Постанова

від 14.09.2015 по справі 816/3460/15

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/3460/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

за участю: секретаря судового засідання - Петренко О.В.,

представника позивача - Смолій В.Ю.,

представника відповідача - Буряка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Полтаві Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохолдинг" про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

26 серпня 2015 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Полтаві Полтавської області (надалі також - позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохолдинг" (надалі також - відповідач) про стягнення капіталізованих платежів у розмірі 525863,87 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити його у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, зауважував на неправомірне застосування до нього законодавства щодо стягнення капіталізованих платежів, оскільки останній не проводить ліквідацію в порядку проведення процедури санації та визнання підприємства банкрутом.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технохолдинг" перебуває на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Полтава Полтавської області як платник страхових внесків з 24 квітня 2007 року.

Крім того, на обліку у Відділенні, як потерпілий на виробництві, з 13 липня 2012 року перебуває гр. ОСОБА_3

Факт нещасного випадку на виробництві, що стався з даною особою підтверджується наявною в матеріалах справи копією акта №1 від 13 липня 2012 року про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (форми Н-1).

На даний час відповідач знаходиться у стані припинення підприємницької діяльності за рішенням засновників з 29 липня 2015 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 14 вересня 2015 року року.

Таким чином, позивач вважає, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохолдинг" виник обов'язок зі сплати капіталізованих платежів у розмірі 525863,87 грн.

Оцінюючи матеріали справи та доводи сторін, суд виходить з наступного.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV.

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.

За змістом статей 15, 46 цього Закону Фонд - це некомерційна самоврядна організація, яка провадить акумулювання страхових внесків.

Згідно з положеннями статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві здійснюється за рахунок, зокрема, капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 765 затверджено Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю (далі - Порядок), відповідно до пункту 1 якої, капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Пункт 2 Порядку визначає порядок розрахунку щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації.

Іншого нормативно-правового акту, який визначав би порядок капіталізації платежів, Кабінетом Міністрів України на даний час не існує.

Відповідно до положень статті 36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації голова ліквідаційної комісії, уповноважена ним особа або ліквідатор після закінчення процедури ліквідації, передбаченої законом, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстраторові певні документи, в тому числі, зокрема, довідку відповідного органу про відсутність заборгованості із сплати страхових коштів фондів соціального страхування.

Статтею 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" законодавець зобов'язав страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у всіх випадках ліквідації страхувальника не залежно від підстави такої ліквідації.

Відповідно до статті 1205 Цивільного кодексу України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 Цивільного кодексу України, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Отже, зазначеними нормами законодавець зобов'язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації, а не лише у випадках ліквідації за процедурою банкрутства.

Вказана думка, висвітлена постановою Верховного суду України від 26 червня 2012 року у справі № 21-156а12 "Про стягнення капіталізованих платежів"

Таким чином, посилання відповідача про безпідставність застосування до нього вказаних вище норм не знаходить свого підтвердження.

Згідно абзацу 5 частини 7 Прикінцевих положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 31 від 30 листопада 2010 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2010 року за N 1286/18581 стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року N 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за N 867/14134 (далі -Інструкція).

Пунктом 5.9 Інструкції визначено, що для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 765.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що капіталізація платежів платоспроможної юридичної особи, яка ліквідується, здійснюється на підставі Порядку.

При цьому, суд, на підставі частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 26 червня 2012 року у справі №21-156а12.

Відповідно до пункту 3 зазначеного Порядку капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Відповідно положень пункту 2 частини першої статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадянина, шляхом капіталізації відповідних платежів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Вимоги щодо капіталізації платежів здійснюються в межах ліквідаційної процедури.

Пунктом 4.17 Інструкції передбачено, що при ліквідації страхувальник зобов'язаний провести повний розрахунок з Фондом на день закінчення процедури банкрутства (ліквідації).

Отже, чинним законодавством України передбачено, що підприємства у разі їх ліквідації не звільняються від фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків шляхом внесення капіталізованих платежів.

Судом встановлено, що позивачем здійснено розрахунок платежів, що підлягають капіталізації, для задоволення вимог, які виникли із зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохолдинг", що ліквідується, перед потерпілим (ОСОБА_3), яким отримано травму та/або професійне захворювання на цьому підприємстві. Дана сума складає 525863,87 грн.

Факт заподіяння шкоди здоров'ю громадянину ОСОБА_3 саме на підприємстві відповідача підтверджується документами наявними в матеріалах справи, а тому обов'язок відповідача щодо відшкодування капіталізованих платежів суд вважає доведеним.

Оскільки на момент звернення Фонду з вказаними вимогами капіталізовані платежі відповідачем не сплачені, підприємство відповідача не виключено з Єдиного державного реєстру, то вимоги щодо капіталізації платежів здійснюються в межах ліквідаційної процедури, тому вони підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Полтаві Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохолдинг" про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохолдинг" (код ЄДРПОУ 35026483) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Полтаві Полтавської області капіталізовані платежі у розмірі 525863,87 грн (п'ятсот двадцять п'ять тисяч вісімсот шістдесят три гривні 87 коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено 16 вересня 2015 року .

Суддя І.Г. Ясиновський