ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-6467/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Слободянюк Н.І.,
за участю секретаря - Курганської Л.О.,
представника позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Карлівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю, -
В С Т А Н О В И В:
13 грудня 2010 року Карлівський районний центр зайнятості /далі по тексту - позивач/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 /далі по тексту-відповідач/ про стягнення допомоги по безробіттю у сумі 7395,40 грн.
Обґрунтовуючи заявлену вимогу, позивач зазначив, що при отриманні виплат у зазначеній сумі громадянин ОСОБА_2 приховав факт реєстрації його як фізичної особи-підприємця, а відтак приховав факт того, що є зайнятою особою у розумінні чинного законодавства і незаконно отримав 7395,40 грн допомоги по безробіттю за період з 30.12.2008 по 25.12.2009. Відповідно до вимоги статті 36 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіттяВ»отримана відповідачем сума грошових коштів підлягає поверненню, однак добровільно повернута не була. У зв'язку з цим позивач просив стягнути спірну суму допомоги у судовому порядку.
У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи і вимоги заявленого позову.
У судовому засіданні відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що підприємницькою діяльністю фактично не займається та під час взяття його на облік як безробітного не знав про свій обов'язок оформити рішення про припинення підприємницької діяльності.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, судом встановлено таке.
Згідно зі статтею 2 Закону України „Про зайнятість населенняВ» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Підпунктом "в" частини 1 статті 25 зазначеного Закону передбачено, що держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю.
Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (частина 2 статті 25 Закону України "Про зайнятість населення").
Як з'ясовано судом, наказом Карлівського районного центру зайнятості від 30.12.2008 № НТО81230 гр. ОСОБА_2 надано статус безробітного і цим же наказом призначено допомогу по безробіттю.
Виплата допомоги розпочата 30.12.2008 та тривала до 25.12.2009.
У судовому засіданні відповідач визнав, що отримав від Карлівського районного центру зайнятості грошових коштів на загальну суму 7395,40 грн.
Згідно з частинами 2 та 3 статті 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіттяВ» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг /частина 2/; сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг /частина 3/.
З матеріалів справи слідує, що у порядку, встановленому наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 №60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 № 7-1, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 12.03.2009 за № 232/16248, Карлівським районним центром зайнятості проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, за результатами якого складено акт від 01.11.2010 № 1055.
Розслідуванням встановлено, що гр. ОСОБА_2 30.12.2008 був зареєстрований як фізична особа-підприємець та відповідно відносився до категорії зайнятого населення.
Згідно наявних у матеріалах справи листів державного реєстратора від 28.09.2010 № 72-р-10 та від 11.02.2011 № 29-Р-11 розпорядженням голови Карлівської районної державної адміністрації № 286 ОСОБА_2 26.05.2004 зареєстрований фізичною особою-підприємцем та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні відомості щодо припинення підприємницької діяльності ОСОБА_2
Отже, на дату набуття відповідачем статусу безробітного (30.12.2008) підприємницька діяльність відповідача не була припинена.
Таким чином, відповідач допустив порушення частини 2 статті 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіттяВ» , адже як підприємець згідно з Законом України "Про зайнятість населення" належав до категорії зайнятого населення, однак при набутті статусу безробітного не сповістив про це відповідний орган державної служби зайнятості населення.
З посиланням на вказаний акт розслідування, а також на частину 3 статті 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіттяВ» Карлівським районним центром зайнятості видано наказ від 01.11.2010 за № 108 про повернення гр. ОСОБА_2 грошових коштів, одержаних як допомога по безробіттю, примірник якого отримано відповідачем згідно повідомлення про вручення поштового відправлення - 09.11.2010.
Доказів оскарження вказаного наказу та доказів повернення отриманої суми допомоги по безробіттю відповідач до суду не подав, фактичних даних, які б спростовували наявність у нього такого обов'язку, суду не навів, а суд самостійно при виконанні вимог статті 11 КАС України у частині офіційного з'ясування всіх обставин у справі не виявив.
Відповідно до частини 2 статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" до функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, до яких належить і позивач, віднесено, зокрема, здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення.
За своїми правовими наслідками наділення законодавцем суб'єкта права функцією контролю одночасно означає і наявність у цього суб'єкта певних правомочностей на звернення до суду з метою забезпечення можливості реалізації означеної функції.
Також суд бере до уваги, що положеннями статті 41 Конституції України запроваджено припис щодо непорушності права власності, а відтак вирішення питання про примусове відчуження будь-яких активів (майна), що охоплюється вимогою про стягнення, згідно зі статтею 124 Конституції України належить до юрисдикції судових органів і підлягає вирішенню саме судом безвідносно до наявності в актах законодавства прямого права суб'єкта владних повноважень на звернення до суду.
За таких обставин суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення спірної суми підлягає задоволенню, так як доведена матеріалами справи та поясненнями сторін.
Керуючись статтями 160-162 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Карлівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю у сумі 7395,40 грн задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: пров. Мостовий, 21, м. Карлівка, Полтавська область, 39500) на користь Карлівського районного центру зайнятості (р/р № 37178160703202, одержувач Карлівський РЦЗ, код ЗКПО 22529155 в ГУДК в Полтавській області, МФО 831019) суму допомоги по безробіттю у розмірі 7395,40 грн /сім тисяч триста дев'яносто п'ять гривень сорок копійок/ .
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня її проголошення, а у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги з одночасною подачею її копії до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення встановленого строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 16 лютого 2011 року.
Суддя Н.І. Слободянюк
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.02.2011 |
Оприлюднено | 08.10.2015 |
Номер документу | 51859382 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
Н.І. Слободянюк
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні