Постанова

від 31.08.2011 по справі 2а-2565/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2011 р. Справа № 2a-2565/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Маковійчук С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську

до відповідача: ТОВ "Лонда"

про стягнення заборгованості в сумі 1206,42 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську звернулася в суд з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Лонда» про стягнення податкового боргу в сумі 1206,42 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не сплачено до бюджету узгоджені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 1206,42 грн., які виникли внаслідок порушення відповідачем вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який регулює правовідносини між податковим органом та платником щодо питань оподаткування та порядку погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, а саме: відповідачем несплачені штрафні санкцій в розмірі 1188,55 грн., які нараховано за несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість, а також суми пені в загальному розмірі 17,87 грн. Оскільки, податковий борг в загальній сумі 1206,42 грн., відповідачем не сплачений до бюджету станом на момент звернення податкового органу до суду, позивач просив стягнути податковий борг з розрахункових рахунків відповідача, що є відкритими у банківських установах та за рахунок готівки, що належить відповідачу у відповідності до приписів ст. 95 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 року та є чинним на момент розгляду та вирішення справи в адміністративному суді.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином. До суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце проведення судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином. Причин неприбуття в судове засідання суду не надав. Клопотань та заяв щодо розгляду справи за відсутності відповідача в суд не надходило. До суду повернулось поштове відправлення з повісткою, яка не вручена відповідачу у зв'язку із закінченням терміну зберігання (а.с. 18, 28).

Згідно із частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата від її одержання) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши та оцінивши надані суду письмові докази та інші матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Лонда», відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що містить відомості щодо даного підприємства станом на 18.04.2011 року, є юридичною особою (а.с. 7-8) та, згідно з статтею 15 Податкового кодексу України, є платником податків та зборів.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем, за результатами проведених перевірок своєчасності подання відповідачем податкової звітності з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2010 року, встановлені порушення відповідачем вимог пп. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-III, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (надалі також - Закон), а саме відповідачем до податкового органу не подано декларації про нарахування та сплату податку на додану вартість за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (пп. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»), оскільки така декларація відповідно до вказаного Закону подається протягом 20 календарних днів, наступних за останнім днем звітного (податкового) місяця.

Результати проведеної перевірки відображені в акті №20406/152/23797857 від 13.12.2010 року (а.с. 11), на підставі якого позивачем прийнято податкове повідомлення - рішення про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій №0008781502/0 від 13.12.2010 року в сумі 1190,00 грн. (а.с.10).

Згідно із частиною першою статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-III (чинного на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами по даній справі) встановлено, що податкові декларації за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), подаються протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня (пп. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 вказаного Закону).

Судом встановлено, що відповідачем добровільно не сплачені узгодженні податкові зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій в загальній сумі 1190,00 грн., внаслідок чого позивачем нараховано пеню у розмірі 17,87 грн., тому станом на момент звернення до суду податковий борг відповідача становить 1206,42 грн., що підтверджується довідкою про борг (а.с. 6).

Приписами частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Законом України від 02.12.2010 року № 2756-VI прийнятий Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011 року. Даний Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів.

Відповідно до вимог статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Також, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 14.1.175 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Судом встановлено, що відповідачу надіслано податкову вимогу від 09.02.2011 року, яку відповідачем отримано 15.02.2011 року, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 9). Проте, добровільно відповідач податковий борг в сумі 1206,42 грн. до бюджету не сплатив.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Положеннями статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.95.3. ст.95 Податкового кодексу України).

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 95.4 ст.95 Кодексу).

Враховуючи те, що на момент судового розгляду даної справи відповідачем не надано підтвердження сплати податкового боргу в розмірі 1206,42 грн., вказана сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю "Лонда" (ідентифікаційний код 23797857) та за рахунок готівки, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Лонда" (ідентифікаційний код 23797857) в дохід бюджету податковий борг в сумі 1206 (ОСОБА_1 тисяча двісті шість гривень) 42 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_1

Постанова складена в повному обсязі 05.09.2011 року.