Постанова

від 19.08.2015 по справі 816/1771/15

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/1771/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Молодецького Р.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мекенченко М.А.,

представника позивача - Артюх А.П.,

представника відповідача - Деміхіна О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Профмонтаж К" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

26 травня 2015 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Профмонтаж К" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.01.2015 №0000072203/18.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що висновки Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в акті перевірки № 2872/16-03-22-03-08/36093058 від 16 грудня 2014 року, що стали підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, є безпідставними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки позивач вважає, що проведені господарські операції з контрагентами - ТОВ "Євро Атлант Груп", ТОВ "Сервіс гарант груп", ПП "Строй консалт", ТОВ "Віра люкс сервіс", є реальними, товарними, такими, що відповідають нормам чинного законодавства, на підтвердження чого надав первинну бухгалтерську документацію. Тому, податкове повідомлення - рішення від 13.01.2015 №0000072203/18 підлягає скасуванню в повному обсязі.

Представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив суд у їх задоволенні відмовити, в письмових запереченнях, відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що з 03.12.2014 по 09.12.2014 Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Профмонтаж К, за наслідками якої складено акт № 2872/16-03-22-03-08/36093058 від 16 грудня 2014 року, в якому зафіксовано порушення вимог пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий крикет та занижено сплату податку на додану вартість у розмірі 89 961 грн. 99 коп.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.01.2015 №0000072203/18, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 134 946 грн. 14 коп. (89 964 грн. 09 коп. - за основним платежем, 44 982 грн. 05 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач не погодився із вказаним податковим повідомленням-рішенням, у зв'язку з чим оскаржив його до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з висновком Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення від 18 липня 2006 року), - кожен доречний і важливий аргумент особи має бути проаналізований і суд має надати відповідь на кожен аргумент заявника.

Згідно положень, вищевказаної практики Європейського Суду з прав людини, Суд оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню суд виходить з наступного.

Так, відповідачем, відповідно до акту перевірки 2872/16-03-22-03-08/36093058 від 16 грудня 2014 року реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами - ТОВ "Євро Атлант Груп", ТОВ "Сервіс гарант груп", ПП "Строй консалт", ТОВ "Віра люкс сервіс" - заперечується, зокрема, і з тих підстав, що податковим органом отримані: інформація від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо не підтвердження задекларованих ТОВ "Євро Атлант Груп" сум податкового кредиту та ПДВ; дані про те, що податкова звітність, подана ТОВ "Сервіс гарант груп", має статус "до відома"; акт про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Строй консалт" від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська; акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Віра люкс сервіс" ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.

З цього приводу, суд зазначає, що належними та допустимими доказами факту відображення платником податків в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (або діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду.

Окрім того, суд при вирішенні спору вважає за необхідне взяти до уваги приписи ч.4 ст.70 КАС України, де зазначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При цьому, суд зауважує, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки, акту про неможливість проведення зустрічної звірки, інформації, в яких викладені висновки про вчинення непідтвердження господарських операцій або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не подання податкової звітності, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, позаяк ані акт перевірки, ані довідка зустрічної звірки не має преюдиціального значення та не є документами, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Суд також звертає увагу на те, що позивач та його контрагент, в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Наведений висновок підтверджується правозастосовчою практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

Підставою для прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали господарські операції ТОВ "Профмонтаж К" з ТОВ "Євро Атлант Груп", ТОВ "Сервіс гарант груп", ПП "Строй консалт", ТОВ "Віра люкс сервіс".

Спірні відносини сторін стосуються права платника ПДВ на податковий кредит.

Так, згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Водночас, як визначено пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, визначені цією статтею.

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України визначено, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи з вищевикладеного, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Таким чином, визначальним у питанні перевірки правомірності формування платником податку показників податкової звітності з ПДВ є безпосереднє дослідження факту здійснення господарської операції (її реальності/товарності), на підставі якої таким платником сформовано дані податкового обліку.

Між позивачем (підрядник) та ТОВ "Євро Атлант Груп" (субпідрядник) укладено договір по виконанню послуг від 05 серпня 2014 року № 05/08-14, відповідно до умов якого підрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується надати послуги з виконання ремонтних та монтажних робіт по об'єктам складу світних нафтопродуктів ТОВ "Білановський ГЗК" в об'ємах, які щомісячно мають бути узгоджені з підрядником. Субпідрядник спільно з підрядником складає акт дефектів на виконання робіт, які є предметом даного договору, узгоджує їх з представниками цеху і служби ТОВ "Біланівський ГЗК" (пункт 3.1 Договору). Субпідрядник, на основі узгоджених з підрядником актів дефектів, з урахуванням показників формування вартості, вказаних в п. 3.7 даного договору, проводить розрахунки вартості робіт, з узгодженням кошторисної документації та договірної ціни з підрядником. Субпідрядник надає кошторисну документацію для узгодження в письмовому та електронному вигляді (пункт 3.2 Договору). Субпідрядник виконує роботу на об'єктах ТОВ "Біланівський ГЗК" з свої матеріалів, матеріалів підрядника та ТОВ "Біланівський ГЗК" з узгодженням обох сторін (пункт 3.3 Договору). Вартість машин та механізмів, які використовуються при виконанні робіт, узгоджується зі службою підрядника на основі наданих розрахунків вартості (пункт 3.6 Договору). Субпідрядник приступає до виконання робіт протягом 2-х робочих днів з моменту оформлення та підписання сторонами акту передання об'єкту в ремонт, Акт передання об'єкту в ремонт підписується сторонами після затвердження кошторисної документації підрядником (пункт 5.1 Договору). Графік виконання робіт узгоджується з підрядником та є додатком до договірної вартості (пункт 5.2 Договору). Персонал субпідрядника до початку виконання робіт на території ТОВ "Біланівський ГЗК" зобов'язаний отримати від підрядника акт-допуск для виконання робіт на території ТОВ "Біланівський ГЗК". Роботи виконувати у відповідності до вимог даного акту-допуску (пункт 9.2.5 Договору).

На виконання вказаного договору позивачем надані Договірна ціна від 04 вересня 2014 року на суму 59 385 грн. 30 коп., ліцензія Державної архітектурно-будівельної інспекції України серія АЕ № 291114 від 08 липня 2014 року на ведення господарської діяльності, пов'язаної з створенням об'єктів архітектури, ТОВ "Євро Атлант Груп", рахунок-фактура № 5 від 30 серпня 2015 року на суму 59 385 грн. 30 коп., договірна ціна станом на 04 серпня 2014 року на суму 59 385 грн. 30 коп., показний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 від 04 серпня 2014 року на суму 44 896 грн. 08 коп., податкова накладна № 113 від 30 серпня 2014 року на суму 59 285 грн. 30 коп.

Відповідач заперечував реальність господарської операції по договору по виконанню послуг від 05 серпня 2014 року № 05/08-14 з тих підстав, що в наданих до перевірки актах виконаних робіт відсутня інформація щодо того, що послуги надавались ТОВ "Біланівський ГЗК", а також відсутні дані про місце проведення робіт, акти підписані у двосторонньому порядку сторонами договору № 05/08-14 без візи ТОВ "Біланівський ГЗК" про те, що останній приймає виконані роботи.

Суд погоджується з висновками податкового органу і з тих підстав, що позивачем на вимогу суду не надано жодного, з визначених договором від 05 серпня 2014 року № 05/08-14, документів, а саме: пунктами 3.1, 3.2, 3.3, 3.6, 5.1, 5.2, 9.2.5 вказаного договору. Також, не дотримано вимог договору щодо узгодження дефектних актів та використаних матеріалів з ТОВ "Біланівський ГЗК". Наданий позивачем дефектний акт на ремонтні роботи на об'єкті "Склад світлих нафтопродуктів" підписаний лише позивачем та субпідрядником. В жодному з наданих позивачем документів не зазначено місце проведення робіт за договором субпідряду № 05/08-14.

Отже, фактично, позивачем не підтверджено виконання умов договору від 05 серпня 2014 року № 05/08-14 в повному обсязі, а отже, суд позбавлений можливості встановити факт отримання позивачем, визначених у вищевказаному договорі послуг.

Позивач зазначив, що придбані у ТОВ "Євро Атлант Груп" послуги використовувались з метою виконання договору про надання послуги № 05/07-14 від 05 липня 2014 року, підписаного між позивачем та ПрАТ "Паритет", також позивачем надані договірна ціна, локальний кошторис, акт приймання виконаних будівельних робіт /т. 2 а. с. 92-111/. В той же час будь-які інші належні та допустимі докази на підтвердження необхідності придбання послуг у ТОВ "Євро Атлант Груп" в об'ємі та на суму, за яку їх було фактично придбано позивачем, використання придбаних послуг для ведення господарської діяльності ТОВ "Профмонтаж К" до суду надано не було.

Між ТОВ "Профмонтаж К" (підрядник) та ТОВ "Сервіс гарант груп" (субпідрядник) 18 липня 2014 року укладено договір субпідряду № 18/07-14 на виконання робіт з монтажу сепаратору БСХ-300, нарощування норії завантаження сепаратору, монтаж самопливного та нестандартного обладнання завантаження-вивантаження сепаратору БСХ-300 на об'єкті "Пункт приймання, зберігання та первинної обробки зерна" ТОВ "Кононівський елеватор" Будищанська ділянка. Роботи виконуються у відповідності з узгодженим сторонами графіком виконання робіт (пункт 2.1 Договору). На період виконання робіт та до їх закінчення підрядником субпідряднику передається будівельний майданчик, необхідний для виконання ремонтних робіт та сторонами оформляється акт-допуск на виконання ремонтних робіт (у формі згідно СНІП ІІІ-4-80) (пункт 4.1 Договору). Після отримання проектно-кошторисної документації сторони визначаються номенклатуру матеріалів та обладнання поставки підрядника (пункт 5.3 Договору). Субпідрядник виконує роботи у відповідності до проектної документації, будівельних норм, правил, графіку виконання робіт (пункт 6.1 Договору).

На виконання вказаного договору позивачем надані договірна ціна станом на 24 червня 2014 року на суму 59 385 грн. 60 коп., локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 станом на 24 червня 2014 року на суму 44 460 грн., рахунок-фактура № 2208-1 від 22 серпня 2014 року на суму 59 385 грн. 60 коп., довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2014 року на суму 59 385 грн. 60 коп., акт № 2208-14 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2014 року на суму 59 385 грн. 60 коп., податкова накладна від 22 серпня 2014 року № 491 на суму 59 385 грн. 60 коп.

Додатковою угодою № 1 від 01 серпня 2014 року до договору субпідряду від 18 липня 2014 року № 18/07-14 визначено, що предметом договору є виконання наступних робіт: монтаж конвеєра 83 на відм+30,100, очищення поверхонь щітками, знепилення металевих поверхонь, ґрунтування металевих поверхонь ґрунтовкою ГФ021, фарбування металевих поверхонь ПФ115 на території філії ТОВ "Кононівський елеватор" Будищанська дільниця (пункт 1.1 Додаткової угоди). На підтвердження виконання вказаної додаткової угоди позивачем надані договірна ціна станом на 24 червня 2014 року на суму 59 397 грн. 60 коп., рахунок-фактура № 2908-1 від 29 серпня 2014 року на суму 59 397 грн. 60 коп., довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2014 року на суму 59 397 грн. 60 коп., акт № 2908-14 приймання виконаних будівельних робіт від 29 серпня 2014 року на суму 59 397 грн. 60 коп., податкова накладна від 29 серпня 2014 року № 659 на суму 59 397 грн. 60 коп.

Господарські операції між позивачем та ТОВ "Сервіс гарант груп" ставляться під сумнів податковим органом з тих підстав, що фактично акти виконаних робіт не погоджені ТОВ "Кононівський елеватор", а у вказаних актах відсутня адреса, за якою надавались послуги.

Позивач зазначив, що чинним законодавством не передбачено підписання актів виконаних робіт в чотирьохсторонньому порядку.

В свою чергу, суд зауважує, що договором субпідряду № 18/07-14 від 18 липня 2014 року передбачалось складання обов'язкових документів, а саме: графіку виконання робіт (пункт 2.1 Договору), акт-допуск на виконання ремонтних робіт (у формі згідно СНІП ІІІ-4-80) (пункт 4.1 Договору). В той же час вказані документи до суду не були надані, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позивачем не надані докази фактичного перебування субпідрядника на об'єкті "Пункт приймання, зберігання та первинної обробки зерна" ТОВ "Кононівський елеватор" Будищанська ділянка, а отже і доказів виконання робіт, придбаних позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи придбані роботи в подальшому були реалізовані позивачем ТОВ "Кононівський елеватор" за ціною придбання /т.2 а. с. 112-121/.

Стаття 42 Господарського кодексу України визначає, що підприємство - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тобто вказані операції було проведено без наміру отримання прибутку. Позивачем іншого під час розгляду справи з посиланням на належні та допустимі докази доведено не було.

Таким чином, оскільки позивач не надав до суду жодних доказів наявності об'єктивно існуючих економічних чинників, в силу яких ТОВ "Профмонтаж К" було змушене організовувати діяльність саме на таких умовах, економічної доцільності реалізації робіт за ціною придбання, суд приходить до висновку про безтоварність господарської операції з придбання у ТОВ "Сервіс гарант груп" робіт згідно вищевказаного договору.

Також між позивачем (підрядник) та ТОВ "Сервіс гарант груп" (субпідрядник) укладено договір субпідряду від 30 липня 2014 року № 30/07-14 предметом якого є виконання комплексу робіт по монтажу зерносушарки Bonfanti XL-210 CE на додаткового обладнання на території філії ПАТ "ДПЗКУ" "Гребінківський елеватор". Підрядник зобов'язується передати субпідрядникові проектну документацію, будівельний майданчик та прийняти від субпідрядника виконані роботи відповідно до умов цього договору (пункт 1.1 Договору). Підрядник передає субпідряднику проекту документацію протягом 3 робочих днів з дати підписання даного договору (пункт 5.1 Договору). Матеріали, необхідні для виконання робіт, постачаються підрядником (пункт 6.1 Договору). Підрядник надає субпідряднику необхідний для виконання робіт будівельний майданчик з джерелом електропостачання та вантажопідіймальні механізми (пункт 6.4 Договору).

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надані договірна ціна станом на 24 червня 2014 року на суму 59 258 грн. 40 коп., рахунок-фактура № 2508-14 від 25 серпня 2014 року на суму 59 258 грн. 40 коп., довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2014 року на суму 59 258 грн. 40 коп., акт № 2508-14 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2014 року на суму 58 258 грн. 40 коп., податкова накладна від 25 серпня 2014 року № 531 на суму 59 258 грн. 40 коп.

Додатковою угодою № 1 від 05 серпня 2014 року договору субпідряду від 30 липня 2014 року № 30/07-14 визначено, що предметом угоди є виконання комплексу робіт по монтажу зерносушарки Bonfanti XL-210 CE на додаткового обладнання на території філії ПАТ "ДПЗКУ" "Гребінківський елеватор". На підтвердження виконання вказаної додаткової угоди позивачем надані договірна ціна станом на 24 червня 2014 року на суму 58 129 грн. 20 коп., рахунок-фактура № 3008-14 від 30 серпня 2014 року на суму 58 129 грн. 20 коп., довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2014 року на суму 58 129 грн. 20 коп., акт № 3008-14 за серпень 2014 року на суму 58 129 грн. 20 коп., податкова накладна від 30 серпня 2014 року № 674 на суму 58 129 грн. 20 коп.

Господарські операції між позивачем та ТОВ "Сервіс гарант груп" ставляться під сумнів податковим органом з тих підстав, що фактично акти виконаних робіт не погоджені ПАТ "ДПЗКУ" "Гребінківський елеватор", а у вказаних актах відсутня адреса, за якою надавались послуги.

Позивач зазначив, що чинним законодавством не передбачено підписання актів виконаних робіт в чотирьохсторонньому порядку.

В свою чергу, суд зауважує, що жодних доказів передачі позивачем субпідряднику проектної документації, будівельного майданчику, вантажопідіймальних механізмів, матеріалів, необхідних для виконання робіт відповідно до вимог пунктів 1.1, 5.1, 6.1, 6.4 Договору позивачем до суду не надано, а отже не надано доказів фактичного перебування субпідрядника на території філії ПАТ "ДПЗКУ" "Гребінківський елеватор", а отже і доказів виконання робіт, придбаних позивачем.

До того ж, з матеріалів справи вбачається, що придбані роботи в подальшому були реалізовані позивачем ПАТ "ДПЗКУ" "Гребінківський елеватор" за ціною придбання /т. 2 а. с. 122-152/.

Стаття 42 Господарського кодексу України визначає, що підприємство - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Також, суд наголошує, що зі змісту договору субпідряду від 30 липня 2014 року № 30/07-14 вбачається, що матеріали, необхідні для виконання робіт, постачаються підрядником (пункт 6.1 Договору), в той же час жодних доказів списання використаних матеріалів та постачання їх субпідрядникові позивачем до суду не надано. В свою чергу суд зауважує, що постачання матеріалів обов'язково тягне за собою витрати на таке постачання (витрати на пальне заробітна плата водієві - у випадку постачання своїми силами, оплата послуг перевезення - у випадку залучення сторонніх організацій тощо).

Тобто вказані операції було проведено без наміру отримання прибутку, а з урахуванням витрат на перевезення матеріалів та з огляду на наявні у справі докази, і є підстави вважати збитковими. Позивачем іншого під час розгляду справи з посиланням на належні та допустимі докази доведено не було.

Таким чином, оскільки позивач не надав до суду жодних доказів наявності об'єктивно існуючих економічних чинників, в силу яких ТОВ "Профмонтаж К" було змушене організовувати діяльність саме на таких умовах, економічної доцільності реалізації робіт за ціною придбання, суд приходить до висновку про безтоварність господарської операції з придбання у ТОВ "Сервіс гарант груп" робіт згідно вищевказаного договору.

Між позивачем (підрядник) та ПП "Строй консалт" (субпідрядник) укладено договір субпідряду від 31 березня 2014 року № 31/03-14, предметом якого є роботи по монтажу металоконструкцій "Силосний склад цементу" на об'єкт ПАТ "Івано-Франківськцемент", а підрядник зобов'язується надати субпідряднику будівельний майданчик, вантажопідіймальні крани, передати проектну документацію, металопрокат. Об'єм, характер, строки виконання робіт, перелік конструкцій і вартість виконуваних субпідрядником робіт визначається технічним завданням, договірною ціною, які є невід'ємною частиною цього договору (пункт 2.2 Договору). Підрядник зобов'язаний надати субпідряднику будівельний майданчик, передати проектно-кошторисну документацію, сплати аванс; до початку виконання робіт та на час виконання цього договору призначити відповідальну особу зі своєї сторони, яка контролюватиме їх виконання. Підрядник залишає за собою права на зміну даної особи з обов'язковим письмовим повідомленням про це субпідрядника; призначити особу, відповідальну за енергопостачання будівельного майданчика (пункт 6.2 Договору). Субпідрядник зобов'язаний надати підряднику графік поставки матеріалів на будівельний майданчик, що постачаються підрядником (пункт 6.4 Договору). Субпідрядник забезпечує повне, якісне і своєчасне ведення виконавчої документації, що передбачене діючим порядку і цим договором, визначає осіб, відповідальних за її ведення (пункт 8.1 Договору). Субпідрядник здійснює ведення журналу виконання робіт у формі КБ-6 (пункт 8.2 Договору). Підрядник надає субпідряднику необхідний для виконання робіт будівельний майданчик з джерелом електропостачання та вантажопідіймальні механізми (пункт 9.4 Договору). Обладнання та матеріали, що згідно умов договору постачає підрядник для виконання будівельно-монтажних робіт, підрядник передає субпідряднику в монтаж по акту приймання - передачі, який має містити найменування матеріально-технічних цінностей та їх кількість (пункт 9.5 Договору). Будівельний майданчик надається субпідряднику підрядником протягом трьох робочих днів з дати підписання цього договору і оформлюється відповідним актом (пункт 11.1 Договору).

На підтвердження виконання договору позивачем надані договірна ціна на суму 67 000 грн., рахунок-фактура № 30/04-1 від 30 квітня 2014 року на суму 59 431 грн. 86 коп., довідку про вартість виконаних підрядних робіт та витрати за квітень 2014 року на суму 59 431 грн. 86 коп., акт № 30-04-1 від 30 квітня 2014 року про витрату давальницьких матеріалів, акт № 30-04-1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2014 року на суму 59 431 грн. 86 коп., податкова накладна від 30 квітня 2014 року № 91 на суму 59 431 грн. 86 коп.,

Також між позивачем та ПП "Строй консалт" укладено Додаткову угоду № 1 від 02 квітня 2014 року до договору субпідряду від 31 березня 2014 року № 31/03-14, Додаткову угоду № 2 від 04 квітня 2014 року до договору субпідряду від 31 березня 2014 року № 31/03-14, Додаткову угоду № 3 від 23 квітня 2014 року до договору субпідряду від 31 березня 2014 року № 31/03-14, Додаткову угоду № 4 від 02 квітня 2014 року до договору субпідряду від 31 березня 2014 року № 31/03-14. На підтвердження виконання вказаних додаткових угод надана бухгалтерська документація /т. 1 а. с. 183-209/.

Відповідач заперечував реальність господарської операції по договору субпідряду від 31 березня 2014 року № 31/03-14 з тих підстав, що в наданих до перевірки актах виконаних робіт відсутня інформація щодо того, що послуги надавались ПАТ "Івано-Франківськцемент", а також відсутні дані про місце проведення робіт, акти підписані у двосторонньому порядку сторонами договору № 31/03-14 без візи ПАТ "Івано-Франківськцемент" про те, що останній приймає виконані роботи.

Суд погоджується з висновками податкового органу і з тих підстав, що позивачем на вимогу суду не надано жодного, з визначених договором від 31 березня 2014 року № 31/03-14, документів, а саме: пунктами 2.2, 6.2, 6.4, 8.1, 9.4, 9.5, 11.1 вказаного договору. Також, не дотримано вимог договору щодо призначення позивачем відповідальної особи, яка контролюватиме виконання робіт, а також особи, відповідальної за повне, якісне і своєчасне ведення виконавчої документації. В жодному з наданих позивачем документів не зазначено місце проведення робіт за договором субпідряду № 31/03-14.

В свою чергу, суд зауважує, що жодних доказів передачі позивачем субпідряднику проектної документації, будівельного майданчику, вантажопідіймальних механізмів, відповідно до вимог Договору позивачем до суду не надано, а отже не надано доказів фактичного перебування субпідрядника на території філії ПАТ "Івано-Франківськцемент", а отже і доказів виконання робіт, придбаних позивачем.

Отже, фактично, позивачем не підтверджено виконання умов договору від 31 березня 2014 року № 31/03-14 в повному обсязі, а отже, суд позбавлений можливості встановити факт отримання позивачем, визначених у вищевказаному договорі послуг.

Позивач зазначив, що придбані у ПП "Строй консалт" послуги використовувались з метою виконання договору підряду № 04/02 від 04 лютого 2014 року, підписаного між позивачем та ПАТ "Івано-Франківськцемент", також позивачем надані акт про витрату давальницьких матеріалів, акт приймання виконаних будівельних робіт /т. 2 а. с. 153-166, 187-189/. З наданих позивачем актів приймання виконаних будівельних робіт підписаних між позивачем та ПП "Строй консалт" /т. 1 а. с. 179-180, 186, 193, 200, 207/ та між позивачем та ПАТ "Івано-Франківськцемент" /т. 2 а. с. 187-188, 172-173, 176-177, 191, 168-169/ вбачається, що поточні ціни за одиниці наданих робіт збігаються. Отже, придбані позивачем у ПП "Строй консалт" роботи в подальшому були реалізовані ПАТ "Івано-Франківськцемент" за ціною придбання.

Стаття 42 Господарського кодексу України визначає, що підприємство - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тобто вказані операції було проведено без наміру отримання прибутку. Позивачем іншого під час розгляду справи з посиланням на належні та допустимі докази доведено не було.

Таким чином, оскільки позивач не надав до суду жодних доказів наявності об'єктивно існуючих економічних чинників, в силу яких ТОВ "Профмонтаж К" було змушене організовувати діяльність саме на таких умовах, економічної доцільності реалізації робіт за ціною придбання, суд приходить до висновку про безтоварність господарської операції з придбання у ПП "Строй консалт" робіт згідно вищевказаного договору.

Між ТОВ "Профмонтаж К" (підрядник) та ТОВ "Віра люкс сервіс" (субпідрядник) укладені договори субпідряду від 14 лютого 2014 року № 14/02-14 та від 30 січня 2014 року № 30/03. Так, договір субпідряду від 14 лютого 2014 року № 14/02-14, предметом якого є виконання робіт по монтажу тракту подачі сировини до дробарки на об'єкті ПАТ "Івано-Франківськцемент", а підрядник зобов'язується надати субпідряднику будівельний майданчик, вантажопідіймальні крани, передати проектну документацію, металопрокат. Об'єм, характер, строки виконання робіт, перелік конструкцій і вартість виконуваних субпідрядником робіт визначається технічним завданням, договірною ціною, які є невід'ємною частиною цього договору (пункт 2.2 Договору). Підрядник зобов'язаний надати субпідряднику будівельний майданчик, передати проектно-кошторисну документацію, сплати аванс; до початку виконання робіт та на час виконання цього договору призначити відповідальну особу зі своєї сторони, яка контролюватиме їх виконання. Підрядник залишає за собою права на зміну даної особи з обов'язковим письмовим повідомленням про це субпідрядника; призначити особу, відповідальну за енергопостачання будівельного майданчика (пункт 6.2 Договору). Субпідрядник зобов'язаний надати підряднику графік поставки матеріалів на будівельний майданчик, що постачаються підрядником (пункт 6.4 Договору). Субпідрядник забезпечує повне, якісне і своєчасне ведення виконавчої документації, що передбачене діючим порядку і цим договором, визначає осіб, відповідальних за її ведення (пункт 8.1 Договору). Субпідрядник здійснює ведення журналу виконання робіт у формі КБ-6 (пункт 8.2 Договору). Підрядник надає субпідряднику необхідний для виконання робіт будівельний майданчик з джерелом електропостачання та вантажопідіймальні механізми (пункт 9.4 Договору). Обладнання та матеріали, що згідно умов договору постачає підрядник для виконання будівельно-монтажних робіт, підрядник передає субпідряднику в монтаж по акту приймання - передачі, який має містити найменування матеріально-технічних цінностей та їх кількість (пункт 9.5 Договору). Будівельний майданчик надається субпідряднику підрядником протягом трьох робочих днів з дати підписання цього договору і оформлюється відповідним актом (пункт 11.1 Договору).

Договором субпідряду від 30 січня 2014 року № 30/03 визначено, що предметом даного договору є виконання комплексу будівельно-монтажних робіт по теплоізоляції трубопровода "Глобинський переробний завод" у відповідності з завданням підрядника, проектною документацією, в об'ємах, передбачених цим договором та додатками до нього. Субпідрядник починає виконання будівельно-монтажних робіт, передбачених даним договором, в строк, згідно "Графіку фінансування, виконання робіт", але за умови передачі по актам підряднику субпідрядникові дозвільної документації для виконання робіт за цим договором; земельної ділянки для забудови і спорудження об'єкту та закріплених на місцевості координат меж виділеної для будівництва ділянки; належним чином затвердженої проектної документації стадії "робоча документація" або її частини (пункт 2.1 Договору). Забезпечення робіт проектно-кошторисною документацією здійснюється підрядником, який зобов'язаний узгодити її із субпідрядником та не менше ніж за 5 днів до початку виконання робіт по цьому договору надати її останньому.

На підтвердження виконання вказаних договорів позивачем надані договірні ціни, додаткові угоди, рахунки-фактури, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, акти приймання виконаних робіт, акти про витрату давальницьких матеріалів, податкові накладні /т. 1 а. с. 213-250, т. 2 1-13/. Також, на підтвердження виконання договору субпідряду від 30 січня 2014 року № 30/03 позивачем надано графік виконання робіт та графік фінансування виконання робіт /т. 2 а. с. 3-4/.

Відповідач заперечував реальність господарської операції по договорам субпідряду, укладених між позивачем та ТОВ "Віра люкс сервіс", з тих підстав, що в наданих до перевірки актах виконаних робіт відсутня інформація щодо того, що послуги надавались ПАТ "Івано-Франківськцемент" та ТОВ "Глобинський переробний завод", а також відсутні дані про місце проведення робіт, акти підписані у двосторонньому порядку сторонами договорів субпідряду без візи ПАТ "Івано-Франківськцемент" та ТОВ "Глобинський переробний завод" про те, що останні приймають виконані роботи.

Суд погоджується з висновками податкового органу і з тих підстав, що позивачем на вимогу суду не надано жодного, з визначених договорами субпідряду від 14 лютого 2014 року № 14/02-14 та від 30 січня 2014 року № 30/03, документів, а саме: документи щодо передання субпідряднику будівельних майданчиків, вантажопідіймальних кранів, проектної документації, металопрокату, актів передання субпідрядникові дозвільної документації для виконання робіт за договором; земельної ділянки для забудови і спорудження об'єкту та закріплених на місцевості координат меж виділеної для будівництва ділянки. Отже не надано доказів фактичного перебування субпідрядника на території ПАТ "Івано-Франківськцемент" та ТОВ "Глобинський переробний завод", а отже і доказів виконання робіт, придбаних позивачем.

Також, не дотримано вимог договору від 14 лютого 2014 року № 14/02-14 щодо призначення позивачем відповідальної особи, яка контролюватиме виконання робіт, а також особи, відповідальної за повне, якісне і своєчасне ведення виконавчої документації. В жодному з наданих позивачем документів не зазначено місце проведення робіт за договорами субпідряду.

Отже, фактично, позивачем не підтверджено виконання умов договорів від 14 лютого 2014 року № 14/02-14 та від 30 січня 2014 року № 30/03 в повному обсязі, а отже, суд позбавлений можливості встановити факт отримання позивачем, визначених у вищевказаному договорі послуг.

Позивач зазначив, що придбані у ТОВ "Віра люкс сервіс" послуги використовувались з метою виконання договору підряду № 04/02 від 04 лютого 2014 року, підписаного між позивачем та ПАТ "Івано-Франківськцемент", також позивачем надані акт про витрату давальницьких матеріалів, акт приймання виконаних будівельних робіт /т. 2 а. с. 153-166, 187-189/. З наданого позивачем акту приймання виконаних будівельних робіт підписаних між позивачем та ТОВ "Віра люкс сервіс" /т. 1 а. с. 230-231/ та між позивачем та ПАТ "Івано-Франківськцемент" /т. 2 а. с. 193-194/ вбачається, що поточні ціни за одиниці наданих робіт збігаються. Отже, придбані позивачем у ТОВ "Віра люкс сервіс" роботи в подальшому були реалізовані ПАТ "Івано-Франківськцемент" за ціною придбання.

Також придбані у ТОВ "Віра люкс сервіс" послуги використовувались з метою виконання договору підряду № 30/02 від 30 січня 2014 року, підписаного між позивачем та ТОВ "Глобинський переробний завод", також позивачем надані графік виконання робіт та договірна ціна, графік фінансування робіт, локальний кошторис, довідка про вартість виконаних робіт, акт приймання виконаних будівельних робіт /т. 2 а. с. 196-221/.

Так, графіком виконання робіт, підписаного позивачем та ТОВ "Глобинський переробний завод", визначалось, що термін виконання робіт складає 15 календарних днів з дня підписання договору (з 30.01.2014 до 14.02.2014), а графіком виконання робіт, підписаного позивачем та ТОВ "Віра люкс сервіс", визначалось, що термін виконання робіт складає 20 календарних днів з дня підписання договору (з 30.01.2014 до 19.02.2014).

З наданого позивачем акту приймання виконаних будівельних робіт підписаних між позивачем та ТОВ "Віра люкс сервіс" /т. 2 а. с. 9-12/ та між позивачем та ТОВ "Глобинський переробний завод" /т. 2 а. с. 218-221/ вбачається, що поточні ціни за одиниці наданих робіт збігаються. Отже, придбані позивачем у ТОВ "Віра люкс сервіс" роботи в подальшому були реалізовані ТОВ "Глобинський переробний завод" за ціною придбання.

Стаття 42 Господарського кодексу України визначає, що підприємство - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тобто вказані операції було проведено без наміру отримання прибутку. Позивачем іншого під час розгляду справи з посиланням на належні та допустимі докази доведено не було.

Таким чином, оскільки позивач не надав до суду жодних доказів наявності об'єктивно існуючих економічних чинників, в силу яких ТОВ "Профмонтаж К" було змушене організовувати діяльність саме на таких умовах, економічної доцільності реалізації робіт за ціною придбання, суд приходить до висновку про безтоварність господарської операції з придбання у ТОВ "Віра люкс сервіс" робіт згідно вищевказаного договору.

Таким чином, суд приходить до висновку про безтоварність господарської операції з придбання у ТОВ "Євро Атлант Груп", ТОВ "Сервіс гарант груп", ПП "Строй консалт", ТОВ "Віра люкс сервіс" робіт та послуг згідно вищевказаних договорів, що у свою чергу свідчить про правильність висновків податкового органу щодо завищення позивачем суми податкового кредиту у розмірі 9 897 грн. 55 коп. по господарській операціям з ТОВ "Євро Атлант Груп", у розмірі 39 361 грн. 80 коп. по господарській операціям з ТОВ "Сервіс гарант груп", у розмірі 24 861 грн. 14 коп. по господарській операціям з ПП "Строй консалт", у розмірі 15 843 грн. 60 коп. по господарській операціям з ТОВ "Віра люкс сервіс", оскільки правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на віднесення до податкового кредиту, сплачених у ціні товарно-матеріальних цінностей, можуть створювати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до вимог статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до пояснень відповідача правомірність визначення сум застосування штрафних санкцій в розмірі 50 % згідно оскаржуваного рішення підтверджується податковим повідомленням - рішенням № 0006682201/2660 від 25 листопада 2014 року.

В той же час, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2015, у справі № 816/1028/15-а адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Профмонтаж К" задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 0006682201/2660 від 25.11.2014 року.

Відповідно до вимог підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення - рішення є відкликаним з моменту набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано таке рішення, а тому відповідач протиправно застосував до позивача штрафну санкцію у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов'язання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Полтавській області від 13.01.2015 №0000072203/18 в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (роботах, послугах) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 22 491,03 грн.

Відповідно до частини 2 статті 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачуються 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати (частина 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю "Профмонтаж К" під час звернення до суду сплатило 10 відсотків розміру ставки судового збору, визначеного для подання до суду адміністративного позову майнового характеру, що підтверджується платіжним дорученням № 1734 від 22 траня 2015 року.

За таких обставин, несплачена позивачем сума судового збору складає 1 979 грн. 12 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Профмонтаж К" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Полтавській області від 13.01.2015 №0000072203/18 в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (роботах, послугах) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 22 491,03 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Профмонтаж К" (код ЄДРПОУ 36093058) на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 979 (одна тисяча дев'ятсот сімдесят дев'ять) гривень 12 (дванадцять) копійок

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 25 серпня 2015 року.

Суддя Р.І. Молодецький