Постанова

від 01.07.2011 по справі 2а-1918/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2011 р. Справа № 2a-1918/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Маковійчук С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську

до відповідача: приватного підприємства "С.К. Україна"

про стягнення заборгованості в сумі 2096,40 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську звернулася в суд з адміністративним позовом до приватного підприємства «С.К. Україна»про стягнення податкового боргу в загальній сумі 2096,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не сплачено до бюджету узгоджені податкові зобов'язання в загальній сумі 2096,40 грн., в тому числі: з податку на додану вартість в сумі 1388,93 грн., з податку з власників транспортних засобів в розмірі 697,41 грн., з комунального податку в сумі 10,06 грн., що виникли внаслідок порушення відповідачем вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який регулює правовідносини між податковим органом та платником щодо питань оподаткування та порядку погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами. Оскільки, податковий борг відповідача в загальній сумі 2096,40 грн., не сплачений до бюджету станом на момент звернення податкового органу до суду, позивач просить стягнути заборгованість відповідача за рахунок безготівкових та готівкових коштів, що належать відповідачу у відповідності до приписів ст.95 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 року та є чинним на момент розгляду та вирішення справи в адміністративному суді.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином. Надав суду клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Позов просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце проведення судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином. Причин неприбуття в судове засідання суду не надав. Клопотань та заяв щодо розгляду справи за відсутності відповідача в суд не надходило. До суду повернулось поштове відправлення з повісткою, яка не вручена відповідачу з незалежних від суду причин (а.с. 40, 41).

Згідно із частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата від її одержання) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши та оцінивши надані суду письмові докази та інші матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що приватне підприємство «С.К. Україна», відповідно до довідки Головного управління статистики в Івано-Франківській області від 22.03.2011 року за №03-1/03/1-157-572, є юридичною особою, реєстрація якої здійснена виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради від 18.10.2006 року запис №11191060006004538 (а.с. 7) та згідно ст. 15 Податкового кодексу України є платником податків та зборів.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем, за результатами проведених перевірок встановлено несвоєчасне подання відповідачем податкової звітності з податку на додану вартість за лютий, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року, а також не повернення свідоцтва платника ПДВ в грудні 2010 року. Дані обставини підтверджують факт порушення відповідачем вимог пп. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-III (далі по тексту - Закону), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, а саме відповідачем до податкового органу не подано декларації про нарахування та сплату податку на додану вартість за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (пп. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»), оскільки така декларація відповідно до вказаного Закону подається протягом 20 календарних днів, наступних за останнім днем звітного (податкового) місяця.

Результати податкових перевірок відображені в актах № 9173/152/34623194 від 17.05.2010 року, №16551/152/34623194 від 06.10.2010 р., №22488/152/34623194 від 29.12.2010 року, №22489/152/34623194 від 29.12.2010 року (а.с. 15, 19, 21, 23), на підставі яких податковим органом прийняті податкові повідомлення рішення про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій № 0003121502/0 від 17.05.2010 р. в сумі 170,00 грн., №0006741502/0 від 14.10.2010 р. - 510,00 грн., № 0010051502/0 від 31.12.2010 р. - 510,00 грн., №0010061502/0 від 31.12.2010 р. - 170,00 грн. (а.с.14, 17, 20, 22).

Судом встановлено, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення щодо застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкції у зв'язку із неподанням та несвоєчасним поданням податкової звітності з податку на додану вартість не вручені відповідачу, оскільки відповідач не знаходиться за адресою податкової реєстрації, а тому податкові рішення розміщені на дошці оголошень в порядку пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 вищенаведеного Закону.

Крім цього, згідно п.6.2.ст.6 Закону позивачем на адресу відповідача направлено поштою відповідно першу податкову вимогу № 1/2538 від 16.10.2009 року та другу податкову вимогу № 2/2843 від 24.11.2009 року (а.с.8, 10) про сплату податкового зобов'язання в сумі 55,68 грн. Відповідно з актами про неможливість вручення вимоги від 20.10.2009 р. та 24.11.2009 року, податкові вимоги розміщено на дошці оголошень (а.с.9,11). Однак, податкове зобов'язання відповідачем не сплачено.

Відповідно до п. 1.2. ст. 1 вказаного Закону податкове зобов'язання -це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Приписами пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 даного Закону визначено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення. При цьому, у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення (пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 вказаного Закону).

Відповідно до пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку, а тому податковим органом.

Таким чином, податковим органом застосовано до відповідача штрафні (фінансові) санкції в загальній сумі 1354,88 грн.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків (п. 5.4 ст. 5 даного Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подано до податкового органу податковий розрахунок комунального податку за січень 2010 року на суму 20,40 грн. та розрахунок суми податку з власників транспортних засобів на інших самохідних машин і механізмів в розмірі 2228,00 грн. (а.с. 12,13).

Згідно п.п. 5.3.1 п.5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Станом на момент звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом заборгованість з комунального податку становить 9,20 грн., з податку з власників транспортних засобів - 612,68 грн.

Після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня (пп. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 вказаного Закону).

У зв'язку з тим, що відповідачем не сплачено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1354,88 грн., тому позивачем нарахована пеня в сумі 34,05 грн., на заборгованість з податку з власників транспортних засобів в сумі 612,68 грн. - пеня в розмірі 84,73 грн. та на заборгованість з комунального податку в сумі 9,20 грн. -пеня в сумі 0,86 грн. Таким чином, загальна сума податкового боргу, що не сплачена позивачем до бюджету, становить 2096,40 грн., що підтверджується довідкою позивача про податковий борг станом на 22.02.2011 р. (а.с. 6).

Приписами частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Законом України від 02.12.2010 року № 2756-VI прийнятий Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011 року. Даний Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів.

Відповідно до вимог статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Також, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 14.1.175 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Положеннями статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.95.3. ст.95 Податкового кодексу України).

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 95.4 ст.95 Кодексу).

Враховуючи, що на момент судового розгляду даної справи відповідачем не надано підтвердження сплати податкового боргу в розмірі 2096,40 грн., вказана сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують приватне підприємство "С.К.Україна" (ідентифікаційний код - 34623194) та за рахунок готівки, що належить приватному підприємству "С.К.Україна" (ідентифікаційний код - 34623194) в дохід бюджету податковий борг в сумі 2096 (Дві тисячі дев'яносто шість гривень) 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_1

Постанова складена в повному обсязі 06.07.2011 року.