Постанова

від 22.03.2010 по справі 2а-10078/08/1570

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 10078/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2010 року о 12 год.40хв. м.Одеса

В залі судових засідань №8

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Фролової І.О.

За участю представників сторін:

Представника прокуратури: не з»явився, незважаючи на те, що про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.

Представника позивача: ОСОБА_1- за довіреністю від 24.11.2009р. №4240/08

Представника відповідача: не з'явився, незважаючи на те, що про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Прокурора Любашівського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Любашівському районі Одеської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Агробізнес»про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Прокурора Любашівського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Любашівському районі Одеської області, в якому позивач просить суд стягнути із Сільськогосподарського виробничого Кооперативу «Агробізнес»на користь Управління Пенсійного фонду України у Любашівському районі заборгованість у сумі 6 353, 39 грн., з яких 4437,53грн. -недоїмка, 532,14грн. -нарахована пеня, 1383,72грн. -сума застосованих фінансових санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог ст.20 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-ІV від 09.07.2003р., відповідно до якого страхувальники зобов»язані сплачувати нараховані страхові внески не пізніше ніж через 20 днів із дня закінчення звітного періоду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.09.2008р. було відкрито провадження по справі та запропоновано відповідачу у строк до 10.10.2008р. подати до суду письмові заперечення на позов та докази, які спростовують заявлені позовні вимоги.

Ухвалою суду від 10.10.2008р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в засіданні суду на 27.11.2008р.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Сільськогосподарський виробничий кооператив «Агробізнес»зареєстрований Любашівською райдержадміністрацією 04.09.1999р., про що свідчить наявна в матеріалах справи належним чином засвідчена копія Свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб»єкта підприємницької діяльності -юридичної особи.

Сільськогосподарський виробничий кооператив «Агробізнес» знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Любашівському районі Одеської області як платник страхових внесків відповідно до ст.14 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»з 26.09.1999р. за реєстраційним №350.

Відповідача включено до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів за ідентифікаційним номером - 30526556, що підтверджується наявною у справі належним чином засвідченою копією Довідки про включення до Єдиного державного реєстру Підприємств та організацій України.

Як вбачається з матеріалів справи, за Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Агробізнес» рахується заборгованість по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у загальному розмірі 6353, 39 грн., з яких 4437,53грн. -недоїмка, 532,14грн. -пеня, 1383,72грн. -фінансова санкція, яка утворилась внаслідок несплати відповідачем самостійно визначених у розрахунках сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період квітень, травень, червень, 2005р., що підлягають сплаті до бюджету.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.15 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» №1058-IV від 09.07.2003р. платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.

Згідно з п.1ч.1 ст.14 зазначеного Закону страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці -підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Відповідно до ст.19 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» страхові внески до солідарної системи нараховуються для роботодавця -на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України „Про працюВ» , виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Відповідно до п.6 ч.2 ст. 17 зазначеного Закону страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною 12 ст.20 Закону встановлено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно з п. 11.11 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1, платники страхових внесків зазначені в п.п.2.1.10 та п.п.2.1.2 п.2.1 цієї Інструкції щомісяця складають у двох примірниках розрахунок сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в якому зазначають самостійно обчислені суми грошових внесків за формою згідно з додатком 23 цієї Інструкції.

Відповідно до ч.6 ст.20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, але не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у п.п.1-4 ст.11 Закону є календарний місяць.

Таким чином Сільськогосподарський виробничий кооператив «Агробізнес»згідно з ч.1 ст.14 Закону є роботодавцем, використовує працю фізичних осіб та відповідно повинен сплачувати нараховані страхові внески за найманих працівників до 20 числа кожного місяця за минулий місяць.

Згідно з п.2 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до п.2. ч.9 ст.106 вказаного Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум, у зв'язку з чим Управлінням Пенсійного фонду України у Любашівському районі Одеської області були винесені Рішення від 21.10.2005р. №407 та від 10.05.2006р. №235 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, які були надіслані УПФУ у Любашівському районі Одеської області на адресу відповідача та отримано останнім 26.10.2005р., та 15.05.2006р. відповідно, про що свідчать наявні у справі повідомленні про вручення поштового відправлення №№18385, 90310. Проте, відповідних доказів оскарження означених Рішень Управління Пенсійного фонду України у Любашівському районі Одеської області чи сплати відповідачем вказаної заборгованості суду не надано.

Відповідно до пп.17.1.4 п.17 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вiд 21.12.2000 № 2181-III, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули, у зв»язку з чим Управлінням Пенсійного фонду України у Любашівському районі Одеської області було винесено Рішення №325 від 23.06.2006р. про застосування штрафних санкцій за допущені арифметичні або методологічні помилки в поданому платником розрахунку зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, яке було отримано відповідачем 03.07.2006р., про що свідчить особистий підпис керівника СВК «Агробізнес» ОСОБА_2 на означеному Рішенні.

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України у Любашівському районі Одеської області по сплаті страхових внесків за період за період квітень, травень, червень, 2005р., у загальному розмірі 6353,39грн., з яких 4437,53грн. -недоїмка, 532,14грн. -пеня, 1383,72грн. -фінансова санкція.

Відповідних належних доказів сплати самостійно визначених відповідачем сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період квітень, травень, червень, 2005р. у загальному розмірі 6353, 39 грн. суду не надано.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Прокурора Любашівського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Любашівському районі Одеської області обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню повністю зі стягненням з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Агробізнес» суми заборгованості по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у загальному розмірі 6353, 39грн.

Керуючись ч.3 ст. 122, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Прокурора Любашівського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Любашівському районі Одеської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Агробізнес» про стягнення заборгованості сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у загальній сумі 6353,39грн. задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Агробізнес»(Любашівський район, смт. Любашівка, вул. Леніна, 27, код ЄДРПОУ 60526556) на користь Управління Пенсійного фонду України в Любашівському районі Одеської області 665020, Одеська обл., Любашівський район, смт.Любашівка, вул.Леніна, 47, р/р256033014444 ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 388164, код 22509052) заборгованість по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, пені та штрафних санкцій у загальному розмірі 6353 (шість тисяч триста п»ятдесят три) грн. 39коп.

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили у разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано «22»березня 2010р.

Суддя Харченко Ю.В.

22 березня 2010 року