023,55 грн.

Позивачем подано до суду клопотання про зміну позовних вимог, відповідно до якого заборгованість відповідача за період з 01.04.2011 року по 31.05.2011 року становить 97347,99 грн. У зв'язку з відсутністю добровільної сплати боргу, просив стягнути її з відповідача в судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, з підстав наведених у позовній заяві та клопотанні про збільшення позовних вимог. Позов просив задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні наявність заборгованості визнав та пояснив суду, що вказана заборгованість перед пенсійним органом зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 97347,99 грн. виникла за період з 01.04.2011 року по 31.05.2011 року у зв'язку відсутністю коштів для погашення поточних боргів перед бюджетами та іншими державними фондами.

Заслухавши представників сторін, розглянувши позовну заяву, дослідивши та оцінивши надані суду письмові докази та інші матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей, що містяться у свідоцтві про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, комунальне підприємство «Міськсвітло»є юридичною особою, яку зареєстровано виконавчим комітетом Калуської міської ради Івано-Франківської області згідно з розпорядженням від 18.12.2001 року №293-рп, (а.с. 8).

В судовому засіданні встановлено, що відповідач станом на 01.01.2011 року перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Калуші, є страхувальником та сплачував внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»набирає чинності з 01.01.2011 року, крім пунктів, що набирають чинності 01.01.2014 року.

Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону визначено, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування визначені статтею 8 вищенаведеного Закону.

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Базою нарахування єдиного внеску є суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

В судовому засіданні встановлено, що клас професійного ризику виробництва відповідача становить 52, а тому розмір єдиного внеску, визначений положеннями ч. 5 ст. 8 даного Закону, становить 38,52 %.

Крім цього, для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 наведеного Закону, встановлюється єдиний внесок у розмірі 34,7 відсотка винагороди за цивільно-правовими договорами (ч. 5 ст. 8 Закону), а тому відповідач є платником єдиного внеску за ставкою 34,7%.

Частиною 7 статті 8 Закону визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 2, 6 - 8 частини першої статті 4 Закону, встановлюється у розмірі 3,6% визначеної п.1 ч. 1 ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується сторонами в судовому засіданні, відповідач є платником єдиного внеску за ставками 38,52%, 3,6 % та 34,7%.

Приписами ч. 8 ст. 9 вищенаведеного Закону встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для відповідача відповідно до Закону є календарний місяць.

Крім цього, порядок нарахування єдиного внеску визначається Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 08.10.2010 року № 22-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за № 1014/18309.

Відповідно до пункту 3.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платники єдиного внеску зобов'язані формувати та подавати до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Частиною 12 статті 9 даного Закону зазначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до пп. 4.3.6 п. 4.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 27.10.2010 року за №994/18289, нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платником не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: карток особового рахунку платника єдиного внеску, за період з 01.04.2011 року по 31.05.2011 року відповідачем допущено заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за ставками 38,52%, 3,6% та 34.7% (а.с. 28-32).

Судом встановлено, що за спірний період відповідачем частково сплачено борг (а.с. 48).

Пунктом 7 частини 1 статті 13 Закону встановлено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплаченої суми єдиного внеску.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом, вважається недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (ч. 3 ст. 25 вищенаведеного Закону).

Частиною 10 статті 25 вказаного Закону встановлено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно із частиною 16 статті 25 даного Закону строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

В судовому засіданні встановлено та сторонами не заперечується, що сума визначеної та узгодженої недоїмки відповідача зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з урахуванням фінансових санкцій та пені, що застосовано пенсійним органом, за ставкою 38,5% становить 85396,52 грн., за ставкою 3,6% - 6518,84 грн., за ставкою 34,72% - 5432,63 грн., а тому загальна сума боргу відповідача складає 97347,99 грн.

Враховуючи те, що відповідачем не надано суду доказів добровільної сплати заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 97347,99 грн., суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Міськсвітло" (ідентифікаційний код: 31789170) на користь управління Пенсійного фонду України в м.Калуші заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2011 року по 31.05.2011 року в сумі 97347 (Дев'яносто сім тисяч триста сорок сім гривень) 99 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано

Суддя: Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 11.07.2011 року.